клопотання

См. также в других словарях:

• клопотання — я, с. 1) Дія за знач. клопотати й клопотатися 1 3). •• За клопота/нням кого, чого завдяки чиїмсь проханням, старанням. 2) Писана заява, прохання про що небудь, яке подають до офіційної установи. || Письмове звернення з проханням про визнання за… …   Український тлумачний словник

• клопотання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• доклад — клопотання …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• інстанція — клопотання …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей …   Википедия

• виєднання — я, с., діал. Клопотання, прохання …   Український тлумачний словник

• виклопотати — очу, очеш, док., перех., виклопо/тувати, ую, уєш, недок. Діставати, одержувати що небудь внаслідок клопотання …   Український тлумачний словник

• клопітливий — а, е. 1) Який постійно клопочеться, проявляє турботу, схильний до клопотання. 2) Пов язаний з клопотами, турботами. || Трудний, скрутний. 3) Наповнений неспокоєм, тривогою, турботами, різними справами тощо (про час або те, що триває в часі) …   Український тлумачний словник

• петиція — ї, ж. Письмове, перев. колективне прохання, клопотання, звернене до державних керівних установ або до голови уряду …   Український тлумачний словник

• просьба — и, ж. 1) Ввічливе звертання до кого небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого небудь зробити, виконати щось; прохання. 2) заст. Письмове клопотання, заява …   Український тлумачний словник

• прохання — я, с. 1) Ввічливе звертання до кого небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого небудь зробити, виконати щось; просьба. 2) Письмове клопотання, заява, складена за офіційно встановленою формою …   Український тлумачний словник