Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

или+так,+или+этак

  • 21 так

    [tak] avv.
    1.
    1) così, in questo modo

    нет, не так! — no, non in questo modo!

    3) particella allora (cong.), dunque (cong.)

    так на чём мы остановились? — dunque, dove eravamo rimasti?

    4) ma

    так нет, он хочет всё делать по-своему — ma no, vuole fare tutto di testa sua

    поезд часто опаздывает, так, вчера он опоздал на четверть часа — il treno ritarda spesso, per esempio ieri è arrivato con un quarto d'ora di ritardo

    6) particella rafforz. sì, davvero
    7) (colloq. этак, эдак) pressapoco

    дайте мне килограммов так (этак, эдак) пять или шесть — me ne dia un cinque o sei chili

    8) cong. allora ( o non si traduce)

    не понимаешь, так молчи! — se non capisci, taci!

    если он обещал, так сделает — se l'ha promesso lo farà

    2.

    так как — siccome (poiché, perché)

    и так далее (и т. д.) — e così via (eccetera)

    просто так: он сказал это просто так — l'ha detto tanto per dire

    так и быть, я тебя прощаю — e va bene, ti perdono

    Новый русско-итальянский словарь > так

  • 22 так

    1. thus
    2. in such a manner

    таким образом; так; чтобыin such a manner

    3. in such a way

    как за, так и противboth for and against

    так или иначе, в любом случаеin any event

    точно так же, таким же образомin the same way

    4. in the effect that

    так же; какthe same as

    это так,it is the case

    5. so much so

    так много; такое большое количествоso much

    до такой степени; такso much so

    6. that

    ну как же так? — say, how is that?

    до такой степени; так ужall that

    7. to the effect that

    волчок вертится так, что вращение незаметноthe top sleeps

    только так ; только таким образомso and in no other way

    так весело, что никто не ушёлsuch fun that nobody left

    не так пойти, пойти не той дорогойto mistake the road

    в том смысле; что; с тем; чтобы; такin the effect that

    8. so; thus; like that; so much; just so; then; well; yes; one way

    так сказать, в качестве примераby way of argument like

    может быть так, а может быть и нет — maybe yes, maybe no

    неужели уже так поздно? — coo, is that really the time?

    так лучше?, разве так не лучше?!is that any better?

    Синонимический ряд:
    1. например (проч.) в частности; к примеру; к примеру сказать; например
    2. настолько (проч.) в такой степени; до такой степени; до того; настолько; столь; столько
    3. приблизительно (проч.) приблизительно; примерно; таким образом; эдак; этак

    Русско-английский большой базовый словарь > так

  • 23 хоть так, хоть сяк

    ТАК ЛИ, СЯК < ЭТАК> ЛИ; ТАК ИЛИ СЯК; ХОТЬ ТАК, ХОТЬ СЯК < ЭТАК> all coll
    [AdvP; these forms only; adv]
    =====
    by some means or other:
    - one way or another < the other>.
         ♦ [ Кот:] Умоляю вас - вызовите его на бой. Он, конечно, убьёт вас, но пока суд да дело, можно будет помечтать, развалившись перед очагом, о том, как случайно или чудом, так или сяк... может быть, как-нибудь, а вдруг и вы его убьёте (Шварц 2). [Cat:] Do challenge him, I implore you. He will kill you, of course, but while it's all going on I shall be able to dream in front of the fire of how, perchance, by some accident or some miracle...somehow or other, you might kill him (2b).
         ♦ К слову сказать, тётушка Хрисула была невероятная говорунья. По этому поводу обитатели Большого Дома отмечали, что рот её хоть так, хоть этак, но обязательно должен работать (Искандер 5). [context transl] I should mention that Auntie Chrysoula was an incredible chatterbox. In this connection the inhabitants of the Big House observed that if it wasn't one thing it was the other - her mouth had to be working (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > хоть так, хоть сяк

