-
1 между
предл.1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];3) (в сложных словах) см. Меж 2.* * *предл. с твор., род. п.між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)\между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ
\между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь
См. также в других словарях:
ибн — и (в начале составного собственного имени) Ибн пишется отдельно от последующего имени, напр.: Аб у Ал и ибн С ина, Ибн Р уста, Ибн Фадл ан Ахм ед ибн Абб ас … Русский орфографический словарь
ибн — (араб. сын), в собственном имени ставится перед именем отца (образуя «отчество») у народов, пользующихся арабским языком (например, Ахмед ибн Абдуллах Ахмед, сын Абдуллаха). * * * ИБН ИБН (араб. сын), в собственном имени ставится перед именем… … Энциклопедический словарь
Ибн — (араб. ابن ибну) арабское слово (соответствующее древнееврейскому бен), входит в состав насаба (патронимического имени), означает сын. Используется для обозначения отчества. Пример: Ахмед ибн Мохаммед = Ахмед, сын Мохаммеда.… … Википедия
Ибн — (пишется раздельно с последующим именем), напр.: Абу Али ибн Сина, Ибн Руста … Орфографический словарь русского языка
ИБН — (араб. сын) в собственном имени ставится перед именем отца (образуя отчество ) у народов, пользующихся арабским языком (напр., Ахмед ибн Абдуллах Ахмед, сын Абдуллаха) … Большой Энциклопедический словарь
ибн — сын, потомок Словарь русских синонимов. ибн сущ., кол во синонимов: 2 • потомок (11) • сын (2 … Словарь синонимов
ИБН — испытательный блок напряжения электр. техн. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ИБН источник быстрых нейтронов Источник: http://lenta.ru/news/2006/03/27/neutron/ … Словарь сокращений и аббревиатур
ибн — в начале составного собственного имени … Орфографический словарь русского языка
ИБН — ЕБН или ИБН (араб. сын). Ставится перед именем отца, напр., Абдаллах ебн Зобеир, значит Абдаллах сын Зобеира. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ИБН арабское слово; ставится перед именем отца для… … Словарь иностранных слов русского языка
Ибн — частица (араб. сын), к рая ставится перед именем отца для обознач. отчества или фамильн. имени у народов, говорящих на араб. яз. Напр., Ахмед ибн Абдаллах Ахмед сын Абдаллаха; Ибн аль Фарид сын Фарида … Древний мир. Энциклопедический словарь
ибн — (арал. ibn) патронимиски додаток пред арапски лични имиња обично го означува таткото (поретко дедото или некој постар предок на пр., Али ибн Хасан = Али син на Хасан) бин … Macedonian dictionary
