кеӓш+веремӓ

1) (суматоха, беспорядок) буча, гармидер (-ру), розгардіяш (-шу), шарварок (- рку), колотнеча, галаматня, калабалик (-ку), рейвах (-ху), веремія. [Такий гармидер, неначе орда підступа (Афан.). Попався у цю веремію (Сторож.)]. Поднять -му - зняти (збити) бучу (гармидер, веремію), наробити шарварку, колотнечі [За онучу та збили бучу (Приказка)];

2) см. Вьюга, Непогодь.

* * *

напад (-ду) на кого, на що. [Ввесь підібрався, як перед нападом (Коцюб.)]. Внезапное, непредвиденное -ние - наглий, непередбачений (несподіваний) напад. При первом, при каждом -нии - першого, кожного нападу; за першим, за кожним нападом. [Частіш почали кримці та ногайці набігати; кожного нападу брали селян у неволю тисячами (Куліш). За першим нападом ворога було побито (Київщ.)]. Быть в безопасности от -ния - бути вбезпеченим (безпечним, забезпеченим) від нападу, проти нападу. Возобновлять, возобновить -ние - поновляти, поновити напад. Выдерживать, выдержать -ние - витримувати, витримати напад. [Не витримали турецькі галери козацького нападу (Загірня)]. Отражать, отразить -ние - відбивати, відбити напад кого, чий, давати, дати відсіч кому. [Відбито напад геть (Грінч.). Давали таки добру одсіч харцизякам (Куліш)]. Производить, произвести -ние - чинити, учинити напад, бити, ударяти, ударити на кого, на що; (быстрые -ния на кого) швидко наскакувати, наскочити на кого, (образно) крутити веремія. [Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є (Ант.-Драг.). Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія (Куліш). Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене (Канівщ.)].

* * *

1) (церк.) катав[б]асія;

2) (беспорядок) гармидер (-ру), метушня, колотнеча, розгардіяш (-шу), безлад (-ду).

* * *

1) коромисло, (редко) коромисел (-сла), (гал.) весло. -сло водоносное - коромисло. -сло весов - вагове коромисло, коромисло у вазі, бугай (-гая) (Сл. Ум.). -сло колодца - см. Журавель 2. -сло колокола - коромисло в дзвоні. Дым -слом - гармидер (-ру), буча. Поднять весь дом -слом - збити (зняти, зчинити, скоїти) бучу (ґвалт, веремію, шарварок), справити гармидер. Пошёл дым -слом - зчинилася (збилася, знялася, скоїлася) буча (веремія, содома), піднявся гармидер;

2) см. Стрекоза.

* * *

1) коро́мисло; диал. весло

2) ( колодезный журавль) диал. жураве́ль, -вля́

3) энтом. коро́мисло

1) погода, (хорошая) година, ум. погодонька, годинонька. [Година була ясна та тиха, як божий день (Звин.)]. Хорошая -да - година, погода, добра, хороша година, погода, годиняний час, (гал.) верем'я. [Якби була година, то треба-б сіно гребти, а то дощі та дощі (Грінч.). Чи в погоду чи в сльоту, веселий іду на роботу (Чуб.). По слоті верем'я (Франко)]. В хорошую, в тёплую -ду - (за) доброї, (за) теплої години, за години. [Доброї години не приїздила, а тепер куди-ж його їхати (Васильк. п.). Улітку, за теплої години, вийде на вулицю (Кониськ.)]. Благоприятная -да - погідна (погожа) година, (полетье) поліття. [Не на всяке літо добре поліття]. Дурная, ненастная -да - негода (ум. негодка, негодонька), негідь (-годи), негодиця, негоди (мн.), непогідь (-годи), негодяний час. [Пішли негоди, ударили холоди, - негодяна осінь (Васильк. п.)]. Дождливая -да - дощова погода, (осенью) сльота и сльоти (мн.), плюта. Мокрая -да - мочлива погода, моква, мокротеча. Пасмурная -да - хмарна погода, помрака, потемрява. Сухая ветряная -да - суховітриця. Переменчивость -ды - мінливість погоди. Какая теперь -да? - як тепер надворі? -да установилась - на годині стало. Стоит хорошая -да - на годині стоїть. Была хорошая -да - стояла година, стояло на годині. -да обещала быть хорошей - клалося (збиралося) на годину, заповідалася година. Наступать, наступить хорошей -де (проясняться) - безл. випогоджуватися, випогодитися, вигодинюватися, вигодинитися, розпогоджуватися, розпогодитися, розгодинюватися, розгодинитися, вияснятися, вияснитися, на годину кластися (збиратися). Прояснение -ды - розпогода. Наступить дурной -де (заненаститься) - занегодитися, занепогодитися. Наступает дождливая -да - на дощ іде (кладеться, збирається, заноситься). Наступила дождливая -да (задождило) - задощилося, засльотилося; сльоти взялися. Ждать у моря -ды - дожидати марно;

2) негода, буря. Срв. Непогода. Поднялась сильная -да - знялася (схопилася; зчинилася, зірвалася) буря.

* * *

1) дим (р. -му) (мн. ч. - дими и димове (Л. Укр.), ум. димок, димонько), курево, курява. [Чи не пожар, де? бо он курево яке! Бачу, над клунею чорна-чорна курява: догадавсь - підпалили (Звин.)]. Обратиться в дым, рассеяться, исчезнуть, как дым - здиміти, здимнити, димом здиміти [Пропав, як здимів. Десь іздимів з хати (Рудан.). Димом здимів пан голодний (Рудан.)], піти димом, здимчитися. [Після його смерти все його добро і здимчилось]. Подойти дымом - придиміти, підійти димом. Подошедший дымом - придимлений. [Каша придиміла или придимлена (пахнет дымом). Жито димом підійшло, як пожежа була (Г. Барв.)]. Дым коромыслом - гармидер, буча. Клубы дыма - клуби диму, (густые) бовдури (Фр.). Дым клубами - дим кужелем, дим клубочеться. Дым столбом - дим стовпом. Дым валит - дим бухає, шугає, (провинц.) нутрить. [А дим з вікна так і нутрить];

2) хата, двір (р. двору), (стар.) дим. [Здерли по двацять грошей з дима]. Земляной дым, бот. - см. Дымянка.

* * *

1) сум'яття́, заміша́ння; завару́ха; бу́ча, веремі́я; ( отсувствие ясности и порядка) безла́ддя, бе́злад, -у

2) ( кушанье из муки) за́тірка

задумать задумувати, задумати, загадувати, загадати, замишляти, замислити, умишляти, умислити; (вознамериться) намишляти, намислити, надумувати(ся), надумати(ся), брати (взяти) на думку що, наважуватися, наважитися (думкою), замірятися, заміритися (зробити що). Отгадайте, что я -мал - угадайте, що я загадав (задумав). -мал казак жениться - задумав (надумав) козак оженитися. Он -мал злое дело - він замислив (умислив, намислив) недобре (діло). Он -мал написать книгу - він задумав (намислив, наміривсь) написати книжку. Они -мали (сделать) великое дело - вони задумали (надумалися, наважилися) зробити велике діло. -вать козни - підступні думки задумувати, (вульг.) крутити мізком веремію. Задуманный - задуманий, надуманий, замислений, намислений и т. д.

* * *

несов.; сов. - зад`умать

закрутити, закороводити, веремія завести. -ться - закрутитися, закороводитися.

* * *

забава, забавка, розвага, утіха, (і)грище, умора; срв. Забава, Развлечение. [Літні забавки, розваги. Лицарські грища (игрища). Оце такого нарозказував. що тільки умора з його та й годі (Звин.). Сопілка - вівчареві втіха]. Людям на -ху отдать - віддати людям на посміх (на глум). Не на -ху я тебе дался - не на посміх я тобі здався. -ха с тобой! - кумедія з тобою! Вот -ха! - от сміха! от умора! Вот была -ха! - ото було сміха! Пошла -ха! - ну й закрутилось тут!

* * *

зняти (збити) бучу (гармидер, веремію), наробити шарварку (колотнечі).