-
1 вертикальне осідання
вертика́льное оседа́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > вертикальне осідання
-
2 виїдання
техн. выеда́ние -
3 доземне осідання
вертика́льное оседа́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > доземне осідання
-
4 зсідання
техн. са́дка, свёртываемость ( о процессе) -
5 осідання
техн. оса́дка (грунта, сооружения), осажде́ние ( оседание), оседа́ние, поса́дка ( о напряжении), проса́дка, са́дка, уса́дка -
6 осідання колош
оседа́ние коло́шУкраїнсько-російський політехнічний словник > осідання колош
-
7 осідання кормою
оса́дка кормо́йУкраїнсько-російський політехнічний словник > осідання кормою
-
8 осідання носом
оса́дка но́сомУкраїнсько-російський політехнічний словник > осідання носом
-
9 осідання опори
оса́дка опо́рыУкраїнсько-російський політехнічний словник > осідання опори
-
10 осідання понтона
оса́дка понто́наУкраїнсько-російський політехнічний словник > осідання понтона
-
11 осідання ресори
оса́дка рессо́рыУкраїнсько-російський політехнічний словник > осідання ресори
-
12 осідання фундаменту
оса́дка фунда́ментаУкраїнсько-російський політехнічний словник > осідання фундаменту
-
13 просідання
техн. проседа́ние -
14 прямовисне осідання
вертика́льное оседа́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > прямовисне осідання
-
15 реакція зсідання
реа́кция оседа́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > реакція зсідання
-
16 сідання
техн. сда́ча ( заклёпочных соединений) -
17 заседание
засідання. -ние публичное, при открытых дверях - прилюдне засідання, (при закрытых дверях) неприлюдне засідання.* * *засі́дання -
18 неведение
незнання (кого, чого и про кого, про що), невідання (чого), (неизвестность) невідомість (чого), (редко) недовідомість, (несознательность) несвідомість (-ости) (чого); (неумение) невміння, незнання и незнаття (-ття) (що робити и чого). [Спроби (познайомити Европу з нами,) які потопали в морі европейського незнання про нас (Грінч.). Гріхи людські, вільні й невільні, яже віданням і невіданням (М. Левиц.). Невідомість гріха не чинить (Номис). Тут панує повна недовідомість, а тимчасом народ повинен знати, що робило його правительство (Доман.). Вона не хотіла чуда повороту до дитячої несвідомости (Л. Укр.)]. - ние стыда - незнання (невідання) сорому (стиду или стида), (иногда) безсоромність (- ности). [Молоді липи стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб.)]. -ние чтения и письма - невміння читати й писати. По -нию - з незнання, з невідомости, не знаючи; з несвідомости. [В чім-же я з незнання грішна? (Куліш)]. В блаженном -нии - в блаженному (щасливому) невіданні (незнанні). В -нии своём, я… - у своїй несвідомості (у своєму невіданні), я… В -нии значения чего, я… - несвідомий (не знаючи) ваги (значе[і]ння) чого, я… Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего - не знати чого, про що, бути (перебувати, пробувати) в незнанні (в невіданні, в несвідомості), бути, зоставатися несвідомим (нетямущим) чого. Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего - виховувати, тримати, залишати кого в незнанні (в невіданні, в несвідомості) чого. Мрак (тьма) -ния - темрява (тьма, пітьма) незнання (невідання).* * *неві́дання; ( незнание) незнання́; ( неосведомлённость) необі́знаність, -ностів блаже́нном \неведение нии быть (пребы́вать, находи́ться) — ирон. у блаже́нному неві́данні бу́ти (лишатися)
по \неведение нию — че́рез незнання́, че́рез необі́знаність
-
19 недоедание
1) недоїдання (-ння); недосит (-ту). [Злидні, недоїдання поклали тавро своє на лиця (Ледянко). Руки попухли з недоситу (Чигиринщ.)]. Ослабеть от -ния - охлясти (охлянути, захлясти, знесилитися, виснажитися) з (через) недоїдання, захарчуватися (прич. захарчований). [Геть-чисто захляв за зиму, захарчувався (Коцюб.)];2) недоїдання. Срв. Недоедать.* * *недоїда́ння -
20 Наседание
1) насідання; (пыли и т. п.) насідання, налягання; (снега, грязи) налипання;2) на кого - напосідання, насідання, налягання, напирання на кого.
См. также в других словарях:
дання — іменник середнього роду рідко … Орфографічний словник української мови
дання — я/, с., етн., заст. 1) Знахарський напій, який нібито впливає на поведінку людини, приворожує або відвертає кого небудь і т. ін.; чари. 2) Отрута, дана з напоєм або стравою … Український тлумачний словник
снідання — я, с. 1) Дія за знач. снідати. 2) Те саме, що сніданок 1). 3) Ранковий час, коли звичайно снідають. •• Від сні/дання починаючи з того часу, коли звичайно снідають. До сні/дання у ранкову пору, до того часу, коли звичайно снідають … Український тлумачний словник
заповідання — I запов ідання я, с., діал. Заповіт. II заповід ання я, с. Дія за знач. заповідати … Український тлумачний словник
засідання — I зас ідання я, с. Зібрання певного кола людей – членів якого небудь органу, представників якоїсь організації і т. ін. – для обговорення і вирішення чогось. II засід ання я, с. Дія за знач. засідати II 4) … Український тлумачний словник
напівприсідання — я, с. Неповне, неглибоке присідання (зазвичай як гімнастична вправа) … Український тлумачний словник
самоосідання — я, с., спец. Природне випадіння з розчину і осідання солі у водоймах з солоною водою … Український тлумачний словник
уїдання — уїда/ти(ся), уї/дливий, уї/дливість, уї/дливо див. в їдання, в їда/ти(ся) і т. д … Український тлумачний словник
посідання — Посідання, посілість: володіння [46 1;46 2] прийти в посідання: привласнити собі [IV] … Толковый украинский словарь
відання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відвідання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови