-
1 запалитися
техн.; физ. воспламеня́ться -
2 вспылить
запалитися, розпалитися, скипіти, спалахнути, спахнути, загорітися гнівом, впасти в пасію, (безл.) спалити. Я вспылил - мене спалило. Вспыливши - з опалу. [Та це він з опалу сказав].* * *скипі́ти; ( вспыхнуть) спалахну́ти, спахну́ти -
3 возбуждаться
возбудиться1) збуджуватися, збудитися. См. Пробуждаться;2) зворушуватися, зворушитися, розворушуватися, розворушитися, дратуватися, роздратуватися, запалюватися (запалятися), запалитися, розпалюватися, розпалитися; (о полов. возб.) розпалюватися, розпалитися, запалюватися, запалитися, роз'ятрюватися, роз'ятритися, заяритися, роздрочитися.* * *несов.; сов. - возбуд`иться1) (возникать, пробуждаться) збу́джуватися, збуди́тися; ( распаляться) розпа́люватися и розпаля́тися, розпали́тися2) ( волноваться) хвилюва́тися, схвилюва́тися, звору́шуватися, зворуши́тися, збу́джуватися, збуди́тися3) страд., несов. збу́джуватися; виклика́тися; розпа́люватися, розпаля́тися; поро́джуватися, пору́шуватися; хвилюва́тися, звору́шуватися; підбу́рюватися, збу́рюватися, під'ю́джуватися -
4 воспылать
запалати, запалитися, розпалитись, зайнятися, загорітися (гнівом, коханням); (вульг.) розтроюдитися (коханням до кого = втюриться в кого). Воспылать жаждою работы, деятельности - запалитися до праці, до діяльности.* * *загорі́тися, запали́тися, запала́ти, зайня́тися; ( вспыхнуть) спалахну́ти\воспылать гне́вом — загорі́тися (запали́тися, спалахну́ти, запала́ти) гні́вом
-
5 flame up
phr v1) спалахнути, запалитися, зайнятися2) почервоніти, зашарітися3) розсердитися, схвилюватися -
6 relight
-
7 flame up
phr v1) спалахнути, запалитися, зайнятися2) почервоніти, зашарітися3) розсердитися, схвилюватися -
8 возгорать
возгореть и Возгораться, возгореться1) загоряти, -ся, загоріти, -ся, запалати, запалюватися, запалятися, запалитися [Губка запалилася і почала горіти. Запаливсь коханням], займатися, зайнятися [Дмеш, дмеш, - ніяк не займається], розгорятися, розгорітися чим [Розгорівся гнівом], запалати чим [Запалає духом (Кул.)];2) (вспыхивать) вибухати, вибухнути, спалахнути. [Раптом вибухла (спалахнула) війна = вдруг возгорелась война].* * *см. возгораться -
9 возжигать
возжечь запалювати, запалити, розпалювати, розпалити, (только о свече и т. п.) засвічувати, засвітити; (о фимиаме) палити, курити. [Запали в печі. Запалила (засвітила) свічку. Запалив їх бажанням працювати для народу]. -ся - запалюватися, запалитися, розпалюватися, розпалитися, засвічуватися, засвітитися. [Розпалився серцем]. Возжённый - запалений, розпалений, засвічений.* * *несов.; сов. - возж`ечь1) запа́лювати, запали́ти; (лампу, свечу) засві́чувати, засвіти́ти; ( костёр) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти2) перен. запа́лювати, запали́ти, розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти -
10 воодушевляться
-виться запалюватися, запалитися, надихатися, надихнутися, загоратися, загорітися, входити (увійти) в запал, набиратися (набратися) охоти, жвавого (нового) духу. Он воодушевился - новий дух в нього вступив.* * *несов.; сов. - воодушев`итьсязапа́люватися, запали́тисяя; ( вдохновляться) надиха́тися и нади́хуватися, натхну́тися и надихну́тися -
11 воспаляться
воспалиться запалюватися, запалитися, розпалюватися, розпалитися, займатися, за(й)нятися. [Великим гнівом розпаливсь (Котл.). Нирки запалилися - почки воспалились]; (о глазах, ранах) ятритися, заятрюватися, заятритися, роз'ятрюватися, роз'ятритися, приятрюватися, приятритися. [Очі ятряться. Нехай горять, нехай ятряться рани! (Вороний)].* * *несов.; сов. - воспал`иться1) ( возбуждаться) запа́люватися, запали́тися, збу́джуватися, збуди́тися, ( распаляться) розпаля́тися, розпалитися2) мед. запа́люватися, запали́тися; (несов. о ране) ятри́тися и я́тритися -
