-
81 латинский
латинський. -кий язык - латинська мова, латина. На -кий лад - златинська. [Така наука златинська зветься стилістикою (Сімович)].* * *лати́нський -
82 любой
1) (нравящийся) котрий до вподоби, уподі[о]бніший, мил(ьн)іший. [Кавунів багато, вибирайте котрий до вподоби (Полт.)]. Берите -бой - беріть уподобніший, (перен.) що на вас дивиться. Из двух дорог, выбирайте -бую - з двох шляхів вибирайте, котрий до вподоби. Надо платить долг или идти в тюрьму: выбирайте -бое - сплачуйте борг чи йдіть до в'язниці: вибирайте що миліше;2) (первый попавшийся) перший-ліпший, котрий- будь, будь-який, усякий, кожний, кожнісінький. [Жити не сила, ладен повіситися на першій- ліпшій осиці! (Крим.). Перший-ліпший школяр дасть на це відповідь (Крим.)]. -бой ребёнок вам укажет - будь-яка дитина вам покаже. Мне и -бой нелюб - мені всі не до вподоби. -бая вещь 15 коп. - геть усяка (кожна) річ по злоту;3) см. Любимый 2.* * *1) прил. будь-яки́й, будь-котри́й, пе́рший-лі́пший, род. п. пе́ршого-ліпшого; ( всякий) уся́кий, уся́к; ( каждый) ко́жний, ко́женв любо́е вре́мя — у будь-яки́й (в уся́кий, в уся́к) час, повсякча́с, повсякча́сно
2) в знач. сущ. кожний, -ого, ко́жен, -жного, будь-хто́, род. п. будь-кого́, пе́рший-лі́пший -
83 лютый
1) (жестокий) лютий, жорстокий, запеклий. [Лютий звір (Метл.). Зима люта (Шевч.) Не бачив кінця моїй лютій муці (Сторож.)]. -тый враг - лютий ворог, запеклий (затятий) ворог. -тая стужа - лютий мороз, люта холоднеча, лють (-ти). -тая боль - лютий біль. Чрезвычайно -тый - лютенний;2) (рьяный) загарливий, запальний, щирий (до роботи); (бойкий) меткий, моторний. Он лют на песни - він до співу аж наввипередки, він співати моторний.* * *1) лю́тий, жорсто́кий, запе́клий; ( ярый) затя́тий\лютый враг — лю́тий (жорсто́кий, запе́клий) во́рог
2) ( рьяный) завзя́тий, заповзя́тий, запальни́й, щи́рий, усилит. завзяту́щий -
84 медицинский
медичний, (врачебный) лікарський. [Вчився на медичному факультеті (Грінч.)]. -кий институт - медичний інститут (-ту). -кие книги - медичні (лікарські) книжки (-жок). -кая полиция - санітарна поліція. -кий вес - аптекарська вага. -кое свидетельство - лікарська посвідка.* * *меди́чниймедици́нская сестра́ — меди́чна сестра́
-
85 металлический
и -личный металічний, металевий. [Металічний гребінець (Н.-Лев.) Металеві кільця (Франко)]. -кий звук - металічний звук (-ка); брязк, дзвяк (-ку). -кий королёк - металина, ум. металинка.* * *метале́вий, металі́чний -
86 меткий
влучний, влучливий, цілкий, цільний. [Кидає влучні фрази (Н.-Лев.). Цілкий стрілець (М. Грінч.)]. -кий взгляд, глаз - влучний (влучливий) погляд, влучне (влучливе) око. -кая пуля - влучна (цілка) куля. -кий выстрел - влучний, цільний стріл. -кая трава, бот. Melampyrum nemorosum L. - перестріч (-чу) (гайовий), братки (-ток); см. Иван-да- Марья.* * *1) влу́чний; (о стрелке, игроке) впра́вний, цілки́й2) перен. влу́чний -
87 молодецкий
1) молодецький, молодечий, парубоцький, парубочий. -кий вечер - молодецький вечір. -кий обычай - молодецький (молодечий, парубоцький) звичай;2) (удалой) молодецький, молодечий, юнацький, козацький, (бравый, ухарский) хвацький, зухуватий, бадьористий, бадьорний. [Гей, як крикнув цар турецький та на свої слуги молодецькі (Пісня). Стан високий, ус козацький, чорні брови і юнацький погляд сміливий, палкий (Грінч.). Де-ж сила його молодеча? Він-же і зброї в руці не вдержить (Л. Укр.). Хвацьке запорозьке військо викоренили (Стор.). Вибирай все молодців: чи убогий, чи багатий, аби був зухуватий (Чуб. V). Сам був такий бадьористий: козаки казали проміж себе - «орел» (Стор.)].* * *молоде́цький, молоде́чий -
88 мужеский
чоловічий, (редко) мужеський, музький, (мужественный) мужні[и]й. [У мене мужній дух, а сила женська (Куліш)]. -кий пол - чоловіча (хлопчача) стать. Ребёнок -кого пола - дитина чоловічої стати, дитина-хлопець. -кий род, грам. - чоловічий рід (р. роду). -кое училище - хлоп'яча (парубоча) школа, школа для хлопців.* * *см. мужской -
89 мягкий
м'який; (кроткий) лагідний, (смирный) плохий, (покладистый) потульний, (рыхлый) пухкий, (пушистый) пухнатий. [Я такий як хліб м'який (Номис). Усадовив їх на смухах м'яких (Потебня). Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер (Кам'янеч.). Добра лагідна вдача (Г. Барв.). Лагідна задумлива осінь (Черкас.). У неї чоловік плохий (Мирг.). Вдача у його потульна була, - приголуб його ласкавим словом, наче віск той розтане (Кониськ.). Пухка паляниця, хоч губами їж (Харк.). Земля пухка (Г. Барв.)]. -кая лошадь - плохий кінь. -кая рухлядь (пушной товар) - хутрина (Роменщ.). -кое железо - м'яке (неламке) залізо. -кий чугун - м'який (некрихкий) чавун. -кое вино - м'яке (невитримане) вино. -кая вода - м'яка (милка) вода. Более -кий - м'якший; лагідніший. Делать, сделать -ким - робити, зробити м'яким, м'якшити, з[по]м'якшити. Делаться -ким - робитися м'яким, м'якнути, лагідніти. [Його риси м'якли, лагідніли (Франко)]. Сделавшийся -ким - зм'яклий, злагіднілий. Делаться, сделаться более -ким - м'якшати, пом'якшати, м'якшіти, пом'якшіти, зм'якшіти, лагіднішати, полагіднішати; срв. Смягчаться. [Залізо в огні мякшає (Драгом.). Мати одразу пом'якшала до мене (Крим.). Треба полити, щоб зм'якшіла земля (Вовч.). Уже тепер старшина зм'якшів (Звягельщ.)].* * *\мягкий знак — лингв. знак м'я́кшення
-
90 неаполитанский
неаполітанський, неапольський. -кий донник, бот. Melilotus neapolitanus Ten. - неаполітанський буркун (-ну). -кий лук, бот. Allium neapolitanum - неаполітанська цибуля. -кая желть (желчь), техн. - неаполітанська жовта фарба, неаполітанська жовтянка (жовтка).* * *неаполіта́нський -
91 недолговечный
недовговічний (преимущ. живущий недолго) недовговікий, (только живущий недолго) слабовікий. [Серце розцвіталося, як квітка папороти, недовговічним цвітом (Коцюб.). Знайшлася дитинка, та таке-ж воно слабе та недовговічне було (Звин.). Недовговіка ця сварка: загризлись трохи та й помиряться (Звин.). Дитина ця слабовіка: хто зна, чи виживе (Звин.)]. Быть -ным - бути недовговічним и т. п., коротко жити, мати короткий вік.* * *недовгові́чний; ( недолговременный) недовгоча́сний; ( непрочный) неміцни́й, нетривки́й -
92 неловкий
1) неспритний, (неуклюжий) незграбний, (диал., вульг.) неоковирний, невковирний, (мешковатый: об одежде) бахматий, (о человеке) вайлуватий, (непроворный) немоторний, неметкий и т. п.; (робкий) ніяковий; срв. Ловкий 1. [Став на порозі сірий і незграбний у своїх довгих штанях (Коцюб.). Був у вдови хлопчик, та такий неоковирний (Манж.). Таке воно якесь невковирне та неговірке (Полт.). Я такий смуглявий і ніяковий, а вона мені: «Конваліє!» (Сосюра)]. -кие манеры - незграбні манери. -кий человек - неспритна (незграбна и т. п.) людина, (увалень) незграба, вайло. [«Чому-ж ви руки не подаєте?» У, незграба, не часто, певне, доводиться ходити під руку (Черкас.)];2) (неумелый) невправний. [У його ще невправні руки, допіро став до цієї роботи (Київщ.)];3) (неудобный: о вещи) незручний, невигідний, непохватний, (неметкий) незамашний, некидкий. [Незамашна гилка (Луб.)];4) (неудобный: о положении, обращении и т. п.) ніяковий, незручний. [Проказував він із ніяковою фамільярністю (Корол.)]. Оказаться в -ком положении, попасть в -кое положение - опинитися в ніяковому становищі, потрапити в ніякове становище. Поставить в -кое положение кого - поставити в ніякове становище, зніяковити, (сконфузить) засоромити, заклопотати кого. [«Чому-ж ви не женитесь?» - Максима це питання видимо зніяковило (В. Підмог.)]. Чувствовать себя в -ком положении - почувати себе ніяково (ні в сих, ні в тих), ніяковіти (оконч. зніяковіти), (шутл.) почувати себе як у сливах;5) (неметкий) невлучливий, невлучкий; невлучний. [Який-же дотеп ваш невлучний! (Київ)]. -кий стрелок - невлучливий (невлучкий) стрілець. Быть -ким кому - бути незручним (невигідним, ніяковим и т. п.) кому.* * *1) ( лишённый ловкости) неспри́тний, нело́вкий, невпра́вний; незуга́рний; ( неуклюжий) незгра́бний2) ( неудобный для пользования) незру́чний, невигі́дний3) ( неудачный) невда́лий, недоте́пний; ( неметкий) невлу́чний; ( неискусный) невпра́вний4) ( стеснительный)' ні́яковий и нія́ковий, нело́вкий; ( неприятный) незру́чнийпопа́сть в \неловкийое положе́ние — потра́пити (уско́чити) в незру́чне стано́вище, опини́тися в незру́чному стано́вищі
-
93 никакой
ніякий, жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден), (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден), (ровно -кой, диал.) нікоторий, (ни малейший) найменший. [Не буде з цього пива ніякого дива (Номис). Ніякий цар не може дарувати того, що наше (Грінч.). Отже (не єсть він) ніякий фантастичний лицар, а звичайний… (О. Пчілка). Контівська соціологія ніякого серйозного впливу від Геґеля не зазнала (С. Оран.). Ніякої аналізи за ствердження цієї тези у т. Р. абсолютно нема (М. Скрипн.). Нема ніяких підстав не припускати, що… (В. Підмог.). Жадних прав! (Франко). Я не бачу жадних причин, щоб і в нас не було так само (Доман.). Не показували жадної ворожнечі (М. Рильськ.). Не почуєш від мене і жодного грубого слова (Квітка). Не потаю ні думоньки, ні руху жодного в собі (Олесь). Нікоторого пуття з нього не буде (Звин.)]. Не иметь -кого представления о чём - не мати найменшого уявлення (вульг. жадної или найменшої тями) про що, нічого не тямити в чому. Не обращать -кого внимания на кого, на что - не звертати жадної уваги на кого, на що, не надавати жадної уваги чому. [Вона не надавала цьому жадної уваги (Коцюб.)]. -ким образом - жадним (ніяким) способом (чином, побутом, робом), (ні) жадною мірою, аж ніяк, диал.) аж нікуди; срв. Никак 1. Ни за какой и т. п. - ні за який, за жадний и т. п. [Цю нішу не призначалося ні для яких завдань (Едґ. По). Дома його не карали за жадні пакості (Франко)]. Ни за -кие блага - ні за які блага, ні за що в світі, (никогда) зроду-(з)віку. Ни в -ком случае - см. Никой (Ни в коем случае). Без -них - без ніяких, без нікоторих, (да и всё тут) та й годі, та й край, (зап.) та й конт. Решительно -кой - жаднісінький, ніякісінький. [Немає жаднісінької роботи (Н.-Лев.). Привілеїв для себе я ніякісіньких не маю (Крим.)].* * *мест.нія́кий, усилит. анія́кий, аніякі́сінький; ( ни один) жо́дний, жо́денбез \никакой и́х, и [бо́льше] \никакой и́х — та й край, і край, та й го́ді, та й по всій спра́ві
без \никакой и́х разгово́ров — без нія́ких (без жо́дних) розмо́в
-
94 объёмистый
1) засадний, спорний. [Не треба дуже засадні снопи в'язати, бо не висадиш і на вила (Могил.)];2) (вместительный) укладистий. [Укладистий у його візок (Липовецьк. п.)].* * *об'є́мистий; ( большой) вели́кий; ( изрядный) чима́лий и чимали́й, чимале́нький; ( вместительный) містки́й; ( толстый) гру́бий, товсти́й, увел. грубе́зний, товстю́щий, товстю́чий; ( широкий) широ́кий; диал. спо́рий -
95 одиночный
одиничний, поодинчний. [Бадилля складається з поодинчих бадилин (Неч.- Лев.)]. -ное дерево, оставляемое при порубке леса - маяк. -ное заключение - самотнє ув'язнення, самотинне ув'язнення.* * *окре́мий, одино́кий; (отдельный, единичный) поодино́кий, пооди́ний -
96 отвлечённый
1) см. Отвлекать;2) прил. - абстрактний, відмислений, відлучений, удуманий, умовий. -ное понятие - абстрактне, відмислене розуміння.* * *1) прич. відве́рнений, відве́рнутий; відхи́лений; відтя́гнутий, відтя́гнений; віді́рваний; абстраго́ваний; відокре́млений2) (в знач. прил.: абстрактный) абстра́ктний, абстраго́ваний3) (в знач. прил.: далёкий от действительности) дале́кий від [реа́льної] ді́йсності -
97 пребольшой
превеликий, прездоровий, величезний, величенний, здоровезний, здоровенний, дуже (вельми) великий и т. д. См. Большой, Большущий, Громадный, Огромный.* * * -
98 превеликий
см. Пребольшой.* * *ду́же вели́кий; превели́кий -
99 превозвышенный
1) прич. переви́щений; звели́чений; ви́хвалений; підне́сений2) (в знач. прил.: расположенный на очень высоком уровне) ду́же підви́щений; ( очень высокий) ду́же висо́кий3) (в знач. прил. перен.: необычайно возвышенный) надзвича́йно (ду́же, на́дто) підне́сений (висо́кий) -
100 превысокий
ду́же висо́кий, височе́нний, височе́зний; превисо́кий
См. также в других словарях:
кий — кий/ … Морфемно-орфографический словарь
Кий — Кий: может означать: Кий (бильярд) палка для игры в бильярд. Кий (князь) легендарный князь полян, основатель Киева. Кий (остров) остров в Онежской губе Белого моря, Россия. Кий (острова) два острова (Большой Кий и Малый… … Википедия
КИЙ — (польск. kyj). Палка, которою играют на бильярде. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. КИЙ длинная суженная к одному концу палка, которой катают шары на бильярде. Словарь иностранных слов, вошедших в… … Словарь иностранных слов русского языка
КИЙ — муж., ·стар., южн., зап. палка, трость, посох, жезл; костыль, комлястая палка, дубина, палица; сев., сиб. долбня, толкач, ручная трамбовка пестом; кием глушат рыбу подо льдом, бьют глиняную печь и пр. Биллиардный кий (франц. queue), толкач,… … Толковый словарь Даля
КИЙ — муж., ·стар., южн., зап. палка, трость, посох, жезл; костыль, комлястая палка, дубина, палица; сев., сиб. долбня, толкач, ручная трамбовка пестом; кием глушат рыбу подо льдом, бьют глиняную печь и пр. Биллиардный кий (франц. queue), толкач,… … Толковый словарь Даля
Кий — легендарный основатель города Киева. Начальная летопись рассказывает, что в племени полян были три брата, Кий, Щек и Хорив и сестра их Лыбедва. Братья сидели на трех горах, построили город и назвали его, в честь старшего, Киевом. Далее, летопись… … Биографический словарь
Кий — кия и кия; кии, киёв; м. [польск. kij] Длинная прямая палка, сужающаяся к концу, для игры на бильярде. ◁ Киёк, кийка; м. Уменьш. * * * Кий легендарный основатель (вместе с братьями Щеком и Хоривом) г. Киева и первый его правитель. * * * КИЙ КИЙ,… … Энциклопедический словарь
КИЙ — в восточнославянской мифологии герой. Согласно легенде (в «Повести временных лет») К. с младшими братьями Щеком и Хоривом основатель Киева: каждый основал поселение на одном из трёх киевских холмов; легенда известна также в древнеармянской… … Энциклопедия мифологии
кий — См … Словарь синонимов
КИЙ — КИЙ, кия кия, мн. кии, муж. (польск. kij). 1. Прямая длинная палка, утончающаяся к концу, употр. в бильярдной игре. 2. Палка с утолщением на конце, посох (обл.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Кий — я, муж. Ст. русск. редк.Отч.: Киевич, Киевна.Производные: Кия.Происхождение: (От др. русск. кии ‘молот’. Имя одного из основателей г. Киева.) Словарь личных имён. Кий я, м. Ст. русск. редк. Отч.: Киевич, Киевна. Производные: Кия. [От др. русск.… … Словарь личных имен