  • 24 Т-21

    ТАК ЛИ, СЙК (ЗТАК) ЛИ ТАК ИЛИ СЙК ХОТЬ ТАК, ХОТЬ СЙК (ИТАК) all coll AdvP these forms only adv
    by some means or other
    somehow (or other) one way or another (the other)).
    (Кот:) Умоляю вас - вызовите его на бой. Он, конечно, убьет вас, но пока суд да дело, можно будет помечтать, развалившись перед очагом, о том, как случайно или чудом, так или сяк... может быть, как-нибудь, а вдруг и вы его убьете (Шварц 2). (Cat:) Do challenge him, I implore you. He will kill you, of course, but while it's all going on I shall be able to dream in front of the fire of how, perchance, by some accident or some miracle...somehow or other, you might kill him (2b).
    К слову сказать, тетушка Хрисула была невероятная говорунья. По этому поводу обитатели Большого Дома отмечали, что рот ее хоть так, хоть этак, но обязательно должен работать (Искандер 5). ( context transl) I should mention that Auntie Chrysoula was an incredible chatterbox. In this connection the inhabitants of the Big House observed that if it wasn't one thing it was the other—her mouth had to be working (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Т-21

  • 25 Д-98

    ДРУГОЕ (ИНОЕ) ДЕЛО NP these forms only)
    1. ( subj-compl with бытье ( subj: usu. это or a clause)
    often preceded by тогда, теперь) that changes (or would change) the situation: that's another (a different) story (altogether) that's (quite) another (a different) matter (now) itis (very (totally)) different things are (will be) different that's different (something else altogether)
    (in fut and condit clauses) things (everything) will (would) be different.... Как можно управлять таким способом неодушевлённым предметом? Если внутри предмета человек находится, тогда другое дело: он исполняет указания - делай так, делай этак (Айтматов 2). How on earth could you control a soulless object in that way? If there was a man inside that object, then that was another story-he would carry out the orders, do this, do that, as he was told (2a).
    «Ну, прикажут тебя тронуть - другое дело, я присягу давал или не давал?» (Владимов 1). "Of course, if I'm ordered to lay hands on you, that's another matter. I took the oath of allegiance when I joined the army, didn't I?" (1a).
    .Она едет в Крым ради него, он просил ее, она согласилась поехать, но ни на что другое согласия не давала... Другое дело, если бы она влюбилась... (Рыбаков 2). She was going to the Crimea for his sake-he had asked her and she had agreed, but that was all she had agreed to....It would be different if she were in love with him... (2a).
    «Да вы освободите меня от марксизма-ленинизма, тогда другое дело. А пока - мы на нем стоим» (Солженицын 2). "Well, emancipate те from Marxism-Leninism, and things will be different. Till then, it's on Marxism-Leninism that we take our stand" (2a)
    Анна Петровна:) Как бы папенька-то твой не мотал без памяти, так бы другое дело было, а то оставил нас почти ни с чем (Островский 1). (А. P.) If only your papa hadn't spent his money like water, then everything'd be different. As it is, he left us almost nothing at all (1a).
    «Почему ж бы я мог быть известен про Дмитрия Фёдоровича: другое дело, кабы я при них сторожем состоял?» - тихо, раздельно и пренебрежительно ответил Смердяков (Достоевский 1). ( context transl) "Why should I be informed as to Dmitri Fyodorovich? It's not as if I were his keeper," Smerdyakov answered quietly, distinctly, and superciliously (1a).
    2. ( subj-compl with бытье ( subj: any noun or infin)) a person (thing etc) is very different from another person (thing etc) mentioned previously
    X - другое дело — X is (that's) (quite) another (a different) matter
    X is (ift) another (a different) story X is something else (entirely)
    II одно дело... и (совсем) другое дело... - ift one thing...but (and) (quite) another... "А я что такое? Обломов - больше ничего. Вот Штольц -другое дело: Штольц - ум... уменье управлять собой, другими...» (Гончаров 1). "But what am I? Oblomov - nothing more. Stolz, now, is another matter: Stolz has intelligence...he knows how to control himself and others..." (1b).
    «Ты знаешь: нарисовал этот Евдокимов похабную карикатуру на декана...» - «Который её заслуживал? Ну, скажи, нет! Ты ведь сам его терпеть не можешь». Игорь невольно оглянулся на дверь. «Я - другое дело, - сказал он кисло. - Не вали, пожалуйста, всех в одну кучу» (Ерофеев 3). "You know that Evdokimov drew a smutty caricature of the Dean..." "And he deserved it. Go on, deny it! You know you can't stand him yourself." Igor couldn't keep himself from glancing at the door. "What I think is something else entirely," he said in a sour voice. "Please don't put everyone in the same bag..." (3a).
    ...Одно дело попасть молотком в стекло критику Латунскому и совсем другое дело - ему же в сердце» (Булгаков 9). "It's one thing to hit Latunsky's window with a hammer, but quite another to hit the critic's heart" (9a).
    3. (main clause in a complex sent, foil. by a что-clause) it should be mentioned, however, that... (used to detract from the merit of sth. previously mentioned): (the fact) that...is another matter
    ...but that's another matter (story).
    Ляля очень хорошенькая. Другое дело, что она круглая дура. Lyalya is very pretty. The fact that she doesn't have a brain in her head is another matter.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Д-98

