-
1 заповіт
-
2 заповідь
-
3 заповідь
commandment, precept -
4 заповіт
death wish, testacyment, will, last will, last will and testament -
5 заповідати
= заповістиto leave by will (to), to bequeath (to), to make a testament ( a will); ( про нерухомість) to devise (to) -
6 заповісти
-
7 заповідник
-
8 заповідач
-
9 заповідний
1) ( під охороною держави) protected; prohibited; ( незайманий) virgin2) див. завітний -
10 заповітний
1) ( заповідальний) testamentary2) див. завітний3) (про мрію, бажання) fond, lifelong; cherished; intimate; dear, precious -
11 заповідальна дієздатність
Українсько-англійський юридичний словник > заповідальна дієздатність
-
12 заповідальне відказування
( рухомості або нерухомості) bequest, gift by will, testamentary giftУкраїнсько-англійський юридичний словник > заповідальне відказування
-
13 заповідальне відказування нерухомості
devise, general legacy, legacyУкраїнсько-англійський юридичний словник > заповідальне відказування нерухомості
-
14 заповідальне відказування рухомості
Українсько-англійський юридичний словник > заповідальне відказування рухомості
-
15 заповідальне майно
entail, entailed estate, ( обмежене в порядку успадкування та відчуження) entailed property, estate tail, limited feeУкраїнсько-англійський юридичний словник > заповідальне майно
-
16 заповідальне майнове право
Українсько-англійський юридичний словник > заповідальне майнове право
-
17 заповідальне право
interest in tail, law of willsУкраїнсько-англійський юридичний словник > заповідальне право
-
18 заповідальне розпорядження
testamentary disposition, testamentary prescriptionУкраїнсько-англійський юридичний словник > заповідальне розпорядження
-
19 заповідальний
entailed, testamentary -
20 заповідальний документ
testamentary document, testamentary instrument, testamentary paperУкраїнсько-англійський юридичний словник > заповідальний документ
См. также в других словарях:
заповіт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
запов. — запов. заповедник Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
заповіт — у, ч. 1) Офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті. || Передсмертна воля. 2) перен. Настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам. || Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів. 3) … Український тлумачний словник
заповідь — «дати на заповіді»: проголошення в церкві прізвищ тих, що заявили бажання одружитися [VII] … Толковый украинский словарь
заповід — віди, ж. Ол. 1. Оголошення, оповіщення, об ява; провіщення, передвіщення, оповідь. В тоту неділю буде перша заповід. 2. Біблійне повчання морально побутового характеру … Словник лемківскої говірки
заповіт — віту, ч. Пт. Настанова, наказ дані нащадкам або послідовникам. Народ виконав Шевченків заповіт і поховав поета там, де він хотів … Словник лемківскої говірки
заповітрений — Заповітрений: заражений (недугою) заражений хворобою [VI,VII] заражений [23;II,IV,V,IX] неспокійний [XIX] [i]Наказ за наказом відходив із львівського намісництва до «заповітрених» повітів [XIX] … Толковый украинский словарь
заповідатися — Заповідатися: передбачатися, обіцяти бути [53] … Толковый украинский словарь
заповідати — заповісти (залишати що н. комусь у спадок), відказувати, відказати; відписувати, відписати, записувати, записати, переписувати, переписати (даючи письмове розпорядження) Пор. залишати I, 2) … Словник синонімів української мови
заповідальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
заповіданий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови