-
1 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
-
2 жнея
См. также в других словарях:
ЖАТ — железнодорожная автоматика и телемеханика ж. д. Источник: http://www.rzd.ru/agency/news text.html?news id=18755&he id=653 ЖАТ им. В. А. Казакова ЖАТ Жуковский авиационный техникум им. В. А. Казакова http://zhat.ru/ авиа, Московская обл.,… … Словарь сокращений и аббревиатур
ЖАТ им. В. А. Казакова — ЖАТ Жуковский авиационный техникум им. В. А. Казакова http://zhat.ru/ авиа, Московская обл., образование … Словарь сокращений и аббревиатур
жат — * jatte pl., f. Сосуд круглой формы, известны ж. китайския и японския, украшаются иногда бронзою. Булгаков Худ энц. А что до украшения <блюд сервиза> лежит , то я желал был иметь на двух больших овальных, что на флангах, и на двух больших… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
жат жұрттық — жат жұрттыққа жаралған Қыз баланың басқа жаққа ұзатылып кетуі туралы … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
жатқызу — жатқыз(өсір, ек) етістігінің қимыл атауы … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
жат — 1 (Түрікм.: Красн., Ашх., Таш., Мары) ес, ой. Біреуі қайда, ж а т т а ма? (Түрікм., Таш.) 2 (Алм., Нар.; Монғ.) жатқа, ауызша. Ж а т сабақты да сен қатырып айтып беретін едің ау (Алм., Нар.). Екінді әлетінде ж а т сабақ тыңдатты, мен білмей… … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
жат айту — (Алм.: Нар., Жам.) жатқа айту. Кітапты ж а т айтқанда, мұқыл ж а т а йт а т ы н (Алм., Нар.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
құжат — (Алм., Кег.) қолхат. Колхоздың көк өгізін алғандығың туралы қ ұ ж а т беріп кеткін (Алм., Кег.). Ол алған ақшаға қ ұ ж а т жаздырды (Алм., Кег.). [Арабша хожжәт құжат, документ деген сөз (Рус. араб. сл., 1903)] … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
құжат — ар. зат. диал. Куәлік, іс қағаз … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
жатқа алу — (Түрікм.: Ашх., Таш., Красн.) еске алу. Бізді ұмытпай ж а т қ а а л ы п хат жазың (Түрікм., Таш.). Қарсы халқының бұл жөніндегі тілегін тиісті орын ж а т қ а а л с ы н («Қарабұғаз.», 11.06.1937). Партияның қаулысын іске асыру үшін, жоғарыдағы… … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
жат — Жата беріске тастады. Айласын асырды, алдады. Қал берді ж а т а б е р і с к е т а с т а п, құралақан еместігіңді байқатып қоюдың артықтығы жоқ (Қ. Қазиев, Иманжапырақ, 67) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
