Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

знай

  • 101 знать

    ρ.δ.μ.
    1. μαθαίνω, πληροφορούμαι•

    -намерения противника μαθαίνω τις διαθέσεις του εχθρού•

    знать о родных μαθαίνω για τους συγγενείς.

    2. γνωρίζω, ξέρω•

    знать жизнь ξέρω τη ζωή•

    знать математику ξέρω μαθηματικά•

    знать действительность γνωρίζω την πραγματικότητα•

    русский язык ξέρω ρωσική γλώσσα.

    || μπορώ, δύναμαι•

    теперь знаю писать, читать τώρα μπορώ να γράφω, να διαβάζω.

    3. είμαι γνώριμος, γνωρίζομαι•

    я его знаю с детства γνωρίζομαι μ αυτόν από τα παιδικά χρόνια•

    лично γνωρίζω προσωπικά.

    || ξεχωρίζω από τους άλλους•

    собака меня -ет το σκυλί με γνωρίζει.

    4. καταλαβαίνω, εννοώ•

    я знаю зачем вы это говорите καταλαβαίνω γιατί το λέτε αυτό.

    5. δοκιμάζω•

    он не знал с детства ни ласка, ни радости αυτός δε γνώρισε από τα παιδικά του χρόνια ούτε χάδι, ούτε χαρά.

    6. ξέρεις, ξέρετε•

    я знатьешь, читал «Отверженные» В. Гюго εγώ, ξέρεις, διάβασα τους «Αθλιους» του Β. Ουγκό.

    εκφρ.
    знать меру – δείχνω μετριοπάθεια, είμαι στα όρια•
    знать совесть – δείχνω συνειδητότητα, έχω επίγνωση•
    знать своё место – ξέρω που βρίσκομαι, ξέρω τι κάνω• είμαι σεμνός•
    знать про себя – ξέρω μόνο εγώ (για μυστικό)•
    знать толк в чём; знать прок в чём – παλ. ξέρω απο..., σκαμπάζω•
    знать цену – ξέρω τι αξίζει, σωστά εκτιμώ•
    граммоте – παλ. ξέρω γραφή και ανάγνωση, είμαι εγγράμματος•
    знать не знаю – δεν έχω ιδέα απ αυτά, δεν καταλαβαίνω τίποτε απ αυτά•
    не знать веку (ή износу) – αιώνιος, άφθαρτος, στερεός•
    не знать женщин – είμαι παρθένος•
    не знать сна, покоя, отдыха – δεν ξέρω τι θα πει ύπνος, ησυχία, ανάπαυση•
    не могу знать – δε μπορώ να καταλάβω•
    не знай себе – δεν ενδιαφέρεται για τίποτε άλλο παρά...•
    знай наших! – μάθε ποιοί (τι) είμαστε!•
    сам -ю; про это я -ю – γι αυτό ξέρω μόνος μου, είναι δική μου δουλειά•
    то и знай – διαρκώς, ακατάπαυστα•
    только и -ет, что... – τίποτε άλλο δεν κάνει παρά...
    - ем мы вас – σας ξέρομε (για δυσπιστία κ.τ.τ.)•
    как -ешь – όπως θέλεις•
    кто его -ет – ποιος τον ξέρει (είναι άγνωστο)•
    надо (ή пора) и честь – φτάνει, πρέπει να τελειώνομε πρέπει να φύγω•
    по наслышке знать – εχω ακουστά•
    я -ю с кем имею дело – ξέρω με ποιόν έχω να κάνω•
    я -ю, за ним много недостатков – ξέρω πως έχει πολλά ελαττώματα•
    как мне его не знать – πως να μην τον ξέρω•
    делайте как -ете – κάνετε όπως καταλαβαίνετε•
    я не знаю за собой никакой вины – δε θεωρώ τον εαυτό μου ένοχο για τίποτε•
    - ет кошка чьё мясо сьла – παρμ. ξέρει ο μάστορας που θα καρφώσει το καρφί ή ξέρει η πάπια που είν' η λίμνη.
    γνωρίζομαι, αναπτύσσω (πιάνω) σχέσεις. || δοκιμάζω, παίρνω πείρα.
    όπως φαίνεται, κατά τα φαινόμενα•

    знать он не придёт όπως φαίνεται αυτός δε θα έρθει.

    -и θ.
    αριστοκρατία.

    Большой русско-греческий словарь > знать

  • 102 знать1

    wissen (о П von D, A, über A), kennen; sich auskennen (в П bei, in D); verstehen, (В Vb. +) können; знать меру Maß halten; дать себя знать sich bemerkbar machen; (не) дать о себе знать (nichts) von sich hören lassen; почём od. как знать? F wer weiß?; кто od. чёрт его знает! F weiß der Kuckuck!; (и) знать не знаю F ich habe keine Ahnung od. kenne... überhaupt nicht; как знаешь F wie du meinst; ..., знаете,... müssen Sie wissen...; то и знай F in einem fort; он только и знает er weiß nichts Besseres zu tun (als...); знай наших F wir sind Kerle!; знаем мы вас od. вашего брата F ich kenne meine Pappenheimer; von wegen, daß...; знай (себе) P unbekümmert; знаться F verkehren; bekannt sein

    Taschenwörterbuch Russisch-Deutsch > знать1

  • 103 знать1

    wissen (о П von D, A, über A), kennen; sich auskennen (в П bei, in D); verstehen, (В Vb. +) können; знать меру Maß halten; дать себя знать sich bemerkbar machen; (не) дать о себе знать (nichts) von sich hören lassen; почём od. как знать? F wer weiß?; кто od. чёрт его знает! F weiß der Kuckuck!; (и) знать не знаю F ich habe keine Ahnung od. kenne... überhaupt nicht; как знаешь F wie du meinst; ..., знаете,... müssen Sie wissen...; то и знай F in einem fort; он только и знает er weiß nichts Besseres zu tun (als...); знай наших F wir sind Kerle!; знаем мы вас od. вашего брата F ich kenne meine Pappenheimer; von wegen, daß...; знай (себе) P unbekümmert; знаться F verkehren; bekannt sein

    Taschenwörterbuch Russisch-Deutsch > знать1

  • 104 СВЕРЧОК

    Большой русско-английский фразеологический словарь > СВЕРЧОК

  • 105 СВОЙ

    Большой русско-английский фразеологический словарь > СВОЙ

  • 106 ШЕСТОК

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ШЕСТОК

  • 107 ТАК

    so; derart, dermaßen; dann; nun; also; ja, freilich; denn; wahr, wahrlich; recht; einfach, einfach so; F nichts weiter; was od. und was für ein (e)...!; так же ebenso; так ли?, так ли это? stimmt das?; так нет же! F aber nein!; не так ли ? nicht wahr?; тут что-то не так hier stimmt etwas nicht; так-то и так-то F so u. so; так-то od. так-то оно так... F stimmt od. das stimmt schon...; так-таки tatsächlich; так-таки и doch tatsächlich; так себе F soso, so lala, mäßig; так и... F nur so, immerzu; так и есть F tatsächlich; не так чтобы F nicht eben...; так и не (+ Prät.) ... schließlich doch nicht...; так я и (+Prät.)... ich es doch; так и знай! merk dir das!; и так ohnedies, ohnehin; (и) так и сяк F mal so, mal so; так и так dies u. jenes; так-сяк F vielleicht; не так F noch ganz anders; так точно ! Mil. jawohl!; так вот also; так-то F so ist's (also); так его! F gib's ihm! за так P umsonst; быть, иначе, как, надо, сказать; так как, так что
    * * *
    так so; derart, dermaßen; dann; nun; also; ja, freilich; denn; wahr, wahrlich; recht; einfach, einfach so; fam nichts weiter; was oder und was für ein(e) …!;
    так же ebenso;
    так ли?, так ли э́то? stimmt das?;
    так нет же! fam aber nein!;
    не так ли? nicht wahr?;
    тут что-то не так hier stimmt etwas nicht;
    так-то oder так-то оно́ так … fam stimmt oder das stimmt schon …;
    так-таки tatsächlich;
    так-таки и doch tatsächlich;
    та́к себе́ fam soso, so lala, mäßig;
    так и … fam nur so, immerzu;
    так и есть fam tatsächlich;
    не так что́бы fam nicht eben …;
    так и не (+ Prät.) … schließlich doch nicht …;
    так я и (+Prät.) … ich es doch;
    так и знай! merk dir das!;
    и так ohnedies, ohnehin;
    (и) так и сяк fam mal so, mal so;
    так и так dies und jenes;
    тактаксяк fam vielleicht;
    не так fam noch ganz anders;
    так то́чно! MIL jawohl!;
    так-то fam so ist’s (also);
    так его́! fam gib’s ihm! за так pop umsonst; → быть, иначе, как, надо1, сказать; так как, так что
    * * *
    I. нрч (таки́м о́бразом) so, auf diese Weise; (насто́лько) so, dermaßen
    так де́ло не пойдёт so geht das nicht
    как бы не так nichts dergleichen
    так ли э́то? ist das wirklich so?
    так же ebenso
    то́чно так же ebenso gut
    так или ина́че so oder so
    так называ́емый sogenannt
    так та́к себе разг nichts Besonderes
    так сказа́ть sozusagen
    так как da, weil
    так что so dass
    так что́бы damit, um zu
    II. сз also
    так ты пойдëшь? also du gehst?
    III. част (утверди́тельно) ja, freilich
    * * *
    abbr

    Универсальный русско-немецкий словарь > ТАК

  • 108 BEAR

    • As a bear has no tail, for a lion he will fail - Не в свои сани не садись b (H)
    • Catch the bear before you cook him - Медведя не убив, шкуры не продавай (M)
    • Catch the bear before you sell his skin - Медведя не убив, шкуры не продавай (M)
    • Don't sell the bear's skin before you have caught the bear (you've caught him) - Не поймав, не щиплют (H)
    • Take no more on you than you're able to bear - Бери ношу по себе, чтоб не падать при ходьбе (Б)
    • Time to catch bears is when they're out - Тогда пляши, когда играют (T)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > BEAR

  • 109 KIND

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > KIND

  • 110 Не в свои сани не садись

    а) People should not undertake a task they do not know how to do, and they should not speak about matters they are ignorant of See Беда, коли сапожник начнет печь пироги, а кузнец тачать сапоги (Б), Берись за то, к чему ты годен (Б), Ласточка лепит гнезда, пчелка - соты (Л), Не за свое дело не берись (H), Не суйся в ризы, коль не поп (H); b) You must know your place and should not try to equal people superior to you. See Всяк сверчок знай свой шесток (B), Гусь свинье не товарищ (Г), Знай, кошка, свое лукошко (3), Куда конь с копытом, туда и рак с клешней (K), Лезет в волки, а хвост собачий (Л), Сапог с сапогом, лапоть с лаптем (C), С суконным рылом в калачный ряд не суйся (C)
    Cf:
    a) The cobbler must stick to his last (Br.). Every man as his business lies (to his business, to his craft) (Br.). Every man to his trade (Am., Br.). If you are a cock, crow; if a hen, lay eggs (Am.). Let every man do what he was made for (Br.). Let not the cobbler go beyond his last (Br.). Let the cobbler stick to his last (Am., Br.). A shoemaker should stick to his last (Br.). Shoemaker, stick to your last (to your shoes) (Am.)
    b) As a bear has no tail, for a lion he will fail (Br.). Everyone to his equal (Am.). Every sheep with its like (Am.). Geese with geese, and women with women (Br.). Keep to your own kind (Am.). Tigers and deer do not stroll together (Am.)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > Не в свои сани не садись

  • 111 ВРАТЬ

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > ВРАТЬ

  • 112 наш

    наш
    (на́ша, на́ше, на́ши) nia (pl niaj);
    э́то \наша кни́га ĝi estas nia libro.
    * * *
    (на́ша, на́ше, на́ши)
    1) мест. притяж. de nosotros; nuestro(s), ж. р. nuestra(s)

    на́ши де́ти — nuestros hijos

    э́то ва́ши журна́лы, а э́то на́ши — estas revistas son vuestras y éstas (son) nuestras

    э́та кни́га не ва́ша, а наша — este libro no es vuestro (suyo) es nuestro (es de nosotros)

    э́то ва́ше мне́ние, а э́то наше — esa es su (vuestra) opinión y ésta es la nuestra

    чьи э́то кни́ги? - На́ши. — ¿De quién son estos libros? - De nosotros (nuestros)

    2) мн. наши разг. (близкие, домашние, товарищи) los nuestros
    ••

    наш брат собир. разг. — nosotros

    наша берёт (взяла́)! разг. — ¡la victoria es nuestra!

    и нашим и ва́шим — nadar (navegar) entre dos aguas; servir a Dios y al diablo; tener dos caras, hacer doble juego, obrar con doblez

    знай наших! — ¡vaya tíos!; ¡para que sepas como somos!; ¡así lo hacemos nosotros!

    не наше де́ло — no es cosa nuestra, no nos importa (afecta)

    наше вам (с ки́сточкой)! прост. шутл. — ¡salud!, ¡hola!, ¡saluqui!

    с наше повою́йте разг. — a ver, si pelean tanto como nosotros

    из наших — ex nostris, de los nuestros

    по-нашему — según nuestra voluntad (nuestro deseo); como nosotros; según nuestra opinión

    * * *
    (на́ша, на́ше, на́ши)
    1) мест. притяж. de nosotros; nuestro(s), ж. nuestra(s)

    на́ши де́ти — nuestros hijos

    э́то ва́ши журна́лы, а э́то на́ши — estas revistas son vuestras y éstas (son) nuestras

    э́та кни́га не ва́ша, а наша — este libro no es vuestro (suyo) es nuestro (es de nosotros)

    э́то ва́ше мне́ние, а э́то наше — esa es su (vuestra) opinión y ésta es la nuestra

    чьи э́то кни́ги? - На́ши. — ¿De quién son estos libros? - De nosotros (nuestros)

    2) мн. наши разг. (близкие, домашние, товарищи) los nuestros
    ••

    наш брат собир. разг. — nosotros

    наша берёт (взяла́)! разг. — ¡la victoria es nuestra!

    и нашим и ва́шим — nadar (navegar) entre dos aguas; servir a Dios y al diablo; tener dos caras, hacer doble juego, obrar con doblez

    знай наших! — ¡vaya tíos!; ¡para que sepas como somos!; ¡así lo hacemos nosotros!

    не наше де́ло — no es cosa nuestra, no nos importa (afecta)

    по-нашему — 1) según nuestra voluntad (nuestro deseo) 2) como nosotros 3) según nuestra opinión

    наше вам (с ки́сточкой)! прост. шутл. — ¡salud!, ¡hola!, ¡saluqui!

    с наше повою́йте разг. — a ver, si pelean tanto como nosotros

    из наших — ex nostris, de los nuestros

    * * *
    adj
    gener. (наша, наше, наши) de nosotros, (наша, наше, наши) nuestra (s), (наша, наше, наши) nuestro (s), (наша, наше, наши) como nosotros, (наша, наше, наши) según nuestra opinión, (наша, наше, наши) según nuestra voluntad (nuestro deseo)

    Diccionario universal ruso-español > наш

  • 113 сверчок

    сверчо́к
    grilo.
    * * *
    м.
    ••

    всяк сверчо́к знай свой шесто́к посл. — cada mochuelo conoce su olivo, cada oveja con su pareja

    * * *
    м.
    ••

    всяк сверчо́к знай свой шесто́к посл. — cada mochuelo conoce su olivo, cada oveja con su pareja

