Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ключ+(2)

  • 81 розмірний ключ

    разме́рный ключ

    Українсько-російський політехнічний словник > розмірний ключ

  • 82 селекторний ключ

    селе́кторный ключ

    Українсько-російський політехнічний словник > селекторний ключ

  • 83 службовий ключ

    служе́бный ключ

    Українсько-російський політехнічний словник > службовий ключ

  • 84 торцевий ключ

    торцо́вый ключ

    Українсько-російський політехнічний словник > торцевий ключ

  • 85 торчовий ключ

    торцо́вый ключ

    Українсько-російський політехнічний словник > торчовий ключ

  • 86 гаечный ключ

    Словарь металлургической терминов > гаечный ключ

  • 87 кипеть

    (о жидкости) кипіти, парувати. -петь ключем - кипіти (битися, вбиватися) в ключ(і), кипнем (зибком) кипіти. [Уже окріп у ключ кипить (Г. Барв.). Голоси товсті, низькі неначе булькотали та клекотали, як вода кипить та вбивається в ключі в здоровому казані (Н.-Лев.). Казани кипіли у ключ (Рудч.). Окріп зибком кипить (Борзенщ.)]; (о воде водоворота, прибоя и т. п.) вирувати, шумувати, шпувати; (об извести: -петь при гашении) люсувати, кипіти. [На вапну налили води, то вона й люсує (Сл. Гр.)]. Вокруг -пела жизнь - навкруги вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя. Он -пел гневом - гнів кипів у йому; він не тямився (кипів) з гніва, кипнем кипів з гніва. Работа -пит у нея в руках - робота горить у неї в руках.
    * * *
    кипі́ти; ( бурлить) вирува́ти

    самова́р кипи́т — самова́р кипи́ть

    гнев кипи́т — гнів кипи́ть

    жизнь кипи́т — життя́ кипи́ть (виру́є)

    Русско-украинский словарь > кипеть

  • 88 басовый

    басо́вий и басови́й

    \басовый ключ — муз. басо́ви́й ключ

    Русско-украинский словарь > басовый

  • 89 вереница

    низка, плетениця, довгий рядок (р. -дка), смуга, зграя. [Низка мрій. Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю містерій (Л. Україн.). Довгою смугою простяглися злидні, темнота, чвари, насильство (Єфр.)]. В. экипажей - поїзд, валка. [Валка саней. Валка верхівців]. В. журавлей, диких гусей - ключ, ключа (ж. р.).
    * * *
    ни́зка, плетени́ця; ( ряд) ряд, -у, рядо́к, -дка́; ( птиц) ключ, -а; (преим. подвод) ва́лка

    Русско-украинский словарь > вереница

  • 90 заводной

    спружинний, накрутний. [Тато купив мені автомобіля спружинного; як накрутиш спружину, то він і їде].
    * * *
    заводни́й

    \заводной о́й ключ — заводни́й ключ

    Русско-украинский словарь > заводной

  • 91 испортить

    1) кого, что - збавити, зі[о]псувати, попсувати, (повредить, изувечить) знівечити (редко занівечити), понівечити, знехаяти, споганити кого, що; срвн. Портить. [Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить (Номис). Збавили їй дитину: «а вона-ж у мене була слухняна та звичайненька» (Єфр.). Він аґрусом (крыжовником) збавив зуби (Звин.). Понівечите, тату, зерно: попріє воно, пропаде (Кон.). Життя стояло перед нею знехаяне лукавими замірами (Мирний.)]. -тить дорогу - розбити дорогу (шлях), (размокшую: ездой, ходьбой) згрузити, згрязити дорогу. -тить замок, ключ - збавити, скрутити замок, ключ (ключа). -тить здоровье - зіпсувати, збавити, знівечити здоров'я. -тить жизнь (в браке) - зав'язати вік, світ чий, кому. [Я твій вік зав'язала (Квітка)]. -тить отношения - попсувати відносини з ким. -тить характер - зіпсувати, збавити, (изуродовать) спотворити вдачу чию, кому. -тить дело - збавити, звести, зіпсувати справу, (иносказ.) зробити з лемеша швайку. -тить везде дело - скрізь попсувати справу, (иносказ.) куди не підеш, то золоті верби ростуть (Рудч.);
    2) (свахлять) зі[о]псувати, спартачити, спаскудити, спартор[л]ити, згидити, споганити що, (о мн.) попсувати, попартачити, попартор[л]ити и т. д. [Не кажіть, щоб вона вам шила сорочку: згидить (Звин.)];
    3) (сглазить) наврочити, зурочити, спристрітити, спрозорити кого; срвн. Сглазить. [Може то вона корову спристрітила? (Звин.)]. Испорченный -
    1) збавлений, зі[о]псований, зіпсутий, псований, попсований, знівечений, понівечений, споганений, знехаяний. [Такий молодий хлопець, а вже такий нахабний, такий збавлений (Н.-Лев.). Був се народ псований (Куліш). Зопсовані зуби (Коцюб.). Деякі (фігури) дуже попсовані (Л. Укр.)];
    2) спартачений, спаскуджений и т. д.;
    3) наврочений, зурочений, спрозорений, спристрічений, причинний.
    * * *
    1) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти, зні́вечити, поні́вечити; переве́сти; (дело, работу) спарта́чити, спарто́лити; (повредить что-л.) пошко́дити, ушко́дити; ( зрение) зба́вити
    2) (оказать плохое влияние) зіпсува́ти, попсува́ти; розпаскуди́ти; (погубить, исковеркать жизнь) зні́вечити, поні́вечити
    3) (навести порчу) зуро́чити

