-
41 вести
1) ( сопровождать) condurre, accompagnare, portare2) ( управлять) guidare3) ( руководить) dirigere, gestire, amministrare4) (осуществлять, заниматься) svolgere, eseguire, condurre, tenere••5) ( иметь направление) portare, condurre6) ( двигать) passare, muovere7) ( прокладывать) costruire, posare8) ( быть впереди в соревновании) condurre"Динамо" ведёт со счётом три ноль — la Dinamo conduce due a zero
* * *несов.1) (В) (сопровождать кого-л., идти с кем-л.) condurre vt, guidare vt; menare vt уст. разг.вести́ за руку — condurre per mano
вести́ больного — avere in cura un malato; assistere un malato
2) ( руководить) guidare vt, dirigere vtвести́ войска — guidare le truppe
вести́ за собой массы — trascinare le masse
вести́ поезд — condurre il treno
вести́ автомашину — guidare l'auto
4) ( иметь то или иное направление) portare (a), condurre (a)дорога ведёт в село — la strada porta / conduce al villaggio
6) (производить, осуществлять) condurre vt, eseguire vtвести́ войну — condurre la guerra
вести́ дневник / протокол — tenere il diario / il verbale
вести́ пропаганду — far propaganda
вести́ исследование — condurre una ricerca
вести́ наблюдение — osservare vt, tenere sotto controllo
вести́ передачу / программу — condurre una trasmissione / un programma
вести́ обстрел — effettuare il bombardamento / cannoneggiamento
вести́ особый образ жизни — avere un particolare stile di vita
вести́ переписку — tenere / intrattenere la corrispondenza
вести́ следствие — condurre le indagini
вести́ переговоры — condurre le trattative
вести́ огонь — tirare vi (a), far fuoco
7) (руководить кем-чем-л.) dirigere vtвести́ кружок — dirigere un circolo
вести́ собрание — presiedere una riunione
вести́ со счётом один ноль — condurre (la partita) per uno a zero
9) спорт.вести́ мяч — palleggiare vi (a), portare la palla
••вести́ себя как... — comportarsi come...
вести́ дело (речь) к... — portare le cose / il discorso su...
вести́ свой род от... — discendere da...
* * *v1) gener. (например, журнал наблюдений, и т.д.) tenere, guidare, mettere (куда-л.), trattare (переговоры; дела), condurre, menare, portare, celebrare (собрание и т.п.), esercire (äåëî), incamminare, pilotare, pilotare (самолёт, автомобиль, корабль), portare (о дороге и т.п.), riuscire (куда-л.)2) navy. brandeggiare (корабль)3) obs. ducere4) liter. menare (к чему-л.)5) poet. scorgere -
42 идти
и Итти1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.* * *1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)[де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го
де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що
[ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)
иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́
\идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить
\идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)
\идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)
\идти ти́ на что — іти́ на що
идёт снег — іде́ (па́дає) сніг
на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що
не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить
разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб
2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́тидни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)
3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники
4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися -
43 тянуть
1) ( тащить) tirare, trascinare••2) ( удлинять вытягиванием) allungare, tirare••3) (вытягивать, протягивать) stendere, allungare4) ( изготовлять волочением) trafilare••5) ( прокладывать) effettuare la posa, costruire6) ( убеждать пойти) convincere di andare, trascinare7) (влечь, привлекать) essere attratto••8) (распространяться - о струе воздуха и т.п.) venire9) ( иметь тягу) avere un tiraggio10) (всасывать, вбирать) assorbire, aspirare••11) ( медленно делать) indugiare, mandare per le lunghe12) (говорить, петь протяжно) cantilenare, tirare13) ( весить) pesare, avere un peso14) (соответствовать, удовлетворять требованиям) rispondere, valere15) ( нести обязанности) avere impegni16) ( поддерживать своё существование) campare* * *несов. В1) tirare vt, trarre vt; trascinare vtтяну́ть канат — tirare la fune
тяну́ть за собой... — trascinare dietro...
тяну́ть кого-л. за руку — condurre / portare qd per mano
тяну́ть на буксире — rimorchiare vt; portare a rimorchio
тяну́ть невод — tirare la rete
тяну́ть жребий — tirare / estrarre a sorte
тяну́ть (прокладывать) трубопровод — posare i tubi
2) ( вытягивать) stendere vt, allungare vtтяну́ть шею — allungare il collo
3) спец. ( проволоку) trafilare vt4) разг. ( звать за собой) tirare vt, chiamare vt, obbligare vt5) тж. безл. ( влечь) attirare vt, attrarre vt; essere attirato / attratto / calamitatoего тяну́ло к людям — anelava / cercava la stare in compagnia
его тяну́ло ко сну — era preso dal sonno
6) (всасывать, втягивать) aspirare vt, (as)sorbire vtтяну́ть чай — centellinare / sorbire il te
тяну́ть трубку — fumare / tirare la pipa
7) разг. (вымогать, просить) tirare vt; estorcere vtтяну́ть деньги — spillare quattrini ( a qd)
8) ( иметь тягу) tirare vi (a)9) безл. ( слабо дуть) alitareтяну́ть сыростью — si sente un po' di umidità
10) ( медлить) tirare per le lunghe; farsi aspettare; farla lungaтяну́ть время — prendere tempo, mandare in lungo; far melina спорт.
тяну́ть с ответом — tirare per le lunghe con la risposta
тяну́ть с уплатой — essere moroso / in mora
11) (медленно петь, говорить) cantilenare vt, vi (a), parlare / cantare lentamente / adagio / a distesaтяну́ть песню — cantilenare una canzone
тяну́ть слова — strascicare le parole
12) ( перебиваться) campare vi (a), campicchiare vi (a)•- тянуть душу••тяну́ть как магнит — attirare come la calamita
тяну́ть жилы — far sudar sangue; scuoiare vt
тяну́ть соки из кого-л. — spremere come un limone
тяну́ть канитель — non finirla mai
тяну́ть лямку — tirare la carretta; stiracchiare la vita
тяну́ть старую песню — ripetere la stessa canzone / antifona
тяну́ть за уши — mandare a furia di spinte / spintarelle; tirare per i capelli
тяну́ть кого-л. за язык — tirare / cavare le parole con le tenaglie; far sciogliere la lingua a qd
еле / едва ноги тяну́ть — camminare a stento; trascinarsi
* * *v1) gener. tergiversare, estrarre, strascicare, tendere, tirare, trarre, bubbolare, dare una lunga, filare (проволоку), soprassedere, strascicarne, traccheggiare, trainare, trascinare2) colloq. andar per le lungaggini, temporeggiare (время)3) liter. mungere, graffignare -
44 под
I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.II. и Подо предл.1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.* * *I сущ.під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́траII предл.; тж. п`одо1) с вин. п. під (кого-що)бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)
взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку
получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву
под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля
пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на
подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)
под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)
взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́
ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)
упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)
под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір
под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок
под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю
под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку
под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под
о́сень — під о́сінь
под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом
под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни
под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)
ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)
отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й
отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад
2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)под вла́стью — під вла́дою
под влия́нием — під впли́вом
под кры́шей — під да́хом
под кома́ндой — під кома́ндою
под но́сом — під но́сом
подо мно́й — підо (піді) мно́ю
под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба
под предло́гом — під при́водом
под председа́тельством — за (під) головува́нням
под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том
под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри
под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́
под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти
останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва
сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю
уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею
это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)
поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)
под горо́й — під (по́під) горо́ю
под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню
под окно́м — під ві́кном
под глаза́ми — під (по́під) очи́ма
-
45 сердце
— злосна, са злосцісердце перевернулось у кого, в ком
— сэрца перавярнулася ў каго, у кім -
46 Hand
f рука; Anat. кисть f (руки); Handschrift; flache Hand ладонь f; hohle Hand пригоршня, горсть f; an Hand anhand; an der Hand, zur Hand под рукой; an der Hand halten держать за руку;... liegt ( klar) auf der Hand... (совершенно) очевидно; aus erster Hand из первых рук; F aus der Hand fressen fig. ходить (как) по ниточке; aus der Hand lesen гадать по линиям руки; nicht aus der Hand geben не выпускать из рук; in der Hand haben/halten держать в (своих) руках; Hand in Hand рука об руку, рука в руку; mit der Hand ( gemacht) ручной; ( geschrieben) от руки; unter der Hand без шума, тайком; по секрету; ( verkaufen) из-под полы; von Hand zu Hand из рук в руки; по рукам; leicht von der Hand gehen спориться; zur Hand gehen помогать; ассистировать; die Hand darauf! по рукам!; Hand anlegen приложить руку/руки (an A к Д); die letzte Hand anlegen F пришить последнюю пуговицу (an A к Д); freie Hand lassen да(ва)ть свободу рук, развязать руки; seine Hand ins Feuer legen ручаться головой ( für за В); Hand an sich legen наложить на себя руки; in die Hände fallen/geraten попасть в руки; beide/alle Hände voll zu tun haben иметь хлопот/дел по горло; mit vollen Händen fig. щедрой рукой; zu Händen (G) на руки (Д) -
47 рука
-и, αιτ. руку, πλθ. руки, рук, рукам θ.1. το χέρι•правая, левая рука δεξιό, αριστερό χέρι•
поднять -и σηκώνω τα χέρια•
опустить -и κατεβάζω τα χέρια•
брать в -у παίρνω στο χέρι•
взять ребнка на руки παίρνω στα χέρια το παιδάκι•
скрестить -и σταυρώνω τα χέρια•
вывехнуть -у εξαρθρώνω,βγάζω (στραμπουλίζω) το χέρι•
протянуть -у τεντώνω το χέρι•
подать -у δίνω το χέρι•
умелые -и προκομμένα χέρια.
|| η άκρη του χεριού (παλάμη, δάχτυλα)•снимать с -и кольцо βγάζω από το δάχτυλο το δαχτυλίδι.
2. γραφικός χαρακτήρας•это ваша -? αυτό είναι δικό σας γράψιμο;•
это ме моя рука αυτό δεν είναι δικό μου γράψιμο.
|| υπογραφή (ιδιόχειρη)•подделать чью-н. -у πλαστογραφώ την υπογραφή κάποιου.
3. πλθ. -и εργάτες•не хватает рук δε φτάνουν (αρκούν) τα χέρια.
|| άνθρωποι, άτομα•я знаю это из нескольких рук το ξέρω αυτό από μερικούς ανθρώπους.
|| μτφ. ισχυρός, δυνατός•властная (тяжёлая) рука στιβαρό χέρι.
|| βοηθός, προστάτης.4. παλ. συμφωνία γάμου•отдать кому-нибудь -у δίνω το χέρι σε κάποιον•
он просит -у е дочери αυτός ζητά το χέρι της κόρης της (να παντρευτεί την κόρη της).
5. θέση, σειρά (εργάτη, παίχτη κλπ.)• первая, вторая, третья рука πρώτος, δεύτερος, τρίτος εργάτης•на одной -е все четыре туза σ ένα χέρι (παίχτη) και οι τέσσερις άσσοι.
6. κατηγορία, τάξη•мука первой руки αλεύρι πρώτης ποιότητας•
7. (με αιτ. και πρόθεση «под») σημαίνει κατάσταση, διάθεση•под весёлую -у σε κατάσταση ευθυμίας•
под пьяную -у σε κατάσταση μέθης.
εκφρ.в –ах чьих ή у кого (быть находить(ся) – α) είμαι στα χέρια κάποιου (εξαρτιέμαι (από κάποιον), β) είμαι, βρίσκομαι στη διάθεση κάποιου, γ) είμαι, βρίσκομαι στην εξουσία κάποιου•на рукау – (στρατ. παράγγελμα) με προτετανένο το όπλο! προτείνατε!•на -у кому – προς όφελος κάποιου•на -ах чьих ή у кого (быть, находить(ся) – είμαι, βρίσκομαι στα χέρια κάποιου (υπο την κηδεμονία, προστασία)•на -ах у кого (быть, имеет(ся) – υπάρχει σε κάποιον•на рукаах у меня ни копейки нет – στα χέρια μου δεν έχω ούτε καπίκι•не рука кому – δεν ταιριάζει, αρμόζει σε κάποιον•по -е кому – α) ταιριάζω, πηγαίνω•перчатка не по - – το γάντι δε μου ταιριάζει στο χέρι. β) κατάλληλος, εύθετος, του χεριού•по -ам! – στα χέρια! (αποφασίστηκε, εγκρίθηκε)•под -у ходить – αγκαζέ (αλαμπράτσα) βαδίζω•под -у – με εμποδίζει κάποιος (όταν είμαι απασχολημένος): не говори под -у μη μου μιλάς όταν εργάζομαι•под -ой ή под -ами – μπροστά στα χέρια, πολύσιμά•под -сж) – παλ. κρυφά, μυστικά, κρυφομιλώντας•с -и – ταιριάζει, πηγαίνει•-ами и ногами; с -ами и ногами; с -ами, ногами – α) με χέρια και με πόδια (ολόψυχα), β) ολόκληρα, ολότελα, πλήρως•рука в -у – παλ. αγκαζέ, αλαμπράτσα•рука об руку – χέρι με χέρι μαζί, αγαπημένα, αδερφωμένα•рука с рукаой – (παλ.) αγκαζέ, αλαμπράτσα•-и вверх! – απάνω τα χέρια! (παραδόσου)•-и прочь от... – κάτω τα χέρια απο... (μη επεμβαίνετε)•- и не доходят – δεν ευκαιρώ, δεν αδειάζω•рука не дрогнет – το χέρι δεν τρέμει (δε διστάζει μπροστά σε τίποτε)•- и опустились (отнялись) – κόπηκαν τα χέρια (οι δυνάμεις, η επιθυμία, ο ζήλος)•рука не поднимается у кого – δε σηκώνει το χέρι (είναι) αναποφάσιστος, διστακτικός•- и чешутся у кого – α) πάει φιρί-φιρί για καυγά. β) τρώνε τα χέρια για δουλειά (έχω όρεξη για δουλειά)•- ой не достать (не достанешь) – είναι απρόσιτος (για υψηλή προσωπικότητα)•- ой подать – πολύ σιμά, το χέρι ν' απλώσεις τον έφτασες•- ами и ногами отбиваться – με χέρια και με πόδια αντιστέκομαι, αποκρούω (σθεναρά, λυσσαλέα)•дать -у на отсечение – κόβω το κεφάλι μου (όρκος διαβεβαίωσης)•иметь -у – έχω μπάρμπα στην Κορώνα (έχω τα μέσα)•марать (пачкать) -и – λερώνω τα χέρια (αναμειγνύομαι σε βρώμικη υπόθεση)•обломать -и о кого – δέρνω, χτυπώ ανελέητα (σπάζοντας τα ίδια μου τα χέρια)•опустить -и – κατεβάζω το κεφάλι (αποθαρρύνομαι, απογοητεύομαι)•подать (протянуть) -у (помощи) – δίνω χείρα βοηθείας (βοηθώ)•поднять -у на кого, что – σηκώνω χέρι κατά κάποιου (αρχίζω αγώνα κατά κάποιου)•приложить -у к чему ή под чем – βάζω την υπογραφή κάτω απο•-и ή -у к чему – βάζω το χεράκι μου (συμμετέχω)•умыть -и – νίβω τα χέρια μου (απεκδύομαι πάσης ευθύνης)•как без рук кого-чего – σαν να μην έχω χέρια, κανένα(ν), τελείως ανίκανος•брать (взять) себя в -и – συγκρατώ τον εαυτό μου, αυτοεπιβάλλομαι, αυτοκυριαρχούμαι•взять в -и кого – παίρνω στα χέρια μου κάποιον πειθαρχώ, υποτάσσω, τιθασεύω•играть в четыре -и – παίζω κατρμέν (δυο παίχτες στο πιάνο)•попасть(ся) в -и – α) πέφτω, περιέρχομαι στα χέρια•письмо попало в -и начальника полиции – α) το γράμμα έπεσε στα χέρια του διευθυντή της αστυνομίας, β) πέφτω στα χέρια (τύραννου, βασανιστή κ.τ.τ.)•иметь (держать) в (своих) -ах – έχω, κρατώ στα χέρια μου (κατέχω)•смотреть (глядеть) из чьих рук – αποβλέπω σε βοήθεια κάποιου•прибрать к -ам – παίρνω, ιδιοποιούμαι, σφετερίζομαι•пройти между рук – (για χρήματα) ξοδεύονται, φεύγουν απαρατήρητα, από λίγα-λίγα•выдать на -и – δίνω στα χέρια, εγχειρίζω στον ίδιο•отдать на -и – αναθέτω την προστασία (κηδεμονία) σε κάποιον•получить на -и – παίρνω στα χέρια μου•бить, ударить по -ам – χειραψία αμέσως μετά το κλείσιμο της συμφωνίας•дать по -ам – χτυπώ στα χέρια (για να αποβάλλει κακές συνήθειες, για εκφοβισμό)•вести под -и – οδηγώ (πηγαίνω) κάποιον κρατώντας από τα χέρια μαζί με άλλον•попасть(ся), повернуться под -у кому – τυχαία βρίσκομαι σιμά σε κάποιον•в одни -и (продать, отпустить) – κατ άτομο, από έναν-έναν εξυπηρετώ, πουλώ εμπόρευμα•в наших -ах – στα χέρια μας, στην κατοχή μας, εξουσία μας•в одних -ах быть – στα χέρια ενός ανθρώπου είναι (υπάρχει)•из рук в -и ή с рук на -и – από τα χέρια ενός στου άλλου, απο τον έναν στον άλλον•из рук вон (плохо) – μακριά απ εδώ• κακά, ψυχρά κι ανάποδα•на -ах чьих умереть – πεθαίνω στα χέρια κάποιου•от -и писать – γράφω με το χέρι (όχι με γραφομηχανή)•по рукаам ходить – περιέρχομαι από χέρι σε χέρι•с рук продавать – πουλώ στο χέρι, κρατώντας στα χέρια•с рук сбыть (пустить) – απαλλάσσομαι, γλυτώνω, ξεφορτώνομαι•с рук сойти – ξεφεύγω από τα χέρια (τα νύχια), τη γλυτώνω, την περνώ ατιμώρητα•дело рук чьих – είναι έργο κάποιου, από σφάλμα κάποιου•обеими -ами подписаться – συμφωνώ απόλυτα, υπογράφω με τα δυο χέρια•обеими -ами ухватиться – επωφελούμαι (δράττομαι) της ευκαιρίας. -
48 Список наиболее употребительных глаголов с предлогами
* abhängenзависеть von D: den Eltern от родителей* jdm. abratenотговаривать (кого-л.) von D: der Reise от поездки* achtenобращать внимание auf A: (die) Fehler на ошибкиприсматривать auf A: das Kind за ребёнкомсоблюдать auf A: Ordnung порядок* anfangenначинать mit D: dem Lesen с чтения, читать* ankommenприбывать in D: der Stadt в городan D: der Grenze на границуauf D: dem Bahnhof на вокзал* sich anpassenприспособиться an A: die anderen к другим* arbeitenработать an D: einem Roman над романомan D: sich над собой* sich ärgernсердиться, злиться über A: den Fehler из-за ошибки* jdn. ärgernзлить, раздражать (кого-л.) mit D: dem Verhalten поведением* aufhörenкончать, прекращать mit D: dem Rauchen курение / курить* aufpassenнаблюдать, присматривать auf A: die Kinder за детьми* sich aufregenволноваться, нервничать über A: den Lärm из-за шума; den Hausmeister завхоза / дворника* sich bedankenблагодарить bei D: dem Vater отцаfür A: das Geschenk за подарок* jdn. befördernназначить (кого-л.) zu D: zum Direktor директоромприсвоить звание zu D: zum Major майора* sich befreienосвободиться von D: vom Joch от гнётавырваться aus D: den Händen из рук* jdn. beglückwünschenпоздравлять (кого-л.) zu D: ihn zum Erfolg его с успехом* beginnenначинать, приступить A: die Arbeit работуначинать mit D: dem Bau строительство* sich beklagenжаловаться bei D: dem Chef шефуüber A: den Kollegen на коллегу* jdn. beneidenзавидовать (кому-л.) um A: seine Erfolge успехам* sich bemühenдобиваться um A: die Stelle места / постазаботиться um A: einen Kranken о больном* jdn. beratenконсультировать (кого-л.) bei / in D: in einer Sache в каком-л. деле / по какому-л. делу* beratenобсуждать über A: das Problem проблему* sich beschäftigenзаниматься mit D: dem Problem проблемой* bestehenсостоять aus D: zwei Teilen из двух частейнастаивать auf D: der Erfüllung на выполнениисостоять в чём-то in D: im Aufräumen в уборке* sich beschwerenжаловаться bei D: dem Direktor директоруüber A: den Kollegen на коллегу* sich beteiligenучаствовать an D: einem Konzert в концерте* betenмолиться für A: den Kranken за больногоzu D: Gott Богу* bettelnпросить um A: Almosen милостыню* sich bewerbenподавать заявление о приёме на работу bei D: der Firma в фирмуum A: die Anstellung als Programmierer на должность программистаучаствовать в конкурсе um A: einen Studienplatz при поступлении в вузбороться на выборах um A: das Amt eines Präsidenten за пост президента* jdn. bittenпросить (у кого-л.) um A: einen Rat совета* bürgenручаться, отвечать für A: den Freund за друга* jdm. dankenблагодарить (кого-л.) für A: die Blumen за цветы* denkenдумать an A: die Reise о поездкеиметь мнение über А: Was denken Sie über die Todesstrafe? Что вы думаете о смертной казни?* sich drückenувиливать um A: die Arbeit от работыvor D: der Arbeit от работыvon D: der Arbeit от работы* sich drückenзабиться in A: die Ecke в уголприжаться an A: die Wand к стене* diskutierenдискутировать über A: Politik о политике* sich einhakenбрать под руку bei D: der Frau женщину* jdn. einladenприглашать (кого-л.) zu D: zum Abendessen на ужин* eintreffenприбывать in D: der Stadt в город* sich entschuldigenизвиняться, оправдываться bei D: dem Kollegen перед коллегойfür A: die Verspätung за опоздание* sich entschließenрешаться zu D: zu einem Kompromiss на компромис* sich entscheidenрешаться, выбирать für A: einen Beruf (на) профессиюfür А: diesen Schritt на этот шаг* sich erinnernвспоминать, помнить an A: den Urlaub об отпуске* jdn. ernennenназначать (кого-л.) zu D: zum Rektor ректором* jdn. erkennenузнать, опознать (кого-л.) an D: der Stimme по голосу* sich (bei D) erkundigenсправляться, узнавать, осведомляться (у кого-л.) nach D: seinem Befinden о самочувствииüber A: ihn о нём* jdn. fragenспрашивать (у кого-л.) nach D: dem Weg дорогу* sich freuenрадоваться (в буд., наст.) auf A: die Ferien каникулам радоваться(в прошлом) über A: das Geschenk подарку* sich fürchtenбояться vor D: dem Sterben смерти* fürchtenбояться für/um A: ihn за него* garantierenручаться für A: den Erfolg за успех* gehörenбыть членом zu D: der Familie семьи* geratenпопасть, оказаться in A: Not (Schulden) в беду (в долгах)* sich gewöhnenпривыкать an A: das Klima к климату* glaubenверить an A: Gott в Бога, sich selbst в самого себя* jdm. gratulierenпоздравлять (кого-л.) zu D: zum Erfolg с успехом* greifenхватать, взять nach D: dem Buch книгусунуть (руку) in A: die Tasche в карман* haftenоставаться, запоминаться in D: im Gedächtnis в памятиотвечать für A: die Kinder за детейотвечать mit D: dem Vermögen имуществом (эк.)прилипать an D: den Schuhen к обувиauf D: der Haut к коже* haltenсчитать für A: einen Betrüger обманщиком* es handelt sichречь идёт um A: das Geld о деньгах* jdm. helfenпомогать in D: im Haushalt по домуbei D: beim Suchen в поисках / искать* herrschenправить, управлять über A: das Land страной* hörenслушаться auf A: den Vater отца* hoffenнадеяться auf A: die Rettung на спасение* sich interessierenинтересоваться für A: das Buch книгой* sich irrenошибаться in D: im Datum в дате* kämpfenсражаться gegen A: die Feinde против враговfür A: den Freund за другаum A: den Sieg за победу* es kommt... anзависеть auf A: dich от тебя* es kommt D anкто-то придаёт важность auf A: diesen Termin этому сроку* sich konzentrierenсосредоточиться auf A: den Vortrag на докладе* sich kümmernбеспокоиться, заботиться um A: den Gast о госте* lachenсмеяться über A: den Komiker над комиком* lebenжить ради / для für A: die Familie семьижить за счёт von D: den Zinsen процентов* sich lehnenприслоняться an A: die Wand к стенкевысовываться aus D: dem Fenster из окна* leidenболеть an D: Rheuma ревматизмомстрадать unter D: der Hitze от жары* jdm. liegtимеет важность (для …) an D: einem Rat совет* es liegtпричина, дело an D: der Leitung в руководстве* sich machenприниматься an A: die Arbeit за работуотправляться auf A: den Weg в дорогу* nachdenkenразмышлять über A: den Plan над планом* jdn. nötigenпринуждать, заставлять zu D: zum Bleibenостаться (кого-л.) настойчиво zu D: zum Essen угощать* jdn. operierenоперировать (кому-л.), делать (кому-л.) операцию an D: am Magen желудок, на желудке* sich rächenмстить an D: ihm емуfür A: die Beleidigung за оскорбление* jdm. ratenсоветовать (кому-л.) zu D: einer Reise... поездку в …* rechnenрассчитывать, полагаться auf A: seinen Freund на своего другапринимать в расчёт mit D: dir тебя* rechnenрассчитывать mit D: dem Schlimmsten на самое плохоеучитывать, считаться mit D: dem Regen дождь / с дождём* jdn. rechnenсчитать, причислять (кого-л.) zu D: seinen Freunden к своим друзьямотносить zu D: den Wohlhabenden зажиточным* jdn. rettenспасать vor D: dem Tod от смерти* sich richtenруководствоваться nach D: den Gesetzen законами* riechenпахнуть nach D: Gras травойнюхать, обонять an D: einer Rose розу* scheidenуходить, увольняться aus D: der Armee из армии* sich scheiden lassenразводиться von D: ihm / ihr с ним / с ней* schreibenписать an A: den Vater отцуfür A: mich для меняüber A: die Mutter о материan D: dem Roman романписать, печатать mit / auf D: der Maschine на машинке* sich schreibenпереписываться mit D: dem Freund с другом* schwärmenвосхищаться von D: dem guten Essen хорошей едойвосторгаться (= восторженно говорить, писать) von D Spanien Испанией* schwärmenувлекаться für A: diese Musik этой музыкой* sich schützenзащищаться vor D: der Gefahr от опасности* sich sehnenтосковать, скучать nach D: der Frau по жене* sorgenзаботиться für A: die Kinder о детях* sich sorgenбеспокоиться um A: die Familie за семью / о семье* sprechenразговаривать mit D: der Freundin с подругой говоритьüber A: dich о тебеvon D: einem Erlebnis о впечатленииговорить от имени für A: alle, die... всех, кто …* etwas sprichtчто-то говорит für A: ihn в его пользучто-то говорит gegen A: ihn против него* stammenпроисходить, родиться aus D: Polen из Польши, в…* staunenудивляться, поражаться über A: die Leistungen успехам / результ.* steigenподниматься auf A: einen Berg на горусадиться in A: den Bus в автобус* sterbenумирать an D: einer Krankheit от болезниfür A: eine Idee за идею* stinkenвонять nach D: Knoblauch чесноком* sich streitenспорить, ссориться mit D: den Erben с наследникамиum A: das Geld из-за денегüber A: den Sieger о победителеwegen G: des Mädchens из-за девушки* streitenдискутировать, спорить über A: das Buch о книге* suchenпытаться найти, искать nach D: dem Täter преступника* nicht taugenне годится для zu D: schwerer Arbeit тяжёлой работыfür A: schwere Arbeit тяжёлой работы* teilnehmenпринимать участие an D: diesem Spiel в этой игре* telefonierenговорить по телефону mit D: ihm, Moskau с ним, с Москвойзвонить по тел. (разг.) nach D: Bonn в Боннвызывать по телефону nach D: einem Taxi такси* träumenмечтать von D: der Reise о поездкевидеть во сне von D: seinem Vater своего отца* sich tröstenуспокоиться по поводу über A: den Verlust seiner Frau потери жены найти утешениеmit D: einer Flasche Wein в бутылке вина* etwas zu tun habenиметь отношение mit D: ihr к ней* übersetzenпереводить aus D in A: dem Deutschen ins Russische с немецкого языка на русский* sich unterhaltenбеседовать mit D: dem Freund с другомüber A: ein Problem о проблеме* sich verlassenполагаться auf A: dich на тебя* sich verliebenвлюбиться in A: ein Mädchen в девушку* verteilen (etwas)распределять, раздать an A: die Passanten среди прохожих* verurteilenприговорить zu D: zum Tode к смерти* sich vertiefenуглубиться in A: ein Buch в книгу* vertrauenдоверять, полагаться auf A: die Freunde друзьям, на друзей* verzichtenотказаться (добровольно) auf A: das Geld от денег* vorübergehenпройти мимо an D: ihm него* vorbeikommenпройти мимо an D: diesem Haus этого дома* vorbeikommenзайти bei D: den Eltern к родителям* vorbeischauenзаглянуть bei D: ihr к ней* vorbeiredenговорить не по существу / на разных языках an D: am Problem проблемы, aneinander друг с другом* sich vorbereitenготовиться auf/für A: die Prüfung к экзамену* jdn. warnenпредостерегать (кого-л.) vor D: der Gefahr от опасности* wartenждать, дожидаться auf A: den Brief письма* werbenрекламировать für A: eine Ware товардобиваться um A: Freundschaft дружбы* sich wundernудивляться über A: die Technik технике* sich zankenссориться mit D: ihm с нимum A: das Geld из-за денег* zweifelnсомневаться an D: den Aussagen в показанияхВ данный список включено большинство глаголов, управление которых в немецком языке отличается от управления соответствующих глаголов в русском языке.Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Список наиболее употребительных глаголов с предлогами
-
49 держать
1) ( не давать выпасть) tenere2) ( служить опорой) sostenere, reggere3) ( удерживать) tenere, mantenere••4) ( сохранять) tenere, custodire, conservare5) ( иметь в хозяйстве) avere, tenere6) ( двигаться) muoversi, tenere••7)держать в курсе — tenere al corrente, tenere informato
держать язык за зубами — stare zitto, tenere la bocca chiusa
* * *несов.1) В tenere vtдержа́ть в руках книгу — tenere in mano un libro
держа́ть ребёнка за руку — tenere per mano un bambino
держа́ть сигарету в зубах — tenere / stringere una sigaretta tra i denti
2) В ( хватать) acchiappare vt3) ( поддерживать) (sos)tenere vt4) ( удерживать в определенном положении) tenere vtдержа́ть руку вытянутой — tenere la mano protesa
5) В (хранить, оставлять) tenere vt, custodire vtдержа́ть деньги в банке — tenere i soldi in banca
держа́ть под арестом — mantenere agli arresti
6) В ( содержать) tenere vt, allevare vtдержа́ть собаку — tenere / allevare un cane
7) ( двигаться) seguire vt, indirizzarsiдержа́ть вправо — tenere a destra; mantenere la destra; così va bene
8) спорт.держа́ть (игрока) — marcare vt
плотно держа́ть — francobollare vt жарг.
держа́ть мяч — tenere / controllare la palla
9) ( с существительным выражает действие) tenere vtдержа́ть речь — tenere / pronuciare il discorso
держа́ть экзамен — dare / sostenere un esame
держа́ть слово — mantenere la parola
держа́ть чью-л. сторону — stare dalla parte di qd; parteggiare per qd
••так держа́ть! — non mollare!
держа́ть себя каким-л. образом — mantenere / osservare una certa condotta
* * *vgener. mantenere, mantenere (слово и т.п.), tenere (в каком-л. состоянии), reggere, tenere, tenere (ñà), portare -
50 идти
идти́1. iri;marŝi (маршировать);veni (прийти);antaŭeniri (вперёд);vadi (вброд);preteriri (мимо);reiri, retroiri, returniri (назад);sekvi iun (следовать за кем-л.);\идти по́д руку iri brak' sub brako;2. (о времени) pasi;ему́ идёт деся́тый год li estas en sia deka jaro;3. (об осадках): идёт дождь pluvas;идёт снег neĝas;4. (происходить, совершаться) okazi;havi lokon (иметь место);5. navigi (о судне);iri, veturi (о поезде);6. (быть к лицу): э́та шля́па идёт вам tiu ĉi ĉapelo konvenas (или taŭgas) al vi;♦ \идти на компроми́сс kompromisi;\идти в а́рмию rekrutiĝi;\идти ко дну droni, surfundiĝi;\идти на ум encerbiĝi;идёт молва́ ĉirkaŭiras (или cirkulas) famo;де́ло идёт о... temas pri...;лёд идёт la glacio flosas;на пальто́ идёт три ме́тра сукна́ por la palto oni bezonas tri metrojn da drapo;всё идёт как по ма́слу ĉio okazas tre glate;у него́ кровь идёт li perdas la sangon;э́тот цвето́к идёт на приготовле́ние лека́рства ĉi tiu floro estas uzata por preparo de kuracilo.* * *несов.(движение опред.-напр. - ср. неопр.-напр. ходить)1) ir (непр.) vi, andar (непр.) vi; caminar vi ( шагать); marchar vi ( передвигаться); venir (непр.) vi ( откуда-нибудь)она́ идёт из библиоте́ки — ella viene de la biblioteca
кто идёт? — ¿quién va?; воен. ¿quién vive?
идти́ бы́стро — andar de prisa (rápidamente, a buen paso)
идти́ о́щупью — caminar a tientas, ir a ciegas
идти́ пешко́м — ir a pie, ir andando
идти́ в но́гу — ir al paso, llevar el paso
идти́ вдоль стены́ — ir pegado al muro (a lo largo del muro)
идти́ вдоль бе́рега ( о судне) — costear vi
идти́ вверх — subir vi, ascender vi
идти́ вниз — bajar vi, descender vi
идти́ вперёд — ir adelante, avanzar vi
идти́ в хвосте́ — ir a la cola (a la zaga)
идти́ за ке́м-либо ( следом) — seguir a alguien
идти́ свое́й доро́гой — seguir su camino
идти́ в ата́ку — lanzarse al ataque, atacar vt
идти́ в бой — marchar al combate
идти́ к це́ли — ir hacia la meta; dirigirse al objetivo (al fin)
идти́ на вёслах — remar vi
идти́ под паруса́ми — navegar (ir) con velas desplegadas
идти́ над мо́рем ( в самолёте) — volar sobre el mar
2) ( приближаться) llegar vi, venir (непр.) viпо́езд идёт ( подходит) — el tren llega
весна́ идёт — la primavera llega
3) ( отправляться) partir vi, salir (непр.) viпо́езд идёт в семь часо́в — el tren parte (sale, arranca) a las siete
4) (доставляться - о письмах, грузах) tardar en llegar5) (исходить, выделяться) salir (непр.) vi, extenderse (непр.); correr vi ( течь); brotar vi ( кровоточить); supurar vi ( гноиться); exhalar vi ( о запахе)из трубы́ идёт дым — de la chimenea sale humo
от реки́ идёт пар — del río se eleva el vapor
кровь идёт из ра́ны — la sangre brota de la herida
у него́ идёт кровь го́рлом — le sale sangre de la garganta
от роз идёт прия́тный за́пах — las rosas exhalan un perfume agradable
6) (распространяться - о слухах, вестях) llegar vi7) (пролегать, простираться) ir (непр.) vi (a), atravesar (непр.) viдоро́га идёт че́рез по́ле — el camino va a través del campo
да́льше иду́т го́ры — más allá se encuentran las montañas (hay montañas)
8) ( о времени) pasar vi; transcurrir viго́ды иду́т — pasan los años
ему́ идёт двадца́тый год — va a cumplir veinte años
9) (происходить, совершаться, иметь место) marchar vi, ir (непр.) vi; proseguir (непр.) vi; перев. тж. оборотом tener lugarиду́т перегово́ры — prosiguen las conversaciones, tienen lugar (las) conversaciones
дела́ иду́т хорошо́ — los asuntos marchan (van) bien
сейча́с идёт заседа́ние — ahora hay (tiene lugar una) reunión
10) ( находить сбыт) venderseидти́ в прода́жу — se vende
това́р идёт хорошо́ — la mercancía se vende bien
11) ( передаваться куда-либо) presentar vtидти́ на утвержде́ние ( о документе) — ser presentado para su aprobación
жа́лоба идёт в суд — la demanda ha sido presentada al juzgado
12) ( действовать - о механизмах) andar (непр.) vi, marchar vi, funcionar viчасы́ иду́т хорошо́ — el reloj anda (funciona) bien
13) ( поступать куда-либо) entrar vi, ingresar vi; hacerse (непр.) ( делаться)идти́ в институ́т — entrar (ingresar) en el instituto
идти́ в а́рмию — enrolarse en el ejército
идти́ в ле́тчики — hacerse aviador
14) на + вин. п. (соглашаться; быть готовым) aceptar vtидти́ на компроми́сс — ir al compromiso
идти́ на усту́пки — hacer concesiones
идти́ на риск — exponerse (непр.), arriesgarse, correr el riesgo (de)
идти́ на всё — estar dispuesto a todo; aventurarlo (exponerlo) todo, jugar el resto
15) ( употребляться) emplearse, usarse; necesitarse, hacer falta ( требоваться)на пла́тье идёт 5 ме́тров — para el vestido se necesitan 5 metros
тряпьё идёт на бума́гу — los trapos se emplean para hacer papel
16) ( быть к лицу) ir bien; sentar (непр.) vi, favorecer (непр.) vi (о платье и т.п.)э́та шля́па тебе́ идёт — te sienta este sombrero
э́тот цвет ей идёт — le va bien este color
17) разг. (входить, влезать) entrar viгвоздь не идёт в сте́ну — el clavo no entra en la pared
ключ не идёт в замо́к — la llave no entra en la cerradura
18) ( в игре) jugar (непр.) vt; avanzar vt (в шахматах, шашках)идти́ пе́шкой — avanzar con un peón
идти́ с ко́зыря карт. — salir con triunfo
идти́ с черве́й карт. — salir por (con) oros
19) ( о спектакле) representar vt, poner (непр.) vt; proyectar vt, echar vt ( о фильме)сего́дня идёт Фа́уст — hoy representan (la ópera) Fausto
карти́на идёт с больши́м успе́хом — la película se proyecta con gran éxito
20) ( об осадках)- речь идёт о
- куда ни шло!••идёт! прост. — ¡de acuerdo!, ¡conforme!
идет? — ¿hace?
иди́ ты! прост. — véte a la porra, véte a hacer puñetas
идёт лёд — comenzó el deshielo (en el río, etc.)
идти́ за гро́бом — acompañar al duelo
идти́ на у́быль — disminuir (непр.) vi, bajar vi; menguar vi (тж. о воде; о месяце)
идти́ как по ма́слу — ir (como) sobre ruedas
идти́ по чьи́м-либо стопа́м — seguir las huellas (los pasos) de alguien, pisar las huellas a alguien
идти́ на поса́дку ав. — ir tomando tierra, prepararse para (ir a) tomar tierra (aterrizar)
идти́ на прима́нку — caer en la trampa (en el cepo)
идти́ свои́м поря́дком (чередо́м) — ir por donde (como) le corresponde; ir por sus pasos contados
не идти́ да́льше ( чего-либо) — no salirse de (algo), limitarse a hacer algo
на ум (в го́лову) не идёт — no entra (en la cabeza)
из ума́ (из головы́) не идёт — no se va de la cabeza, no poder olvidar
голова́ идёт кру́гом — da vueltas la cabeza
идти́ за́муж — casarse, contraer matrimonio ( la mujer)
идти́ науда́чу — ir a lo que salga
ни шло, ни е́хало прост. — sin más ni más; sin ton ni son
* * *несов.(движение опред.-напр. - ср. неопр.-напр. ходить)1) ir (непр.) vi, andar (непр.) vi; caminar vi ( шагать); marchar vi ( передвигаться); venir (непр.) vi ( откуда-нибудь)она́ идёт из библиоте́ки — ella viene de la biblioteca
кто идёт? — ¿quién va?; воен. ¿quién vive?
