Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

их+есть+несколько

  • 121 по свежему следу

    ПО ГОРЯЧИМ < СВЕЖИМ> СЛЕДАМ; ПО ГОРЯЧЕМУ < СВЕЖЕМУ> СЛЕДУ
    [PrepP; these forms only; adv]
    =====
    1. по свежему следу (чьим, кого) идти и т.п. (to chase) closely after a person or animal:
    - X идёт по горячим следам (Y-a) X is hot on Y's trail < heels>;
    - X is (right) on Y's tail.
         ♦ "Вам повезло, - говорил Остап своему спутнику. - Вы присутствуете при смешном событии - Остап Бендер идёт по горячему следу" (Ильф и Петров 2). "You're in luck," Ostap remarked to his companion. "You're present on an amusing occasion - Ostap Bender hot on the trail" (2a).
    2. по свежему следу (чего) immediately following some event:
    - while the trail is still warm < hot>;
    - (immediately afterwards,) while sth. is still fresh.
         ♦...Ошибку эту, впрочем, можно объяснить тем, что события описывались "Летописцем", по-видимому, не по горячим следам, а несколько лет спустя (Салтыков-Щедрин 1)....This error, however, can be explained by the fact that the events were apparently described by the Chronicle not while the trail was still warm but several years later (1a).
         ♦ "Начался трудовой, организационный период" - писал я по горячим следам событий в "Записках о гражданской войне" (Катаев 3). "The working, organizational period began," I wrote hot on the heels of events in my Notes on the Civil War (3a).
         ♦ Есть только один момент для осмысления происходившего - по горячим следам, когда ещё сочится кровь... (Мандельштам 2). In fact, the only possible moment at which to make proper sense of events is immediately afterwards, while they are still fresh, before the blood has congealed... (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > по свежему следу

  • 122 по свежим следам

    ПО ГОРЯЧИМ < СВЕЖИМ> СЛЕДАМ; ПО ГОРЯЧЕМУ < СВЕЖЕМУ> СЛЕДУ
    [PrepP; these forms only; adv]
    =====
    1. по свежим следам (чьим, кого) идти и т.п. (to chase) closely after a person or animal:
    - X идёт по горячим следам (Y-a) X is hot on Y's trail < heels>;
    - X is (right) on Y's tail.
         ♦ "Вам повезло, - говорил Остап своему спутнику. - Вы присутствуете при смешном событии - Остап Бендер идёт по горячему следу" (Ильф и Петров 2). "You're in luck," Ostap remarked to his companion. "You're present on an amusing occasion - Ostap Bender hot on the trail" (2a).
    2. по свежим следам (чего) immediately following some event:
    - while the trail is still warm < hot>;
    - (immediately afterwards,) while sth. is still fresh.
         ♦...Ошибку эту, впрочем, можно объяснить тем, что события описывались "Летописцем", по-видимому, не по горячим следам, а несколько лет спустя (Салтыков-Щедрин 1)....This error, however, can be explained by the fact that the events were apparently described by the Chronicle not while the trail was still warm but several years later (1a).
         ♦ "Начался трудовой, организационный период" - писал я по горячим следам событий в "Записках о гражданской войне" (Катаев 3). "The working, organizational period began," I wrote hot on the heels of events in my Notes on the Civil War (3a).
         ♦ Есть только один момент для осмысления происходившего - по горячим следам, когда ещё сочится кровь... (Мандельштам 2). In fact, the only possible moment at which to make proper sense of events is immediately afterwards, while they are still fresh, before the blood has congealed... (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > по свежим следам

