-
1 засесть
-
2 заседать
засесть1) (в засаде) засідати засісти, (о мн.) позасідати на кого; (залегать) залягати, залягти. [Засідали на вовка. Твої зяті на нас позасідали (Куліш)]. -сесть окопавшись валом - ошанцюватися. -сесть где - засісти де. -сесть в гостях - засісти в гостях, загостюватися. [Засів у корчмі, то сидітиме хто й зна поки. Пішла до тітки на годинку, а засіла на всю днинку (Приказка)]. -сесть в голове - запасти в голову, на думку, уроїтися в голову. [Все сидить, рукою підпершися, все думає… наче думка яка важка запала їй у голову (Основа). Вроївся мені в голову Семен небіжчик (М. Вовч.)]. Давно -севшая в голову мысль - задавнена (давно засілая) думка. -сесть за работу - сісти до праці;2) Заседать (в суде и т. п.) - засідати (в сейме) засідати в се[о]ймі, сеймувати (Куліш)]. Заседающий - присутній на засіданні;3) см. Застревать.* * *I( участвовать в заседании) засіда́тиII несов.; сов. - зас`естьзасіда́ти, засі́сти, -ся́ду, -ся́деш и мног. позасіда́ти\заседатьть в голове́ (в го́лову) — запада́ти, запа́сти в го́лову (до голови́, на ду́мку), сов. засі́сти в голові́ (в го́лову), утелю́щитися в го́лову
-
3 засада
засідка, засіди (-дів), засідки (-док); залягання, (диал.) зальоги; (военная) чата, залога. [Пішли ми на засіди на вовків. Він із засідки кинувсь на ню (Звин.). Козаки почали перепиняти хижу Орду своїм заляганням серед безлюдного степу (Куліш). Вони обидва лежали тоді в зальогах з киями; один з одного боку, а другий з другого; ми йдемо, а вони до нас (Сл. Гр.). З залоги з лісу до помочи їм кинуться (Грінч.)]. Делать, сделать (устроить) - ду, быть (засесть) в -де - засідати, засісти на кого, засідати (засісти) на засідки на кого, залягати, залягти на кого, сидіти в засідці.* * *за́сідка, заса́да, підсі́дка -
4 кол
1) кіл (р. кола), ум. колик, кілок (-лка), ув. коляка, (свая) паля, (небольшой) пакіл (- кола), соб. кілля, пакілля; специальнее (с заострённым концом) (г)острокіл (-кола); (прикол) прикіл (-кола), приколень (-льня); (для привязки животных) припін (-пону), прикорень (- рня); (дубина) дрю[у]к (-ка), дрю[у]чок (-чка), патик (-ка); (из тына, плетня) кілок, тинина. [Дурному хоч кіл на голові теши (Номис). Напився п'яний та й хекнув колякою по голові (Грінч.). Аж язик патиком став (Номис). Гляньте сюди: Гарасим якого кілля понаписував (Васильч.). Ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті (Чуб. V)]. Сесть, засесть, сидеть -лом - сісти, засісти до чого, за що, сидіти коло чого, над чим, каменем сісти. Где он -лом сел? - куди він подівся? Лощадь ходит на -лу - кінь ходить на приколі (на припоні), коло кілка. Падать -лом - см. Камнем падать (под Камень 1). У него ни -ла, ни двора - у його ні кілка, ні дрючка (ні ґудзика). Садить, посадить на кол - саджати, посадити на палю (на кіл), (о мног.) посадити, понабивати (Куліш) на палю кого. Кол сажальный - садильний пакіл. Кол землемерный - мірницький (землемірний) кіл;2) (школьн.: единица) кіл (р. кола), коляка, одиниця, є[ї]диниця;3) (конский клык) кілок (-лка);4) астр. - полярна (бігунова) зоря (зірка).* * *кіл, род. п. кола́, кіло́к, -лка́, па́ля іни кола́ ни двора́ у кого́ — ні кола́ ні двора́ в ко́го
См. также в других словарях:
ЗАСЕСТЬ — ЗАСЕСТЬ, засяду, засядешь, повел. засядь, прош. вр. засел, совер. (к засаживаться) (разг.). 1. За что нибудь надолго усесться. Засесть за стол. || за что и с инф. надолго усесться для какого нибудь дела, прилежно взяться за какое нибудь занятие,… … Толковый словарь Ушакова
ЗАСЕСТЬ — ЗАСЕСТЬ, см. засаживать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
засесть — заколодить, завязть, помешкать, завязнуть, захряснуть, взяться, ни туды и ни сюды, замешкаться, промедлить, заклиниться, закопаться, засидеться, начать, заняться, увязть, застрянуть, увязнуть, сесть, проканителиться, приступить, захрясти, ни туды … Словарь синонимов
ЗАСЕСТЬ — ЗАСЕСТЬ, сяду, сядешь; ел, ела; евший; ев; совер. 1. Надолго расположиться где н. З. дома. 2. за что и с неопред. Сесть надолго, взявшись за какое н. занятие. З. за книги. З. писать. 3. Скрытно расположиться где н. З. в засаду. 4. (1 ое лицо и 2… … Толковый словарь Ожегова
засесть — См. успевать В. В. Виноградов. История слов, 2010 … История слов
засесть — ся/ду, ся/дешь, прош. се/л, се/ла, сов.; заса/живаться, нсв. 1) разг. Надолго расположиться где л. Засесть в деревне. Синонимы: размести/ться, устро/иться 2) (за что, разг.) Усесться надолго, взявшись за какое л. занятие … Популярный словарь русского языка
засесть — (в разных значениях) куда и где. 1. куда (направление действия). Засесть в засаду. ...Боязнь и тоска засели надолго, может быть навсегда, в душу [мальчика] (Гончаров). А как чудесно засесть в сухую пахучую коноплю, в высокую золотистую рожь...… … Словарь управления
засесть — ся/ду, ся/дешь; зася/дь; засе/л, ла, ло; св.; разг. см. тж. заседать, засада 1) Усесться где л., расположившись удобно, основательно и т. п. (обычно надолго) Засе/сть у телевизора. Засе/ … Словарь многих выражений
засесть в голове — запасть в память, застрять в голове, запомниться, запечатлеться в памяти, фиксироваться в памяти, зафиксироваться в памяти, зафиксироваться, фиксироваться, остаться в памяти, сохраниться в памяти, врезаться в память, удержаться в памяти Словарь… … Словарь синонимов
засесть в четырех стенах — См … Словарь синонимов
Засесть гвоздём в голове — СИДЕТЬ ГВОЗДЁМ В ГОЛОВЕ чьей, у кого. ЗАСЕСТЬ ГВОЗДЁМ В ГОЛОВЕ чьей, у кого. Разг. Экспрес. О мысли, идее, которые постоянно волнуют, беспокоят, преследуют. Я видел, что мысль заманить меня на службу гвоздём засела у него в голове (Гончаров.… … Фразеологический словарь русского литературного языка