    Русско-украинский словарь > испортить

  • 92 источник

    1) (ключ, родник) джерело, (обычно более или менее устроенный) криниця, кирниця, (пров.) живець (-вця), (самое устье) нора; ум. джерельце, криничка, кирничка, криниченька; срвн. Ключ 3. [Сілоамське джерело, водонька зцілюща (Крим.). В славнім нафтовими джерелами Бориславі (Єфр.). Вода там на все гарна; живець хороший (Київщ.). Що під тою ялицею (елью) б'є нора, видно було здалека (Франко). Дві там криниці: одна розтікається по всьому саду (Потебня). Сьогодні коло кирничок пастимемо - там холодок та й вода свіженька (Звин.)]. Богатый -ками - джерелястий; криничастий. Целебный -ник - цілюще джерело. Минеральные -ки - мінеральні джерела;
    2) в перен. знач.: а) (материалы, пособия и т. п.) джерело. [Історичні джерела (Грінч.). Джерело прибутку (Куліш)]; б) (начало, корень) джерело чого и чому; см. Начало. [Ти джерело пісень (Самійл.). Джерело втіхи (Коцюб.). Вони єдине є джерело всім стражданням моїх (Грінч.)]. -ник жизни, света, тепла - джерело життя, світла, тепла. -ник милостей - джерело ласки. Узнать из верного, достоверного -ка, -ков - довідатися, дізнатися з певного джерела, з певних джерел.
    * * *
    джерело́; ( в виде колодца) крини́ця, уменьш.-ласк. крини́ченька, крини́чка

    Русско-украинский словарь > источник

  • 93 караван

    1) (обоз) караван (-ну), каравана (-ни), валка. [За-для його завертають каравани, ідуть степом і марне погибають (Куліш). Азійське купецтво тягло валками з Криму мимо Черкас на Путивель або на Київ (Куліш)];
    2) (лошадей, птиц) табун (-на), ключ (-ча);
    3) (партия богомольцев или купцов) черідка, громадка, табун (-на).
    * * *
    карава́н, -у, ва́лка; ( вереница) ключ, -а

    журавли́ летя́т карава́нами — журавлі́ летя́ть ключа́ми (карава́нами)

    Русско-украинский словарь > караван

  • 94 крюк

    1) (им. п. мн. ч. крючья и крюки) гак (-ка и -ку), (редко) крюк (-ка и -ка); (деревянный) клюк (-ка), клюка, ключка, ключа, (только для дёрганья сена, соломы из стога) смичка; (загиб на конце палки и перен.) (за)карлюка. [Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте (АД I). Зімою сіно смичуть ключкою з копиці (Звин.). На триногах на ключці чіпляє казанок з водою (Н.-Лев.). Гляди: до тебе простяглись пальчища-закарлюки (Крим.)]. Большой крюк - великий гак, (пров.) крюкадло, гарб (-бу); срвн. Крючище. Дверной крюк - гак (дверяний, дверішній); см. Крючок (1) дверной. [Почали відщіпати чотири великі залізні гаки (М. Левиц.)]. Дрягильский крюк - тягальський гак. Отпорный крюк - очепа, чіп'я. Пожарный крюк - пожежний гак. Фонарный крюк - ліхтарний гак. В крюк, Крюком - гаком, у ключ. Гнуть в крюк кого - гнути в дугу, гнобити, пригноблювати кого; срвн. Притеснять 2;
    2) (косильный) грабки (-ків). Косить на крюк - косити на грабки;
    3) (обход в пути) (им. п. мн. ч. крюки) гак; (заворот дороги, реки) заворо[і]т (-роту), коліно. Сделать крюк (в пути) - зробити (загнути) гака, (шутл.) загнути (заломити) чортові ковбасу. По этой дороге большой крюк - сюдою (сюди) йти дуже обхідно;
    4) (у кожевников) ключ (-ча);
    5) (нотный знак) крюк (-ка). Петь по -кам - співати по крюках.
    * * *
    1) гак, крюк, -а, клю́чка
    3) с.-х. грабки́, -кі́в
    4) муз. ист. крюк

    Русско-украинский словарь > крюк

  • 95 нотный

    нотний. [Нотні записи (Р. Край)]. -ный ключ - нотний ключ.
    * * *
    но́тний

    Русско-украинский словарь > нотный

  • 96 подходить

    подойти
    1) подо что-л. - підходити, підійти під що. [Підійшов під дерево];
    2) куда, к чему (приближаться) - підходити, підійти, надходити, надійти, заходити, зайти, під[при]ступати(ся), під[при]ступити(ся), доступати(ся), доступити(ся), (о мн.) попідходити, понадходити, попід[попри]ступати до кого, до чого, (наступать) наступати, наступити. [Підходять до хатки, а тут і сестра надійшла (Кон.). Він підвівсь і надійшов до сина (Крим.). Надходить поїзд (Грінч.). Підступає до батюшки (Руд.). Підступилась ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (Коцюб.). До невістки страшно й приступити (Чуб.). Доступила до ліжка (Яворн.). Наступає чорна хмара]. -ди, -дите ко мне - підійди, підійдіть, підступи(сь), підступіть(ся) до мене. И не -ди! - і не підходь! І не підступай! Ні близько! -дит осень - надходить осінь. -дят праздники - надходять свята. -шли экзамены - надійшли іспити. -дит ко мне последний час, кончина - надходить на мене остання година (Руд.). -йти к руке (для поцелуя), приступити до руки. -дить украдкой - скрадатися до кого, до чого. -йти толпой - притовпитися до кого, до чого. -йти пошатываясь - підточитися до кого, до чого. -дить, йти хитро к кому - підвертатися, підвернутися, підгортатися, підгорнутися до кого и під кого. [Вона не знала, як під кого підвернутись (Квітка)]. -ходит уже к полночи, к обеду (к обеденному времени) - береться вже до півночи, до обід, до обіду. -ходит мне сорок лет - до сорока год вже мені береться (Змієв. п.). -ходить к концу - кінця доходити. Дело -дит к концу - справа доходить кінця. -дить к чему-л. (переносно) - підходити, підійти, заходити, зайти (підступати, підступити) до чого (напр., до теми) [Левицький заходить до письменства з трохи наївною міркою (Єфр.)];
    3) (прилегать) к чему под что - підходити, підійти, доходити, дійти до чого, під що, дотулятися, дотулитися, припирати, приперти до чого. [Ліс підходить до самого села (під саме село). Горби аж до хати доходять];
    4) (быть похожим) підходити, підійти до кого, до чого, підпадати, підпасти, удавати(ся), удати(ся), скидатися на кого, на що; срв. Сходствовать, Походить (на кого). [Чоловік до чоловіка бува підходить];
    5) (идти, быть кстати) кому, к чему пасувати, підходити, підійти, приставати, пристати, припадати, припасти, бути (приходитися) в лад, до ладу, до-шмиги, шталтити кому, до чого, до кого; срвн. Подобать, Приличествовать. [Революційний спосіб пасує до всіх процесів (Ніков.). Ївга не пасувала до свого темного закутку (Грінч.). Воно таки підходило, щоб Денисові земля впала (Грінч.). Зна, що кому припадає (Кон.). Ляж у домовину (гроб), чи якраз, вона пристане (Руд.). Коли моє невлад, я з своїм назад (Номис)]. - дить, -йти (быть в меру) - приходитися, прийтися, приставати, пристати до чого. Ключ не - дит к замку - ключ не приходиться (не пристає) до колодки;
    6) -дить, -йти под что (соответствовать чему) - відповідати чому, підходити, підійти під що. Это не -дит под мои требования - це не відповідає моїм вимогам;
    7) -дить (быть подходящим) - підходити, підійти, бути підхожим. Цена, товар мне не -дит - ціна мені не підхожа, крам мені не підхожий, ціна, крам мені не підходить. -дить, -йти к чему в роли кого (приходиться) - здаватися, здатися на що, на кого. [Кониський більше здався-б на громадського діяча (Єфр.)]. Он -шёл бы к роли артиста - він здався-б на артиста.
    * * *
    несов.; сов. - подойт`и
    підхо́дити, підійти́ и попідхо́дити; ( приближаться) підступа́ти, підступи́ти, приступа́ти, приступи́ти, підступа́тися, підступи́тися, приступа́тися, приступи́тися; (наступать: о времени, явлениях, событиях) надхо́дити, надійти́; (несов.: соответствовать) пасува́ти; (несов.: быть к лицу) ли́чити

    Русско-украинский словарь > подходить

  • 97 приходиться

    прийтися, приттися и придтися
    1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;
    2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;
    3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;
    4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];
    5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прийт`ись
    1) прихо́дитися, прийти́ся

    прийти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися

    2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся
    3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися
    4) (несов.: доводиться) дово́дитися
    5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.

    Русско-украинский словарь > приходиться

  • 98 размерный

    2) спец. розмі́рний

    \размерныйый ключ — розмі́рний ключ

    Русско-украинский словарь > размерный

  • 99 скрипичный

    муз.
    скрипкови́й

    \скрипичныйый ключ — скрипкови́й ключ

    \скрипичныйый конце́рт — скрипкови́й конце́рт

    Русско-украинский словарь > скрипичный

  • 100 блудить

    1) см. Блуждать;
    2) блудодіяти, блудствувати, розпутствувати, волочитися, бахурувати;
    3) робити шкоду, капості, шкодити [Ось тобі ключ, іди до комори, та не шкодь там].
    * * *
    I
    1) ( распутничать) блуди́ти, розпу́сничати
    2) ( шкодничать - о животных) роби́ти шко́ду, шко́дити
    II
    ( блуждать) блука́ти, блуди́ти

    Русско-украинский словарь > блудить

Страницы

См. также в других словарях:

  • ключ — ключ, а, ом …   Русское словесное ударение

  • Ключ — Ключ: В Викисловаре есть статья «ключ» Ключ, родник  место, где подземные воды вытекают на поверхность земли …   Википедия

  • КЛЮЧ — муж. начально клюка, крюк, напр. которым запирается крестьянский дверной замок, засов, зубчатая задвижка. Журавли летят ключем, крюком, изломом. Вообще снаряд для запирки и отпиркн замка, состоящий из головки (кольца), трубки и бородки.… …   Толковый словарь Даля

  • ключ — [для двери] сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? ключа, чему? ключу, (вижу) что? ключ, чем? ключом, о чём? о ключе; мн. что? ключи, (нет) чего? ключей, чему? ключам, (вижу) что? ключи, чем? ключами, о чём? о ключах 1. Ключ это особым… …   Толковый словарь Дмитриева

  • КЛЮЧ — 1. КЛЮЧ1, ключа, м. 1. Металлическое приспособление для отпирания и запирания замка. Запереть дверь на ключ. Подобрать ключ к замку. || То же для отвинчивания гаек и болтов. Подвинтить гайку французским ключом. || То же для вскрытия консервных… …   Толковый словарь Ушакова

  • КЛЮЧ — 1. КЛЮЧ1, ключа, м. 1. Металлическое приспособление для отпирания и запирания замка. Запереть дверь на ключ. Подобрать ключ к замку. || То же для отвинчивания гаек и болтов. Подвинтить гайку французским ключом. || То же для вскрытия консервных… …   Толковый словарь Ушакова

  • КЛЮЧ — 1. КЛЮЧ1, ключа, м. 1. Металлическое приспособление для отпирания и запирания замка. Запереть дверь на ключ. Подобрать ключ к замку. || То же для отвинчивания гаек и болтов. Подвинтить гайку французским ключом. || То же для вскрытия консервных… …   Толковый словарь Ушакова

  • КЛЮЧ — 1. КЛЮЧ1, ключа, м. 1. Металлическое приспособление для отпирания и запирания замка. Запереть дверь на ключ. Подобрать ключ к замку. || То же для отвинчивания гаек и болтов. Подвинтить гайку французским ключом. || То же для вскрытия консервных… …   Толковый словарь Ушакова

  • ключ — 1. КЛЮЧ, а; м. 1. Металлическое приспособление для запирания и отпирания замка. К. от квартиры. Запереть, закрыть дверь на к. Сдать дом, завод и т.п. под к. (в полной готовности). Вручить к. от города (как символ гостеприимства). 2. Ручной… …   Энциклопедический словарь

  • ключ — КЛЮЧ, а, муж. 1. Металлический стержень с особой комбинацией вырезов для отпирания и запирания замка. Запереть на к. Подобрать ключи (найти подходящие ключи; перен., к кому: найти нужный подход к кому н.; разг.). 2. Приспособление для… …   Толковый словарь Ожегова

  • ключ — См. источник бить ключом... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. ключ источник; клавиша, кнопка; разъяснение; треншальтер, родник, родничек, контролька, родничок, отпирка,… …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»