-
1 карб
техн. вы́рез (о камне, дереве), насе́чка, надсе́чка, ри́фель -
2 карбід
техн.; физ. карби́д -
3 карбівка
-
4 карбівний
техн. насека́емый, насека́ющийся -
5 карбідна лампа
карби́дная ла́мпаУкраїнсько-російський політехнічний словник > карбідна лампа
-
6 карбідна піч
карби́дная печь -
7 карбідна сталь
карби́дная стальУкраїнсько-російський політехнічний словник > карбідна сталь
-
8 карбідне вапно
карби́дная и́звестьУкраїнсько-російський політехнічний словник > карбідне вапно
-
9 карбідний
техн.; физ. карби́дный -
10 карбідова сталь
карби́дная стальУкраїнсько-російський політехнічний словник > карбідова сталь
-
11 карбідотвірний
физ. карбидообразу́ющийУкраїнсько-російський політехнічний словник > карбідотвірний
-
12 карбідотермічний
техн.; физ. карбидотерми́ческийУкраїнсько-російський політехнічний словник > карбідотермічний
-
13 карбідоутворення
физ. карбидообразова́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > карбідоутворення
-
14 перма-карб
-
15 бор-карбід
углеро́дистый бор -
16 ванадій-карбід
углеро́дистый вана́дийУкраїнсько-російський політехнічний словник > ванадій-карбід
-
17 самарій-карбід
углеро́дистый сама́рийУкраїнсько-російський політехнічний словник > самарій-карбід
-
18 торій-карбід
углеро́дистый то́рий -
19 уран-карбід
углеро́дистый ура́н -
20 цирконій-карбід
углеро́дистый цирко́нийУкраїнсько-російський політехнічний словник > цирконій-карбід
См. также в других словарях:
карб — карбон, карбюлятор – карбюратор. EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 … Автомобильный словарь
карб — Карб: зарубка, рубчик [51] … Толковый украинский словарь
карб — іменник чоловічого роду зарубка, рубець; палиця, на якій зроблені позначки для рахунку; слід, спогад минулого … Орфографічний словник української мови
карбід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
карбіди — карбиды carbide, carbonide *Karbide сполуки вуглецю з металами й неметалами (напр., карбід заліза, карбід кальцію). Тверді речовини, нерозчинні без руйнування в жодному з розчинників. Застосовують у виробництві металокерамічних і вилитих твердих… … Гірничий енциклопедичний словник
карб — у, ч. 1) Виїмка, рівчак, вирізьблені або витиснуті спеціальним знаряддям на поверхні чого небудь; зарубка, рубець. || Знак, позначка, тавро. 2) Палиця, на якій зроблено позначки для рахунку, для лічби; бирка (див. бирка II 1)). •• Ста/вити кому… … Український тлумачний словник
карбівка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
карбівничий — іменник чоловічого роду, істота лісник рідко … Орфографічний словник української мови
Карбівське — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
карбівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
карбідка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови