-
101 закладывать
verpfänden vt, als Pfand geben vt, zum Pfand geben vt, lombardieren vt- закладывать имущество под ипотеку
- закладывать товар в банке
- закладывать ценные бумагиНемецко-русский и русско-немецкий словарь деловой и банковской лексики > закладывать
-
102 компенсационный аккредитив
adj1) law. carta de crédito auxiliar (открываемый покупателем в пользу продавца под обеспечение безотзывного аккредитива, открытого лицом, которому покупатель перепродал товар)2) econ. crédito "back-to-back"Diccionario universal ruso-español > компенсационный аккредитив
-
103 марка
I1) ( знак оплаты) marca ж., bollo м.2) (торговая и т.п.) marchio м., marca ж.••3) ( тип) marca ж., qualità ж., modello м.4) ( престиж) immagine ж., prestigio м.IIдержать марку — tenere alta l'immagine della marca ( о лице фирмы); mantenere il proprio prestigio ( о собственном престиже)
( денежная единица) marco м.* * *ж.1)почтовая ма́рка — francobollo m
гербовая ма́рка — (marca da) bollo m
2) bollo m, marchio mфабричная ма́рка — marchio di fabbrica
3) ( сорт) qualitaтовар высшей ма́рки — prodotto di alta qualità
4) ( денежная единица) marco m••держать свою ма́рку — portare alta la bandiera; dare lustro al proprio buon nome
* * *n1) gener. griffe, bollino (об уплате членских взносов), marca, marco (монета), marea, (почтовая) bollo, (почтовая) francobollo, segnatura2) colloq. bollo4) fin. bollino, eticetta, francobollo, marco (ден. ед. Германии), markka (ден. ед. Финляндии) -
104 отдать
1) ( возвратить) rendere, dare indietro, restituire2) ( вручить) consegnare, dare••отдать должное — rendere giustizia, riconoscere
3) ( предоставить) dare, mettere a disposizione, assegnare4) ( сдать для какой-то цели) portare, consegnare5) ( поместить) sistemare6) ( продать) vendere7) ( заплатить) pagare8) ( сделать) fare, dare••9) ( об оружии при выстреле) rinculare10) ( о боли) dare un dolore11) ( отвязать) sciogliere, slegare, dare••отдать концы — morire, tirare le cuoia
* * *сов.1) В ( возвратить) restituire vt, rendere vtотда́ть долг — restiture il debito; sdebitarsi
отда́ть библиотечную книгу — restituire il libro preso in prestito in biblioteca
я всё бы отдал, чтобы / за... — quanto pagherei per...
2) В (дать, предоставить что-л. кому-л.) dare vt, concedere vtотда́ть всё лучшее детям — dare il meglio ai bambini
отда́ть жизнь за Родину высок. — immolare la propria vita alla Patria
отда́ть всего себя науке — dedicarsi alla scienza
3) уст. ( выдать замуж) dare vtотда́ть дочь за старика — dare la figlia in sposa a un vecchio
4) В (вручить, поместить) sistemare vt; collocare vtотда́ть книгу в переплёт — portare il libro a rilegare
отда́ть ребёнка в детский сад — mandare il bambino al giardino d'infanzia
5) разг. В ( заплатить) dare vt, pagare vtотда́ть за дачу большие деньги — dare / sborsare per la dacia una somma considerevole
6) разг. В ( продать) dare vt, vendere vt, dare viaотда́ть вещь за бесценок — vendere la cosa per pochi soldi
отда́ть приказ — dare l'ordine
отда́ть распоряжение — dare la disposizione di
отда́ть воинскую честь — rendere il saluto militare
отда́ть поклон — fare un inchino
8) ( сделать движение назад) rinculare vi (a, e)9) (последовать за чем-л.) riflettersi, riecheggiare vi (e)10) спец. В ( отвязать)отда́ть якорь — gettare l'ancora
•- отдаться* * *vgener. rendere indietro (обратно) -
105 подсунуть
1) ( сунуть подо что-либо) mettere sotto2) (дать ненужное, негодное) rifilare, sbolognare3) ( незаметно подложить) mettere furtivamente* * *сов. В1) mettere vt (sotto a qc)2) разг. ( незаметно подложить) mettere / dare qc senza farsi scorgere* * *vcolloq. ammollamentoarsi, affibbiare -
106 компенсационный аккредитив
(открываемый покупателем в пользу продавца под обеспечение безотзывного аккредитива, открытого лицом, которому покупатель перепродал товар) carta de crédito auxiliarРусско-испанский юридический словарь > компенсационный аккредитив
-
107 идти
и Итти1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.* * *1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)[де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го
де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що
[ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)
иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́
\идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить
\идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)
\идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)
\идти ти́ на что — іти́ на що
идёт снег — іде́ (па́дає) сніг
на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що
не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить
разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб
2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́тидни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)
3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники
4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися -
108 мелкий
1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.* * *1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий2) (неглубокий) мілки́й -
109 Подставливать
и Подставлять подставить1) підставляти, підставити, наставляти, наставити, (о мног.) попідставляти, понаставляти що під що, куди. [Маленька Одарка підставляла свою голову під сестрину голову (Грінч.). Попідставляв підпірки під стіжок. Уже тепер годі за вас підставляти шию (М. Вовч.). Коня кують, а жаба й собі ногу наставляє. Бровка наставляє свій бік під палюче проміння (Крим.)]. -вить скамейку под ноги - підставити скамничку (ослінчика) під ноги. -вляй карман, горсть - наставляй кешеню, жменю. -вить щеку - підставити щоку. -вить ногу кому - підставити ногу, підчепити, (описат.) підставити стільчика, вкинути гадючку кому;2) (подменить) підставляти, підставити, підкладати, підкласти; см. Подменивать. Товар подменили, -вили порченый - крам замінили, підклали попсований;3) мат. - підставляти, підставити, (о мног.) попідставляти. Подставленный - підставлений, наставлений, (о мног.) попідставляний. -ся - підставлятися, наставлятися, бути під[на]ставленим. -
110 партнер
partner
По-русски значит — участник каких-либо совместных отношений. Имеется в виду, что любые деловые отношения могут быть партнерством. Если вы продаете мне товар, то вы — мой партнер. Если вы совладелец моего бизнеса, то вы — мой партнер. А в английском языке партнер — значит человек или организация, которые делятся ответственностью, прибылью и риском в совместном бизнесе. Бизнесмен, который продает мне, допустим, сырье — не мой партнер, он — мой поставщик. Это непонимание может привести и часто приводит к неприятным сюрпризам. Если вы скажете потенциальному американскому инвестору, что у вас есть партнер, то инвестор будет думать, что у вашего бизнеса есть совладельцы, которые берут на себя часть риска вложения. Однако когда американец осознает, что в английском значении у вас нет партнера, это произведет на него не лучшее впечатление. Вам надо быть абсолютно уверенным, что тот смысл, который вы вкладываете в слово, совпадает с тем, что ваш собеседник понимает под этим словом.Дополнительный универсальный русско-английский словарь > партнер
-
111 торговое наименование
(наименование изделия/товара, под которым данное изделие/данный товар известны покупателю) trade nameРусско-английский словарь по патентам и товарным знакам > торговое наименование
-
112 гарантия гаранти·я
1) safeguard, guaranteeадекватная / достаточная гарантия — adequate safeguard
надёжная гарантия — defendable / failsafe / reliable guarantee / safeguard
надлежащие гарантии — adeguate / appropriate assurances
гарантии, обеспечивающие что-л. — safeguards against smth.
добиться гарантий, обеспечивающих что-л. — to obtain safeguards against smth.
2) эк. undertaking, guarantee; (от убытков, потерь) indemnity3) юр. warranty, guaranteeмеждународно-правовые гарантии (безопасности государств) — international legal guarantees (for the security of states)
гарантии неиспользования в военных целях ядерных установок мирного значения — safeguards on civil nuclear industries
гарантии нераспространения ядерного оружия — safeguards against the proliferation of nuclear weapons
содействовать применению гарантий Международного агентства по атомной энергии — to facilitate the application of International Atomic Energy Agency guarantees
-
113 надувательство
sell имя существительное:hype (обман, надувательство, наркоман, беззастенчивая реклама, обработка покупателей, шприц для введения наркотиков)skullduggery (надувательство, разводка) -
114 обман
deception имя существительное:hype (обман, надувательство, наркоман, беззастенчивая реклама, обработка покупателей, шприц для введения наркотиков)false pretenses (обман, притворство)deceiving (обман, мошенничество)imposture (обман, жульничество)bunco (обман, жульничество)have (обман, мошенничество)cozenage (обман, надувательство)bunko (обман, жульничество)put-on (обман, притворство)hankey-pankey (обман, проделки) -
115 импортные товары
Русско-английский большой базовый словарь > импортные товары
-
116 помещать
1. install2. put3. sink4. vest5. store6. deposit7. seat8. position9. place; lodge; accommodate; settle; invest; insert; publish; locate; find room; holdпомещать заказы; размещать заказы — place business
10. focus11. house12. insert13. setпомещать, ставить, выставлять — set out
14. stationСинонимический ряд:1. вмещать (глаг.) вмещать; впихивать; втискивать; запихивать; умещать2. поселять (глаг.) водворять; вселять; поселять3. пристраивать (глаг.) примащивать; пристраивать; притыкать -
117 прейскурант на товары
1. price list for goods2. price-list for goodsРусско-английский большой базовый словарь > прейскурант на товары
-
118 этого
1. thereof2. in that itв том что; это — in that it
3. is itиз этого ясно, что … — it appears from this that …
4. it5. oneвскоре, на этих днях — one of these odd-come-shortlies
6. same7. these8. this; these; this one; that; it; there9. herebyна земле, в этом мире — here below
10. hereofСинонимический ряд:данное (проч.) данное; настоящееАнтонимический ряд:то -
119 красный
επ., βρ: -сен, -сни, -сно.1. κόκκινος, ερυθρός•-ое знамя κόκκινη σημαία•
-цвет κόκκινο χρώμα.
2. αριστερός (στις ιδέες).ουσ. ο αριστερός.3. παλ. καλός, όμορφος, ωραίος•-ая девица όμορφο κορίτσι.
4. (λκ.. ποίηση) καθαρός, φωτεινός•красный день καθαρή μέρα.
5. παλ. τιμητικός, επίσημος.εκφρ.- ая Армия – Κόκκινος Στρατός•- ое вино – βαθυκόκκινο κρασί•красный гриб – βλ. подосиновик• -ое дерево ανακάρδιο, ακάιο ξύλο, ακαγιού, μαόνι•красный зверь – το κυνήγι των πιο πολύτιμων αγρίων ζώων•- ая дичь – κυνήγι των πιο πολύτιμων αγρίων νηκτικών πτηνών•- ое каление – η κόκκινη πυράκτωση•- ая икра – κόκκινο χαβιαρι•красный крест – ερυθρός σταυρός•общество -го Креста и полумесяца – σύνδεσμος του Ερυθρού Σταυρού και Ημισελήνου•красный лес – βλ. краснолесье• красный медь χαλκός αμιγής•- ая рыба – τα εκλεκτά ψάρια (οξύρρυγχος, ούσος κ. άλ.)• красный ряд παλ. η σειρά πωλητών υφασμάτων στην αγορά•красный товар – τα υφάσματα•- ое словцо – πετυχημένη λέξη η έκφραση•-ая строки ή строчка – αρχή παραγράφου, κόκκινη σειρά•красный уголок – κόκκινη γωνιά (ιδρύματος)•- ая цена – η ανώτατη τιμή (πράγματος)•-ой нитью проходить ή тянуться – περνώ σαν κόκκινη κλωστή (ξεχωρίζω)•под -ую шапку попасть ή угодить – παλ. στρατεύομαι• στρατολογούμαι•красный звон – η πιο μεγάλη κωδωνοκρουσία•красный фонарь – παλ. κόκκινο φανάρι (οίκος ανοχής)•красный петух – βλ. στη λ. петух• -о говорить μιλώ με ευφράδεια. -
120 возак
возакГ.: вацак1. очаг, горнушка; устройство для разведения огня под котломПайрем кечын ӱстембалне шӱльӧ мелна, возак ӱмбалне шыл шӱр пушлана. А. Эрыкан. В праздничный день на столе красуется стопка блинов, над очагом распространяется запах мясного супа.
2. горн; кузнечный очаг с мехами и поддувалом для накаливания металлаАпшат Васлий возак гыч товар кӱртньым лукто да Шадриным кычкырале. Н. Лекайн. Кузнец Васлий вытащил из горна железо для топора и позвал Шадрина.
3. в поз. опр. очажныйВозак тул йылгыж тӧрштылеш. В. Чалай. Сверкая, пляшет очажный огонь.
Идиоматические выражения:
См. также в других словарях:
ТОВАР — муж., ·стар. именье, имущество, добро, достаток, пожитки, нажитое; | походный, военный обоз. Мстислав же зая товара много, золота и сребра, и челяди, и копий, и скота, ·летописн. Распревшеся (т. е. поссорясь) убойци Миндовгови о товаре его, убиша … Толковый словарь Даля
товар иностранный — 1. Товар, имеющий зарубежное происхождение, выпущенный в свободное обращение за пределами данной страны. 2. Любой товар, не попадающий под категорию российских товаров. [http://www.lexikon.ru/dict/buh/index.html] Тематики бухгалтерский учет … Справочник технического переводчика
ТОВАР-ПРЕДСТАВИТЕЛЬ — под товаром (услугой) – представителем понимается вся совокупность определенных видов товара (услуг) в товарной группе, которые могут отличаться друг от друга незначительными особенностями (деталями), не влияющими на качество и основные… … Большой экономический словарь
ТОВАР, КОНТРАБАНДНЫЙ — товар, незаконно перемещаемый через государственную границу. Под незаконным перемещением понимается перемещение товаров помимо таможни или с сокрытием от таможенного контроля … Большой экономический словарь
Товар — (Product) Определение товара, виды товаров, продажа товара информация об определении товара, поставка и продажа товара, виды товаров Содержание Содержание Определение Нетрадиционное определение Юридические определения Этимология Качество Свойства … Энциклопедия инвестора
ТОВАР МАРОЧНЫЙ — (brand good ) товар, носящий марку имя, термин, знак, рисунок или их сочетание, которые предназначены для его идентификации и обеспечивают возможность отличить его от товаров и услуг конкурентов. При разработке стратегии маркетинга конкретных… … Внешнеэкономический толковый словарь
Товар — У этого термина существуют и другие значения, см. Товар (значения). Товар любая вещь, которая участвует в свободном обмене на другие вещи.[1], продукт труда, способный удовлетворить человеческую потребность и специально произведённый для… … Википедия
Товар Гиффена — Парадокс Гиффена Товар Гиффена товар, потребление которого (при прочих равных условиях) увеличивается при повышении цены (то есть, эффект замещения от изменения цены перевешивается действием эффекта дохода). При … Википедия
Товар, Антонио — Антонио Товар Льоренте (исп. Antonio Tovar Llorente; 17 мая 1911(19110517), Вальядолид 13 декабря 1984, Мадрид) испанский филолог, лингвист и историк, специалист по палеоиспанским и баскскому языкам, а также языкам индейцев … Википедия
Товар подошвенный — готовится из шкур крупного рогатого скота быков, волов, буйволов (американская подошва). Сырье, назначенное под эту обработку, размачивается в проточной воде, если оно несвежее, тщательно освобождается от посторонних частей, как то: прирезей мяса … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ТОВАР, ИНОСТРАННЫЙ — 1. товар, имеющий зарубежное происхождение, выпущенный в свободное обращение за пределами данной страны; 2. любой товар, не попадающий под категорию российских товаров … Большой бухгалтерский словарь