идти́ бы́стро — andar de prisa (rápidamente, a buen paso)
идти́ о́щупью — caminar a tientas, ir a ciegas
идти́ пешко́м — ir a pie, ir andando
идти́ в но́гу — ir al paso, llevar el paso
идти́ вдоль стены́ — ir pegado al muro (a lo largo del muro)
идти́ вдоль бе́рега ( о судне) — costear vi
идти́ вверх — subir vi, ascender vi
идти́ вниз — bajar vi, descender vi
идти́ вперёд — ir adelante, avanzar vi
идти́ в хвосте́ — ir a la cola (a la zaga)
идти́ за ке́м-либо ( следом) — seguir a alguien
идти́ свое́й доро́гой — seguir su camino
идти́ в ата́ку — lanzarse al ataque, atacar vt
идти́ в бой — marchar al combate
идти́ к це́ли — ir hacia la meta; dirigirse al objetivo (al fin)
идти́ на вёслах — remar vi
идти́ под паруса́ми — navegar (ir) con velas desplegadas
идти́ над мо́рем ( в самолёте) — volar sobre el mar
2) ( приближаться) llegar vi, venir (непр.) viпо́езд идёт ( подходит) — el tren llega
весна́ идёт — la primavera llega
3) ( отправляться) partir vi, salir (непр.) viпо́езд идёт в семь часо́в — el tren parte (sale, arranca) a las siete
4) (доставляться - о письмах, грузах) tardar en llegar5) (исходить, выделяться) salir (непр.) vi, extenderse (непр.); correr vi ( течь); brotar vi ( кровоточить); supurar vi ( гноиться); exhalar vi ( о запахе)из трубы́ идёт дым — de la chimenea sale humo
от реки́ идёт пар — del río se eleva el vapor
кровь идёт из ра́ны — la sangre brota de la herida
у него́ идёт кровь го́рлом — le sale sangre de la garganta
от роз идёт прия́тный за́пах — las rosas exhalan un perfume agradable
6) (распространяться - о слухах, вестях) llegar vi7) (пролегать, простираться) ir (непр.) vi (a), atravesar (непр.) viдоро́га идёт че́рез по́ле — el camino va a través del campo
да́льше иду́т го́ры — más allá se encuentran las montañas (hay montañas)
8) ( о времени) pasar vi; transcurrir viго́ды иду́т — pasan los años
ему́ идёт двадца́тый год — va a cumplir veinte años
9) (происходить, совершаться, иметь место) marchar vi, ir (непр.) vi; proseguir (непр.) vi; перев. тж. оборотом tener lugarиду́т перегово́ры — prosiguen las conversaciones, tienen lugar (las) conversaciones
дела́ иду́т хорошо́ — los asuntos marchan (van) bien
сейча́с идёт заседа́ние — ahora hay (tiene lugar una) reunión
10) ( находить сбыт) venderseидти́ в прода́жу — se vende
това́р идёт хорошо́ — la mercancía se vende bien
11) ( передаваться куда-либо) presentar vtидти́ на утвержде́ние ( о документе) — ser presentado para su aprobación
жа́лоба идёт в суд — la demanda ha sido presentada al juzgado
12) ( действовать - о механизмах) andar (непр.) vi, marchar vi, funcionar viчасы́ иду́т хорошо́ — el reloj anda (funciona) bien
13) ( поступать куда-либо) entrar vi, ingresar vi; hacerse (непр.) ( делаться)идти́ в институ́т — entrar (ingresar) en el instituto
идти́ в а́рмию — enrolarse en el ejército
идти́ в ле́тчики — hacerse aviador
14) на + вин. п. (соглашаться; быть готовым) aceptar vtидти́ на компроми́сс — ir al compromiso
идти́ на усту́пки — hacer concesiones
идти́ на риск — exponerse (непр.), arriesgarse, correr el riesgo (de)
идти́ на всё — estar dispuesto a todo; aventurarlo (exponerlo) todo, jugar el resto
15) ( употребляться) emplearse, usarse; necesitarse, hacer falta ( требоваться)на пла́тье идёт 5 ме́тров — para el vestido se necesitan 5 metros
тряпьё идёт на бума́гу — los trapos se emplean para hacer papel
16) ( быть к лицу) ir bien; sentar (непр.) vi, favorecer (непр.) vi (о платье и т.п.)э́та шля́па тебе́ идёт — te sienta este sombrero
э́тот цвет ей идёт — le va bien este color
17) разг. (входить, влезать) entrar viгвоздь не идёт в сте́ну — el clavo no entra en la pared
ключ не идёт в замо́к — la llave no entra en la cerradura
18) ( в игре) jugar (непр.) vt; avanzar vt (в шахматах, шашках)идти́ пе́шкой — avanzar con un peón
идти́ с ко́зыря карт. — salir con triunfo
идти́ с черве́й карт. — salir por (con) oros
19) ( о спектакле) representar vt, poner (непр.) vt; proyectar vt, echar vt ( о фильме)сего́дня идёт Фа́уст — hoy representan (la ópera) Fausto
карти́на идёт с больши́м успе́хом — la película se proyecta con gran éxito
20) ( об осадках)- речь идёт о
- куда ни шло!••идёт! прост. — ¡de acuerdo!, ¡conforme!
идет? — ¿hace?
иди́ ты! прост. — véte a la porra, véte a hacer puñetas
идёт лёд — comenzó el deshielo (en el río, etc.)
идти́ за гро́бом — acompañar al duelo
идти́ на у́быль — disminuir (непр.) vi, bajar vi; menguar vi (тж. о воде; о месяце)
идти́ как по ма́слу — ir (como) sobre ruedas
идти́ по чьи́м-либо стопа́м — seguir las huellas (los pasos) de alguien, pisar las huellas a alguien
идти́ на поса́дку ав. — ir tomando tierra, prepararse para (ir a) tomar tierra (aterrizar)
идти́ на прима́нку — caer en la trampa (en el cepo)
идти́ свои́м поря́дком (чередо́м) — ir por donde (como) le corresponde; ir por sus pasos contados
не идти́ да́льше ( чего-либо) — no salirse de (algo), limitarse a hacer algo
на ум (в го́лову) не идёт — no entra (en la cabeza)
из ума́ (из головы́) не идёт — no se va de la cabeza, no poder olvidar
голова́ идёт кру́гом — da vueltas la cabeza
идти́ за́муж — casarse, contraer matrimonio ( la mujer)
идти́ науда́чу — ir a lo que salga
ни шло, ни е́хало прост. — sin más ni más; sin ton ni son
* * *v1) gener. ir ó venir (según sea el caso) andando o a pié, (áúáü ê ëèöó) ir bien, (â èãðå) jugar, (äîñáàâëàáüñà - î ïèñüìàõ, ãðóçàõ) tardar en llegar, (исходить, выделяться) salir, (ñàõîäèáü ñáúá) venderse, (î âðåìåñè) pasar, (î ñïåêáàêëå) representar, (отправляться) partir, (передаваться куда-л.) presentar, (поступать куда-л.) entrar, (приближаться) llegar, (пролегать, простираться) ir (a), (соглашаться; быть готовым) aceptar, (óïîáðåáëàáüñà) emplearse, atravesar, avanzar (в шахматах, шашках), brotar (кровоточить), caer, caminar (шагать), correr (о делах), echar (о фильме), exhalar (о запахе), extenderse, favorecer (о платье и т. п.), funcionar, granizar (ограде), hacer falta (требоваться), hacerse (делаться), ingresar, marchar (передвигаться), navegar (о судне), necesitarse, poner, proseguir, proyectar, (обычно с наречиями bien, mal, no) sentar (об украшениях), supurar (гноиться), transcurrir, usarse, venir (откуда-нибудь), llover (о дожде), marchar, nevar (о снеге), andar2) colloq. (входить, влезать) entrar3) eng. marchar (напр., о часах)4) Chil. llorar (о платье и т.п.) -
51 doigt
(m) палец♦ à deux doigts de qch на волосок от чего-л.♦ à deux doigts du succès [ de la réussite] на грани успеха♦ à la mords-moi les doigts (груб.) по-дурацки; сикось-накось♦ avoir de l'esprit au bout des doigts иметь золотые руки♦ avoir de l'esprit jusqu'au bout des doigts (шутл.) быть чертовски умным♦ avoir deux doigts de plâtre sur la figure быть слишком «наштукатуренной» (о женщине)♦ avoir les doigts de fée иметь золотые руки (о женщине)1) иметь руки загребущие2) быть нечистым на руку1) это находка, золотая жила2) это излишняя роскошь3) это легко превратить в деньги♦ claquer dans les doigts лопнуть; провалиться; не выгореть♦ être unis comme les doigts de la main быть неразлучными; действовать всегда заодно♦ faire qch avec le petit doigt ( sur un pied); ▼ faire qch les doigts dans le nez делать что-л. запросто [одной левой, играючи]♦ les cinq doigts de la main ne se ressemblent pas и на одной руке все пальцы разные♦ mettre le doigt dans l'engrenage попасть в переплёт по собственной неосторожности♦ mettre le doigt entre l'arbre et l'écorce становиться между мужем и женой; вмешиваться в чужие семейные дела♦ mettre le doigt sur la plaie задеть больное место♦ mon petit doigt me l'a dit (шутл.) я догадался по наитию; сорока на хвосте принесла♦ ne rien faire de ses dix doigts бить баклуши; быть белоручкой♦ obéir au doigt et à l'œil ходить по струнке; быть шёлковым♦ on ne saurait manier du beurre sans s'engraisser les doigts; ▼ quand on met la main à la pâte il en reste toujours qch aux doigts тот, кто связан с деньгами, наверняка нагревает на этом руки♦ savoir qch sur le bout de doigt знать что-л. досконально, как свои пять пальцев♦ se brûler les doigts обжечься♦ se cacher derrière son petit doigt закрывать глаза на реальность; прятать голову в песок♦ se faire montrer du doigt обращать на себя внимание чем-л.; давать повод для пересудов♦ s'en mordre les doigts [ les poings] кусать локти от досады♦ taper [ donner] sur les doigts [ sur les ongles] одёрнуть; поставить на место; дать по рукам; осадить♦ toucher du doigt догадаться о сути; найти разгадку♦ un doigt de qch капельку, чуть-чуть чего-л.1) (ирон.) хватать обеими руками; загребать всей пятерней2) действовать грубо, напористо, бесцеремонно -
52 planche
(f) доска♦ avoir du pain sur la planche жить зажиточно, в достатке; иметь запасы♦ avoir du travail sur la planche иметь впереди ещё много работы♦ brûler les planches играть темпераментно, с подъёмом♦ faire la planche aux autres первым испытать [испробовать] что-л. на себе♦ monter sur les planches поступить на сцену♦ planche à repasser (ирон.) гладильная доска (о плоскогрудой женщине)♦ planche de salut якорь спасения♦ plat comme une planche плоский как доска♦ s'appuyer sur une planche pourrie полагаться на ненадёжного человека; иметь ненадёжную опору♦ tendre une planche протянуть руку помощи в трудный моментСовременная Фразеология. Русско-французский словарь > planche
-
53 Вести
mener vt, conduire vtвести себя — se conduire, se comporter
* * *1) mener vt, conduire vtвести́ за́ руку — mener par la main
вести́ по́д руку кого́-либо — donner le bras à qn
2) ( управлять движением чего-либо) conduire vt; piloter vt (судно, самолёт)вести́ маши́ну — conduire une automobile
3) ( руководить) diriger vtвести́ дела́ — gérer les affaires
вести́ кружо́к — diriger un cercle (d'études)
вести́ заседа́ние — présider une séance
вести́ заня́тия — faire ( или donner) des cours
4) (осуществлять, производить) mener vtвести́ борьбу́ — mener la lutte, lutter vi
вести́ пропага́нду — faire (de) la propagande
вести́ войну́ — faire la guerre à..., être en guerre, guerroyer vi
вести́ бой — mener un combat
вести́ разве́дку — faire la reconnaissance
вести́ ого́нь, вести́ стрельбу́ — exécuter le feu ( или le tir), tirer vi
вести́ перегово́-ры — négocier vt, être en pourparlers
вести́ кампа́нию — mener une campagne
вести́ рабо́ту (по...) — travailler vi (dans le domanie de...)
вести́ де́ло — conduire une affaire
вести́ перепи́ску с ке́м-либо — être en correspondance avec qn
вести́ протоко́л — rédiger le procès-verbal
вести́ за́писи — prendre des notes
вести́ (делово́й) разгово́р с ке́м-либо — parler (affaires) avec qn; tenir des propos (abs)
вести́ интри́гу — intriguer vi, mener une intrigue
вести́ изыска́ния — faire des recherches ( или des investigations)
вести́ раско́пки — faire des fouilles
вести́ споко́йную, бу́рную жизнь — mener une vie tranquille, orageuse
5) (куда-либо, к чему-либо) прям., перен. mener à qch, conduire à qchдоро́га ведёт в лес — le chemin mène à la forêt
алкоголи́зм ведёт к вырожде́нию — l'alcoolisme mène à la dégénérescence
к чему́ э́то ведёт? — à quoi cela mène-t-il?
