-
1 засвітити
зажига́ть, засве́чивать -
2 засвічений
техн.; физ. зажжённый (о лампе, фонаре и т. п.) -
3 засвічення
астр.; техн. засве́тка -
4 засвічувальний
техн.; физ. зажига́ющийУкраїнсько-російський політехнічний словник > засвічувальний
-
5 засвічування
-
6 засвічування екрана
засве́чивание экра́наУкраїнсько-російський політехнічний словник > засвічування екрана
-
7 засвічування фотоелемента
засве́чивание фотоэлеме́нтаУкраїнсько-російський політехнічний словник > засвічування фотоелемента
-
8 засвічувати
зажига́ть (лампу, фонарь и пр.), засве́чивать -
9 засвічуватися
зажига́ться, засве́чиваться -
10 паразитне засвічення
парази́тная засве́ткаУкраїнсько-російський політехнічний словник > паразитне засвічення
-
11 засвечивание фотоэлемента
засві́чування фотоелеме́нтаРусско-украинский политехнический словарь > засвечивание фотоэлемента
-
12 засвечивание экрана
засві́чування екра́наРусско-украинский политехнический словарь > засвечивание экрана
-
13 засвечиваться
засві́чуватися -
14 засвечивание фотоэлемента
засві́чування фотоелеме́нтаРусско-украинский политехнический словарь > засвечивание фотоэлемента
-
15 засвечивание экрана
засві́чування екра́наРусско-украинский политехнический словарь > засвечивание экрана
-
16 засвечиваться
засві́чуватися -
17 заверяться
засві́дчуватися, -чується, завіря́тися -
18 засвидетельствованный
засві́дчений, посві́дчений -
19 Засвечивание
засвічування, запалювання. -
20 Освоячить
засвійчити що, присвійчити що.
См. также в других словарях:
засвітліти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
засвітити — 1 дієслово доконаного виду запалити; почати відбивати світло; з явитися; вдарити засвітити 2 дієслово доконаного виду зіпсувати фотоматеріал … Орфографічний словник української мови
засвічувати — 1 дієслово недоконаного виду запалювати засвічувати 2 дієслово недоконаного виду псувати фотоматеріал … Орфографічний словник української мови
засвідчити — [засв’і/джчиетие] чу, чиеш; нак. в і/джч, в і/джчтеи … Орфоепічний словник української мови
засвітитися — [засв іти/тиес а] в ічу/с а, в і/тиес :а, в і/тиец :а, в і/т ац :а; нак. в іти/с а, в іт і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
засвідчувати — засвідчити (юридично оформляти печаткою й підписом документи, підтверджуючи їх правдивість), посвідчувати, посвідчити … Словник синонімів української мови
засвічувати — засвітити (запалювати що н., щоб викликати світіння), світити, запалювати, запалити, розсвічувати, розсвітити … Словник синонімів української мови
засвідчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
засвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
засвідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
засвідчитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови