-
1 калічити
deface, disfigure, mutilate -
2 калічити
to cripple, to lame, to maim, to mangle, to mutilate, to disable -
3 калічити
кале́чить; ( наносить повреждение ударом или ранением) уве́чить, изуве́чивать; ( портить физически или морально) уро́довать, кове́ркать -
4 калічити
kaliczytyдієсл. -
5 калічити
დასახიჩრება -
6 калічити
нявечыць -
7 увечить
калі́чити -
8 okaleczać
калічити -
9 сахатландыр-
калічити К. -
10 сахатлат-
калічити О, К. -
11 калечить
калічити, (сильно) безвічити, (портить) нівечити кого, що. -чить душу - калічити душу. -чить жизнь - нівечити (калічити) життя. [І се життя моє, що через вас я маю, нещасним не робіть, не нівечте до краю (Самійл.)].* * *калі́чити, ні́вечити -
12 сахатла-
калічити, робити калікою СБ, О, К, СГ. -
13 нявечыць
калічитинівечитиспотворювати -
14 დასახიჩრება
калічити, нівечити -
15 нявечыць
калічитинівечитиспотворювати -
16 lemlæste
калічити, нівечити -
17 искажать
исказить1) (уродовать) спотворювати, спотворити, калічити, покалічити, скалічити, казити, сказити, показити, (обезображивать) знекрашувати, звекрасити кого, що. [Віспа спотворила їй обличчя (Київ). Хвороба покалічила йому сустави на пальцях (Київ). Не навчившися добре чужої мови, калічать її (Харківщ.)]. Злоба -зила ему лицо - злоба спотворила (перекривила, скривила, викривила, сказила) йому обличчя;2) (извращать слова, мысль и т. п.) перекручувати, перекрутити, калічити, перекалічити слова, думку. [Не перекручуй моїх слів, бо я не говорив такого (Харківщ.). В дописові перекручено факти (Київ). Перекладач зовсім перекрутив авторову думку (М. Грінч.)]. -жать истину - перекручувати, нівечити, калічити правду. Искажаемый - спотворюваний, калічений, перекривлюваний, скривлюваний. Искажённый - спотворений, покалічений, скалічений; знекрашений; викривлений; перекручений. [Тіні, спотворені місячним сяєвом (Л. Укр.). Дзеркало, що показує скривлену твар (Єфр.). Це якийсь перекручений варіянт дуже відомої пісні (Київ)].* * *несов.; сов. - исказ`ить1) ( извращать) перекру́чувати, перекрути́ти, викривля́ти, ви́кривити2) (обезображивать, уродовать) спотво́рювати, спотво́рити; ( калечить) калі́чити, покалі́чити и скалі́чити; ( искривлять) скривля́ти и скри́влювати, скриви́ти, криви́ти, покриви́ти, перекривля́ти и перекри́влювати, перекриви́ти, викривля́ти, ви́кривити; диал. кази́ти (кажу́, ка́зиш) -
18 искалечивать
искалечить калічити, скалічити, покалічити, нівечити, знівечити, понівечити, обезвічити, (о многих) поскалічувати, понівечити познівечувати кого, що. [Андрій скалічив руку (Коцюб.). Він у кущах ноги покалічив (Рудч.). Десять літ неволі знівечили, убили мою віру і надію (Шевч.). Його ще змалку обезвічено (Мова)]. Искалеченный - (с)калічений, покалічений, знівечений, обезвічений. [Підняв руки калічені до святого Бога (Шевч.)]. Всё -ное - каліч (-чи).* * *несов.; сов. - искал`ечитькалі́чити, покалі́чити, скалі́чувати, скалі́чити, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити и мног. перені́вечити; окалі́чувати, окалі́чити -
19 извращать
извратить (слова, факты, смысл, содержание чего-либо) перекручувати, перекрутити, переинакшувати, переинакшити, перевертати, перевернути перебріхувати, перебрехати; калічити, покалічити, (о мн.) поперекручувати, попереинакшувати, поперевертати. [Поперекручував історію так, як її й досі перекручують (Куліш). Не перекручуйте правди. Мої слова переинакшено - я не так говорив (М. Грінч.). Хіба-ж тобі так було говорено? ти все по-своєму перевернув (М. Грінч.). Ніколи не перекаже так, як чула, а все перебреше (Харківщ.). Не виправив він мову в перекладі, а покалічив (М. Грінч.)]