э́то ни к чему́ не ведёт — cela n'avance à rien
6) ( проводить чем-либо по чему-либо) passer vt sur qchвести́ смычко́м по струне́ — passer l'archet sur la corde
7) спорт. ("вести" - иметь большее количество очков) mener vtвести́ со счётом 2:0 — mener par 2 à 0
••вести́ нача́ло от чего́-либо — dater de qch
вести́ свой род от кого́-либо — tenir son origine de qn
вести́ кни́ги бухг. — tenir les livres
вести́ себя́ — se comporter
вести́ себя́ хорошо́ ( о ребёнке) — se conduire bien, être sage
и (да́же) у́хом не ведёт разг. — il fait la sourde oreille
* * *ngener. (к чему-л.) se traduire par (qch) -
54 вести
mener vt, conduire vtвести себя — se conduire, se comporter
* * *1) mener vt, conduire vtвести́ за́ руку — mener par la main
вести́ по́д руку кого́-либо — donner le bras à qn
2) ( управлять движением чего-либо) conduire vt; piloter vt (судно, самолёт)вести́ маши́ну — conduire une automobile
3) ( руководить) diriger vtвести́ дела́ — gérer les affaires
вести́ кружо́к — diriger un cercle (d'études)
вести́ заседа́ние — présider une séance
вести́ заня́тия — faire ( или donner) des cours
4) (осуществлять, производить) mener vtвести́ борьбу́ — mener la lutte, lutter vi
вести́ пропага́нду — faire (de) la propagande
вести́ войну́ — faire la guerre à..., être en guerre, guerroyer vi
вести́ бой — mener un combat
вести́ разве́дку — faire la reconnaissance
вести́ ого́нь, вести́ стрельбу́ — exécuter le feu ( или le tir), tirer vi
вести́ перегово́-ры — négocier vt, être en pourparlers
вести́ кампа́нию — mener une campagne
вести́ рабо́ту (по...) — travailler vi (dans le domanie de...)
вести́ де́ло — conduire une affaire
вести́ перепи́ску с ке́м-либо — être en correspondance avec qn
вести́ протоко́л — rédiger le procès-verbal
вести́ за́писи — prendre des notes
вести́ (делово́й) разгово́р с ке́м-либо — parler (affaires) avec qn; tenir des propos (abs)
вести́ интри́гу — intriguer vi, mener une intrigue
вести́ изыска́ния — faire des recherches ( или des investigations)
вести́ раско́пки — faire des fouilles
вести́ споко́йную, бу́рную жизнь — mener une vie tranquille, orageuse
5) (куда-либо, к чему-либо) прям., перен. mener à qch, conduire à qchдоро́га ведёт в лес — le chemin mène à la forêt
алкоголи́зм ведёт к вырожде́нию — l'alcoolisme mène à la dégénérescence
к чему́ э́то ведёт? — à quoi cela mène-t-il?
э́то ни к чему́ не ведёт — cela n'avance à rien
6) ( проводить чем-либо по чему-либо) passer vt sur qchвести́ смычко́м по струне́ — passer l'archet sur la corde
7) спорт. ("вести" - иметь большее количество очков) mener vtвести́ со счётом 2:0 — mener par 2 à 0
••вести́ нача́ло от чего́-либо — dater de qch
вести́ свой род от кого́-либо — tenir son origine de qn
вести́ кни́ги бухг. — tenir les livres
вести́ себя́ — se comporter
вести́ себя́ хорошо́ ( о ребёнке) — se conduire bien, être sage
и (да́же) у́хом не ведёт разг. — il fait la sourde oreille
* * *1. ngener. enseigner (î ôåûöîàõ î ò.ï. (Nous proposons des cours collectifs enseignés par un moniteur diplômé.))2. v1) gener. conduire les pas de (qn) (кого-л.), donner entrée (о двери и т.п.), faire danser (партнёршу), mener pendant le tour, (к чему-л.) entraîner (qch) (Pour tenir les pieds élevés, on utilise les meubles d'environnement ce qui entraîne parfois l'enkylose.), donner accès à (куда-л.), (к чему-л.) soulever (La structure très spéciale des filtres soulève de nombreuses difficultés d'ordre technique.), accompagner (кого-л.), guider (машину и т.п.), aller, desservir (куда-л.; о двери), guider, tenir, conduire, conduire (о дороге и т.п.), mener, déboucher (dans, sur), piloter (судно, самолёт, автомашину)2) med. (к чему-л.) entraîner (qch) (Pour tenir les pieds élevés, on utilise les meubles d'environnement ce qui entraîne parfois l'ankylose.) -
55 держать
-ся, держивать, -ся держати, -ся, тримати, -ся. [Вона держить мою руку. А він - держиться мене, як сліпий поводатаря. Як собака стеріг хату, то його й тримали]. Держать себя - держати себе, поводитися, триматися. [Любила чепуритися й держала себе дуже чисто. Довго він навчав їх, як мають поводитися в гостині (Крим.). Трималася дуже тактовно]. Важно, гордо держать себя - поводитися пишно, пишатися, гонорувати, -ся, згорда триматися, (насмешл.) пиндючитися. [Так-то вже гонорує: простому чоловікові і руки не подасть]. Держать кого в руках, в своей власти - мати (держати, тримати) кого в лапах, у жмені, в кулаці. Держать наготове - держати напоготові, насторожити що. [Гайдамака стоїть, настороживши списа]. Держать правее - брати цабе, праворуч. Д. левее - брати цоб (соб), ліворуч. Держать временно - передержувати кого, що. Держать чью сторону - держати (тягти) руку за ким, стояти за ким, за кого. Держаться вместе - гурту (купи) триматися, купитися. Держаться за одно - тримати з ким, в один гуж тягти з ким. Держать слово - додержувати слова, бути кріпким на слово. Держаться твёрдо, стойко - кріпитися. [Кріпиться, як диня на морозі]. Держать в памяти - в тямці мати. Держаться своего - не кидати(ся) свого, додержувати свого. Держаться на стороже, на чеку - матися на бачності, бути сторожко з ким. Держанный - держаний, триманий.* * *1) трима́ти, держа́ти2) (иметь у себя, владеть кем-чем-л.) держа́ти, трима́ти -
56 Значение и функции падежей
Падеж (der Fall, der Kasus) – это форма склоняемого слова, выражающая его отношение к другим словам предложения. В немецком языке имеется четыре падежа:Nominativ номинатив / именительный падежGenitiv генитив / родительный падежDativ датив / дательный падежAkkusativ аккузатив / винительный падежНоминатив называют прямым падежом, все остальные падежи – косвенными. Он, в противоположность остальным падежам, является независимым и единственным падежом, который не связан с предлогами.Косвенные падежи могут употребляться без предлога и с предлогами.(Nominativ, Werfall, 1./erster Fall) – именительный падеж, он отвечает на вопрос Wer? Кто? Was? Что?Номинатив является назывным падежом der „Nennfall“ (lat. nominare = nennen называть). Таким образом, он имеет назывную функцию. Это исходная форма имени существительного, которая употребляется как название предмета. Все склоняемые слова, перечисляемые в виде списка (например, в словаре) или без всякой связи, в том числе различные надписи, заголовки, названия книг, кинофильмов, спектаклей, картин и т.д. стоят в номинативе (см. 1.1.3(3), п.11, с. 33 – 34), а также:„Der stille Don“ - „Тихий Дон“„Neuland unterm Pflug“ - „Поднятая целина“„Die Räuber“ - „Разбойники“„Die Wolgatreidler“ - „Бурлаки на Волге“В этой функции номинатив выступает и в назывных предложениях, например:В предложении номинатив служит в основном для выражения подлежащего:Das Buch liegt auf dem Tisch. - Книга лежит на столе.Кроме этой функции, слово в именительном падеже может выступать:• как именная часть сказуемого- после глаголов sein быть, werden становиться, bleiben оставаться, heißen называться, scheinen казаться в активе и nennen называть, schelten бранить в пассиве:• как предикативное определение после союза als в значении „как, в качестве“:• обстоятельством при сравнении:• как приложение (аппозиция):- с союзом als:- когда титул или название профессии и т.д. стоит после фамилии:Dr. Meyer, Dozent an der Humboldt-Universität in Berlin - Д-р Майер, преподаватель университета им. Гумбольдта в БерлинеДевичья фамилия в постпозиции также часто стоит в номинативе:• в качестве абсолютного номинатива (чаще в литературе) в высказывании, которое обычно передаётся полным предложением:Sie will doch auswandern, ein schwerer Entschluss. - Она все же хочет эмигрировать, тяжёлое решение.Die beiden verstehen sich – ein Glück. - Оба понимают друг друга – счастье.А также в высказывании, сделанном в состоянии аффекта, перед зависимым предложением:Dieser Kerl, dem werde ich es noch zeigen! - Этот тип, я ему ещё это покажу.которое вместо номинатива предполагает другой падеж:Diesem Kerl, dem werde ich es noch zeigen! - Этому типу, я ему ещё это покажу.Кроме того, номинатив может использоваться:• в обращениях или восклицаниях, в которых существительное в номинативезанимает независимое положение, в том числе и от подлежащего:• для выражения эмоций (порывов души):Mensch! - Дружище!/(По)слушай!Teufel! - Чёрт!Menschenskind! - Приятель!Du Esel! - Ты осёл!Donnerwetter! - Чёрт возьми!• в представлении/воображении (после номинатива может стоять местоимение):Ferien ! Wie schön ist diese Zeit! - Каникулы! Как прекрасно это время!Ein neues Auto, das ist mein Traum! - Новая машина, это моя мечта!Ein großes Heimweh, es erfüllt mein Herz. - Большая тоска по родине, она наполняет моё сердце.(Genitiv, Wesfall, 2. Fall) – родительный падеж, он отвечает на вопрос Wessen? Чей? Основная функция беспредложного генитива – выражать признак. В этом значении слово в генитиве употребляется как определение, что и является его основной синтаксической функцией. Значение признака включает:1. Принадлежность, владение, отношение предмета к кому-то или чему-то, выражая:• отношение владельца к тому, чем он обладает (такой генитив называют Genitivus possessivus):• отношение создателя (автора) к созданному ( Genitivus Auctoris), например:• отношение части к целому ( Genitivus partitivus):Этот вид включает конструкции, выделяющие один предмет из многих однородных:• отношение двух понятий по месту или времени:2. Генитив может давать качественное определение предмета ( Genitivus Qualitatis):ein Substantiv männlichen (weiblichen, sächlichen) Geschlechts - существительное мужского (женского, среднего) родаВторостепенной функцией генитива является его употребление в сочетании с некоторыми глаголами (см. 2.11.7, с. 203-205) в качестве дополнения, относящегося к глаголу:Der Kranke bedarf der Ruhe. - Больному нужен покой.а также в качестве объекта, относящегося к некоторым прилагательным, которые являются частью составного сказуемого:Генитив в предложении в ряде выражений может быть обстоятельством и иметь:• пространственное значение:Linker (rechter) Hand ist ein Museum. - По левую (правую) руку находится музей.