    * * *
    n
    1) gener. grillo
    2) Bol. siripita

    Diccionario universal ruso-español > сверчок

  • 114 так

    так
    1. (таким образом) tiel, tiamaniere;
    \так же, как... tiel same kiel...;
    \так и́ли ина́че tiel aŭ aliel, ĉiaokaze;
    \так наприме́р ekzemple;
    \так то́чно ĝuste tiel;
    \так, что́бы... tiel ke (+ imperativo);
    2. (настолько) tiom;
    он \так измени́лся, что... li tiom ŝanĝiĝis ke...;
    бу́дьте \так добры́ estu (tiom) afabla;
    3. частица (утвердительная) jes;
    4. союз (следовательно) do;
    \так вот где... do jen kie...;
    ♦ и \так да́лее kaj tiel plu;
    \так ему́ и на́до kiel li meritis, tiel li profitis;
    \так и быть! do estu tiel!;
    \так как ĉar;
    \так себе́ разг. meze, iele;
    не \так ли? ĉu ne?;
    здесь что́-то не \так io ne taŭgas ĉi tie.
    * * *
    1) нареч. ( таким образом) así, de (esta) manera

    так, как ну́жно — como se debe

    так же, как... — lo mismo que..., así como...

    так и́ли и́на́че — de un modo o de otro

    (и) так и э́так — así y así, ya de una manera ya de otra

    не так ли? — ¿no es así?

    сде́лайте так — hágalo así

    так говори́тся — así se dice

    так говоря́т — así (lo) dicen

    говори́ть так, что́бы всем бы́ло слы́шно — hablar de manera que todos oigan

    э́то тебе́ так (да́ром) не пройдёт! — ¡esto no te pasará así!; ¡esto no te quedará impune!

    2) нареч. ( настолько) tanto (после гл.); tan (перед прил. или нареч.)

    он так мно́го ходи́л, что уста́л — anduvo tanto que se cansó

    она́ так умна́ — es tan inteligente

    не так ско́ро — no tan de prisa

    бу́дьте так до́бры́ — tenga la bondad (de)

    3) частица утверд. eso, eso es, sí

    так он вам сказа́л? - И́менно так! — ¿eso le ha dicho? - ¡Precisamente eso!

    так вы его́ зна́ете! — ¡pero le conoce Ud.!

    так вот где... — luego es aquí, donde..., pero es aquí, donde...

    ••

    так как союз — porque, ya que, puesto que, como

    так что союз — así que

    так называ́емый — (así) llamado, supuesto, sediciente

    так сказа́ть разг. — por decirlo así

    так и есть! — ¡así es!; ¡en realidad!

    так и быть! — ¡sea así!, ¡así sea!

    за так прост. — así como así, de balde, de mogollón

    так его́ (её, их)! — ¡dale (dales) duro!

    так ему́ и на́до — se lo merece; le está (muy) bien, le está bien empleado

    так то́чно! воен. — ¡a sus órdenes!

    так себе́ разг. — así, así; tal cual, medianamente; regular (в знач. сказ.); así no más (Лат. Ам.)

    так на так прост. ( при мене) — taz a taz

    как так? — ¿cómo así?

    как бы не так! — ¡de ningún modo!, ¡ni por asomo!, ¡ni por esas!

    тут что́-то не так — aquí hay gato encerrado

    и так да́лее (сокр. и т.д.) — (y) así sucesivamente, etcétera (сокр. etc.)

    * * *
    1) нареч. ( таким образом) así, de (esta) manera

    так, как ну́жно — como se debe

    так же, как... — lo mismo que..., así como...

    так и́ли и́на́че — de un modo o de otro

    (и) так и э́так — así y así, ya de una manera ya de otra

    не так ли? — ¿no es así?

    сде́лайте так — hágalo así

    так говори́тся — así se dice

    так говоря́т — así (lo) dicen

    говори́ть так, что́бы всем бы́ло слы́шно — hablar de manera que todos oigan

    э́то тебе́ так (да́ром) не пройдёт! — ¡esto no te pasará así!; ¡esto no te quedará impune!

    2) нареч. ( настолько) tanto (после гл.); tan (перед прил. или нареч.)

    он так мно́го ходи́л, что уста́л — anduvo tanto que se cansó

    она́ так умна́ — es tan inteligente

    не так ско́ро — no tan de prisa

    бу́дьте так до́бры́ — tenga la bondad (de)

    3) частица утверд. eso, eso es, sí

    так он вам сказа́л? - И́менно так! — ¿eso le ha dicho? - ¡Precisamente eso!

    так вы его́ зна́ете! — ¡pero le conoce Ud.!

    так вот где... — luego es aquí, donde..., pero es aquí, donde...

    ••

    так как союз — porque, ya que, puesto que, como

    так что союз — así que

    так называ́емый — (así) llamado, supuesto, sediciente

    так сказа́ть разг. — por decirlo así

    так и есть! — ¡así es!; ¡en realidad!

    так и быть! — ¡sea así!, ¡así sea!

    за так прост. — así como así, de balde, de mogollón

    так его́ (её, их)! — ¡dale (dales) duro!

    так ему́ и на́до — se lo merece; le está (muy) bien, le está bien empleado

    так то́чно! воен. — ¡a sus órdenes!

    так себе́ разг. — así, así; tal cual, medianamente; regular (в знач. сказ.); así no más (Лат. Ам.)

    так на так прост. ( при мене) — taz a taz

    как так? — ¿cómo así?

    как бы не так! — ¡de ningún modo!, ¡ni por asomo!, ¡ni por esas!

    тут что́-то не так — aquí hay gato encerrado

    и так да́лее (сокр. и т.д.) — (y) así sucesivamente, etcétera (сокр. etc.)

    * * *
    part.
    gener. (ñàñáîëüêî) tanto (после гл.), (следовательно) luego, (таким образом) asй, de (esta) manera, eso, eso es, pues, sì, tal, talmente, tan (перед прил. или нареч.)

    Diccionario universal ruso-español > так

  • 115 сверчок

    grillo м.
    ••
    * * *
    м.
    ••

    всяк сверчо́к знай свой шесток — bisogna fare i passi secondo la gamba; a ciascuno il suo

    * * *
    n
    gener. grillo

    Universale dizionario russo-italiano > сверчок

  • 116 дело

    діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).
    * * *
    1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

    уголо́вное \дело — юр. криміна́льна спра́ва

    3) канц. спра́ва

    па́пка для дел — па́пка для справ

    5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва
    6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло

    друго́е (ино́е) \дело — і́нша річ (спра́ва), і́нше ді́ло

    Русско-украинский словарь > дело

  • 117 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 118 наш

    мест. прит. наш (ж. наша, ср. наше; р. нашого, нашої, нашого), (нам свойственный, у нас принятый, обычный: обычнее русского «нашинский») наський (ж. наська, ср. наське). [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Наських (таких, как у нас) пирогів ляхи не печуть (Номис). Свині не наські, а якісь нові (Кониськ.)]. Это не ваше дело, а -ше - це не ваша справа, а наша. Не наш - не наш; (чужой) ненаський, чужий. [Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люди (Козелеч.)]. По -му - а) (как у нас) по-нашому, по- наському, по-наськи. [Убрана не по-наськи (Л. Укр.)]; б) (по нашему мнению) на нашу гадку (думку), як на нас; в) (на нашем языке) по-нашому, нашою мовою, по-наському, по-наськи. [Поки, батько встане та розкаже по-нашому про свої гетьмани (Шевч.). Не по-арабськи випливають оповідання з-під мого пера, а по-наському таки, рідною моєю мовою українською (Крим.)]. Вот это по -му! - оце по-нашому (по-наському, по-наськи)! По -му вышло, выйдет - на наше вийшло, вийде. -ша взяла! - наше зверху! За кем -ше не пропадает, не пропадало - де наше не пропадає, не пропадало. Наш брат - наш брат (братчик); см. Брат. Не -му брату чета - не нам грішним пара (рівня). Наши (близкие, земляки и т. п.) - наші. [Могили… питають у буйного (ветра): «Де наші панують?» (Шевч.). Пішли наші вгору! (Номис)]. И вашим и -шим - і вашим і нашим. Знай -ших! - знай наших! отакі наші! Увидите ваших, так кланяйтесь -шим - побачите ваших, - вітайте наших.
    * * *
    I мест.
    наш; и

    \наш шим и ва́шим — і на́шим і ва́шим

    \наш ше вам [почте́ние]! — шутл. наше вам [шанува́ння, шанува́ннячко]!

    не ме́ньше \наш шего — не ме́нше (не менш), ніж ми

    \наш ше де́ло — ( лично к нам относится) на́ша спра́ва, на́ше ді́ло

    это не \наш ше де́ло — ( нас не касается) це не на́ше ді́ло

    поживи́те с \наш ше — поживі́ть сті́льки, як (скільки) ми

    II
    ( буква) наш (нескл., м.)

    Русско-украинский словарь > наш

  • 119 так

    1) нареч. так; ота́к; ласк. та́кечки, та́кеньки; (в сочетании с прилагательным в знач. сказ.) таки́й

    [и] \так ка́ждый день — [і] так (ота́к) щодня́ (ко́жного дня)

    как \так? — як так?

    и́менно (то́чно) \так — са́ме так; ( одинаково) так са́мо

    \так и на́до — так і тре́ба

    то́лько \так — ті́льки (лише́) так

    \так, как... — так, як

    \так же, как [и]... — так са́мо, як [і]

    как..., \так [и] —... як..., так [і]

    \так и \так [мол] — (взамен изложения чьей-л. речи) отак (так) і так [, мовля́в]

    не \так — [, ]

    что́бы... — ( для смягчения отрицания) не так (не те) [, ] щоб

    \так его́ (её, их)! — ота́к (так) його́ (її́, їх)!

    \так держа́ть! — так трима́ти (держа́ти)!

    что (почему) \так? — чому́ (чого́) [ж] [то, це] так?, а то (це) чому́?

    не \так ли? — ( при ожидании утвердительного ответа) чи (хіба́) [ж] не так?, хіба́ ж ні?

    \так и сяк — а) (терпимо, сносно) [і] так і сяк, сяк і так, так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́; б) (в знач. сказ.: о чём-л. терпимом, сносном) так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́

    [и] \так и \так; [и] \так и сяк; [и] \так и э́так — [і] так і сяк; [і] сяк і так; (иногда) [і] туди́ й сюди́; і так і перета́к

    то \так, то сяк; то \так, то э́так — то так, то сяк; то сяк, то так

    \так и... — так і

    \так [оно́] и есть так — [воно́] і є

    \так и знай (зна́йте) — так (ота́к) і знай (зна́йте); и

    \так — ( и без того уже) і так

    так себе́ — так собі́; ( посредственно) нічо́го собі́, нічоге́нько; ( посредственный) нічоге́нький

    \так на \так — ( без придачи) так на так

    2) част. так; ота́к; (в репликах, выражающих противопоставление, возражение) то

    челове́к лет \так сорока́ — люди́на ро́ків так (ота́к) сорока́

    ну, \так что же? — ну, то що ж?

    \так нет [же] — так ні [ж]

    \так то́чно — воен. так то́чно; ( при утвердительном ответе) так; авже́ж

    3) союз то, так

    не так, так так — не так, то так

    так как — союз тому́ що, через те що, бо, позая́к; ( поскольку) оскі́льки; ( не в начале фразы) бо; а що

    а \так как..., то... — а че́рез те що (а тому́ що; а що)..., то

    так что — союз так що; (поэтому) [а] тому

    \так что да́же... — так що [аж]..., що аж..., аж

    \так что́бы — союз так щоб; (при заключении, выводе в значении "итак") так

    \так решено́! — так ви́рішено!

    Русско-украинский словарь > так

  • 120 знать

    ведаць; відаць; знаць
    * * *
    I несовер. ведаць, знаць

    даёт себя знать — дае сябе адчуваць (адчуць), давацца (дацца) у знакі

    делай, как знаешь — рабі, як ведаеш (як хочаш)

    знать цену кому-чему — ведаць, чаго хто варты, ведаць цану каму-чаму

    как знаешь (знает, знаете, знают) — як знаеш (знае, знаеце, знаюць), як хочаш (хочаце, хочуць)

    не знать веку (износу, износа) — не мець зносу

    то и знай разг. — раз-пораз, сюд-туд

    только и знает (знаю, знаешь и т.д.), что… — толькі і ведае (ведаю, ведаеш и т.д.), што…

    если бы знать, что... (переводится соответствующими личными формами глаг. ведаць) — каб жа ведаў, каб жа ведала, каб жа ведалі

    II знаць, род. знаці жен. III вводн. сл. відаць
    (должно быть) мабыць, мусіць

    Русско-белорусский словарь > знать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЗНАЙ — ЗНАЙ, частица (прост.). Относится к глаголу сказуемому, выражая значение продолжающегося и независимого действия, безразличного к чему н. другому. • Знай себе то же, что знай. Его зовут, а он знай себе шагает вперёд. Толковый словарь Ожегова. С.И …   Толковый словарь Ожегова

  • знай — без отдыха, чтоб ты знал, к твоему сведению, да будет тебе известно, к вашему сведению, безостановочно, непрерывно, не утихая, без конца, беспрестанно, безустанно, повсечастно, как заведенный, без передышки, всечасно, бесперечь, постоянно,… …   Словарь синонимов

  • знай(те) — 1. да будет тебе (вам) известно, к твоему (вашему) сведению; чтоб ты (вы) знал(и) (разг.) 2. см. непрестанно Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • знай — I см. знать, знаете II см. знать; в зн. частицы. в сочет. с глаг. разг. Не обращая внимания ни на что, ни на кого. Стоит и знай покуривает. Его зовут, а он знай шагает дальше …   Словарь многих выражений

  • Знай ты да я! — Будь между нами сказано! Знай ты да я (да он, да дядя Семен)! См. ТАЙНА ЛЮБОПЫТСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Знай ты да я. — Да уж я что знаю, то знаю. Будь это промеж нас! Знай ты да я. См. ТАЙНА ЛЮБОПЫТСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • знай — ЗНАЕТЕ, ЗНАЕШЬ; ЗНАЙ см. Знать …   Энциклопедический словарь

  • Знай сверчок свой шесток — Знай сверчокъ свой шестокъ. Знай кошка свое лукошко. Ср. Не намъ бы съ вами о такихъ людяхъ разсуждать: гдѣ намъ?... Знай сверчокъ свой шестокъ. Тургеневъ. Гамлетъ Щигровскаго уѣзда. Ср. Куда суешься? Кто тебя спрашиваетъ? Знай сверчокъ свой… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • знай сверчок свой шесток — Знай кошка свое лукошко. Ср. Не нам бы с вами о таких людях рассуждать: где нам?.. Знай сверчок свой шесток. Тургенев. Гамлет Щигровского уезда. Ср. Куда суешься? Кто тебя спрашивает? Знай сверчок свой шесток слыхал это?.. Мельников. На горах. 1 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Знай наших — Знай нашихъ (иноск.) каковы мы! кто мы! Ср. (Андрюша) съ теткой, съ людьми обращался дерзко. Я, дескать, художникъ, вольный казакъ! Знай нашихъ! Тургеневъ. Записки Охотника. Татьяна Борисовна. Ср. Первое дѣло, одѣлся франтомъ, знай дескать,… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Знай ворона свое кра! — По что воронѣ большіе разговоры, знай ворона свое воронье кра. Ср. Понимаешь, ты ворона, и что довлѣетъ тебѣ, яко воронѣ знать свое кра, а не въ свои дѣла не мѣшаться. Лѣсковъ. Соборяне. 2, 1. См. Знай себя, и того будет с тебя …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»