ких

легені (-нів, ед. ч. легеня), легкі (-ких, ед. ч. легке, -кого), редко легуші (-гуш, ед. ч. легуша), легушки (-шок), хрипи (-пів). [Стали суди судити, комарика ділити: цьому-тому по стегну, а Грицькові легені (Пісня). Прийшла смерть моя, легке точиться (Руданськ.)]. Воспаление -ких - легенниця, запалення легенів (легких). [Мама вмерла на запалення легких (Франко)].

* * *

дитячий, дитинячий, немовлячий, (возвыш.) младенчий. [Младенчі сльози (Шевч.)]. -ное место - см. Место 6. В -кие годы, в -ких летах - см. В младенчестве. С -ких лет - см. С младенчества (под Младенчество). -кая трава, бот. - а) (Phlomis tuberosa L.) залізняк (бульбистий), медівник (-ку); б) (Polygonum dumetorum L.) гірчак (-ку) (зарісниковий), берізка.

* * *

1) мест. неопр. - кілька и кільки, декілька и декільки, скілька и скільки (-кох, -ком, -кома), скількись и кількись, (зап.) кількоро, скількоро (употр. в им. и вин. пад.); (какие-то -ко) (с)кілька[и]-там; (свыше десяти) кільканадцять (-тьох, -тьом, -ть(о)ма). [Кілька пар хлопців та дівчат (Н.-Лев.). Напиши хоть кілька слів (Рудан.). Разів кілька позіхнув (Рудан.). Занесе з собою на чужий край кілька різних пісень (Р. Край). Сорочок справила кільки (М. Вовч.). Днів через кільки (Грінч.). Спершу їх гурт ще трохи побільшав, але потім кільки чоловіка відрізнилося (Загірня). Коли-б спромога кількох збудити, а ті вже инших (Коцюб.). Я кільком казав, - коли не хотять (Звягельщ.). Є такі липи, що з кількома дуплами (Кониськ.). Коли декілька чоловіка одну роблять роботу, то пісня помагає їм (Рада). (Вона) буде тут за декільки хвилин (Грінч.). Уся ця подія скоїлася в декільки моментів (Крим.). Купа книжок на столі і на декількох стільцях (Крим.). Додано скілька фотографій кобзарів (Р. Край). Вже скільки днів поїть громаду (Тобіл.). На току скільки стогів ще торішнього хліба (Свидн.). У нас артіль збирається: я з братом та ще чоловіка скільки буде (Грінч.). Дав йому скількись шагів грошей (Сторож.). Скількись разів поцілував його (Крим.). Минуло кількись часу (Г. Барв.). Кількоро людей побігло вулицею (Маков.). Народу не дуже багато: панів кількоро та паній двоє (Грінч.). Вийшло скількоро чоловіка копати буряки (Брацлавщ.). Випив скільки-там, чарок та й каже (Куліш). Назустріч Микулі вибігло кільканадцять мужчин (Маковей). Кільканадцять десятин землі мають (Доман.)]. Рассказать в -ких словах - переказати (розказати, розповісти) в кількох (в декількох, в скількох) словах. В -ких шагах от кого, чего - за кілька[и] (за декілька[и], за скількись) кроків (ступенів) від кого, від чого. По -ко - по кілька[и], по скілька[и], по декілька[и], по скількись, (редко) по (с)кількоро. [Старий знехотя кидав йому по кільки слів (Н.-Лев.). (Діти) до вікна по кількоро пнуться (Рудан.)];

2) нрч. - трохи, тро[і]шки, дещо, денещо. [Трохи вперта людина (Загірня). Спомігся трішки Трохим (Квітка). Дещо передніше трапилася ще одна пригода (Р. Край)]. -ко обескураженный - трохи (трошки, дещо) збентежений.

* * *

-петь доспівати, доспіти в чому, мати поспіх (успіх), поступати, (по)ступити наперед в чому. [Ісус-же доспівав у премудрості (Єв.)]. -вать в искусстве - мати поспіх, поступати в мистецтві. Он -вает, -пел - йому добре ведеться, повелося. [Молюся, щоб у всьому добре тобі велося (Св. П.)].