  • 123 ни за что

    I
    НИ ЗА ЧТО; НИ ЗА ЧТО НА СВЕТЕ both coll
    [PrepP; these forms only; adv; used with negated verbs (more often pfv fut or subjunctive); fixed WO]
    =====
    under no conditions or circumstances:
    - not for anything (in the world < on earth>);
    - on no < not on any> account;
    - nothing on earth (would (could) make one do sth.);
    - [in limited contexts] not on your life!;
    - no way! no dice!;
    - never. Cf. not for all the tea in China.
         ♦ "...Мне ни за что не хотелось бы расстаться с вами" (Булгаков 9). "I would not like to part with you for anything" (9a).
         ♦ Понять его [приказ] Руслан не то что не мог, но не согласился бы ни за что на свете (Владимов 1). It was not that Ruslan could not understand the order; he would not have accepted it for anything in the world (1a).
         ♦ "...Вот какие у меня подозрения: они, то есть секунданты, должно быть, несколько переменили свой прежний план и хотят зарядить пулею один пистолет Грушницкого... Как вы думаете? Должны ли мы показать им, что догадались?" - "Ни за что на свете, доктор" (Лермонтов 1). "...Here are my suspicions: they, that is to say the seconds, have apparently altered somewhat their former plan and want to load, with a bullet, only Grushnitski's pistol.... What do you think, should we show them that we have found them out?" "Not for anything on earth, doctor!" (1a).
         ♦...Кузнец, который был издавна не в ладах с ним, при нём ни за что не отважится идти к дочке, несмотря на свою силу (Гоголь 5)....The blacksmith, who had for a long time been on bad terms with him, would on no account have ventured, strong as he was, to visit the daughter when the father was at home (5a).
         ♦ Он договорить ещё не успел, я уже понял: ни за что не поеду! (Солженицын 2). Before he had finished speaking, my mind was made up. Nothing on earth would make me go! (2a).
         ♦ [Бусыгин:] Мы едем домой. [Сильва:] Ни за что (Вампилов 4). [В.:] We're going home. [S.:] Not on your life! (4a). [B.:] We're going home. [S.:] No dice (4b).
    II
    НИ ЗА ЧТО; НИ ЗА ЧТО НИ ПРО ЧТО; НИ ЗА ЧТО НИ ПРО ЧТО all coll
    [PrepP; these forms only; adv; more often used with pfv verbs; fixed WO]
    =====
    1. погибнуть, пропасть и т.п. ни за что (of a person) (to perish, be destroyed etc) to no purpose, finitely:
    - (all) in vain.
         ♦ Здесь ни за что погиб мой отец... Ни за грош пропала моя собственная жизнь (Зиновьев 1). "My Father died here for nothing.... My own life has been ruined for nothing" (1a).
    2. обидеть, оскорбить, ударить, ругать, арестовать кого и т.п. ни за что (to offend, insult, hit, berate, arrest etc s.o.) without any reason or grounds for doing so:
    - for nothing, for no reason;
    - (quarrel) over nothing.
         ♦ Настёна обычно отмалчивалась, она научилась этому ещё в то... лето, когда обходила с Катькой ангарские деревни и когда каждый, кому не лень, мог ни за что ни про что ее облаять (Распутин 2). Nastyona usually held her peace. She had learned how that summer when she and Katya made the rounds of the Angara villages and anyone who felt like it could shower her with curses for no reason at all (2a).
         ♦ Чёрт сбил с толку обоих чиновников: чиновники, говоря попросту, перебесились и перессорились ни за что (Гоголь 3). The Devil led the two officials astray the officials, to put it plainly, went crazy and fell out with each other for no reason whatsoever (3c).
         ♦...Я защищал людей, которых сажали, как принято выражаться, за убеждения, или, иначе говоря, ни за что (Войнович 1)....I spoke out in defense of people who, as we usually say, were imprisoned for their convictions, or, to put it another way, for nothing at all (1a). Ф "Значит, вас арестовали ни за что ни про что? Мы сажаем невинных людей?" (Рыбаков 2). "So, you were arrested for nothing, for no reason? We put innocent people in prison, do we?" (2a).
         ♦...Эти умники из Кенгура... вполне могут засадить человека ни за что ни про что (Искандер 4)....Those wiseacres from Kengur...were quite capable of putting a man in prison just for the hell of it (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ни за что

  • 124 ни за что на свете

    НИ ЗА ЧТО; НИ ЗА ЧТО НА СВЕТЕ both coll
    [PrepP; these forms only; adv; used with negated verbs (more often pfv fut or subjunctive); fixed WO]
    =====
    under no conditions or circumstances:
    - not for anything (in the world < on earth>);
    - on no < not on any> account;
    - nothing on earth (would (could) make one do sth.);
    - [in limited contexts] not on your life!;
    - no way! no dice!;
    - never. Cf. not for all the tea in China.
         ♦ "...Мне ни за что не хотелось бы расстаться с вами" (Булгаков 9). "I would not like to part with you for anything" (9a).
         ♦ Понять его [приказ] Руслан не то что не мог, но не согласился бы ни за что на свете (Владимов 1). It was not that Ruslan could not understand the order; he would not have accepted it for anything in the world (1a).
         ♦ "...Вот какие у меня подозрения: они, то есть секунданты, должно быть, несколько переменили свой прежний план и хотят зарядить пулею один пистолет Грушницкого... Как вы думаете? Должны ли мы показать им, что догадались?" - "Ни за что на свете, доктор" (Лермонтов 1). "...Here are my suspicions: they, that is to say the seconds, have apparently altered somewhat their former plan and want to load, with a bullet, only Grushnitski's pistol.... What do you think, should we show them that we have found them out?" "Not for anything on earth, doctor!" (1a).
         ♦...Кузнец, который был издавна не в ладах с ним, при нём ни за что не отважится идти к дочке, несмотря на свою силу (Гоголь 5)....The blacksmith, who had for a long time been on bad terms with him, would on no account have ventured, strong as he was, to visit the daughter when the father was at home (5a).
         ♦ Он договорить ещё не успел, я уже понял: ни за что не поеду! (Солженицын 2). Before he had finished speaking, my mind was made up. Nothing on earth would make me go! (2a).
         ♦ [Бусыгин:] Мы едем домой. [Сильва:] Ни за что( Вампилов 4). [В.:] We're going home. [S.:] Not on your life! (4a). [B.:] We're going home. [S.:] No dice (4b).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ни за что на свете

  • 125 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 126 оседать

    осесть
    1) (о)сідати, (о)сісти, уклякати, уклякнути, (о многих) поосідати, повклякати. Рытая земля -дает, осела - рушена земля (о)сідає (злягається), осіла (зляглась). Здание осело - будинок осів (укляк). Несколько (немного) осесть - надсідати, надсісти. [Хата надсідає]. Пыль -дает - см. Садиться, сесть;
    2) (селиться) осідати(ся), осісти(ся), осаджуватися, осадитися, оселятися, оселитися;
    3) хим. - осідати, осадитися. Осевший - осілий. -ший немного - надсілий.
    * * *
    несов.; сов. - ос`есть
    1) осіда́ти, осі́сти и поосіда́ти, сіда́ти, сі́сти, осіда́тися, осі́стися и поосіда́тися; (опускаться, оползать) осува́тися, осу́нутися; (о росе, тумане) спада́ти, спа́сти
    2) (поселяться где-л.) осіда́ти, осі́сти и поосіда́ти, осіда́тися, осі́стися и поосіда́тися

    Русско-украинский словарь > оседать

  • 127 Транспортировка

    Теперь перейдем к следующему вопросу, который касается пути перевозки грузов.

    Енді жүктерді тасымалдау жолдарына қатысты келесі мәселеге көшеміз.

    Этот путь будет несколько отличаться от пути перевозки, согласованного в контракте.

    Бұл жол келісімшартта келісілген тасымалдау жолынан біраз өзгешелеу болады.

    Нам нужно выбрать такой путь, который имел бы наименьшее количество перевалочных пунктов.

    Біз жүкті ауыстырып тиейтін мекендердің саны барынша аз болатын жолды таңдауымыз керек.

    Я вам объясню по карте такой путь, который будет иметь перевалку лишь на одном контейнерном терминале вместо перевалки на трех пограничных станциях.

    Мен сізге карта бойынша шекаралық үш стансадағы жүк ауыстырып тиелетін мекеннің орнына тек бір контейнерлік ыдыспен ғана ауыстырып тиелетін жолды түсіндіремін.

    Мы вам сообщили уже по телефону...

    Біз сізге телефонмен... хабарладық қой.

    - станцию погрузки.

    Просим подтвердить факсом...

    Факспен... растауыңызды сұраймыз.

    - регистрационный номер автомашины (прицепа, полуприцепа)

    - автомашинаның (тіркеменің, жартылай тіркеменің) тіркеу нөмірін

    - фамилии водителей.

    Просим вас сообщать нам регулярно сведения о переходе границы поездами с вашими (нашими) грузами.