• временное значение:• значение образа действия:В отдельных выражениях существительное в генитиве является частью сказуемого:Существительное в генитиве может быть приложением (аппозицией):Der Bruder Wolfgangs, meines besten Freundes, war Arzt geworden. - Брат Вольфганга, моего лучшего друга, стал врачом.В некоторых оборотах существительное в генитиве, с точки зрения современного языка, является подлежащим, хотя исторически это не подлежащее, например:Aller guten Dinge sind drei. - Бог троицу любит.Der Worte sind genug gewechselt. - Довольно слов.В приведённых примерах генитив зависит от словdrei, genug, länger, которые некогда управляли генитивом.Склонение существительного в генитиве смотри 1.3.1, с. 55 –57 и 1.3.5(1), с. 62 – 64.Конкурентные формы генитива:• von + Dativ:ein Mann mittleren Alters - ein Mann von mittlerem Alter - мужчина среднего возраста• прилагательные с суффиксами -er, -lich, -isch:die Rechte der Bürger - права граждан - bürgerliche Rechte - гражданские права(Dativ, Wemfall, 3. Fall) – дательный падеж, он отвечает на вопрос Wem? Кому? Датив – это падеж объекта, к которому направлено действие. Основная функция беспредложного датива в предложении – выражать косвенное дополнение.Датив в предложении может выполнять функции:а) объекта, относящегося к глаголу:б) объекта, относящегося к прилагательному, части составного сказуемого:в) дополнения в качестве:* датива выгоды (Dativus commodi) (в чьих интересах совершается действие) - (Датив выгоды может быть заменен на предложную группу с für):Часто от глагола может зависеть различная интерпретация:* датива incommodi (удачи/неудачи, ответственности):Der Schlüssel ist ihm ins Wasser gefallen. - У него ключ упал в воду.* датива притяжательного (Dativus possessivus):Meinem Vater schmerzt der Kopf. - У моего отца болит голова.Sie sieht seinem Sohn in die Augen. - Она смотрит сыну в глаза.* датива носителя состояния (Dativ des Zustandsträgers):Dieser Erfolg ist ihm eine Freunde. - Этот успех для него радость.Существительное в дативе может быть приложением (аппозицией):Der Lehrer antwortete Herrn Mähl, demDirektor der Schule. - Учитель ответил господину Мелю, директору школы.1. Ряд глаголов и прилагательных требует обязательного наличия датива:У других глаголов и прилагательных дополнение в дативе факультативно:2. Существительное стоит в дативе в предложениях с именной частью составного сказуемого и по содержанию связано с этой частью:3. Датив употребляется особенно в тех случаях, если перед прилагательным стоят zu, allzu слишком или genug достаточно:4. При выражении ощущений или чувств в некоторых безличных конструкциях местоимение употребляется:* только в дативе:Mir schwindelt (es). - У меня кружится голова.Mir träumte, ich wäre in Leipzig. - Мне приснилось, что я был в Лейпциге.* в дативе или аккузативе:Es schaudert mich/mir.Меня охватывает ужас.Аккузатив (Akkusativ, Wenfall, 4. Fall) – винительный падеж, он отвечает на вопросы Wen? Кого? Was? Что?Его основная синтаксическая функция – выражение прямого дополнения при переходных глаголах. Аккузатив в предложении выполняет функции:а) объекта, относящегося к глаголу:б) объекта, относящегося к прилагательному, части составного сказуемого:в) объекта, являющегося составной частью сказуемого:г) частью составного сказуемого в виде объекта, обозначающего средство или образ действия, то есть имеющий обстоятельственный характер („обстоятельственный аккузатив“). Такой аккузатив встречается в устойчивых сочетаниях, состоящих из глагола и существительного с нулевым артиклем и имеющих, в сущности, предложный смысл:Auto fahren = mit dem Auto fahren; Galopp reiten = im Galopp reitenОн отвечает на вопрос Womit? Wie?Klaus fährt Auto. - Клаус ездит на автомобиле.Er reitet Galopp. - Он скачет галопом.д) внутреннего объекта („аккузатив содержания“):Sie weint bittere Tränen. - Она плачет горькими слезами.Er lachte ein lautes Lachen. - Он смеялся громким смехом.Er lebt sein Leben. - Он живёт своей жизнью.Die Sache geht ihren ruhigen Gang. - Дело идёт своим чередом.е) обстоятельства:• места:• времени:• образа действия (абсолютный аккузатив), в том числе в устойчивых выражениях:ё) приложения (аппозициии):Der Lehrer begrüßte Herrn Mähl, den Direktor der Schule. - Учитель поприветствовал господина Меля, директора школы.1. Только некоторые непереходные глаголы употребляются в сочетаниях:• с „обстоятельственным аккузативом“:Boot (Karussell, Ski) fahren - кататься на лодке (карусели, лыжах)• с „аккузативом содержания“:Er schläft den Schlaf des Gerechten. - Он спит сном праведника.Er geht einen schweren Gang. - У него тяжёлая походка.Er ist den Heldentod (einen milden (schweren) Tod) gestorben. - Он умер смертью героя (тихой (тяжелой) смертью).2. Существительное в аккузативе как дополнение представлено и в восклицании/ возгласе, когда пропущены легко подразумеваемые слова (то есть в эллипсах):Einen Hammer (will ich)! - Молоток (нужен мне)!Guten Morgen (wünsche ich)! - Доброе утро (желаю доброго утра)!3. Существительное в аккузативе, являясь в предложении частью именного сказуемого:• образует вместе с ним словосочетание функционального глагола (FVG):• часто имеет значение меры:Einen Moment! - Один момент!/Минуточку!в том числе при прилагательных: alt старый, breit широкий, dick толстый, hoch высокий, lang длинный, schwer тяжёлый, tief глубокий, weit далёкий, wert ценный чаще всего в следующих выражениях:4. В некоторых безличных конструкциях при выражении ощущений или чувств местоимение употребляется:* (только) в аккузативе:Mich hungert (dürstet). - Мне хочется есть (пить).* в аккузативе или дативе (см. 2.9, с. 179):5. Аккузатив входит в состав оборота, называемого по-латински accusativus cum infinitivo, по-немецки Akkusativ mit Infinitiv. Этот оборот состоит из существительного в акузативе и инфинитива глагола, которые соотносятся между собой как логическое подлежащее и логическое сказуемое. Accusativus cum infinitivo служит сложным дополнением и управляющему им глаголу. В современном немецком языке этот оборот употребляется с глаголами чувственного восприятия sehen видеть, hören слышать, fühlen, spüren чувствовать, ощущать:6. Ряд глаголов требуют двух дополнений в аккузативе (см. 2.11.5, с. 202 - 203).Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Значение и функции падежей
-
57 Слияние предлога с артиклем
Предлог может сливаться с определённым артиклем мужского, женского и среднего рода, образуя одно слово. Наиболее употребительные случаи слияния:am = an demzum = zu dembeim = bei demins = in dasim = in demvom = von demans = an daszur = zu der* Предлоги an, bei, hinter, in, über, unter, von, vor, zu сливаются без апострофа с артиклем мужского и среднего рода dem в am, beim, hinterm, im, überm, unterm, vom, vorm, zum ; предлог zu с der в zur:am Sonntag в воскресенье, beim Springen при прыжках, hinterm Haus за домом, im Garten в саду, unterm Tisch под столом, zur Kirche к церкви* Предлоги an, auf, durch, für, hinter, in, über, um, unter, vor сливаются особенно в разговорной речи без апострофа с артиклем das в:ans, aufs, durchs, fürs, hinters, ins, übers, ums, unters, vors:Hand aufs Herz legen положить руку на сердце, durchs Fenster через окно, ins Haus в дом, übers Meer fahren путешествовать по морю, übers Meer gehen (ziehen) переселиться за море (по ту сторону океана)* Предлоги hinter, über, unter образуют вместе с den (в единственном числе) hintern, übern, untern (употребляются исключительно в разговорной речи).Предлоги аußerm, hinterm, überm, unterm, vorm; durchs, hinters, übers, unters, vors и слияние с den употребляются часто в разговорной речи и в некоторых сочетаниях.Слияние предлога с определённым артиклем происходит:• у существительных (в том числе имён собственных), которые являются единственными в своём роде или ситуация выделяет их, и они имеют признаки неповторимости:vom Mond с луны, vom Präsidenten от президента, президентом• перед порядковыми числительными, выступающими в роли обстоятельства:fürs erste для начала, пока, на первых порах, zum zweiten Mal во второй раз• перед прилагательным или наречием в превосходной степени:vom besten Schüler - лучшим ученикомam besten - лучше всегоam schönsten - самые красивыеaufs Herzlichste - сердечнейшим образом• перед прилагательным, которое требует определённого артикля (см. 1.1.3(1), п. 38, с. 18):am gestrigen Abend вчера вечером, zur erwähnten Zeit в указанное время• в случаях частичной типизации (in partiellen Typisierungen):aufs Gymnasium gehen пойти учиться в гимназию, beim Zirkus arbeiten работать в цирке, zur Schule gehen пойти учиться в школу, ins Kino gehen ходить в кино• перед субстантивированными инфинитивами и прилагательными:beim Essen - за едойbeim Gehen - при ходьбеbeim Lesen - при чтенииzum Trinken - для питьяins Grüne fahren - поехать на природуins Freie fahren - поехать за город• если артикль слабо выражен, то есть артикль не представляет значимости:Из-за слияния определённый артикль теряет свою силу. Особенно при слиянии с zu он выполняет функцию неопределённого артикля или даже нулевого:am Abend (abends) arbeiten - работать вечером (по вечерам)zum Gehilfen (zu einem Gehilfen) machen - сделать помощникомzum Stadtrat (als Stadtrat) wählen - избрать в городской совет• в некоторых обстоятельствах времени (Temporalbestimmungen):am 24. Februar; am Freitag; im Mai - 24 февраля; в пятницу; в маеdie Zeitschrift vom 28. Juni - журнал от 28 июняvom Sonntag zum Montag - с воскресенья на понедельник• если два существительных в результате слияния образуют одно понятие:Frankfurt am Main - Франкфурт-на-Майнеdas Hotel „Zum Löwen“ - гостиница „Цум Лёвен“• в устойчивых выражениях:am Leben bleiben - остаться в живыхim Gegenteil - в противоположностьaufs Land fahren - ехать за