  • 26 другое дело

    ДРУГОЕ < ИНОЕ> ДЕЛО
    [NP; these forms only]
    =====
    1. [subj-compl with быть (subj: usu. это or a clause); often preceded by тогда, теперь]
    that changes (or would change) the situation:
    - (now) it's (very < totally>) different;
    - [in fut and condit clauses] things (everything) will (would) be different.
         ♦... Как можно управлять таким способом неодушевлённым предметом? Если внутри предмета человек находится, тогда другое дело: он исполняет указания - делай так, делай этак (Айтматов 2). How on earth could you control a soulless object in that way? If there was a man inside that object, then that was another story - he would carry out the orders, do this, do that, as he was told (2a).
         ♦ "Ну, прикажут тебя тронуть - другое дело, я присягу давал или не давал?" (Владимов 1). "Of course, if I'm ordered to lay hands on you, that's another matter. I took the oath of allegiance when I joined the army, didn't I?" (1a).
         ♦...Она едет в Крым ради него, он просил ее, она согласилась поехать, но ни на что другое согласия не давала... Другое дело, если бы она влюбилась... (Рыбаков 2). She was going to the Crimea for his sake-he had asked her and she had agreed, but that was all she had agreed to....It would be different if she were in love with him... (2a).
         ♦ "Да вы освободите меня от марксизма-ленинизма, тогда другое дело. А пока - мы на нем стоим" (Солженицын 2). "Well, emancipate те from Marxism-Leninism, and things will be different. Till then, it's on Marxism-Leninism that we take our stand" (2a)
         ♦ [Анна Петровна:] Как бы папенька-то твой не мотал без памяти, так бы другое дело было, а то оставил нас почти ни с чем (Островский 1). [ А. P.] If only your papa hadn't spent his money like water, then everything'd be different. As it is, he left us almost nothing at all (1a).
         ♦ "Почему ж бы я мог быть известен про Дмитрия Фёдоровича: другое дело, кабы я при них сторожем состоял?" - тихо, раздельно и пренебрежительно ответил Смердяков (Достоевский 1). [context transl] "Why should I be informed as to Dmitri Fyodorovich? It's not as if I were his keeper," Smerdyakov answered quietly, distinctly, and superciliously (1a).
    2. [subj-compl with быть (subj: any noun or infin)]
    a person (thing etc) is very different from another person (thing etc) mentioned previously:
    - X - другое дело X is (that's) (quite) another < a different> matter;
    - X is (it is) another < a different> story;
    || одно дело... и (совсем) другое дело... другое дело it's one thing...but < and> (quite) another...
         ♦ "А я что такое? Обломов - больше ничего. Вот Штольц - другое дело: Штольц - ум... уменье управлять собой, другими..." (Гончаров 1). "But what am I? Oblomov - nothing more. Stolz, now, is another matter: Stolz has intelligence...he knows how to control himself and others..." (1b).
         ♦ "Ты знаешь: нарисовал этот Евдокимов похабную карикатуру на декана..." - "Который её заслуживал? Ну, скажи, нет! Ты ведь сам его терпеть не можешь". Игорь невольно оглянулся на дверь. "Я - другое дело, - сказал он кисло. - Не вали, пожалуйста, всех в одну кучу" (Ерофеев 3). "You know that Evdokimov drew a smutty caricature of the Dean..." "And he deserved it. Go on, deny it! You know you can't stand him yourself." Igor couldn't keep himself from glancing at the door. "What I think is something else entirely," he said in a sour voice. "Please don't put everyone in the same bag..." (3a).
         ♦ "...Одно дело попасть молотком в стекло критику Латунскому и совсем другое дело - ему же в сердце" (Булгаков 9). "It's one thing to hit Latunsky's window with a hammer, but quite another to hit the critic's heart" (9a).
    3. [main clause in a complex sent, foll. by a что-clause]
    it should be mentioned, however, that... (used to detract from the merit of sth. previously mentioned):
    - (the fact) that...is another matter;
    - ...but that's another matter < story>.
         ♦ Ляля очень хорошенькая. Другое дело, что она круглая дура. Lyalya is very pretty. The fact that she doesn't have a brain in her head is another matter.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > другое дело

  • 27 иное дело

    ДРУГОЕ < ИНОЕ> ДЕЛО
    [NP; these forms only]
    =====
    1. [subj-compl with быть (subj: usu. это or a clause); often preceded by тогда, теперь]
    that changes (or would change) the situation:
    - (now) it's (very < totally>) different;
    - [in fut and condit clauses] things (everything) will (would) be different.
         ♦... Как можно управлять таким способом неодушевлённым предметом? Если внутри предмета человек находится, тогда другое дело: он исполняет указания - делай так, делай этак (Айтматов 2). How on earth could you control a soulless object in that way? If there was a man inside that object, then that was another story - he would carry out the orders, do this, do that, as he was told (2a).
         ♦ "Ну, прикажут тебя тронуть - другое дело, я присягу давал или не давал?" (Владимов 1). "Of course, if I'm ordered to lay hands on you, that's another matter. I took the oath of allegiance when I joined the army, didn't I?" (1a).
         ♦...Она едет в Крым ради него, он просил ее, она согласилась поехать, но ни на что другое согласия не давала... Другое дело, если бы она влюбилась... (Рыбаков 2). She was going to the Crimea for his sake-he had asked her and she had agreed, but that was all she had agreed to....It would be different if she were in love with him... (2a).
         ♦ "Да вы освободите меня от марксизма-ленинизма, тогда другое дело. А пока - мы на нем стоим" (Солженицын 2). "Well, emancipate те from Marxism-Leninism, and things will be different. Till then, it's on Marxism-Leninism that we take our stand" (2a)
         ♦ [Анна Петровна:] Как бы папенька-то твой не мотал без памяти, так бы другое дело было, а то оставил нас почти ни с чем (Островский 1). [ А. P.] If only your papa hadn't spent his money like water, then everything'd be different. As it is, he left us almost nothing at all (1a).
         ♦ "Почему ж бы я мог быть известен про Дмитрия Фёдоровича: другое дело, кабы я при них сторожем состоял?" - тихо, раздельно и пренебрежительно ответил Смердяков (Достоевский 1). [context transl] "Why should I be informed as to Dmitri Fyodorovich? It's not as if I were his keeper," Smerdyakov answered quietly, distinctly, and superciliously (1a).
    2. [subj-compl with быть (subj: any noun or infin)]
    a person (thing etc) is very different from another person (thing etc) mentioned previously:
    - X - другое дело X is (that's) (quite) another < a different> matter;
    - X is (it is) another < a different> story;
    || одно дело... и (совсем) другое дело... иное дело it's one thing...but < and> (quite) another...
         ♦ "А я что такое? Обломов - больше ничего. Вот Штольц - другое дело: Штольц - ум... уменье управлять собой, другими..." (Гончаров 1). "But what am I? Oblomov - nothing more. Stolz, now, is another matter: Stolz has intelligence...he knows how to control himself and others..." (1b).
         ♦ "Ты знаешь: нарисовал этот Евдокимов похабную карикатуру на декана..." - "Который её заслуживал? Ну, скажи, нет! Ты ведь сам его терпеть не можешь". Игорь невольно оглянулся на дверь. "Я - другое дело, - сказал он кисло. - Не вали, пожалуйста, всех в одну кучу" (Ерофеев 3). "You know that Evdokimov drew a smutty caricature of the Dean..." "And he deserved it. Go on, deny it! You know you can't stand him yourself." Igor couldn't keep himself from glancing at the door. "What I think is something else entirely," he said in a sour voice. "Please don't put everyone in the same bag..." (3a).
         ♦ "...Одно дело попасть молотком в стекло критику Латунскому и совсем другое дело - ему же в сердце" (Булгаков 9). "It's one thing to hit Latunsky's window with a hammer, but quite another to hit the critic's heart" (9a).
    3. [main clause in a complex sent, foll. by a что-clause]
    it should be mentioned, however, that... (used to detract from the merit of sth. previously mentioned):
    - (the fact) that...is another matter;
    - ...but that's another matter < story>.
         ♦ Ляля очень хорошенькая. Другое дело, что она круглая дура. Lyalya is very pretty. The fact that she doesn't have a brain in her head is another matter.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > иное дело

  • 28 ни

    1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;
    2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].
    * * *
    I
    1) част. ні, усилит., ані; ніже́

    ни души́ — ні (ані́) душі́

    ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі

    ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не

    ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже

    2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хоч

    кто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в

    во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь

    как ни на е́сть — хоч би там я́к

    како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

    3) союз ні

    ни..., ни... — ні..., ні

    ни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к

    II

    ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю

    Русско-украинский словарь > ни

  • 29 Р-377

    В ТРИ РУЧЬИ coll PrepP Invar adv (intensif) fixed WO
    \Р-377 плакать, рыдать и т. п. слёзы льются, текут \Р-377 пот катится, льёт и т. п. \Р-377 (of a person) (to cry or sweat) profusely, copiously
    X (за)рыдал \Р-377 = X cried his eyes out
    X cried (sobbed) his heart out X cried buckets (a river) (of tears) X cried his head off (the) tears streamed (came streaming) out of X's eyes (down X's face) (pfv only) X turned on the waterworks
    пот катился с X-a \Р-377 = sweat (perspiration) was streaming down X's face
    X was dripping (wet) with sweat (perspiration) X was drenched (soaked) with sweat.
    А ещё какую-то минуту спустя она уже утешала плачущую, в три ручья заливающуюся слезами Татьянку, которую, подталкивая, ввели в избу двойнята (Абрамов 1). And a minute or two later, she was comforting Tatyanka, whom the twins were nudging forward into the house and who was sobbing her little heart out (1a).
    «...Я открыла глаза, смотрю: она, моя голубушка, сидит на постели, сложила вот этак ручки, а слёзы в три ручья так и текут» (Толстой 2). "...1 opened my eyes and looked: there she was, the darling, sitting on the bed with her hands clasped so, and the tears came streaming out of her eyes" (2b).
    ...Смотри, отец мой, насчет подрядов-то: если случится муки брать ржаной или гречневой, или круп, или скотины битой, так уж, пожалуйста, не обидь меня». - «Нет, матушка, не обижу», - говорил он, а между тем отирал пот, который в три ручья катился по лицу его (Гоголь 3). "...My dear sir, about those government contracts, if you should be wanting rye or buckwheat flour or any cereals or slaughtered animals, mind you don't forget me." "No, of course I won't forget you, ma'am," he said, wiping away the perspiration that was streaming down his face (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Р-377

  • 30 в три ручья

    [PrepP; Invar; adv (intensif); fixed WO]
    =====
    в три ручья плакать, рыдать и т. п.; слёзы льются, текут в три ручья ; пот катится, льёт и т.п. в три ручья (of a person) (to cry or sweat) profusely, copiously:
    - X (за)рыдал в три ручья X cried his eyes out;
    - X was drenched (soaked) with sweat.
         ♦ А ещё какую-то минуту спустя она уже утешала плачущую, в три ручья заливающуюся слезами Татьянку, которую, подталкивая, ввели в избу двойнята (Абрамов 1). And a minute or two later, she was comforting Tatyanka, whom the twins were nudging forward into the house and who was sobbing her little heart out (1a).
         ♦ "...Я открыла глаза, смотрю: она, моя голубушка, сидит на постели, сложила вот этак ручки, а слёзы в три ручья так и текут" (Толстой 2). "...I opened my eyes and looked: there she was, the darling, sitting on the bed with her hands clasped so, and the tears came streaming out of her eyes" (2b).
         ♦ "...Смотри, отец мой, насчет подрядов-то: если случится муки брать ржаной или гречневой, или круп, или скотины битой, так уж, пожалуйста, не обидь меня". - "Нет, матушка, не обижу", - говорил он, а между тем отирал пот, который в три ручья катился по лицу его (Гоголь 3). "...Му dear sir, about those government contracts, if you should be wanting rye or buckwheat flour or any cereals or slaughtered animals, mind you don't forget me." "No, of course I won't forget you, ma'am," he said, wiping away the perspiration that was streaming down his face (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > в три ручья

  • 31 бог с тобой

    бог (господь, Христос) с тобой (с ним, с ней, с вами, с ними)
    разг.
    1) (пусть будет так, ну да ладно, прощаю) God forgive you (him, her, etc.); let it pass; never mind; forget it; forget him (her, etc.)

    - Забыть! - проворчал он; - я-то не забыл ничего... Ну, да бог с вами!.. Не так я думал с вами встретиться... (М. Лермонтов, Герой нашего времени) — 'Forgotten!' he muttered. 'No, I've forgotten nothing. Oh well, never mind... Only I did not expect our meeting would be like this.'

    Марина. Погубил ты меня ни за что, обманул. Не пожалел сироту,... отрёкся от меня. Убил ты меня, да я на тебя зла не держу. Бог с тобой. Лучше найдёшь - позабудешь, хуже найдёшь - вспомянешь. (Л. Толстой, Власть тьмы)Marina: You ruined me, you deceived me. You have no pity on an orphan girl,... you have forsworn me. You have killed me, but I will not bear you any malice. God forgive you. If you find a better wife, you will forget me; if you find a worse one, then you will remember me.

    2) (выражение уступки, утраты интереса к кому-либо или чему-либо) to hell with him (her, it, etc.)!; bother it!

    "Нет, - сказал я самому себе, - видно, мне не добиться разрешения этой загадки. Бог с ней! Не стану больше думать обо всём этом". (И. Тургенев, Три встречи) — 'No, I'll never solve this riddle,' I said to myself. 'Bother it, I'm not going to worry about it any more.'

    - Не буду включать электричество, - опуская руку, сказал Прохоров. - Бог с ним, с электричеством... (В. Липатов, И это всё о нём) — 'I'm not going to switch on the light,' said Prokhorov, lowering his hand. 'To hell with it...'

    3) (выражение удивления, упрёка, несогласия: как можно, зачем, что вы?!) mercy on you (us, them, etc.)!; < God> bless you; God forbid; Lord help you!; bless me!; bless your heart (life, soul)!; good gracious!; oh dear!

    - Ты решился уморить, что ли, меня? - спросил опять Обломов. - Я надоел тебе, а? Ну, говори же? - Христос с вами! Живите на здоровье! Кто вам зла желает? - ворчал Захар. (И. Гончаров, Обломов) — 'You mean to be the death of me?' Oblomov asked again. 'You are tired of me, eh? Speak!' 'Mercy on us, live as long as you like! No one wishes you ill,' Zahar grumbled.

    - Бог с тобой, что ты, Борюшка! Долго ли этак до сумы дойти! Рисовать, писать, имение продать!.. (И. Гончаров, Обрыв) — 'God bless you, Borushka, what next? Are you so near beggary? You talk of drawing, writing, alienating your land!'

    Дарья. Ишь ты, как расползлась, бог с тобой. Карповна. А что, девка, ведь и то никак я потолстела. (Н. Островский, Бедная невеста)Darya: My, you're getting stout, Lord help you! Karpovna: Well, girlie, it does seem as if I were getting fat.

    - Да что вы, господь с вами, Ефим Емельяныч! С чего вы взяли? Ничего-то я такого не думаю... (П. Нилин, Впервые замужем) — 'Why, bless you, Efim Emelyanovich, how can you! Why did you say that? I was thinking nothing of the sort!'

    4) (пожелание успеха, удачи, благополучия, доброго пути и т. п.) God (Christ, the Lord) be with you!; Lord help you; God be your help; good luck to you

    - Поезжай, голубчик, поезжай, Христос с тобой, - говорил Кутузов, не спуская глаз с поля сражения, генералу, стоявшему подле него. (Л. Толстой, Война и мир) — 'Go, my dear fellow, go... and Christ be with you!' Kutuzov was saying to a general who stood beside him, not taking his eye from the battlefield.

    Русско-английский фразеологический словарь > бог с тобой

См. также в других словарях:

  • или так, или этак — нареч, кол во синонимов: 3 • как угодно (8) • как хотите (6) • как хочешь (8) …   Словарь синонимов

  • Хоть так, хоть этак — Прост. Тем или другим способом. И это может быть. А скорее, просто за первые два прочёса Кригер изучил наши повадки, успокаивал я подозрительного Мыколу. Хоть так, хоть этак, а в Чёрном лесу расположились лагерем несколько батальонов (П.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ТАК — (1) ТАК (1) 1. нареч. Обозначает обстоятельство, способ, образ действия в знач. именно таким образом, не как нибудь иначе. Именно так. «Невежи судят точно так.» Крылов. «Так годы многие прошли.» Лермонтов. «Петру Иванычу простительно так думать и …   Толковый словарь Ушакова

  • так — I. местоим. нареч. 1. Именно таким образом, не как нибудь иначе. Действовать т., как нужно. Поступать т. всегда. Так рассказывал, что все смеялись. Так дальше продолжаться не может. Пусть всё останется так (как есть). Так, да не так (разг.; не… …   Энциклопедический словарь

  • ТАК — 1. местоим. Указывает на определённый, известный образ, способ действия, обстоятельство, именно таким образом, не как нибудь иначе. Действовать т., как нужно. Т. рассказывал, что все смеялись. Сделай т. же. Он всё делает не т. Пусть всё останется …   Толковый словарь Ожегова

  • так — наречие, частица и союз. 1. нареч. Обозначает обстоятельства, образ, способ действия: таким образом. После обеда Ольга Ивановна ехала к знакомым, потом в театр или на концерт и возвращалась домой после полуночи. Так каждый день. Чехов, Попрыгунья …   Малый академический словарь

  • так —   Вот так (разг. фам. ирон.) употребляется в восклицаниях для выражения пренебрежения, отрицательной оценки.     Вот так шофер! править не умеет!     Вот так сыграл! (т. е. сыграл плохо).   Вот тактик (разг.) восклицание по поводу чего н.… …   Фразеологический словарь русского языка

  • так — 1. местоим. нареч. 1) а) Именно таким образом, не как нибудь иначе. Действовать так, как нужно. Поступать так всегда. Так рассказывал, что все смеялись. Так дальше продолжаться не может. Пусть всё останется так (как есть) Так, да не так (разг.;… …   Словарь многих выражений

  • так — См. да не так... См. беспричинно и так... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. так этак, эдак, таким (образом, манером); (до, в) такой степени, (на)столь(ко), таково;… …   Словарь синонимов

  • или (только) — ▲ один из ↑ возможный или разделительное один из возможных; один и только один из связываемых элементов необходим, существует (меньше 6 или больше 4. истинно или ложно. как верно:так или так? так или иначе). что нибудь одно: или . . . или ... или …   Идеографический словарь русского языка

  • Этак — I нареч. качеств. обстоят. разг.; = эдак Таким образом; вот так, так. II част. разг. 1. Употребляется при выражении приблизительности чего либо, соответствуя по значению сл.: примерно, приблизительно. 2. Употребляется как вводное слово,… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»