12 воспламеняться
воспламениться запалюватися, запалитися, розпалюватися, розпалитися, займатися, за(й)нятися, розжеврюватися, розжевритися, розжевріти; (вспыхивать) спалахувати, спалахнути, спахувати, спахнути; (только переносно) роз'ятрюватися, роз'ятритися. [Вогонь перекидається на хату, солом'яна стріха займається (Л. Укр.). Губка запалилася й почала горіти. Розжеврилось і розгорілось (Котл.). Верба раптом спалахує вогнем. Спахує рум'янець. Почувши хміль, хлопці роз'ятрилися: тільки-б гулять (Св. Л.)].* * *несов.; сов. - воспламен`итьсязапа́люватися, запали́тися, займа́тися, зайня́тися; ( распаливаться) розпа́люватися и розпаля́тися, розпали́тися; ( вспыхивать) спала́хувати, спалахну́ти -
13 загорать
загореть1) см. Загораться;2) (подвергаться загару) засма(г)люватися, засма(г)литися, смагнути, засмагнути, смагліти, засмагліти, запікатися, запектися, запалюватися, запалитися, загоряти, загоріти, (немного) присмаглюватися, присмаглитися, присмагліти, (о мног.) позасма(г)люватися, посмагнути, позапікатися; позапалюватися, позагоряти. [Від сонечка личенько смагне. На сонці дуже запеклася (Шевч.)].* * *несов.; сов. - загор`етьзагоря́ти и загора́ти, загорі́ти и мног. позагоря́ти и позагора́ти, засма́люватися, засмали́тися, -смалю́ся, -сма́лишся, засмага́ти и сма́гнути, засма́гнути, обпа́люватися, обпали́тися, -палю́ся, -па́лишся и мног. пообпа́люватися; ( слегка) присмага́ти, присма́гнути, присма́жуватися, присма́житися -
14 загораться
загореться1) займатися, за(й)нятися, запалюватися, запалитися, загорятися, загорітися, підпалюватися, підпалитися. [Вночі зайнялася хата. Губка зайнялася і почала тліти. Моє серце загорілося (Л. Укр.). Серце моє запалюється помстою (Васильч.). Підпалював, підпалював у печі - не підпалюються дрова];2) (зардеться) займатися, за(й)нятися, зашарітися, зажаріти, спалахнути, спахнути; срвн. Вспыхивать, вспыхнуть. [На його виду зайнявсь рум'янець (Н.-Лев.). Зажаріли голівки горицвіту (Васильч.)];3) (засветиться) займатися, за(й)нятися, загорятися, загорітися, сов. зазоритися, зазоріти. [Пишно займалися зорі (Л. Укр.). Крізь хмару сонце занялось (Шевч.). Мов зоря зазорилася. Зазоріли на небі зорі]. -релась война - спалахнула (спахнула) війна.* * *несов.; сов. - загор`еться1) загоря́тися и загора́тися, загорі́тися, займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся; (сов.: запылать) запала́ти, розпала́тися; ( вспыхивать) спала́хувати, -ла́хую, -ла́хуєш, спалахну́ти; ( начинать светиться) засві́чуватися, -чується, засвіти́тися, -сві́титься и мног. позасві́чуватися2) перен. загоря́тися и загора́тися, загорі́тися; (сов.: сильнее) запала́ти; ( о сильном чувстве) запа́люватися, запали́тися, розпа́люватися, розпали́тися\загораться ре́лось уви́деть кого — безл. загорі́лось (закорті́ло) поба́чити кого́
се́рдце (душа́, кровь) \загораться ра́ется, \загораться ри́тся — се́рце (душа́, кров) загоря́ється (загора́ється), загори́ться
-
15 зажигаться
зажечься запалюватися, запалитися, (загораться) займатися, за(й)нятися, загорятися, загорітися, засвічуватися, засвітитися, (о мног.) позапалюватися, позайматися, позагорятися, посвітитися, позасвічуватися; срвн. Загораться, загореться. Ночью -гался костёр - уночі запалювали (запалювано) багаття. Сердце -глось местью - серце запалилося помстою. На небе уже -гаются, -глись звёзды - на небі вже засвічуються (займаються), посвітилися (позасвічувалися) зорі. Глаза -глись ненавистью - очі засвітилися (заогнилися) ненавистю.* * *несов.; сов. - заж`ечься1) запа́люватися, запали́тися; засві́чуватися, засвітитися, и мног. позасві́чуватися и посвіти́тися; розпа́люватися, розпали́тися2) запа́люватися, запали́тися, розпа́люватися, розпали́тися -
16 закуриваться
закуриться закурюватися, закуритися, запалюватися, запалитися. [Ніяк не закурюється люлька - тютюн вогкий (Сл. Гр.). Занялася хата, перекинуло вогонь на другу, - он уже й та закурилася (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - закур`иться1) заку́рюватися, закури́тися; запа́люватися, запали́тися2) (сов.: начать выделяться, стлаться - о дыме, паре, тумане) закурі́ти, -ри́ть и -рі́є -
17 запылать
1) запалати, (сильно и с шумом) запалахкотіти (-кочу, -котиш) и -котати (-кочу, -кочеш). [Земля затрясеться, небо запалає (Шевч.). Огонь знов запалахкотів (Н.-Лев.). Сухих дров поклав, то як запалахкотіло в грубі (Рудан.)];2) (стать огненным, огнеподобным) запалати, заполоменіти, заогнитися, зажаріти. [Небо запалало. Земля під нею запалала, сонечко як мак почервоніло (Квітка). Зажаріли голівки горицвіту, загула бджола (Васильч.). Очі заогнилися ненавищами (Васильч.)];3) (возгореться: о войне, борьбе, битве и т. п.) запалати, (вспыхнуть) спалахнути; (раскраснеться) зашарі[и]тися, зачервонітися, запашіти, зажеврітися (см. Зардеть, -ся, Раскраснеться). Снова -лала свирепая битва - знову лютий бій запалав. Щёки у нее -лали - лиця у неї или їй зашаріли(ся), запашіли. Он весь -лал - він увесь зашарівся. -лать страстью, негодованием, гневом, ненавистью - запалати, запалитися жагою (пристрастю), обуренням, гнівом, (з)ненавистю (ненавищами). [І почувши се, усі в синагозі запалали гнівом (Єв.)].* * *1) запала́ти, усилит. запалахкоті́ти, запалахкота́ти; ( распылаться) розпала́тися2) (перен.: сделаться ярко-красным) запала́ти; ( от прилива крови) запаші́ти, зашарі́ти -
18 запылить
I. 1) (начать пылить) запорошити, закурити, запилити, почати порошити, курити, пилити, (вульг.) закушпелити; (о растениях) почати пилкувати. [Чортик перекрутився скілька разів у снігу, зареготався, пішов дрібушки в степ… та як завихрить, та як закурить (Васильч.). Закрутило, закушпелило шляхом (Мирн.)];2) (помчаться, вздымая за собою пыль) закурити (-рю, -куриш; пр. вр. -курив) и закуріти (-рію, -ієш, пр. в. -курів). [Чоловік тоді його (чорта) зсадив з груші, - чорт аж закурів (Рудч.)];3) см. Запылить 1, 2, 3, 4 (под Запыливать).II. Запылить (вспылить) - запалитися, розпалитися, спалахнути; см. Вспылить.* * *1) ( покрыть пылью) запили́ти, запороши́ти, -рошу́, -ро́шиш, закури́ти, -курю́, -ку́риш, мног. позакурювати, -рюю, -рюєш2) ( начать пылить) запили́ти, закури́ти, закурі́ти, запороши́ти; (безл.) закури́тися, -риться, закушпе́лити -
19 затапливать
затопитьI. (печь) затоплювати и затопляти, затопити в печі, підтоплювати, підтопити, підпалювати, підпалити, запалювати, запалити, розпалювати, розпалити (в печі). Затопленный - затоплений, за[роз]палений и т. д. -ться (в печи) - затоплюватися, затопитися, підтоплюватися, підтопитися, запалюватися, запалитися, підпалюватися, підпалитися (в печі).II. Затапливать, затопить (водой) - затоплювати и затопляти, затопити, потопляти, потопити, заливати, залити и залляти (водою), понімати, поняти водою, (для орошения) наводнювати, наводнити, (о мног.) позатоплювати и позатопляти, позаливати (водою). [Залляла Московщина всю Україну, залляла як повідь Дніпрова (Маковей)]. -пить корабль - затопити, потопити корабель. [Хвиля човен затопила (Гол.)]