городim Vergleich - в сравненииbeim Wort nehmen - поймать на словеzum letzten Mal - в последний разums Leben kommen - погибнутьaufs Geratewohl - наобумzum Nutzen sein - быть полезнымans Licht kommen - стать известнымПри этом слияние допускается==> в нормированном языке:aufs Land fahren ехать за город, Hand aufs Herz legen положа руку на сердце, aufs beste / Beste самым лучшим образом, fürs Erste для начала, на первых порах, hinters Licht führen провести, обмануть, übers Jahr через год, übers Knie legen (разг.) выпороть, übers Knie brechen (разг.) делать что-либо наспех, действовать опрометчиво, es geht ums Ganze на карту поставлено всё/либо всё; либо ничего==> только в разговорной речи:aufs Kreuz fallen сильно удивиться, fürs Examen lernen готовиться к экзамену, durchs Haus gehen ходить по дому, hintern Schrank stellen поставить за шкаф, überm Eingang wohnen жить над входом, übers Bett decken покрыть поверх кровати, unterm Tisch liegen лежать под столом, vorm Tor stehen стоять перед воротами• перед именами собственными, которые употребляются с определённым артиклем:am Bodensee на Боденском озере, Frankfurt am Main Франкфурт-на-Майне, am Mittelmeer на Средиземном море, im Libanon в Ливане, im Elsass в Эльзасе, im Harz в горах Гарц, im hohen Norden на Крайнем СевереСлияние может иметь место перед двумя существительными, имеющими одинаковое число, формальное обозначение рода, при этом перед вторым существительным стоит только артикль:Man sprach vom Ziel und dem Weg der Ausbildung. - Говорили о цели и методах обучения.Возможно:Man sprach vom Ziel und vom Weg der Ausbildung. - Говорили о цели и методах обучения.Если оба существительных имеют разное число и разное формальное обозначение рода, то перед вторым существительным ставится предлог:Man sprach vom Ziel und von den Methoden der Ausbildung. - Говорили о цели и методах обучения.Man sprach vom Ziel und von der Methode der Ausbildung. - Говорили о цели и методе обучения.Wie komme ich am besten zum Marktplatz und zur Marienkirche? - Как мне лучше пройти к рыночной площади и церкви Мариенкирхе?Слияния предлога с артиклем не происходит:• если за словом, к которому относится артикль, следует придаточное предложение:Es geschah an dem Tag, da er geboren wurde. - Это произошло в день, когда он родился.Er kam zu der Überzeugung, dass alles vergeblich ist. - Он пришел к убеждению, что всё напрасно.• если артикль представляет значимость, то есть имеет демонстративное значение:Ich gehe zu der Post am Marktplatz. - Я иду к почте у рыночной площади. (к определённой почте – у рыночной площади - направление)Но: Ich gehe zur Post. Я иду на почту. (неважно, неизвестно к какой почте)Der Papagei kam durch das Fenster rein. Попугай влетел через (это) окно.Но: Der Papagei kam durchs Fenster rein. - Попугай влетел через (какое-то) окно.Geh zu dem Mann dort! - Подойди (вон) к тому человеку!An der Haltestelle stand ein Mann. Der Junge ging zu dem Mann hin. - На остановке стоял мужчина. Мальчик подошёл к (этому) мужчине.Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Слияние предлога с артиклем
-
58 начало
1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;7) (химич. элемент) елемент (-та);8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).* * *1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ннядать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь
в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку
в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]
\начало ло улицы — початок вулиці
от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю
2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початокжизненное \начало ло — життєва (життьова) основа
организующее \начало ло — організуюча основа
сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа
3)\начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів
\начало ла математики — початки (елементи; основи) математики
4)\начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи
5) (научный закон, правило) принцип6) (ед.: о начальнике, главе) начальникбыть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою
под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)
-
59 играть
несов. - игра́ть, сов. - сыгра́ть1) тк. несов. (в вн.; с тв.; забавляться) play (d; with)игра́ть со спи́чками — play (around) with matches
2) (в мн. вн.; изображать из себя) play (d)игра́ть во враче́й и медсестёр — play doctors and nurses
3) (участвовать в игре, состязании за победу или выигрыш) playигра́ть в ша́хматы [ка́рты, те́ннис] — play chess [cards, tennis]
за́втра А́нглия игра́ет про́тив Фра́нции в футбо́л — England are playing France at football tomorrow
4) ( исполнять на музыкальном инструменте) playигра́ть на роя́ле [скри́пке] — play the piano [violin]
сыгра́ть мело́дию на роя́ле — play a tune on the piano
игра́ть в четы́ре руки́ — play a duet on the piano
игра́ть трево́гу воен. — sound the alarm
5) тк. несов. ( звучать) playгро́мко игра́ла му́зыка [игра́ло ра́дио] — music [the radio] was playing loudly
6) ( выступать на сцене) act, play, performигра́ть роль — play a part
игра́ть Га́млета — play / act Hamlet
7) тк. несов. (тв., с тв.; относиться несерьёзно) toy (with), trifle (with), play around (with)8) ( делать ставку в расчёте на выигрыш или какой-л результат) gamble, playигра́ть по-кру́пному — play for high stakes, play high
игра́ть че́стно [нече́стно] — play fair [foul]
9) ( на бирже) play, speculateигра́ть на повыше́ние — operate for a rise; speculate to bull sl
игра́ть на пониже́ние — operate for a fall; speculate to bear sl
10) тк. несов. (искриться, сверкать) sparkle11) тк. несов. (о румянце, улыбке) play12) тк. несов. (о мускулах - напрягаться, подёргиваться) ripple••игра́ть кому́-л на́ руку — play into smb's hands, act in smb's favour
игра́ть с огнём — play with fire
игра́ть слова́ми — play (up)on words
игра́ть би́цепсами (демонстрировать силу) — flex one's biceps / muscle
игра́ть глаза́ми (заигрывать) — flirt with one's eyes
игра́ть пе́рвую [втору́ю] скри́пку (иметь большое значение) — play first [second] fiddle
игра́ть роль (иметь значение) — play a role; matter
э́то не игра́ет ро́ли — it doesn't matter
игра́ть сва́дьбу — celebrate one's wedding
-
60 сильный
επ., βρ: силенκ. силн, сильна, сильно, πλθ. сильны,1. δυνατός, ισχυρός, γερός•сильный человек δυνατός άνθρωπος•
-ая лошадь γερό άλογο•
-ая рука δυνατό χέρι•
-ая крепость ισχυρό φρούριο•
-ое государство ισχυρό κράτος•
сильный ученик γερός (καλός) μαθητής.
2. μεγάλος• σφοδρός• δριμύς•сильный ветер σφοδρός άνεμος•
-ое желание μεγάλη επιθυμία•
-ое лекарство δραστικό φάρμακο•
сильный запах βαριά (δριμεία) οσμή.
|| υγιής, γερός•-ые лгкие γερά πνευμόνια.
3. Μτφ. σταθερός, ακλόνητος•сильный человек -ой воли άνθρωπος με ισχυρή θέληση•
у него сильный характер αυτός έχει γερό χαρακτήρα.
4. καλός•сильный ученик δυνατός μαθητής•
-пловец καλός κολυμβητής.
εκφρ.-ые слова ή выражения – βαριά λόγια, βαριές φράσεις•сильный занимать (иметь) -ые позиции – έχω μεγάλα πόστα (έχω μεγάλη ισχύ)•иметь -уго руку – έχω μεγάλο μέσο ή μπάρμπα στην κορώνα.
См. также в других словарях:
Иметь руку — Разг. Экспрес. Пользоваться поддержкой, покровительством влиятельного лица. [Бодрецов] благодаря старым связям везде имел руку (Салтыков Щедрин. Мелочи жизни) … Фразеологический словарь русского литературного языка
иметь руку — где Располагать связями, протекцией; пользоваться чьим л. влиятельным покровительством … Словарь многих выражений
иметь — е/ю, е/ешь; нсв. 1) что Владеть чем л. на правах собственности. Име/ть машину. Име/ть дачу. Име/ть большую библиотеку. Име/ть дом в деревне. Име/ть много денег … Словарь многих выражений
Руку иметь — Руку имѣть (иноск.) поддержку, протекцію. Ср. Ѳедотъ... гдѣ то имѣлъ «руку» и, слѣдовательно, считаетъ себя вправѣ колобродить, не стѣсняясь ничѣмъ, кромѣ усердія не по разуму. Салтыковъ. Пестрыя письма. 3. Ср. У перваго Ѳедота имѣетъ руку второй … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
иметь представление — отдавать себе отчет, осмыслять, улавливать, знать вдоль и поперек, знать как свои пять пальцев, знать до тонкости, быть в курсе, иметь понятие, соображать, видеть, давать себе отчет, уяснять себе, понимать что к чему, познавать, держать руку на… … Словарь синонимов
руку иметь — (иноск.) поддержку, протекцию Ср. Федот... где то имел руку и, следовательно, считает себя вправе колобродить, не стесняясь ничем, кроме усердия не по разуму. Салтыков. Пестрые письма. 3. Ср. У первого Федота имеет руку второй у второго третий и… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
иметь — ею, еешь; нсв. 1. что. Владеть чем л. на правах собственности. И. машину. И. дачу. И. большую библиотеку. И. дом в деревне. И. много денег. 2. кого что. Обладать, располагать кем , чем л. Друзей надежных я имею. Она не может и. детей. И. опыт в… … Энциклопедический словарь
Приложить руку — ПРИКЛАДЫВАТЬ РУКУ к чему. ПРИЛОЖИТЬ РУКУ к чему. Разг. 1. Быть причастным, иметь отношение к чему либо. Тема отцов и детей… Каюсь, и я не раз прикладывал к ней руку… клеймил не помнящих родства позором, и почта приносила мешки благодарных писем… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Прикладывать руку — к чему. ПРИЛОЖИТЬ РУКУ к чему. Разг. 1. Быть причастным, иметь отношение к чему либо. Тема отцов и детей… Каюсь, и я не раз прикладывал к ней руку… клеймил не помнящих родства позором, и почта приносила мешки благодарных писем (В. Летов. Дверь с… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Пизду и сиськи в одну руку не возьмешь — Все сразу иметь нельзя … Словарь криминального и полукриминального мира
име́ть — ею, еешь; несов., перех. 1. Владеть чем л. на правах собственности. Иметь машину. Иметь большую библиотеку. □ Иван Ильич имел в Симбирске дом На самой на горе, против собора. Лермонтов, Сашка. Лапшинов издавна считался человеком, имеющим деньжата … Малый академический словарь