-
101 Trennungshieb
mDeutsch-Russische Wörterbuch polytechnischen > Trennungshieb
-
102 exterior
1. n1) зовнішність; зовнішній вигляд2) екстер'єр3) pl зовнішнє, неістотне, удаване, уявне4) pl зовнішні обставини5) театр. декорація, що зображує пейзаж2. adj1) зовнішній2) сторонній3) чужоземний, іноземний, зарубіжний* * *I n1) зовнішність; зовнішній вигляд3) pl зовнішнє, несуттєве; зовнішні обставини4) миcт. декорація, яка зображує ( відкритий) пейзаж5) cпeц. зовнішня частинаII a1) зовнішнійexterior angle — мaт. зовнішній кут
exterior unit — aмep.; вiйcьк. флангова частина; кiнo натурний
2) сторонній (нaпp., про допомогу)3) чужоземний, іноземний; закордонний -
103 external
1. n1) зовнішній бік, зовнішня поверхня2) pl зовнішнє, показне, неістотне3) pl зовнішність, зовнішній вигляд4) зовнішні обставини2. adj1) зовнішнійexternal appearance — зовнішній вигляд; екстер'єр
2) що перебуває за (зовні)3) іноземний, зовнішнійDepartment for E. Affairs — міністерство закордонних справ (Канади)
external service — зарубіжне радіомовлення; закордонна служба
4) сторонній; що не стосується даного питання5) поверховий, показний6) філос. об'єктивний; що існує незалежно від нас* * *I n1) зовнішня сторона, поверхня2) pl зовнішнє, показне, несуттєве3) pl зовнішність, зовнішній вигляд; зовнішні обставиниII a1) зовнішнійexternal angle — мaт. зовнішній кут
external cause — мeд. екзогенний чинник
external dimensions — cпeц. габарити; ( часто to) який знаходиться поза ( чим-небудь)
2) зовнішній, іноземний3) сторонній; який не стосується даного питання, суті справи4) поверховий, зовнішній, показний5) фiлoc. об'єктивний, існуючий незалежно від нас6) який навчається екстерном; який вивчається екстерном -
104 foreign exchange
-
105 trans-frontier
adjзакордонний, зарубіжний* * *aзакордонний, іноземний -
106 underinvoicing
n; ком. -
107 visit
1. n1) візит, відвідання2) огляд, відвідання3) тимчасове перебування, поїздка4) амер., розм. дружня розмова5) юр. обшук, огляд (корабля)6) військ. перевірка (караулу)>2. v2) бувати, ходити, їздити (кудись)3) гостювати, бути чиїмсь гостем; зупинятися, тимчасово перебувати4) бути постійним відвідувачем5) спіткати, уражати (про хворобу тощо)6) оглядати; інспектувати7) обшукувати8) амер. балакати, розмовляти9) бібл. карати, мститися; насилати (щось)10) благословляти, винагороджувати; розраджувати* * *I n.1) візит, відвідування; перебування в гостях; courtesy visit дип. візит ввічливості; goodwіll visit дип. візит доброї волі; mutual /recіprocal/ visits дип. взаємні візити; socіal visit світський чи дружній візит; to return a visit відповісти на /нанести відповідний/ візит; to make а visit to a neіghbour відвідати сусіда; зайти до сусіда; to receіve /to have/ a visit from smb. приймати кого-н.; to go out on a visit піти в гості; we had a visit from a tax collector [from a polіceman] до нас приходив податківець [поліцейський]; відвідування, огляд; visit to a museum [to a theatre, to a gallery] відвідування музею [театру, галереї]; visit to the scene of the crіme виїзд на місце злочину; тимчасове перебування; поїздка; to be on а visit to smb. гостювати у кого-н.; I don’t lіve here, І am only on a visit я тут не живу, я приїжджий; we decіded to prolong our - to Rome ми вирішили продовжити своє перебування в Римі2) сл. дружня бесіда; І have much enjoyed thіs pleasant visit дуже було приємно з вами поговорити3) юр. огляд, обшук ( судів); зупинка та перевірка документів судна у відкритому морі, візитація4) військ. перевірка ( варти)II v.1) відвідувати (когось); заходити (до когось), приходити в гості; to visit an old frіend відвідати старого друга; a doctor visits hіs patіents лікар відвідує хворих; відвідувати (що-н.); бувати (де-н.), ходити, їздити (куди-н.); to visit foreіgn countrіes їздити в інші країни /за кордон/; to visit a factory відвідати завод; І hope to visit Rome сподіваюся побувати у Римі; a spot visited by few куточок, де майже ніхто не буває; place never visited by the sun місце, куди не заглядає сонце; гастролювати; сл. (wіth, іn, at) гостювати, бути чиїмось гостем; зупинятися, тимчасово перебувати; to visit іn the country гостювати в селі; to visit at a new hotel зупинитися у новому готелі; visitіng іn Parіs знаходячись /під час перебування/ у Парижі; бути постійним відвідувачем;, to visit pubs бути завсідником пивних2) осягати, уражати (про хворобу, нещастя); famіne often visit s thіs area цей район страждає від голоду; visited by /wіth/ a dіsease уражений хворобою3) юр. робити огляд, інспектувати; top visit the scene of the crіme оглядати місце злочину; обшукувати4) сл. розмовляти, балакати; to visit over the telephone поговорити по телефону; after the concert І visited wіth the pіanіst після концерту я розмовляв з піаністом5) іст. мстити, карати, карати, зганяти (щось на комусь); насилати (що-н.); to visit wіth punіshment насилати покарання; to visit the sіns [the іnіquіty] of the fathers upon the chіldren карати дітей за гріхи [за провину] батьків; do not visit on us the blood of these men нехай кров цих людей не упаде на наші голови; втішати, винагороджувати; благословляти (чим-н.) -
108 foreign exchange
-
109 underinvoicing
n; ком. -
110 зацін
зацін м.заруб -
111 панажы
панажы (понаж) панажы, -оў адз. понаж, -а м.Подвижная педаль в ткацком станке, приводящая в движение нитченки.З бярозы вычасаў ставы ёй новыя, набіліцы кляновыя зрабіў, а панажы выстругаваў кляновыя, навой, як трэба, зарубіў. Купала. Ізноў пачыналі рыпець панажы ў калаўротках, фыркалі, ганяючы вецер, шпулі, мігцелі колы... Адамчык. Глуха ляпалі па ставах набілкі, парыпваў навой, грукалі пад нагамі панажы... Карамазаў.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > панажы
-
112 понаж
панажы (понаж) панажы, -оў адз. понаж, -а м.Подвижная педаль в ткацком станке, приводящая в движение нитченки.З бярозы вычасаў ставы ёй новыя, набіліцы кляновыя зрабіў, а панажы выстругаваў кляновыя, навой, як трэба, зарубіў. Купала. Ізноў пачыналі рыпець панажы ў калаўротках, фыркалі, ганяючы вецер, шпулі, мігцелі колы... Адамчык. Глуха ляпалі па ставах набілкі, парыпваў навой, грукалі пад нагамі панажы... Карамазаў. -
113 замежны
закордоннийзарубіжнийзовнішнійіноземний -
114 чужы
закордоннийзарубіжнийзовнішнійіноземнийсторонній -
115 заграница
закордон (-ну), заграниця.* * *закордо́н, -у, закордо́ння, зарубі́жжя -
116 заграничный
закордонний, заграничний.* * *закордо́нний, зарубі́жний -
117 зарубать
зарубливать, зарубить1) зарубувати, зарубати, (посекать) стинати, стяти, (многих) постинати. [Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають (Чуб. V). По всьому царству постинать малих дітей (Шевч.)];2) -ть на бирке, -ть для памяти - закарбовувати, закарбувати, накарбовувати, накарбувати. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки йому хто винен, або скільки й чого кому продано (Єфр.)]. - бить себе на носу - закарбувати собі на носі (Куліш); (запомнить) затямити. [Зрозумійте й затямте собі (Франко)];3) -бить дорогу в лесу для воен. целей - засікти, (во множ.) позасікати (шляхи). [Шляхи лісові позасікали і за тими засіками на ворога чатували (М. Грінч.)]. Зарубленный - зарубаний; закарбований.* * *несов.; сов. - заруб`ить1) зару́бувати, заруба́ти и мног. позару́бувати2) горн. зару́бувати, заруба́ти3) (сов.: запомнить) затя́мити; [до́бре] запам'ята́ти\зарубать би́ть [себе́] на носу́ (на лбу) — закарбува́ти (заруба́ти) [собі́] на но́сі
-
118 зарубаться
несов.; сов. - заруб`иться( ранить себя топором) уру́буватися, -буюся, -буєшся, уруба́тися -
119 зарубежник
-
120 зарубежный
закордонний. [Друковані були по закордонних виданнях (Грінч.)].* * *зарубі́жний; ( заграничный) закордо́нний
См. также в других словарях:
ЗАРУБ — древнерусский город крепость 11 13 вв. на правом берегу Днепра, для защиты переправы (Зарубского брода) от половцев. Городище близ с. Зарубинцы Киевской обл. (Украина). Остатки церквей Зарубского монастыря 11 12 вв … Большой Энциклопедический словарь
заруб — сущ., кол во синонимов: 2 • зарубание (4) • зарубина (6) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
заруб — Местное повреждение поверхности лесоматериалов топором. [ГОСТ 2140 81] Тематики видимые пороки древесины … Справочник технического переводчика
заруб. — заруб. зарубежный Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
Заруб — – местное повреждение поверхности лесоматериалов топором. [ГОСТ 2140 81] Рубрика термина: Дефекты, деревообработка Рубрики энциклопедии: Абразивное оборудование, Абразивы, Автодороги … Энциклопедия терминов, определений и пояснений строительных материалов
Заруб — Координаты: 49°58′45″ с. ш. 31°25′33″ в. д. / 49.979167° с. ш. 31.425833° в. д. … Википедия
Заруб — древнерусский город крепость XI XIII вв. на правом берегу Днепра, для защиты переправы (Зарубского брода) от половцев. Городище близ с. Зарубинцы Киевской области (Украина). Остатки церквей Зарубского монастыря XI XII вв. * * * ЗАРУБ ЗАРУБ,… … Энциклопедический словарь
Заруб — древнерусский город крепость (11 13 вв.), ныне городище близ с. Зарубинцы Переяслав Хмельницкого района Киевской области УССР, на правом берегу Днепра, против устья р. Трубеж. Вероятно, был основан для защиты переправы через Днепр; З.… … Большая советская энциклопедия
зарубіжжя — [заруб’і/ж :а] ж :а … Орфоепічний словник української мови
Заруб — 155. Заруб Местное повреждение поверхности лесоматериалов топором Источник: ГОСТ 2140 81: Видимые пороки древесины. Классификация, термины и определения, способы измерения … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
зарубіжний — [заруб’і/жнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови