Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

значения

  • 1 чередующиеся значения

    перемі́жні зна́чення

    Русско-украинский политехнический словарь > чередующиеся значения

  • 2 чередующиеся значения

    перемі́жні зна́чення

    Русско-украинский политехнический словарь > чередующиеся значения

  • 3 значение

    матем., физ.
    зна́чення
    - асимптотическое значение
    - бесконечное значение
    - вещественное значение
    - выборочное значение
    - главное значение
    - дефектное значение
    - дозволенное значение
    - допустимое значение
    - значение многочлена
    - исключительное значение
    - истинное значение
    - конечное значение
    - максимальное значение
    - минимальное значение
    - наименьшее значение
    - начальное значение
    - нормальное значение
    - особое значение
    - перемежающееся значение
    - положительное значение
    - постоянное значение
    - предельное значение
    - приблизительное значение
    - приписанное значение
    - промежуточное значение
    - разрешённое значение
    - разрешительное значение
    - регулярное значение
    - случайное значение
    - собственное значение
    - составное значение
    - срединное значение
    - среднее значение
    - табличное значение
    - текущее значение
    - увеличивающееся значение
    - уменьшающееся значение
    - фокальное значение
    - чередующиеся значения
    - числовое значение
    - центрированное значение
    - экстремальное значение

    Русско-украинский политехнический словарь > значение

  • 4 значение

    матем., физ.
    зна́чення
    - асимптотическое значение
    - бесконечное значение
    - вещественное значение
    - выборочное значение
    - главное значение
    - дефектное значение
    - дозволенное значение
    - допустимое значение
    - значение многочлена
    - исключительное значение
    - истинное значение
    - конечное значение
    - максимальное значение
    - минимальное значение
    - наименьшее значение
    - начальное значение
    - нормальное значение
    - особое значение
    - перемежающееся значение
    - положительное значение
    - постоянное значение
    - предельное значение
    - приблизительное значение
    - приписанное значение
    - промежуточное значение
    - разрешённое значение
    - разрешительное значение
    - регулярное значение
    - случайное значение
    - собственное значение
    - составное значение
    - срединное значение
    - среднее значение
    - табличное значение
    - текущее значение
    - увеличивающееся значение
    - уменьшающееся значение
    - фокальное значение
    - чередующиеся значения
    - числовое значение
    - центрированное значение
    - экстремальное значение

    Русско-украинский политехнический словарь > значение

  • 5 безразлично

    байдужно, байдужливо, обонятно, безвиразно. [Глянула байдужно]; мне это - но - байдуже, байдужки, байдужечки, дарма, однаково мені до того. Совершенно -но - байдужісінько, однаковісінько.
    * * *
    1) нареч. байду́же и ба́йдуже, байду́жно, байду́жливо
    2) в знач. сказ. ба́йду́же; ( всё равно) однако́во, дарма́, одна́ко, одна́к; ( не имеет значения) не ма́є зна́чення

    Русско-украинский словарь > безразлично

  • 6 возвышенный

    1) (страд. прич. от Возвысить) - піднятий, піднесений, знесений, знятий, підвищений, вивищений, звеличений, вславлений;
    2) (прилаг.) високий, величний. [Високий дух. Величні ідеали]; (о стиле, слоге) високий, пишний, піднесений. [Пишні розмови]. Не имеющий -ного духа, мелкий (о человеке) - приземкуватий. [Чим вони рівня приземкуватим людям? (Куліш)];
    3) (о местности) височинний, горовий, горяний;
    4) (повышенный) повищений, підвищений. [Підвищені ціни. Підвищений курс червінця]. Возвышенно - високо; (о слоге) звисока, з-письменська, велично, шляхетно, пишно. [Говорить з- письменська, звисока].
    * * *
    1) прич. пі́днятий, підне́сений; підви́щений; підне́сений
    2) (в знач. прил.: расположенный выше окружающего) підви́щений; ( высокий) висо́кий
    3) (в знач. прил.: полный высокого значения) підне́сений, висо́кий, вели́чний

    Русско-украинский словарь > возвышенный

  • 7 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 8 малейший

    (прев. степ. от Малый) найменший. [Я прислухаюсь. Найменший шелест або стук - і моє серце падає і завмирає (Коцюб.)]. Нет ни -шего сомнения - найменшого сумніву немає. Я не чувствую ни -шей боли - не почуваю ані найменшого (жаднісінького, ніякісінького) болю. Я не причинил ему ни -шей неприятности - я не завдав йому і найменшої прикрости; він не зазнав від мене і найменшої прикрости. Не придавать ни -шего значения - ніякісінької (ані найменшої) ваги не надавати чому.
    * * *
    превосх. ст.
    найме́нший

    Русско-украинский словарь > малейший

  • 9 неважный

    1) (не имеющий значения) незначний, (реже) неважливий, неважний, (маловажный) малозначний, маловажний. [Поставили на порядок денний кілька незначних питань (Київ). По ділу я неважному (Виннич.)]. -ная должность - незначна посада. -ное знакомство - незначна знайомість. -ная особа - невеликої руки (незначна) людина. -ная птица (ирон.) - невелике цабе, невелика маця (моція);
    2) (не особенно хороший) незначний; (незамысловатый) немудрий, (плохой) плохий, аби-який, такий собі, (плоховатый) поганенький, плохенький. [З його митець незначний (Крим.). Немудрий мур (Франко). Цього року плохий хліб (Звин.). Політниця з тебе аби-яка (Л. Укр.). Поганенький крам (Київщ.)].
    * * *
    1) ( несущественный) неважли́вий, абияки́й; ( незначительный) незначни́й; ( мелкий) дрібни́й

    \неважныйое де́ло — неважли́ва (дрібна) спра́ва

    \неважныйый вопро́с — неважли́ве (незначне́) пита́ння

    2) ( не вполне хороший) пога́ний; погане́нький

    \неважныйое здоро́вье — погане́ньке здоро́в'я

    Русско-украинский словарь > неважный

  • 10 неведение

    незнання (кого, чого и про кого, про що), невідання (чого), (неизвестность) невідомість (чого), (редко) недовідомість, (несознательность) несвідомість (-ости) (чого); (неумение) невміння, незнання и незнаття (-ття) (що робити и чого). [Спроби (познайомити Европу з нами,) які потопали в морі европейського незнання про нас (Грінч.). Гріхи людські, вільні й невільні, яже віданням і невіданням (М. Левиц.). Невідомість гріха не чинить (Номис). Тут панує повна недовідомість, а тимчасом народ повинен знати, що робило його правительство (Доман.). Вона не хотіла чуда повороту до дитячої несвідомости (Л. Укр.)]. - ние стыда - незнання (невідання) сорому (стиду или стида), (иногда) безсоромність (- ности). [Молоді липи стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб.)]. -ние чтения и письма - невміння читати й писати. По -нию - з незнання, з невідомости, не знаючи; з несвідомости. [В чім-же я з незнання грішна? (Куліш)]. В блаженном -нии - в блаженному (щасливому) невіданні (незнанні). В -нии своём, я… - у своїй несвідомості (у своєму невіданні), я… В -нии значения чего, я… - несвідомий (не знаючи) ваги (значе[і]ння) чого, я… Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего - не знати чого, про що, бути (перебувати, пробувати) в незнанні (в невіданні, в несвідомості), бути, зоставатися несвідомим (нетямущим) чого. Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего - виховувати, тримати, залишати кого в незнанні (в невіданні, в несвідомості) чого. Мрак (тьма) -ния - темрява (тьма, пітьма) незнання (невідання).
    * * *
    неві́дання; ( незнание) незнання́; ( неосведомлённость) необі́знаність, -ності

    в блаже́нном \неведение нии быть (пребы́вать, находи́ться) — ирон. у блаже́нному неві́данні бу́ти (лишатися)

    по \неведение нию — че́рез незнання́, че́рез необі́знаність

    Русско-украинский словарь > неведение

  • 11 недействительный

    1) (нереальный) недійсний, нереальний, (неистинный) несправжній, несправдешній, неправдивий. [Це недійсна подія (Київ). Усі незрозумілі явища раціоналізм визнає за нереальні, за неправдиві (Доман.). Зроби так, щоб те, що минуло, було неправдивим! ((Крим.)];
    2) (не имеющий силы, значения) недійсний, нечинний, (юрид. ещё) неважний, неправосильний; (тщетный) марний, даремний. -ный голос (при голосовании) - недійсний (неважний) голос. -ный закон - нечинний (неправосильний) закон. -ное лекарство - непомічні (нечинні) ліки; ліки, що не мають сили. [Дали пити якусь травину, вона не має сили (Звин.)]. -ные меры - недійсні (марні) заходи. Это удостоверение -но - ця посвідка недійсна. Признать завещание -ным - визнати духівницю (духовну) за недійсну (нечинну, неважну). Просьбы мои -ны - прохання (просьби) мої марні (даремні, не мають сили).
    * * *
    1) ( недейственный) недійови́й

    Русско-украинский словарь > недействительный

  • 12 недооценивать

    недооценить недо(о)цінювати, недо(о)цінити кого, що и чого, не складати, не скласти справжньої ціни кому, чому, (не придавать значения) легковажити, злегковажити що. [Їх (ворогів) сила - велика: не треба легковажити тієї лихої сили (Р. Край)]. Недооценённый - недо(о)цінений, злегковажений. -ться - недооцінюватися, бути недо(о)цінюваним, недо(о)ціненим и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - недооцен`ить
    недооці́нювати, -нюю, -нюєш, недооціни́ти, -ціню́, -ці́ниш

    Русско-украинский словарь > недооценивать

  • 13 незначительный

    1) (по размеру, количеству, стоимости) незначний, невеликий, невеличкий, (малый) малий. [Розсипалась та велика іскра на іскорки малесенькі, незначні (Л. Укр.). Малий, незначний дарунок (Крим.). Дев'ять робітників дістали незначні пошкодження (Ледянко). В нього була невеличка сума (Грінч.)]. -ное большинство - незначна більшість. В -ной степени - в незначній (в невеликій) мірі;
    2) (по значению) незначний, (малозначительный) малозначний, маловажний, (мелкий) дрібний, дрібненький, (жалкий) мізерний. [Незначна людина, посада (Київ). Якась маловажна справа (Ор. Левиц.). Пісні ті здаються дрібними (Самійл.). Дрібненька південна варіяція московського народу (Грінч.). Ці скелі страшенні примушують вас що-хвилини розуміти, що ви маленькі, мізерні (Грінч.)]. -ная поправка - незначна поправка.
    * * *
    незначни́й; ( небольшой) невели́кий, мале́нький; ( не имеющий существенного значения) неважли́вий; ( не имеющий веса в обществе) невидатни́й; ( невыразительный) невира́зний

    Русско-украинский словарь > незначительный

  • 14 ничего

    1) мест. - см. Ничто;
    2) нрч. - а) (сносно) нічого, (не плохо) не погано, не зле. [Якби сама (гинула), ще-б нічого, а то й стара мати… мусить погибати (Шевч.)]. «Каковы дела?» - «-го» - «Як справи?» - «Нічого (собі).» Он ведёт себя -го - він нічого собі (не погано, не зле) поводиться. Это вино -го - це вино нічого собі (нічогеньке, нічогеньке собі). -го себе - нічого собі, нічогенько, нівроку, (прлг.) нічогенький (собі). [Озимина нічогенько показує (Коцюб.). Ач яке (немовля), - нівроку! (Шевч.). Дочка у його нічогенька собі дівчина була (Гуманщ.)]; б) (пустяки) дарма, пусте, дурниця. [«Це далеко?» - «Дарма!» (Грінч.). Дарма, дітки, потерпіть ще (Загірня). Ну, це - дарма, це пройде (Гр. Григор.)]; в) дарма, байдуже; см. Нипочём 2.
    * * *
    I
    1) нареч. нічо́го, нічоге́нько, нівро́ку

    \ничего го́ себе́ — а) нареч. нічо́го собі́, нічоге́нько (нівро́ку) [собі́]; б) прил. нічо́го собі́, нічоге́нький (нівро́ку) [собі́]

    живёт \ничего го себе́ — живе́ нічого собі́ (нічоге́нько, нівро́ку)

    стари́к \ничего го — діду́сь нівро́ку (нічоге́нький, нічо́го собі́)

    2) (в знач. сказ.: всё равно) нічо́го, усилит. нічогі́сінько; ( не имеет значения) дарма́, да́рмо; (пусть, ладно) сі́лькісь

    \ничего го, что... — нічо́го (дарма), що

    3) ( нисколько) нічо́го, усилит. нічогі́сінько, анічо́го, анічогі́сінько
    II см. ничто

    Русско-украинский словарь > ничего

  • 15 опрокидывать

    опрокидать, опрокинуть перевертати, перевернути, перекидати, перекинути, обертати, обернути що. -вать, -нуть и при этом вылить содержимое - вивертати, вивернути що. [Вивернув воду з відра. Страву повивертав, горщики побив]. -вать, -нуть бутылку, рюмку в рот - перекидати, перекинути, перехиляти, перехилити, вихиляти, вихилити пляшку, чарку. -нуть кого в борьбе - звалити, беркицьнути кого, кинути ким об землю. Наше войско опрокинуло неприятеля - наше військо погнало ворога. Опрокинутый - перевернений (-нутий), перекинений (-нутий), обернений (-нутий); звалений; вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - опрок`инуть
    1) перекида́ти, переки́нути и поперекида́ти, переверта́ти, переверну́ти и попереверта́ти; ( валить) вали́ти, повали́ти, валя́ти, повали́ти, зва́лювати, звали́ти и позва́лювати; ( вываливать содержимое) виверта́ти, ви́вернути и повиверта́ти
    2) ( сбивать с позиций) воен. відкида́ти, відки́нути; ( разбивать) розбива́ти, розби́ти; ( громить) розтро́щувати, розтрощи́ти; (несов.: обратить в бегство) погна́ти
    3) (перен.: уничтожать, лишать значения) лама́ти, полама́ти, переверта́ти, переверну́ти; ( опровергать) спросто́вувати, спростува́ти; ( разбивать) розбива́ти, розби́ти, розтро́щувати, розтрощи́ти

    Русско-украинский словарь > опрокидывать

  • 16 придавать

    придать додавати, додати, надавати, надати, наддавати, наддати, придавати, придати, добавляти, добавити. [Страх обгорнув зайця, додав ще більшої прудкости його ногам (Коцюб.). Несамовиті співи надавали картині образ чогось гарячого, палкого, вакханального (Неч.-Лев.)]. -давать силы, смелости кому-л. - додавати, надавати кому сили, сміливости, відваги. -вать духу, бодрости, охоты - додавати или надавати духу, бадьорости, охоти. -вать значение - надавати ваги, давати вагу чому-н. [Чого ви такої великої ваги надаєте мертвій цифрі? (М. Левицьк.). Платонічній любові я ваги не даю (Кониськ.)]. -вать, -дать мало значения чему-л. - легковажити, злегковажити що. -вать выражение - надавати, надати виразу. Приданный - доданий, наданий.
    * * *
    несов.; сов. - прид`ать
    1) ( прибавлять) додава́ти, дода́ти, придава́ти, прида́ти; ( наддавать) наддава́ти, надда́ти
    2) (сообщать, приписывать) надава́ти, нада́ти

    Русско-украинский словарь > придавать

  • 17 упор

    1) (действие, состояние) упо/р, -ру

    Русско-украинский металлургический словарь > упор

См. также в других словарях:

  • значения — переключать возможные значения • изменение привести значения • демонстрация придавать большое значения • обладание, каузация придать особого значения • обладание, каузация …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Ё (значения) — Ё: Ё  буква кириллицы. Ё  буква расширенной латиницы. Ё  знак каны. Ё  редкая русская фамилия французского происхождения. Ё!  восклицание, сокращённый вариант слова из ненормативной лексики. (Ё)  бренд оператора… …   Википедия

  • ? (значения) — «?», вопросительный знак знак препинания, обозначающий вопросительную интонацию в предложениях. Как многозначный термин имеет следующие значения: «?»  мини альбом лос анджелесской группы Modwheelmood «?»  серия второго сезона… …   Википедия

  • Ӏ (значения) — REDIRECT І (значения) …   Википедия

  • значения теории —         ЗНАЧЕНИЯ ТЕОРИИ. Понятие значения в аналитической философии языка фактически является аналогом того, что в философии сознания именуется «mind», «consciousness» (англ.), или «Geist» (нем.), т.е. сознанием, духом. В понятии значения… …   Энциклопедия эпистемологии и философии науки

  • ЗНАЧЕНИЯ ВОЗРАСТА СОГЛАСУЮЩИЕСЯ — хорошо совпадающие друг с другом значения возраста, получаемые свинцово изотопным методом по разл. изотопным отношениям. Свидетельствуют о хорошей сохранности м ла и достоверности найденного абс. возраста. Син.: значения возраста конкордантные.… …   Геологическая энциклопедия

  • ЗНАЧЕНИЯ ВТОРЫХ ПРОИЗВОДНЫХ ГРАВИТАЦИОННОГО ПОТЕНЦИАЛА НОРМАЛЬНЫЕ — теоретические значения производных потенциала, соответствующие идеализированной модели Земли. Они пренебрежимо малы либо точно равны нулю, поэтому измеренные значения вторых производных гравитационного потенциала практически можно считать… …   Геологическая энциклопедия

  • ЗНАЧЕНИЯ СИЛЫ ТЯЖЕСТИ НОРМАЛЬНЫЕ — (g 0) теоретические значения силы тяжести, действующей на единичную массу, соответствуют такой модели Земли, у которой плотность внутри сферических оболочек постоянна и изменяется только с глубиной. Структура их аналитического выражения… …   Геологическая энциклопедия

  • ЗНАЧЕНИЯ ВОЗРАСТА ДИСКОРДАНТНЫЕ — син. термина значения возраста несогласующиеся или расходящиеся. Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др.. 1978 …   Геологическая энциклопедия

  • ЗНАЧЕНИЯ ВОЗРАСТА НЕСОГЛАСУЮЩИЕСЯ ИЛИ РАСХОДЯЩИЕСЯ — получаемые свинцово изотопным методом по четырем разл. Изотопным отношениям: , , , и сильно расходящиеся между собой по величине. Свидетельствуют о плохой сохранности м ла и о нарушении в нем радиоактивного равновесия между материнскими и… …   Геологическая энциклопедия

  • ЗНАЧЕНИЯ ВОЗРАСТАКОНКОРДАНТНЫЕ — син. термина значения возраста согласующиеся. Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др.. 1978 …   Геологическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»