Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

запуст

  • 1 Запустҍваю

    Запустҍваю ѡледенҍваю

    Синонїма Славеноросскаѧ > Запустҍваю

  • 2 запустение

    запустіння, спустіння, пустка, пустовщина, спустоша[і]лість, руйновина. [Наблизилось запустіння його (Св. П.). Всередині спустошалість страшна і противна (Куліш). Черепки під ногами, шматки паперу, пустка руїни - будили ще більшу жадобу нищити (Коцюб.)]. Мерзость -стения - гидота (мерзота) запустіння.
    * * *
    запусті́ння

    Русско-украинский словарь > запустение

  • 3 запустевший

    запусті́лий; зане́дбаний; (ещё) забу́тий Бо́гом

    Русско-украинский словарь > запустевший

  • 4 заговенье

    пущання и пущення, запуст (-ту) и запусти (-стів), запуски (-сків), заговіни (- він). [Діждалися пущання на піст (Квітка). Латин прибравсь мов на запуст (Котл.)].
    * * *
    церк.; тж. з`аговены
    пу́щення, пуща́ння, за́пуст, -у, за́пусти, -тів, за́говини, -ви́н

    Русско-украинский словарь > заговенье

  • 5 запускать

    запущать) запустить
    1) кого куда (впускать) - упускати, упустити, (о мн.) повпускати кого куди, до чого. -ти-ка телят в сарай - впусти-но телята в повітку (до повітки). -скать, -стить в хлеб (производить потраву) - запускати, запустити що ким, (за)пускати, (за)пустити в спаш, в пашню (коні, корову). [А ми просо засієм. А ми стадом запустим, запустим (Метл.). Не пусти коні в спаш! Пустив коні в пашню (Поділля)];
    2) кого что (оставлять без ухода, в небрежении) - занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занехаяти и занехати, залишати, залишити кого, що, (редко) запускати, запустити, (о мн.) позанехаювати. [Занехаяла геть усе, і виховання своїх дітей (Звин.) Занедбав поле. Одна жінка запустила діжу, що вона й на діжу не похожа (Грінч. I)]. -скать, - стить дела - занедбувати, занедбати, запускати, запустити и т. д. справи. -скать, -стить корову - запускати, запустити корову. -скать, -стить болезнь - задавнювати, задавнити, (редко) запускати, запустити хоробу. -скать, -стить бороду, кудри - запускати, запустити бороду кучері. -скать, -стить ногти - відпускати, відпустити (ніготь), повідпускати нігті (пагності, пазурі);
    3) (бросать чем-н. в кого) шпурляти, шпурнути, жбурити, пожбурити, пошпурити, (однокр.) жбурнути, шпурнути чим на (в) кого;
    4) (гнать, погнать) пускати, пустити, затинати, затяти. [Пустив коні що-духу. Як затяв коня, аж летить (Звин.)]. -скать, - стить храпенье - (зав)давати, (зав)дати, затинати, затяти хропака, хропти хропака;
    5) (вонзать в кого, во что) запускати, запустити в кого, в що, вгороджувати, вгородити в кого, в що, втереблювати, втеребити, впірити в кого, в що; см. ещё Вонзать. [Як на ляха козак налітав, в нього спис запускав (Мог.). І запустить пазурі в печінки Шевч.). Та вгородила в своє серденько гострий ніж (Пісня)]. -стить руку в карман - закласти (засунути, застромити) руку в кишеню. -стить куда-л. руки (воспользоваться ч.-н. чужим) - простягти лапу, сунути руку куди, погріти руки чим. -стить кому (в нос) гусара - запустити пинхву кому. -скать, -стить глаз (глазуна, глазенапа) - закидати, закинути оком, зиркати, зир(к)нути (кутиком ока) куди, на кого. -скать, -стить в паз - запускати, запустити в жолоб (паз, бурт), забуртовувати, забуртувати, (вколачивать) за[у]саджувати, за[у]садити, забивати, забити, вбивати, вбити;
    6) (класть закваску) заквашувати, заквасити що, запускати, запустити що чим (дріжджами). -скать, -стить дрожжами (квас, пиво) - запускати, запустити дріжджами (квас, пиво);
    7) -скать, -стить за галстук (выпивать) - заливати, залити и залляти очі, пити-непроливати;
    8) (сильно ругать) загинати, загнути кому;
    9) -скать змея - пускати змія. -кать кубарь (волчка) - пускати дзиґу. -стить шарманку - завести катеринку. Запущенный - впущений; занехаяний, занедбаний, (редко) неприкоханий, (о болезни) задавнений; (вонзённый) запущений, угороджений. -ные дела - занедбані справи. Дела -щены - справи занедбано.
    * * *
    I несов.; сов. - запуст`ить
    ( приводить в движение) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти, пуска́ти, пусти́ти; ( бросать чем в кого-что) ки́дати, ки́нути, шпурля́ти, шпурну́ти и пошпу́рити, диал. шпуря́ти, шпу́рити и пошпурну́ти; ( когти) упина́ти, уп'ясти́ (упне́)

    \запускать ти́ть слове́чко (словцо́) — заки́нути слівце́ (слове́чко)

    II несов.; сов. - запуст`ить
    ( доводить до запустения) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти; ( болезнь) зада́внювати, зада́внити; ( отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти

    \запускатьть дела́ — запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти (зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, занеха́яти) спра́ви (діла́)

    Русско-украинский словарь > запускать

  • 6 заказник

    заказной лес) заповідник (-ка), запуст (-ту).
    * * *
    ( заповедник) запові́дник, зака́зник, -а и заказни́к, -а

    Русско-украинский словарь > заказник

  • 7 запустелый

    спустілий, спустоша[і]лий. [Щоб йому дано грошей на піднову київського спустошалого замку (Куліш)].
    * * *
    запусті́лий зане́дбаний

    Русско-украинский словарь > запустелый

  • 8 запустеть

    см. Запустевать.
    * * *
    запусті́ти

    Русско-украинский словарь > запустеть

  • 9 запущение

    занедбання, занехаяння; задавнення (хороби). [На всьому є слід занедбання (Л. Укр.)].
    * * *
    запусті́ння

    Русско-украинский словарь > запущение

  • 10 заросль

    заросль (-слі), заро[і]ст (-росту), заросні (-нів), поро[і]ст (-росту), порости (-тів), хащ (-щи), хащник (-ку), чагарі (-рів), чагарник (-ку); (мелкая лесная хворостовая) хмизни[я ]к (-ку), хворостиння (-ня); (молодая, в свеже срублен. лесу) запуст (-ту); (густая лесная чаща, дебрь) нетря, (обыкн. мн.ч.) нетрі (-рів), пуща, гущавина; (на берегу реки) бережняк (-ку). Камышевые и тростниковые -сли в перемежку с сенокосами заливными - плавні (- нів).
    * * *
    1) за́рості, -тей; ( кустарник) чагарни́к, -а, чага́р, -я; ( густая) за́пуст, -у, ха́щі, -щів, ха́ща, диал. хащ, -у, хащина́
    2) (перен.: о большой бороде, усах) за́ріст, -росту

    Русско-украинский словарь > заросль

  • 11 ляда

    -дина
    1) (пустошь) пустівщина, запуст (-ту);
    2) (заросли) чагарі (-рів), чагарник (- ку);
    3) (пожог) паленина;
    4) (мочажина) мочар (-ра), (зап.) млака.
    * * *
    диал.
    1) луг, -у; ( буерак) байра́к, -а и -у; ( заросли) чагарі́, -рі́в, чага́р, -я, чагарни́к, -у, за́пуст, -у
    2) (место, расчищенное под луг или пашню) пустище; ( пожог) палени́на; ( вырубка) зруб, -у, пору́бка, по́руб, -у
    3) ( овраг) яр, род. п. я́ру, увел. яру́га; ( балка) ба́лка

    Русско-украинский словарь > ляда

  • 12 мерзость

    1) (всё мерзкое, гадость) мерзота, гидота, бридота, мерзенство, паскудство, (гнусность) плюгавство, мерза, гид (-ду), гидь (-ди), огида, огидь (-ди), брид (-ду), бридь (- ди), гижа, погань (-ни). [Я все своє життя кохався в мерзоті (Самійл.). Яка гидота це! за віщо він мене образив? (Грінч.). Тьху, бридота! (Крим.). Несеш до мене свої страждання? своє мерзенство? (Коцюб.). Пхе, яке паскудство! (Н.-Лев.). Отаке плюгавство вчинив (Л. Укр.). Таку мерзу пустити! (Липовеч.). Ця погань мені органічно противна, мені про таку гидь соромно і помислити! (Крим.)]. -сти (мн. ч.) - мерзоти (-зот), всяка мерзота (гидота и т. п.). [Співає про мерзоти, про які апостол радить людям навіть не розмовляти (Крим.)]. -зость запустения - гидота (мерзота, торжеств. мерзість) запустіння. -зость из -стей - гидка гидота; (о человеке) гид-гидом. [Такий поганий - гид-гидом (Сл. Гр.)]. Устроить -зость кому - гидоту (мерзоту) учинити кому (Крим.). Погрязнуть, коснеть в -сти - мерзіти (Шевч.);
    2) (мерзкое существо) мерзота, гидота, огида (общ. р.), гид (-да; м. р.), паскуда (общ. р.). [Чи ісправник, чи асесор, чи друга огида (Рудан.)];
    3) (мерзкость) мерзенність, гидкість, огидність, бридкість, паскудність (-ости) чого; см. Мерзостность. -зость преступления - огидність злочину.
    * * *
    1) (качество, свойство) мерзе́нність, -ності, мерзо́тність; паску́дність
    2) (то, что вызывает омерзение) мерзо́та; паску́да; ( гадость) гидо́та; паскудство

    Русско-украинский словарь > мерзость

См. также в других словарях:

  • запустіти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • Запуст — Село Запуст укр. Запуст Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • запустілий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • запустілість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • запустіння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • запустілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до запустіти. || у знач. прикм …   Український тлумачний словник

  • запустілість — лості, ж. Стан за знач. запустілий …   Український тлумачний словник

  • запустіння — я, с. Дія та її результат за знач. запустіти …   Український тлумачний словник

  • запуст — I у, ч. 1) розм. Те саме, що зарість. || перен. Про бороду або вуса. 2) зах. Живопліт. II у, ч., заст. Останні дні напередодні великого посту, коли віруючим дозволяється споживати скоромне …   Український тлумачний словник

  • запустіти — і/є, док. Стати занедбаним; спустіти, збезлюдіти …   Український тлумачний словник

  • запуст — і запусти Те саме, що заговини …   Словник церковно-обрядової термінології

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»