зубожіти

См. также в других словарях:

• зубожілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зубожіти …   Український тлумачний словник

• зубожілість — лості, ж. Стан за знач. зубожілий …   Український тлумачний словник

• зубожіння — я, с. Дія і стан за знач. зубожіти …   Український тлумачний словник

• зубожіти — ію, ієш, док. 1) Стати вбогим; збідніти. 2) перен. Стати менш змістовним, неглибоким, духовно збідненим …   Український тлумачний словник

• зубожіти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• зубожілий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• зубожіння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• оскудініє — зубожіння …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

• занепад — у, ч. 1) Погіршення загального стану, зниження рівня розвитку; втрата політичної або економічної могутності; прот. піднесення, розквіт. || Стан літератури, мистецтва і т. ін., що визначається ідейним зубожінням, безперспективністю та деградацією …   Український тлумачний словник

• занепадати — а/ю, а/єш, недок., занепа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) Опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну або економічну могутність; прот. підноситися, розквітати. || Доходити до стану ідейного зубожіння,… …   Український тлумачний словник