-
101 выращенный
ви́рощений, зро́щений; ви́коханий; ви́пестуваний, ви́плеканий, ви́пещений -
102 выращивание
вирощування, викохування, плекання.* * *виро́щування, зро́щування; вико́хування -
103 выращивать
несов.; сов. - в`ыраститьвиро́щувати, ви́ростити и мног. повиро́щувати, зро́щувати, зрости́ти и мног. позро́щувати; ( холить) вико́хувати, ви́кохати и мног. повико́хувати; (сов. преим. перен.) ви́пестувати, ви́пестити, ви́плекати -
104 выращиваться
виро́щуватися, зро́щуватися; вико́хуватися -
105 вырост
I1) ( действие) ви́ріст, -росту, (неоконч.) вироста́ння; зроста́ння2) (отросток, нарост) ви́ріст, -росту, на́ріст, -ростуIIвиро́щування, зро́щування; вико́хування -
106 забайбачиться
зроби́тися (зроблю́ся, зро́бишся) бабако́м (байбако́м, тюхтіє́м) -
107 заказной
замовлений, на замовлення зроблений. -ное письмо - рекомендований лист, записаний лист.* * *1) зро́блений на замо́влення, замо́влений2) ( о корреспонденции) рекомендо́ваний\заказной о́е письмо́ — рекомендо́ваний лист
3) ( заповедный) запові́дний -
108 ирригатор
іригатор (-ра), зрошувач (-ча).* * *спец.ірига́тор, зро́шувач -
109 ирригационный
іригаційний, зрошувальний.* * *спец.іригаці́йний, зро́шувальний -
110 лесенка
1) (приставная) драбинка, драбиночка;2) (неподвижная) східці (-ців), східчики, ступанка, ступаночка. [Влазять у льох, аж на східцях стоїть злодій (Звин.)].* * *уменьш.драби́нка; схі́дці, -цівле́сенкой — в знач. нареч. драби́нкою
стоя́ть (идти́, располага́ться) ле́сенкой — стоя́ти (іти́, розташо́вуватися) за зро́стом
-
111 мужаться
мужатися, крі[е]питися. -жайся! - мужайся! крі[е]пися! [Гей, моє серце, мужайся! (Крим.). Як вона мала важкі породи, каже їй баба сповитуха: «крепись, бо й се буде в тебе син» (Біблія)].* * *дохо́дити літ (зро́сту), става́ти му́жнім, вилю́днювати; кріпи́тися -
112 небольшой
1) (по протяжению, объёму) невеликий, (поменьше) невеличкий, (малый) малий, маленький, (мелкий) дрібний. [Невелика хата (Київщ.). Серед невеличкої міської світлички (Грінч.). Яка шия! а голова невеличка (М. Вовч.). Невеличкий ще я (Тесл.). Ще нема двох маленьких коробочок (Н.-Лев.). Дрібні речі (Київщ.)];2) (по числу, по стоимости) невеликий, невеличкий. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.). Зійшлося невелике товариство (Ґ. Шкур.). Невели(ч)ка кількість людей (Київ). Невеличка сума (Крим.)];3) (недолгий) недовгий. Сказать после -шого молчания - сказати (мовити) після недовгого мовчання (недовгої мовчанки);4) (незначительный) невеликий, невеличкий, малий, маленький, незначний. [Це біда невелика (Київщ.). Невеличка (незначна) розмова (Київ). Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має (Сл. Гр.)]. -шой барин - невеликий пан. -шая барыня - невелика пані. -шой голос - невели(ч)кий голос. -шое дело - невели(ч)ка справа. -шим делом - трохи, тро[і]шки, потроху. -шой души человек - невеликої душі людина. -шой любитель - невеликий (несильний) аматор. -шой охотник до чего - не дуже охочий до чого, не дуже ласий на що. -шой праздник - невели(ч)ке свято, присвяток (- тка). -шая просьба - невеличке прохання. -шой ум - невеликий (малий, обмежений) розум. -шое усилие - невели(ч)ке зусилля. С -шим - з чимсь, (с лишним) з лишкою, з гаком; срв. Лишнее (С -ним). [Заплатив три карбованці з чимсь (Київ). Їй двадцять з чимсь років (Київ)]. С -шим три года - три роки з чимсь. Дело за -шим стало - справа за малим стала.* * *невеликий, мали́й; ( поменьше) разг. невеличкий, мале́нький; ( незначительный) незначни́й; ( непродолжительный) недовгий, нетрива́лий\небольшойая наде́жда — мала́ (невели́ка) наді́я
\небольшой о́го ро́ста — невели́чкий (мали́й) на зріст, невели́кого зро́сту
\небольшойое де́ло — незначна́ спра́ва
с \небольшой и́м в три го́да — за три ро́ки з чимсь (з чи́мось)
-
113 невеликий
1) (не выдающийся) невеликий. -кий человек - невелика людина;2) -кий и Невелик - невеликий; см. Небольшой. [Невелику й небагату чоловік поставив хату (Щог.)]. -лик кто, -лико что - невеликий хто, невелике що, (не больно велик, -ко) не який, не яке, не надто великий, -ке. [На рік надія не яка (М. Макар.)]. -лика беда - а) невелика (мала, не яка, аби-яка) біда: б) (пустяки) дарма, байдуже, дурниця. -лико(е) дело - а) невелика (неважное: незначна, пустячное: пуста) справа; б) (о человеке) невелике цабе, невелика маця (моція). -лик ростом - невисокий (невеликий) на зріст.* * *невели́кий\невеликий к ро́стом — невели́кого зро́сту, невели́кий на зріст
-
114 никто
мест. ніхто; (ровно, решительно -то) аніхто, ані будь-хто, (диал.) ніхтогісінько. [Зійде сонце - утру сльози, ніхто не побачить (Шевч.). Ніхтогісінько не чув і не бачив такого (Стародуб)]. -то из них - ніхто з них, жадний (жаден) з них. -то в мире (на свете) - ніхто в світі. [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? - Нікого в світі, нікому в світі (Шевч.)]. Никого - нікого. [Я так вас кохаю, як досі ніхто нікого не вмів ще кохати (Самійл.)]. Решительно -го - анікого, (а)нікогісінько, (ни души, фам.) ані лялечки. [Я не кохав ще анікого всім палом духу молодого (Черняв.). В розправі нікогісінько (Кониськ.). На вулиці - ані лялечки (Звин.)]. Никому - нікому, (решительно -му) анікому. [Бодай-же вас, чорні брови, нікому не мати (Шевч.). Марних мук моїх нікому не помітить (М. Рильськ.)]. Никем - ніким. Ни за кого, ни к кому, ни на кого и т. п. - ні за кого, ні до кого, ні на кого и т. п., (решительно ни за кого и т. п.) ані за кого и т. п.* * *мест.ніхто́, род. п. ніко́го\никто кого́ — в знач. сказ. ніко́го; ні ля́лечки
\никто і ино́й (\никто то друго́й) э́того не сде́лает — ніхто́ і́нший цього́ не зро́бить
-
115 оговорённый
1) обмо́влений, обгово́рений, обгу́джений, огу́джений, оббре́ханий, обпле́сканий2) застере́жений3) яко́му зро́блено застере́ження, застере́жений4) навро́чений, зуро́чений -
116 оказанный
1) зро́блений; спра́влений; ви́явлений, проя́влений; по́даний2) ви́явлений, проя́влений; пока́заний3) пока́заний -
117 ороситель
ирригатор) зрошувач (-ча).* * *зро́шувач -
118 оросительный
зрошувальний, поливальний. -ный насос - зрошувальна (поливальна) помпа.* * *зро́шувальний -
119 орошать
оросить росити, зрошувати, зрошати, зросити, поливати, полити, заводнювати, позрошувати що чим. -шать, -сить слезами - росити, зрошувати, зрошати, заросити, з[о]росити слізьми, сльозою. [Припав він до землі та й зросив її слізьми. Та кільки сліз росить ті широкі простори! (Фр.)]. Слёзы -шали её лицо - сльози зрошували її обличчя. Орошаемый - зрошуваний, поливаний. Орошённый - зрошений, политий.* * *несов.; сов. - орос`итьзро́шувати, зроси́ти и позро́шувати, ороша́ти, ороси́ти, несов. роси́ти; (обрызгивать, покрывать каплями что-л.) заро́шувати, зароси́ти; (слезами, потом) скро́плювати и скропля́ти, скропи́ти -
120 отделанный
1) обро́блений; опоря́джений; обла́днаний; ви́кінчений, зро́блений2) оздо́блений3) відлупцьо́ваний, відлу́плений
См. также в других словарях:
ЗРО — зенитно ракетная оборона воен. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ЗРО зенитное ракетное отделение ЗРО западное региональное… … Словарь сокращений и аббревиатур
зроїти — дієслово доконаного виду об єднати в один рій … Орфографічний словник української мови
зроїти — зрою/, зрої/ш, док., перех., спец. Об єднати в один рій … Український тлумачний словник
зроїтися — зрої/ться, док. 1) спец. Об єднатися в один рій. 2) перен. Скупчитися де небудь … Український тлумачний словник
зроєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зроїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зроєний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зроїти … Український тлумачний словник
ЗРО — зенитное ракетное отделение … Словарь сокращений русского языка
зроду — зро/ду ві/ку, зро/ду зві/ку, присл., розм. 1) Від природи, від народження. || За своєю природою. || Від самого початку життя, за весь час життя. || Все життя, дуже довгий час. || Завжди, з давніх давен. 2) із запереч. не, ні. Ніколи, ні разу за… … Український тлумачний словник
зріст — зро/сту, ч. 1) Те саме, що зростання. 2) Довжина тіла людини. 3) рідко. Висота дерев, рослин, тварин. 4) рідко. Те саме, що вік 1). || Те саме, що повноліття … Український тлумачний словник
зронитися — зро/ниться, док., поет. Впасти, скотитися (перев. про сльози) … Український тлумачний словник
