-
41 выводчик
техн.( паровозов) виво́дник -
42 исключать
матем., техн., несов. исключа́ть, сов. исключи́тьвиключа́ти, ви́ключити; ( изымать - ещё) вилуча́ти, ви́лучити; ( выводить - ещё) виво́дити, ви́вести; ( устранять) усува́ти, усу́нути -
43 исключение
1) матем., техн. ( действие) ви́ключення, (неоконч. - ещё) виключа́ння; ви́лучення, (неоконч. - ещё) вилуча́ння; ви́ведення, (неоконч. - ещё) виво́дження; усу́нення, (неоконч. - ещё) усува́ння2) ( уклонение от норм) ви́няток, -тку -
44 производить
несов. производи́ть, сов. произвести1) техн. (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити; ( делать) роби́ти, зроби́ти, учиня́ти, учини́ти; ( проводить) прова́дити, провести́- производить салют2) матем. ( совершать) вико́нувати, ви́конати, зді́йснювати, здійсни́ти3) ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( порождать) поро́джувати, породи́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; ( причинять) спричи́няти и спричи́нювати, спричини́ти4) ( создавать) твори́ти, утвори́ти, ство́рювати, створи́ти5) (выводить что-л из чего-л, от чего-л) виво́дити, ви́вести -
45 свозить
-
46 травить
I техн.1) (рисунок, узор) щави́ти, трави́ти2) ( пятна) витра́влювати, виво́дити3) ( истреблять отравой) труї́тиII техн.1) ( отпускать понемногу) попуска́ти2) ( выпускать) випуска́ти -
47 хмельной
хмел||ьнойприл1. (опьяняющий) μεθυστικός:\хмельнойьно́е виво́ κρασί πού ζαλίζει, τό δυνατό κρασί·2. (опьяневший) μεθυσμένος, πιωμένος. -
48 взвозить
взвезти вивозити, вивезти. [Важка хура, всилу вивезли коні на гору].* * *несов.; сов. - взвест`ививо́зити, ви́везти, повиво́зити -
49 вываживать
выводитьI. водити, виводити. [Скрізь виводив, по всіх закутках].II. Вываживать, вывозить - вивозити, сов. вивозити, повивозити.* * *несов.; сов. - в`ыводитьвиво́дити, ви́водити -
50 выводить
I. вывести1) виводити (реже вивожати, вивождати), вивести; (выпроваживать) - випроваджувати, випровадити. [Вивів босу на морозець. Дуків-срібляників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Письменник виводить перед нами людей. Хочу тебе вивести з клопоту = из затруднения. Вона нитку виводить тонку та довгу];2) в. детей (о животных, птицах) - плодити, виплоджувати, виплодити, виводити, вивести, навести, вилуплювати, вилупити [Кицька навела киценят. Ой біда, біда чайці-небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі], (детей в люди) виводити (вивести) дітей в люди, на кого. [Треба буде дітей годувати та в люди виводити (Крим.). Скільки потягся мій батько, поки на вчителя вивів мене (Тесл.)];3) выводить истребляя, уничтожая - вибавляти, вибавити, обавляти, обавити, витлумлювати, витлумляти, витлумити. [Повибавляй плями з одежі. Витлумила мухи з хати. Вибавили кукіль з пшениці];4) в. заключение, вывод - висновувати, виснувати, робити (зробити) висновок, висновки;5) в. голосом - виводити (вести) голос, пісню, спів. [Виводить голос, як лляну тонку нитку (Неч.-Лев.)];6) в. стену - класти, скласти; (каменную, кирпичную) мурувати, змурувати;7) в. из терпения - позбавляти, позбавити кого терпцю, уривати, урвати кому терпець;8) в. на чистую воду - вивести на світ, на чисту воду, на слизьке;9) в. из себя - дратувати, роздратувати;10) в. верх (напр. в стоге) - вивершувати, вивершити. С невыведенным (незаконченным) верхом - недовершений.II. виводити, обводити. [Виводила по всіх київських горах. Поки обводила, поки обходила ввесь садок, то й сонце сіло (Мирн.)].* * *I в`ыводитьсм. вываживатьII вывод`итьнесов.; сов. - в`ывестививо́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (преим. о птицах) плоди́ти и випло́джувати, ви́плодити; ( пятна) вибавля́ти, ви́бавити -
51 выводиться
вывесться, -стися1) виводитися, вивестися (о мног. повиводитися, позводитися), переводитися, перевестися (о мног. попереводитися). [Повиводилися старі пісні. Попереводилися ні на що люди - ніколи й не почуєш про столітнього діда. Хай у вас хліб до віку не виводиться];2) (о животных, птицах) виводитися, повиводитися, виплоджуватися, повиплоджуватися, вилуплюватися, повилуплюватися;3) вибавлятися, вибавитися. [Всі плями повибавлялися. Не вибавився кукіль з нашої пшениці].* * *несов.; сов. - в`ывестисьвиво́дитися, ви́вестися; випло́джуватися, ви́плодитися; вибавля́тися, ви́бавитися -
52 выводка
ви́ведення, виво́дження; випло́джування; вибавля́ння -
53 вывозить
I. вивозити. [Вивозив я його по всіх горах, по всіх долинах].II. -ся, вывезти, -ся и вывезть, -ся вивозити, -ся, вивезти, -ся. В. экипаж из сарая - викочувати, викотити. Вывезенный - вивезений.* * *I в`ывозитьзасмальцюва́ти и мног. позасмальцьо́вувати, заяло́зити и мног. позаяло́жуватиII вывоз`итьнесов.; сов. - в`ывезтививо́зити, ви́везти -
54 вывозиться
I вывоз`итьсянесов.; сов. - в`ывезтисьвиво́зитися, ви́везтисяII в`ывозитьсязасмальцюва́тися и мног. позасмальцьо́вуватися, заяло́зитися и мног. позаяло́жуватися -
55 заключать
заключить1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнювати, в'язнити, ув'язнити, зачиняти, зачинити, замикати, замкнути, завдавати, завдати, закидати, закинути, засаджувати, засадити (до в'язниці, у в'язницю), (фамил.) запакувати кого. [Нашого національного генія і кращих наших людей завдавав у неволю (Грінч.). Давно Марусю зачинено? - Та вже третій тиждень!];2) (в себе) містити, вміщати, вмістити що в собі, обіймати, обняти собою, мати в собі, (стар.) замикати в собі. [Книжка обіймає собою двадцять аркушів];3) что из чего - виводити, вивести що з чого, робити, зробити висновок, висновувати, виснувати з чого. [З цього можна вивести (виснувати), що…];4) кінчати, скінчити, закінчати, закінчити. [Свою промову він закінчив такими словами];5) (условие, договор, контракт) складати, скласти, робити, зробити, писати, написати, підписувати, підписати (умову, договір (рядну), контракт), брати, узяти контракт з ким; (уславливаться, особ. устно) умовлятися, умовитися, договорятися, договоритися з ким. [Сьогодні складаємо умову з видавництвом. Ніхто з богом контракту не брав (Номис)]. -чать мир, перемирие - замиряти(ся), замирити(ся), вчиняти, вчинити замирення, складати, скласти мир. [Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив? (Дума)]. -чить союз - зав'язати спілку, вступити в спілку з ким. [Ображено мого державця, й він за це порве зав'язаную спілку (Грінч.)]. -чать, -чить в скобки - брати, взяти щось у дужки. -чить счёт(ы) - замкнути рахунки. -чать форму, тип. - слюсувати, заслюсувати форму. Заключённый - ув'язнений; вміщений; виведений, виснуваний, зроблений; складений, підписаний; (о мире, перемирии) вчинений, складений; (тип.) заслюсований.* * *несов.; сов. - заключ`ить2) ( помещать внутрь) поміща́ти, помісти́ти, -міщу́, -мі́стиш\заключатьть в ско́бки (в кавы́чки) — бра́ти, узя́ти в дужки́ (в лапки)
\заключатьть в объя́тия — обніма́ти, обня́ти, -німу́, -ні́меш, обійма́ти, обійня́ти, хапа́ти, схопи́ти (ухопи́ти) в обі́йми
3) (несов.: содержать в себе) місти́ти (міщу́, мі́стиш)4) ( делать вывод) виво́дити, -во́джу, -во́диш, ви́вести, -веду́, -веде́ш, роби́ти (-блю́, -биш) ви́сновок, зроби́ти ви́сновок, висно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, ви́снувати5) (заканчивать, завершать) закі́нчувати, закінчи́ти, заве́ршувати, заверши́ти6) (договор, мир) уклада́ти, укла́сти (укладу́, укладе́ш), склада́ти, скла́сти -
56 изводить
извести или известь1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.* * *несов.; сов. - извест`и1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити\изводить ть, \изводить ти́ тарака́нов — зво́дити, звести́ (ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити) таргані́в
3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш -
57 изображать
изобразить1) зображати, зобразити, обычно употреб. (словом, красками) малювати и змальовувати, змалювати, намалювати, вимальовувати, вималювати, (резцом) різьбити, вирізьбити що. [Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю (вереницу) містерій (Л. Укр.). Самотніх людей надзвичайно любить малювати Л. Українка (Єфр.). Любив він (Олесь) теж і природу, яку взагалі вміє відчути й змалювати (Єфр.)]. Писатель - жает общественные недостатки самыми черными красками - письменник малює суспільні хиби найчорнішими фарбами. Эта картина -жает последний день Помпеи - ця картина зображає (подає) останній день Помпеїв. Эта статуя символически -жает революцию - ця статуя символічно зображає революцію;2) кого, что из себя (строить) - удавати, удати кого (якого), що (з себе); см. Представлять 9. [Не взивай її циганкою, бо будеш битий! - кричить уже Андрій, вдаючи з себе ображеного (Васильч.)]. Изображённый - зображений, змальований, намальований, вималюваний, уданий. -ться - зображатися, зобразитися, малюватися и змальовуватися, змалюватися, бути зображеним, змальованим, намальованим. [На його блідому виду (лице) малювався безмір муки (Коцюб.)].* * *несов.; сов. - изобраз`ить1) зобража́ти и зобра́жувати, зобра́зити, -ра́жу, -ра́зиш; (красками, словами) змальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, змалюва́ти, малюва́ти, намалюва́ти и мног. понамальо́вувати; (в литературе, на сцене) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти, -кажу́, -ка́жеш; (представлять, разрисовывать кого-что-л.) розмальо́вувати, розмалюва́ти и мног. порозмальо́вувати\изображатьть в каки́х-либо краска́х — зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти (змальо́вувати, змалюва́ти, малюва́ти, намалюва́ти) в яких-не́будь фа́рбах (ба́рвах)
2) (несов. выдавать себя за кого-что-л.) удава́ти (удаю́, удає́ш)\изображать жа́ть из себя́ кого́-что — удава́ти з се́бе кого́-що
3) (выражать, обнаруживать) зобража́ти и зобра́жувати, зобра́зити, виража́ти, ви́разити, -ражу, -разиш; диал. виобража́ти, ви́образити\изображатьть в лице́ (на лице́) — зобража́ти и зобра́жувати, зобра́зити на обли́ччі, виража́ти, ви́разити обли́ччям
\изображатьжа́ть собо́ю — (являться чем-л.) явля́ти (станови́ти) собо́ю
-
58 изображаться
несов.; сов. - изобраз`иться1) несов. зобража́тися и зобра́жуватися, -жується; змальо́вуватися, -льо́вується, малюва́тися; виво́дитися, пока́зуватися, -зується; розмальо́вуватися2) (выражаться на лице, во взоре) відбива́тися, відби́тися, -діб'є́ться, виража́тися, ви́разитися, -разиться; диал. виобража́тися, ви́образитися -
59 исключать
исключить виключати, виключити, вилучати, вилучити кого, що з чого и від чого, виймати, вийняти що з чого, (о мн.) повиключати, повилучати, повиймати. [Не платив грошей, виключили його з мережі абонентів (Крим.). Патріотизм та інтернаціональна ідея зовсім не вилучають один другого (Грінч.). Заборонено всю українську пресу, не виймаючи навіть спеціяльних, наукових то-що органів (Єфр.)]. -чать из общего порядка - виключати з загального порядку. -чать из правила - виймати з правила. -чать из партии - виключати з партії. -чать из собрания - видаляти із зборів. -чать из списков - виключати, виписувати з реєстрів. -чать из счёта - вираховувати, вилучати з рахунку. -чить из учебного заведения - виключити з школи, з шкільної установи. -чить из (членов) общества - вилучити з громадян. Это -чить! - це вилучити! це не в число! Исключённый - виключений, вилучений, вийнятий, (прил.) виметний. [Нема й однієї хати виметної од корости (Переясл.)]. Это -чено! - це річ виключена! це неможливо! Исключаемый - виключуваний, вилучуваний. Исключая - виключаючи, вилучаючи, виймаючи, вимкнувши; как нар. см. Кроме.* * *несов.; сов. - исключ`ить -
60 исключаться
исключиться виключатися, виключитися, вилучатися, вилучитися, вийматися, вийнятися, бути виключеним и т. д.* * *виключа́тися; виво́дитися; вилуча́тися
См. также в других словарях:
ВИВО — в музыке то же, что виваче … Большой Энциклопедический словарь
виво — (муз.), то же, что виваче. * * * ВИВО ВИВО, в музыке то же, что виваче (см. ВИВАЧЕ) … Энциклопедический словарь
виво- — см. Вив … Большой медицинский словарь
Виво — музыкальный термин; см. Виваче … Большая советская энциклопедия
Виво- — см. Вив … Медицинская энциклопедия
Де Виво, Доминик Севастиан. — см. Виво де. {Венгеров} … Большая биографическая энциклопедия
ИН ВИВО — (лат. in vivo, букв. «на живом»), проведение опытов на живом организме, в отличие от опытов «в пробирке», in vitro (см. ИН ВИТРО) … Энциклопедический словарь
ин виво — См. in vivo (Источник: «Словарь терминов микробиологии») … Словарь микробиологии
Бенльох-и-Виво, Хуан Батиста — … Википедия
ин-виво — in vivo statusas T sritis ekologija ir aplinkotyra apibrėžtis Procesas (bandymas, tyrimas), atliekamas arba stebimas gyvame organizme. atitikmenys: angl. in vivo vok. In vivo rus. ин виво, n … Ekologijos terminų aiškinamasis žodynas
экс виво — Только что ex vivo (лат.), бывший живым Например, использование для различных целей клеток, полученных из живых организмов [http://www.dunwoodypress.com/148/PDF/Biotech Eng Rus.pdf] Тематики биотехнологии EN ex vivo … Справочник технического переводчика