. -пила вода всю землю - затопила, поняла вода всю землю. Дожди -пили поля - дощі позатоплювали (попідтоплювали, позаливали) поля. Затопленный - затоплений, залитий, заллятий. -ться (водой) - затоплюватися, затопитися, заливатися, залитися (водою), поніматися, понятися водою.* * *I несов.; сов. - затоп`ить( зажигать в печи плите) зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш и мног. позато́плювати, розпа́лювати, розпали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. порозпа́лювати, запа́лювати, запали́ти и мног. позапа́лювати; ( начать отапливать) поча́ти опа́люватиII см. затоплять 2) -
20 недоверие
недовіра, (реже) недовір'я (-р'я), недовірство, невіра, невірство, неймовіра, неймовірство, (потеря веры) зневіра, зневір'я (-р'я). [Він з недовірою подививсь на Онисю (Н.-Лев.). Беру з недовір'ям книжку (Васильч.). Я не сказав «будь вірна» з недовірства (Куліш). До панів народ наш має давню історичну невіру (Основа 1862). Зникне та сумна проміж їх невіра, яка гальмує поступ (Грінч.). Усі з неймовірою стежили за кожним моїм рухом (Коцюб.). Зникне все неймовірство з-межи двох народів (Грінч.)]. -рие к кому, чему - недовіра, недовір'я, невіра до кого, до чого, зневіра, зневір'я до кого, до и проти чого. [Розпалений невірою до жінки, не давав їй просвітку (Грінч.). Надходить розчарування, зневіра до себе (Крим.). Зневір'я проти нещирих заходів до кріпацької реформи (Доман.)]. С -рием - з недовірою и т. п.; см. ещё Недоверчиво. Возыметь -рие - запалитися (перейнятися) недовірою. Иметь (питать) -рие к кому - не мати довіри до кого; см. Недоверять.* * *недові́ра, недові́р'явыразить (оказа́ть) кому \недоверие рие — ви́словити кому́ (ви́явити до кого́) недовіру (недовір'я)
с \недоверие рием — з недові́рою, з недові́р'ям
- 1
- 2
См. также в других словарях:
запалитися — I див. запалюватися. II а/литься, док., вет. Захворіти на запал (див. запал III) … Український тлумачний словник
запалитися — 1 дієслово доконаного виду загорітися; розсердитися; почервоніти; засмагнути запалитися 2 дієслово доконаного виду захворіти на запал … Орфографічний словник української мови
розходитися — I розх одитися і рідко розіхо/дитися, джуся, дишся, недок., розійти/ся, розійду/ся, розі/йдешся, док. 1) Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх чи багатьох). || Іти, попрощавшись; розставатися на якийсь час. ||… … Український тлумачний словник
сполум'яніти — і/ю, і/єш, док., розм. Стати червоним від хвилювання, сорому, гніву і т. ін.; запалитися, почервоніти … Український тлумачний словник
загорятися — загоратися, загорітися (почати горіти), займатися, зайнятися, запалюватися, запалитися; спалах(к)увати, спалахнути, спахати, спахувати, спахнути, запалати, запалахкотіти, блискати, блиснути, палахнути (раптово і швидко); затеплитися (про слабкий… … Словник синонімів української мови
збуджуватися — збудитися (приходити у стан нервового піднесення, напруження), хвилюватися, розпалюватися, розпалятися, розпалитися, запалюватися, запалитися, розгарячатися, розгарячуватися, розгарячитися, розігріватися, розігрітися, наелектризовуватися,… … Словник синонімів української мови
надихатися — надихуватися, натхнутися, надихнутися (чим і без додатка відчувати приплив душевного піднесення під впливом чого н., перейматися натхненням), окрилятися, окрилюватися, окрилитися (без додатка), одухотворятися, одухотворитися книжн.; запалюватися … Словник синонімів української мови