* * *

несов.; сов. - преусп`еть

1) досяга́ти у́спіхів (вели́ких у́спіхів, у́спіху, вели́кого у́спіху), досягти́ и досягну́ти у́спіхів (вели́ких у́спіхів, у́спіху, вели́кого у́спіху)

2) (несов.: благоденствовать) процвіта́ти, розкошува́ти, гараздува́ти

1) рі́зний; ( отличный) відмі́нний; ( неодинаковый) неодна́ковий; ( несходный) несхо́жий

2) ( всякий) уся́кий, всіля́кий, рі́зний; ( разнообразный) різномані́тний

1) опто́вий

2) ма́совий; у вели́ких ро́змірах

панський. С -ими замашками, привычками - пановитий, запанілий, панючий. Избавиться, отказаться от -ких замашек, привычек - скинути з себе пана.

* * *

далекий. Более далёкий - дальший. Очень далёкий (предалёкий) - далеченний, далезний. Из далёких стран - з далеких країв, дальній. [І приїхав купець дальній (Рудан.)]. Из далёкой местности - здалека. Далёкая сторона - далека сторона; (широкий свет) світота. [Пішла за Дніпро, - така світота].

* * *

1) (на дереве) кора, корина, кориця, ум. кірка, коринонька, (диал. соб.) кір'я (Вхр.), (на липе и некот. других деревьях) луб (-бу), соб. луб'я. [Ой вербо, вербо, вербице, на тобі дубова кориця (Харк.). На яворі коринонька (Сл. Гр.)]. Дубовая толчёная -ра у кожевников - здубиця. Очищать, очистить от -ры - корувати, обкорувати, обкорити. [Ті стяте (срубленное) дерево корують (Франко)]. Засохнуть в виде -ры - прикоріти, заскориніти. [Не обмила зараз, а тепер прикоріло, що й не оддереш і не обскребеш (Чернігівщ.)]. Ледяная -ра - крига, заледа. Покрываться ледяной -рой (о воде) - зашерхати, сов. зашерхнути (слегка) пришерхати, пришерхнути. -ра гололедицы - шкурка від ожеледи (Свидн.). Земная -ра - кора земна. -ра цементная - кора цементова;

2) (на драгоц. камнях) накип (-пу);

3) (на плодах) шкурка, (твёрдая) шкаралу[ю]ща, шкарупа, (на струпе и ране) шкурина, скорина; см. Корка. Струп покрылся -рою - струп заскоринів (Кон.). -ра невежества, огрубения - шкаралуща темноти, здичавіння.

* * *

1) короткий (ср. ст. коротший, пр. ст. найкоротший). -кие волосы - коротке волосся. -кое платье - коротке убрання, (женское) коротка сукня. Юбка -ка - спідниця коротка (куца). Он -ток, в солдаты не годен - він малий (приземок, фам. куций), до військової служби не придатний. -кий дух, -кое дыхание - коротке дихання. -кое зренье - короткий (близький) зір (р. зору), коротко-[близько]зорість (-рости). -кая память - коротка пам'ять (-ти). Ум -ток у кого - на розум небагатий хто, малий розум у кого. Руки -ки! - руки короткі! не твоя (не ваша и т. п.) сила! тобі зась! а зась! -кий ответ - коротка відповідь. В - ких словах - коротенько, небагать(о)ма словами, в небагатьох словах. -кий звук, слог, грам. - короткий звук, склад. Делать, сделать -роче - см. Коротить и Укорачивать. Делаться, становиться, сделаться, стать -роче - коротшати, покоротшати;

2) (о расстоянии) недалекий, близький (ср. ст. ближчий, пр. ст. найближчий). -кий путь - недалека (близька) дорога (путь);

3) (непродолжительный) короткий, недовгий, малий. [Короткий той веселки вік дівочий (Н.-Лев.)]. Жизнь -ка - вік короткий (недовгий), життя коротке. -кий срок - недовгий (близький) строк (термін, реченець (-нця)). -кое время - малий час, мала часина, часочок (-чку), часинка. В (за) -кое время - за малий (не за великий) час, за малу часину, не за довгий час. На -кое время - на малий (на недовгий) час, на (малу) часину, на часинку, на часочок. В самом -ком времени - найближчого часу, найближчим часом, у найближчім часі;

4) (о близких отношениях) близький. -кое знакомство - близька знайомість (-мости). -кие отношения, связи - близькі відносини (стосунки). Они очень -ки между собой - між їми близькі відносини (стосунки), вони приятелюють (дружать, о женщ. также подругують), (фам.) панібратаються. Быть на -кой ноге с кем - бути у близьких відносинах (стосунках), (гал.) бути на короткій (близькій) стопі, приятелювати, дружити, (о женщ. также) подругувати, (фам.) панібрататися з ким.

* * *

1) коро́ткий; ку́ций; ( непродолжительный) недо́вгий, мали́й

2) (перен.: дружественный, приятельский) близьки́й

кур'єрський. -кий поезд - кур'єрський поїзд. Ехать на -ких - їхати кур'єрськими.

* * *

и -гок

1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;

2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;

3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;

4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;

5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;

6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;

7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);

8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.

* * *

анат. pulmo легеня (-ні); срвн. Лёгкие. Воспаление -ких, pneumonia - легенниця, запалення легенів.

* * *

см. лёгкие

мест. неопр.

1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), котрийсь, один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там. -рый человек - якась (котрась, одна, якась-там, котрась-там) людина. -рое время - який(сь) (деякий, реже котрийсь) час, яка(сь) часина. [Коло цього твору якийсь час крутилася увага громадянства (Крим.). Мовчить який час, далі не видержує (Л. Укр.). Через який час полічить (гроші) і перехова у друге місце (Грінч.). Жде до котрогось часу (Номис). Молодиця спинилася; якусь часину вона придивлялась (Коцюб.)]. В продолжении -рого времени - який(сь) (деякий) час, яку(сь) (деяку) часину. На -рое время - на який(сь) (деякий) час, на яку(сь) (деяку) часину. В -ром царстве, в -ром (не в нашем, в тридесятом) государстве - в деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.); не в нашій землі - в далекій стороні; в якомусь царстві, тридесятому державстві. [Пригоди в Ґрюневальді, - якомусь царстві, тридесятому державстві, - принця Отто (М. Калин.)];

2) (кое-какой, известный) деякий (р. деякого, до деякого и (редко) де до якого и т. п.), декотрий; (известный, определённый) певний; (кое-какой) де-не-який, який-не-який, (пренебр.) який-такий, такий-сякий, сякий-такий; (пустячный) якийсь. [Забравши деяких троянців, п'ятами з Трої накивав (Котл.). Деякі варяги з грецького царя служить наймалися (Куліш). Деякі ідоли бронзового періоду мають вигляд досить гарний (Л. Укр.). Деякий матеріял до міркуваннів про се (Грінч.). Навіть і в вірі була деяка одміна у нас проти їх (Грінч.). Сонечко підлизує сніг де з яких горбиків на піску (Квітка). Декотрі грецькі купці (Крим.). Не міг втримати думки про потворність декотрих білих людей (Кінець Неволі). Я пригадую тільки декотрі його жарти (Н.-Лев.). З ним Лаговський мав декотру знайомість (Крим.). Певну кількість книжок продано (Київ). З того завзяття було-б нічого не вийшло, коли-б не щасливий випадок, що показав який-такий заробок (Франко)]. -рое количество - деяка (певна, якась) кількість, деяке число, скільки(сь), (пренебр.) скільки(сь)-там. [Дайте йому скільки-там грошей, - і нехай собі йде (Звин.)]. В -рых случаях - в деяких випадках, (изредка) коли-не-коли. -рым образом - деяким чином (робом), (в известной степени) до певної міри, в деякій (в якійсь) мірі;

