-
1 исполнение
1) виконування и виконання, справляння, оконч. виконання чого (напр., присуду, постанови, обов'язків, програми, п'єси и т. д.); (чьей-либо воли, желания) вволяння и вволювання, оконч. ввоління, вволення чиєї волі, чийого бажання; (отбывание) відбування, оконч. відбуття чого (повинностей); (осуществление) здійснювання, справджування, оконч. здійснення, справдження, сповнення чого (напр. пророцтва, снів, бажань); (соблюдение) додержування, оконч. додержання чого (напр. звичаїв, слова). [Тим часом присуд без виконання зоставатись буде (Грінч.). Вволювання волі старшого (Наш)]. - ние обещания, намерения - виконання обіцянки, наміру. -ние желания, сна - здійснення, справдження бажання, сна. -ние слова - виконання, додержання, доконання слова. -ние договора - виконання, неок. виконування и виконання умови. -ние пророчества - справдження, здійснення пророцтва. -ние религиозных обрядов - виконування, відбування, (соблюдение) додержування релігійних обрядів. -ние года, известного времени, срока - сповнення (уплив (истечение)) року, певного часу, терміну (строку). По -нии года, известного времени, срока - як вийде (як вийшов) рік, певний час, термін (строк); по році, по термінові. Моего -ния (изделия) - мого виробу що, мого виконання що. Приводить, привести в -ние что - виконувати, виконати що (напр. присуд, постанову), (зап.) доконувати, доконати чого, (осуществлять) здійснювати, здійснити що (мрії, бажання); см. Исполнять 1. Во -ние предписания, приказа, приговора, постановления - виконуючи припис, наказ, присуд, постанову; щоб виконати припис, наказ, присуд, постанову. Для -ния чего - щоб виконати що. К -нию - до (на) виконання. Подлежит -нию что - треба виконати що. Не подлежит -нию что - не треба виконувати чого;2) чем - сповнення, виповнення чого и (реже) чим (напр. горя, радости и горем, радістю).* * *викона́ння, (неоконч. д.) вико́нування, викона́ння; зді́йснення, спра́вдження, (неоконч. д.) зді́йснювання, спра́вджуванняво \исполнение ние чего́ — у (на) викона́ння чого́, виконуючи що, щоб ви́конати що
\исполнение ние до́лга — викона́ння (вико́нування, викона́ння) обо́в'язку
\исполнение ние жела́ний — зді́йснення (спра́вдження) бажа́нь; ( удовлетворение) задово́лення бажа́нь
к \исполнение нию — канц. до викона́ння
приводи́ть, привести́ в \исполнение ние — вико́нувати, -ную, -нуєш, ви́конати; ( осуществлять) зді́йснювати, -нюю, -нюєш, здійсни́ти
-
2 неправильный
1) (отступающий от правил, от нормы) неправильний, (несоответств. правильности) неправдивий, несправедливий, непоправний, неслушний, (ненадлежащий) неналежний, (неверный) невірний, (ошибочный) хибний, помилковий; срв. Превратный 2. [Недобре стилізована фраза, може дати привід до зовсім неправдивого розуміння твору (Грінч.). Несправедливий поділ цілого «Слова» (Рудан.)]. -ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгяд на вещи - неслушний (неправдивий) погляд на речі, помилковий (хибний) погляд на речі. -ный глагол, грам. - неправильне дієслово. -ная дробь, мат. - дріб (р. дробу) неістий (неправильний). -ное заключение, догадка, замечание - неслушний (невірний, неправдивий) висновок, здогад, неслушна (невірна, неправдива) увага. -ное исполнение приговора - неправильне виконування (виконання, оконч. виконання) присуду. -ный подход - неналежний (невірний, неправильний) підхід. -ное понимание, представление - неправдиве (неналежне), хибне (помилкове) розуміння, уявлення. -ное требование - несправедлива вимога. -ный треугольник - неправильний (різнобічний) трикутник. -ный стиль, перевод, язык - недобрий (неправильний) стиль, невірний (неправдивий) переклад, неправильна (невірна, недоладня) мова, (неряшливый язык) неохайна мова. -ное уравнение - неправильне рівняння. -ная форма - неправильна форма. - ные черты лица - неправильні (нерівні) риси обличчя;2) (неурегулированный) невирівняний, невивірений, невирихтуваний, (нерегулярный) нерегулярний, (неверный) невірний. [Невивірений годинник (Полт.). Нерегулярний плодозмін (Київ)]. -ные весы - невірна (неправдива, несправедлива) вага. -ный ход - невирівняний (невирихтуваний) хід.* * *непра́вильний; ( неверный) неві́рний; ( неосновательный) неслу́шний; ( ошибочный) хи́бний\неправильныйые глаго́лы — грам. непра́вильні дієслова́
\неправильныйая дробь — мат. непра́вильний (мі́шаний) дріб
-
3 откладывать
откладать) откласть и отложить1) (класть в сторону, особо) відкладати (відкладувати), відкласти, відложити що. [Відкладіть ці книжки, я візьму їх з собою]. -вать от чего (отбирать) - відбирати, відібрати. -жите мне лучших яблок - відберіть мені кращ(еньк)их яблук. -вать часть (масла, мёду и т. д.) - надкладати, надкласти (масла, меду). Ежемесячно -вать из (от) жалованья - що-місяця відкладати з платні;2) -вать, -жить (отсрочивать) - відкладати (відкладувати), відкласти - см. Отсрочивать. -вать на завтра - відкладати на завтра. Не -вая далее дела… - не відкладаючи справи надалі. -жить заседание до вторника - відкласти засідання до вівторка. -жить исполнение приговора - відкласти виконання вироку (присуду). -вать, -жить в долгий ящик что (дело) - відволікати, відволокти, відтягувати, відтягнути, відсовувати, відсунути що (справу) на безрік. -жить попечение о чём - кинути й думати (думку) про що;3) (воротник) ви[від]кладати, відкласти, викласти, відкочувати, відкотити коміра; (лошадей) ви[від]прягати, відпрягти, випрягти (коні) - см. Выпрягать. -дывать карету - випрягати коні з берлину (з карети), розпрягати берлина (карету). Откладываемый - відкладаний, відкладний. Отложенный - відкладений, відібраний. Заседание -но - засідання відкладено.* * *несов.; сов. - отлож`ить1) відклада́ти, відкла́сти2) ( выпрягать лошадей) випряга́ти, ви́прягти и повипряга́ти, відпряга́ти, відпрягти́; ( распрягать) розпряга́ти, розпрягти́ и порозпряга́ти -
4 отсрочивать
отсрочить1) відкладати, відкласти, відсувати, відсунути. Заседание -чено до вторника, -чено на неделю - засідання відкладено до вівтірка, відкладено (відсунуто) на тиждень. -чить исполнение приговора - відкласти (відсунути, загаяти) виконаная присуду;2) (назначать другой срок) відрочувати, відрочити. -чить уплату долга - відрочити виплату боргу. Время взноса налогов -чено до Рождества - час на внесення податків відрочено до Різдва. Отсроченный - відкладений, відсунений; відрочений.* * *несов.; сов. - отср`очитьвідстро́чувати, відстро́чити; ( откладывать) відклада́ти, відкла́сти
См. также в других словарях:
ИСПОЛНЕНИЕ ПРИГОВОРА — деятельность суда и иных управомоченных законом органов и должностных лиц по практической реализации предписаний вступившего в законную силу приговора. Исполнение обвинительного приговора, как правило, включает три этапа обращение приговора к… … Юридическая энциклопедия
ИСПОЛНЕНИЕ ПРИГОВОРА — последняя из обычных стадий уголовного процесса; деятельность суда и иных управомоченных законом органов и должностных лиц по практической реализации предписаний вступившего в законную силу приговора. Обвинительный приговор исполняется (как… … Юридический словарь
ИСПОЛНЕНИЕ ПРИГОВОРА — – заключительная стадия советского уголовного процесса, в которой реализуется решение суда по конкретному уголовному делу. В стадии И. п. осуществляется требование ст. 3 Закона о судоустройстве о том, что меры уголовного наказания, применяемые… … Советский юридический словарь
ИСПОЛНЕНИЕ ПРИГОВОРА — деятельность суда и иных управомоченных законом органов и должностных лиц по практической реализации предписаний вступившего в законную силу приговора. Исполнение обвинительного приговора, как правило, включает три этапа обращение приговора к… … Энциклопедический словарь экономики и права
исполнение приговора — последняя из обычных стадий уголовного процесса; деятельность суда и иных управомоченных законом органов и должностных лиц по практической реализации предписаний вступившего в законную силу приговора. Обвинительный приговор исполняется (как… … Большой юридический словарь
ИСПОЛНЕНИЕ ПРИГОВОРА — деятельность по реализации предписаний постановленного судом приговора. По конкретному уголовному делу такая деятельность длится до тех пор, пока не будут претворены в жизнь все его предписания. В И. п. вовлекается широкий круг государственных… … Энциклопедический словарь конституционного права
Исполнение приговора — стадия уголовного судопроизводства, содержание которой образуют действия суда по обращению к исполнению приговора, определения, постановления и разрешению всех вопросов, которые возникают до их обращения к исполнению (о разъяснении сомнений и… … Большой юридический словарь
Исполнение приговора — см. в ст. Приговор … Большая советская энциклопедия
Исполнение наказания — юридическое действие, в ходе которого реализуется основное предписание обвинительного судебного приговора. Осуществляется органами государства, на которые возложено исполнение приговоров суда. Понятие И. н. введено Основами исправительно… … Большая советская энциклопедия
ПРИГОВОРА ИСПОЛНЕНИЕ — (см. ИСПОЛНЕНИЕ ПРИГОВОРА) … Энциклопедический словарь экономики и права
Исполнение приговоров — приговоры уголовных судов подлежат немедленному исполнению: обвинительные по вступлении их в законную силу (см.), если только нет к тому фактических или юридических препятствий, оправдательные при самом провозглашении председателем суда сущности… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