    Сізден бізге сіздің (біздің) жүктер тиелген пойыздардың шекарадан өткені туралы мәліметтерді ұдайы хабарлап тұруыңызды сұраймыз.

    Сіздерде осы тауар бойынша қазан айында шекарадан өткені туралы мәліметтер бар ма?

    Сведения о переходе границы мы вам уже сообщили по телеграфу (телексу).

    Шекарадан өткені туралы мәліметтерді біз сіздерге телефонмен (телекспен) хабарладық қой.

    Русско-казахский экономический словарь > Транспортировка

  • 128 составлять

    Составлять - to be, to present, to constitute (представлять собой); to formulate, to make up (вещёство, смесь и т.п.); to account for, to constitute, to represent, to total (перед цифрой); to make, to form, to compose (образовывать); to draw up (схему, чертеж)
     The sulfur in the emitted particulate material constituted less than 0.03 percent of the total input sulfur.
     The nonpyritic iron generally accounts for less than 7-8 percent of the elemental constituent in the ash.
     The 1.12 percent production advantage represents 8,176,000 dollars per year.
     Smaller particles totalled about 0.1 gr/scf.
    Составлять из-- It was proposed that these curved ring surfaces could be approximated by film profiles composed of a tapered portion and a uniform clearance portion. Составлять... % от
     It was found that the latter was 5 percent of the former.
    Составлять от... до-- Run times ranged from 4 to 26 hours, increasing with lower heating rates.

    Русско-английский научно-технический словарь переводчика > составлять

См. также в других словарях:

  • НЕСКОЛЬКО ХОРОШИХ ПАРНЕЙ — «НЕСКОЛЬКО ХОРОШИХ ПАРНЕЙ» (A Few Good Men) США, 1992, 138 мин. Драма, детектив. Молодой адвокат Дэниел Кэффи, который все дела улаживает еще до рассмотрения в суде, видимо, намеренно назначен для поспешного расследования обстоятельств убийства… …   Энциклопедия кино

  • Несколько хороших парней — A Few Good Men …   Википедия

  • Несколько хороших парней (фильм) — Несколько хороших парней A Few Good Men Жанр драма …   Википедия

  • НЕСКОЛЬКО ДНЕЙ ИЗ ЖИЗНИ ОБЛОМОВА — НЕСКОЛЬКО ДНЕЙ ИЗ ЖИЗНИ И.И.ОБЛОМОВА, СССР, Мосфильм, 1979, цв., 143 мин. Драма. Михалков словно доказывал экранизацией Гончарова, что герой книги неизведан и непонят, хоть имя его стало нарицательным. Картина своего рода бунт против расхожего… …   Энциклопедия кино

  • Несколько самых общих правил приготовления шашлыка — Тип блюда: Категория: Время приготовления (минуты): 5 Рецепт приготовления …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • есть! — (иноск. морск.) слушаю! готов! (ответ на оклик, команду.) Ср. Право руля! Есть право, есть . Ср. Вахтенные матросы дремали по своим местам, и лишь однозвучное восклицание лейтенанта: Steerboard! Backboard! (право руля, лево руля) и вечный ответ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • есть — в значении поглощать пищу это слово происходит от того же древнего славянского корня, что и еда. А вот есть! как ответ подчиненного, означающий, что приказ принят к исполнению, возникло в русскомязыке совершенно иначе. Случилось это, вероятнее… …   Занимательный этимологический словарь

  • В Америке есть таланты — Эта страница требует существенной переработки. Возможно, её необходимо викифицировать, дополнить или переписать. Пояснение причин и обсуждение на странице Википедия:К улучшению/23 июня 2012. Дата постановки к улучшению 23 июня 2012 …   Википедия

  • Судебный процесс над «Бхагавад-гитой как она есть» — …   Википедия

  • В Америке есть таланты (сезон 3) — Производство NBC Ведущий(е) Джерри Спрингер Страна производства США Судьи Дэвид Хасселхофф Пирс Морган Шэрон Осборн Количество выпусков В Америке есть таланты …   Википедия

  • На несколько долларов больше (фильм) — На несколько долларов больше Per qualche dollaro in più Жанр вестерн Режиссёр Серджио Леоне Продюсер Альбе …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»