3) (иной, который) инший, декотрий, котрий и (редко) которий, який; см. Который 4. [В инших губерніях, напр. на півночі Росії, такої землі немає (Доман.). Ти-ж не така, як инші жінки: ти розумієш, що… (Грінч.). Которі селяни вже й пастки становили на тхора, - так ні, не ловиться (Остерщ.). До нас часом і доходять які чутки, але запізно (Брацл.)];

4) -рые (в значении сщ.) - дехто (р. декого, де до кого и до декого и т. п.), декотрі (-рих), деякі (-ких), (кое-кто) денехто (р. денекого). [Дехто брав читати (Грінч.). Трошки згодом вернулись до Бруса дехто і посідали край його (Квітка). Позбирав декого та й учинив проти ляхів тривогу (Сніп). Не всі сплять, що хроплять, - лиш декотрі (Кам'янеч.). Всі сплять, хропуть, а деякі сопуть (Гул.-Артем.)]. -рые подумают, что… - дехто подумає (подумає дехто), що…, декотрі (деякі) подумають, що… -рые из них - дехто (декотрі, деякі) з них;

5) -рые - -рые (одни-другие: из неопр. количества) - деякі - деякі, декотрі - декотрі, які - які, котрі - котрі и (редко) которі-которі, инші-инші, які-ті, инші - а декотрі, инші - а деякі. [Деякі оповідання були друковані, деяких ще й не було тоді (Грінч.). Які лежать, які сидять, які сновиґають по кутках (Грінч.). Которі пристають на се, а которі кажуть - ні (Грінч.). Коні та воли - які пасуться, ті - лягли (Грінч.). Инші гомонять, а декотрі понурі сидять М. Вовч.)].

* * *

1) ( какой-то) яки́йсь, де́який, котри́йсь; ( точно не определённый) пе́вний

2) (кое-какой, незначительный) де́який

3)

4)

ніякий, жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден), (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден), (ровно -кой, диал.) нікоторий, (ни малейший) найменший. [Не буде з цього пива ніякого дива (Номис). Ніякий цар не може дарувати того, що наше (Грінч.). Отже (не єсть він) ніякий фантастичний лицар, а звичайний… (О. Пчілка). Контівська соціологія ніякого серйозного впливу від Геґеля не зазнала (С. Оран.). Ніякої аналізи за ствердження цієї тези у т. Р. абсолютно нема (М. Скрипн.). Нема ніяких підстав не припускати, що… (В. Підмог.). Жадних прав! (Франко). Я не бачу жадних причин, щоб і в нас не було так само (Доман.). Не показували жадної ворожнечі (М. Рильськ.). Не почуєш від мене і жодного грубого слова (Квітка). Не потаю ні думоньки, ні руху жодного в собі (Олесь). Нікоторого пуття з нього не буде (Звин.)]. Не иметь -кого представления о чём - не мати найменшого уявлення (вульг. жадної или найменшої тями) про що, нічого не тямити в чому. Не обращать -кого внимания на кого, на что - не звертати жадної уваги на кого, на що, не надавати жадної уваги чому. [Вона не надавала цьому жадної уваги (Коцюб.)]. -ким образом - жадним (ніяким) способом (чином, побутом, робом), (ні) жадною мірою, аж ніяк, диал.) аж нікуди; срв. Никак 1. Ни за какой и т. п. - ні за який, за жадний и т. п. [Цю нішу не призначалося ні для яких завдань (Едґ. По). Дома його не карали за жадні пакості (Франко)]. Ни за -кие блага - ні за які блага, ні за що в світі, (никогда) зроду-(з)віку. Ни в -ком случае - см. Никой (Ни в коем случае). Без -них - без ніяких, без нікоторих, (да и всё тут) та й годі, та й край, (зап.) та й конт. Решительно -кой - жаднісінький, ніякісінький. [Немає жаднісінької роботи (Н.-Лев.). Привілеїв для себе я ніякісіньких не маю (Крим.)].

* * *

1) прич. одухотво́рений; запа́лений, одухотво́рений; натхне́ний и на́тхнений

2) (в знач. прил.: вдохновенный) натхне́нний, одухотво́рений, спо́внений висо́ких пра́гнень (висо́кого чуття́)