. -ть (характер, талант, вкус) - калічити, скалічити, покалічити, псувати, зі[о]псувати, (диал.) знатурювати, знатурити. [Нащо ви псуєте (калічите) вдачу дитині? Так знатурив собі смак, що тепер тільки й може їсти щось гостре (М. Грінч.)]. Извращённый - (о словах, фактах, смысле, содержании ч.-л.) перекручений, покручений, перебріханий, (по)калічений; (о характере, таланте, вкусе) покалічений, зіпсований, викривлений, збочений, знатурений. [Викривлений талант (Єфр.). Збочена вдача (Н.-Лев.). Покалічений розум (М. Грінч.)].* * *несов.; сов. - изврат`ить1) ( ложно толковать) перекру́чувати, перекрути́ти и мног. поперекру́чувати, переверта́ти, переверну́ти и мног. попереверта́ти; викривля́ти, ви́кривити; ( искажать) спотво́рювати, спотво́рити; ( нарушать) пору́шувати, пору́шити2) ( портить) псува́ти (псую́, псує́ш), зіпсува́ти и мног. попсува́ти; (наклонности, вкусы) розбе́щувати, розбе́стити, -бе́щу, -бе́стиш -
20 Исковеркивать
исковеркать нівечити, знівечити, калічити, скалічити, (мысль, слова) перекручувати, перекрутити, (о мног.) понівечити, покалічити, поперекручувати, покрутити; срвн. Искажать. [І знівечили ви заповідь Божу ради звичаю вашого (Єванг.). Дороге, гарне поламала, понівечила й зіпсувала його рівновагу (Черкас.). Він перекручував історію так, як її й досі перекручують (Куліш)]. -кать мысль (чью), цитату - перекрутити (чию) думку, цитату (цитоване). -кивать язык - калічити мову. Исковерканный - знівечений, скалічений, перекручений, покручений. -ная жизнь - знівечене життя. -ный французский язык - калічена французька мова. -ться - нівечитися, знівечитися, калічитися, скалічитися и т. д.
См. также в других словарях:
калічити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
калічити — (робити калікою когось), окалічувати, скалічити, збавляти, збавити … Словник синонімів української мови
калічити — чу, чиш, недок., перех. 1) Завдавати каліцтва кому , чому небудь; робити калікою. || Завдавати шкоди; псувати, нівечити, марнувати. 2) Вимовляти неправильно; перекручувати, ламати (про мову, слова) … Український тлумачний словник
калічитися — чуся, чишся, недок. 1) Зазнавати каліцтва, ставати калікою, ранити себе. || Зазнавати шкоди; псуватися, нівечитися. 2) Пас. до калічити … Український тлумачний словник
калічення — я, с. Дія за знач. калічити … Український тлумачний словник
покалічити — чу, чиш, док., перех. Зробити калікою; завдати каліцтва, ран (людині чи тварині). || безос. || Ушкодити частину тіла. || перен. Попсувати, пошкодити що небудь. || перен. Знівечити, зіпсувати морально; зробити нещасним, змарнувати. || перен.… … Український тлумачний словник
скалічити — чу, чиш, док., перех. 1) Завдати каліцтва кому небудь, зробити калікою. || Поранити, пошкодити які небудь частини тіла. || перен. Завдати шкоди чому небудь; зіпсувати. Скалічити дерево. 2) перен. Заподіяти моральних травм; знівечити … Український тлумачний словник
окалічувати — ую, уєш, недок., окалі/чити, чу, чиш, док., перех., розм. Робити калікою; калічити … Український тлумачний словник
перекалічувати — ую, уєш, недок., перекалі/чити, чу, чиш, док., перех. Калічити всіх чи багатьох. || безос … Український тлумачний словник
перекалічуватися — уюся, уєшся, недок., перекалі/читися, чуся, чишся, док. 1) тільки 3 ос. мн. Калічитися (про всіх чи багатьох). 2) Калічити себе багато разів, у багатьох місцях … Український тлумачний словник
давити — давлю/, да/виш; мн. да/влять; недок. 1) перех. і на кого – що, у що. Налягати своєю вагою; натискати. 2) перех., перен. Чинити утиски; гнобити. || Гнітити (про почуття, настрій). || Пересилювати що небудь у собі; приглушувати. 3) перех. і неперех … Український тлумачний словник
