занятие

I. робота, праця, працювання, зайняття, (о ремёслах) промисл (-ла). -тия в школе - наука, навчання, вчиття. [Науку в школі я гадала розпочати на Семена (Кониськ.). Навчання по школах уже почалося (Київ.)]. Учебные -тия - навчання. Научные -тия - наукова праця, наукові студії, наукове працювання. Род -тий - праця. Время -тий - час праці, час працювання. Без определённых -тий - без певної праці. Избрать себе -тие - вибрати собі працю. См. Заниматься чем.

II. Занятие -

1) (земли, леса) займання, зайняття, осягнення. [Земля вольна, усякому рівна, нікому до осягнення не заказана (Куліш)]; (как следствие занятия) заїмка, займанщина;

2) - тие города, крепости и т. п. - здобуття, зайняття, осягнення, опанування міста, фортеці.

* * *

1) ( действие) заня́ття, (неоконч.) займа́ння; посіда́ння; захо́плення; заняття́, (неоконч.) займа́ння

2) (дело, времяпрепровождение) заня́ття; (труд, работа) пра́ця, робо́та

найми, бурлакування, бурлацтво.

* * *

1) ( занятие батрака) на́йми, -мів, наймитува́ння,. батракува́ння, на́ймитство

2) наймити́, -ті́в, наймиті́вство, батра́цтво, на́ймитство

1) (суетливая беготня) метушня, заметушня, крутанина, крутнеча (р. -чі), плутанина, тяганина, гармидер, гембель (р. -бля, м. р.), шамотня, поранина, шарпанина; срв. Барахтанье;

2) (хлопоты) клопіт (р. -поту), захід (р. -ходу) [Три дні заходу, а день празнику], заходи, морока, рахуба, панькання з ким-чим, назоління з к.-ч., (с обмазкой или побелкой комнаты, здания) пічкання, (с ч.-нибудь жидким) таляпанина.

* * *

1) ( беспокойное движение) метушня́, вовту́ження, шамотня́, тягани́на

2) (кропотливое занятие) по́рання, порани́на, по́рпання, тягани́на; шпо́ртання; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів, моро́ка

злодійство, крадіж (м. р.) (р. -жу), крадіж (ж. р.) (р. -жи), крадіжка, крадіння, злодіяцтво. Заниматься -вом - злодіювати, злодіячити, красти.

* * *

гімнастика. Занятие гимнастикой - гімнастикування. Упражняться в г-ке - гімнастикуватися.

* * *

діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).

* * *

1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

2) ( административное или судебное разбирательство) спра́ва

3) канц. спра́ва

4) ( промышленное или торговое предприятие) діло, спра́ва

5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва

6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло

1) (как занятие, действие, школа) малювання, малярство, живопись (р. -си) [Цим літом щиро взявся до малювання; велику картину малює. Вивчусь малярства, змалюю ту красу, що в небі (Неч.-Лев.). Кинути живопись і естетику я й не можу й не хочу, бо це моє покликання (Крим.)]. Заниматься живописью - малярувати. Заработать -сью - замалювати;

2) (произведение, картина, картины) малювання. [Пасмом простягався промінь по церкві, виблискуючи на позлотистому іконостасі, на потемнілому малюванні (Грінч.). Чудове малювання ожило на полотні. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить (Котл.). Гарним малюванням стіни обвішані (Куліш). Ой ти, дівчино, моє малювання].

* * *

інженірство.

* * *

1) ( занятие инженера) інжене́рство, інженерува́ння

2) собир. інжене́рство; інжене́ри, -рів

килим (-ма), (устар.) коб[в]ер (-б[в]ра), (из грубой шерсти, как попона) коц (-ца), (половик) ходник (-ка), (длинный на скамью) полавочник (-ка). [Підлога уся була вистелена килимами (Ор. Лев.). Зелений по землі весна килим розстилає (Шевч.)]. Персидский -вёр - перський килим. Гобеленовский -вёр - гобленівський килим, гоблен (-на). -вёр-самолёт - килим-літун, килим-літак. Заниматься выделкой -ров (домотканных) - коцарювати. Занятие выделкой -ров (домотканных) - коцарювання, коцарство. [Коцарство колись годувало отутечки кілька людей по наших селах (Харківщ.)].

* * *

1) пачкарство, контрабанда;

2) (самый товар) контрабанда, контрабандне (- ного). Троцкистская -да - троцькістська контрабанда;

3) (ремесло контрабандиста) пачкарство, пачкарювання. Заниматься -дой - пачкарювати, провадити контрабанду, пачкувати. [Він уже ввесь вік пачкує (М. Левиц.)].

* * *

1) (ловление) ловіння, ловлення, ловля, ловитва, виловля. [На ловитву з багачами засів потай миру (Куліш). У ставку не погана виловля (Звин.)]. Какова пса -ля, такова ему и кормля - як пес гавкає, так його й годують. Ловкий в -ле - ловний, ловучий, імливий; см. Ловчивый. Жемчужная ловля (место) - перлове ловище. Рыбная -ля (место и промысл) - риболовля, (только место) риболовище. Занятие рыбной -лей - см. Рыболовство. Заработать рыбной -лей - зарибалити. Пойти на рыбную -лю - піти на рибу, піти риби ловити. Звериная -ля - полювання, (у)лови (-вів); срв. Охота. [Не тоді собак годують, як на влови йдуть (Номис). Сіда на коня й їде на полювання (Рудч.)]. Обучать сокола для -ли - заправляти (завчати) сокола на лови (Номис). -ля раков в норах - печерування раків;

2) см. Улов.

* * *

1) ( действие) ло́вля, ло́ви, -вів, лови́тва, лові́ння, ло́влення

2) ( место для ловли) ло́вля, ло́вище

1) (излюбленный, дорогой) улюблений, люблений, укоханий, коханий, любий, уподі[о]бний. [Заграв свою улюблену пісню (Крим.). Уважав М. Вовчка за любленого в народі письменника (Грінч.). Пан-отченьку ти наш коханий! (Куліш). Чи я в батька не кохана була? (Пісня)]. -мый автор, -мое произведенне - улюблений, уподі[о]бний автор, твір. [Своїх уподобних авторів узяла з собою (Н.-Лев.)]. -мое чтение - улюблене читання. - мый вождь - улюблений проводир. -мое занятие, дело - улюблена, люба робота. -мое блюдо, кушанье - улюблена страва, їжа. -мая лошадь - улюблений кінь. -мое дитя - кохана (люба) дитина; найулюбленіша дитина. Самый -мый - найулюбленіший, найукоханіший, найулюблений, найлюбіший, наймиліший. [З своєю найулюбленішою лялькою (Грінч.). Найулюблена дитина (Вороний). Се була його найлюбіша робота (Стефаник)]. -мая трава (росянка), бот. Drosera rotundifolia L. - росичка круглолиста, росянка;

2) (возлюбленный, милый) коханий, укоханий, милий, любий, люблений, (возлюбленная) кохана, люба (-бої и -би), мила, люблена, (сущ.) любко, любчик, коханок (-нка), кохана людина. [Прощатись прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.). Силкувалася виправдати вкохану людину бідолашна дівчина (Грінч.). Жінка суджена, а кума люблена (Приказка). Та вже мені не стояти із моїм коханком (Пісня)].

* * *

1) прич. лю́бий; коха́ний

2) (в знач. прил.: излюбленный) улю́блений; ( милый) лю́бий, ми́лий; ( возлюбленный) коха́ний

3) в знач. сущ. лю́бий, -ого, ми́лий, коха́ний

1) (промысел) маркітантство;

2) (занятие этим пром.) маркітантування.

* * *

1) (ремесло) майстерство, ремество, рукомество, ремесло, рукомесло; ( занятие ремеслом) майстрування (-ння). [До майстерства знявся: у ковалі та й у ковалі (Кониськ.)]. - во плотническое, портняжное, сапожное, слесарное, столярное, часовое и т. п. - ремество (рукомество, майстерство и т. д.) теслярське или просто теслярство, кравецьке (кравецтво), шевське (шевство), слюсарне, слюсарське (слюсарство), столярське (столярство), годинникарське (годинникарство) и т. п. Учиться -ву - учитися майстерства (ремества и т. д.), вчитися майстрування;

2) (искусство в работе) майстерство, майстерність, мистецтво, умілість (-ости); срв. Искусство 1. [Не хутко люди дійшли до теперішньої майстерности (Л. Укр.)]. -во в чём - майстерство, майстерність (-ности) у чому.

* * *

1) ( ремесло) майсте́рство

2) (большое умение) майсте́рність, -ності; майсте́рство

1) (действие) медоваріння, варіння меду;

2) (занятие) медоварство, медоварництво.

* * *

1) (процесс) миловаріння, миловарення;

2) (занятие) - см. Мыловарство.

* * *

1) см. Наушничание 1;

2) (занятие) шепотинництво.

* * *

1) (действие) - см. Нищенствование;

2) (состояние) старецтво, жебрацтво, прохацтво, (бедность) бідняцтво, (пренебр.) злидняцтво, злидарство, харпацтво; см. ещё Нищета. [Щоб він не вибився ніколи із жебрацтва (Франко). Символи прохацтва та чернецтва Будди (Н.-Лев.). Що мені з тобою бідність та харпацтво? (Крим.)];

3) (занятие) старцювання (-ная), жебрацтво, жебри (-рів), (редко) нищунство. [Я нищуном при церкві був; покинув і я своє нищунство, та на Січ (Куліш)]. Заработать -ством что - застарцювати, вижебрати, нажебрати що.

* * *

1) ( состояние) старе́цтво, жебра́цтво; ( действие) старцюва́ння, жебрува́ння, же́брання

2) ( нищета) зли́дні, -нів

I. 1) см. Нужда 4;

2) см. Нужда 2;

3) (тошнота) нуд (-ду), нуда. [Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати (М. Макар.)].

II. общ. р.) принука (общ. р.) нудило (общ. р.), примушувач, -вачка, (с)понукувач, -вачка.

* * *

1) ( принуждение) диал. си́лування, приму́шення, приму́шування

2) ( о человеке) докучлива (надокучлива, настирлива) люди́на; ( нудный человек) нудна́ люди́на, зану́да

3) ( скучное занятие) нудо́та; диал. нуд, -у, нуда́, ну́ди, -дів

перерыть

I. 1) (землю, дорогу и т. д.) переривати, перерити, перекопувати, перекопати, (о мног.) попереривати, поперекопувати що чим;

2) (вещи, бумаги и т. п.) перекидати, перекидати, поперекидати, переворушувати, переворушити, попереворушувати, перерушувати, перерушити, перевертати, поперевертати, перековерсати, перемотлошити, (постель и т. п.) перекуйовджувати, перекуйовдити. Перерытый -

1) переритий, перекопаний, поперериваний, поперекопуваний;

2) перекиданий, переворушений, перерушений, поперевертаний, перековерсаний, перемотлошений, перекуйовджений. -ся -

1) перериватися, перекопуватися, бути переритим, перекопаним;

2) перекидатися, переворушуватися и т. д.; бути перекиданим, переворушеним и т. д.

II. Перерывать, перервать - (нитку, верёвку, струну и т. д.) переривати, перервати, уривати, урвати й увірвати, (о мног.) попереривати що (нитку, мотузку, струну, то-що); (ткань, бумагу) передирати, передерти, передрати, (о мног.) попередирати що (тканину, папір). [Передер надвоє аркуш паперу]; (разговор, занятие) перепиняти, перепинити, перехоплювати, перехопити, перебивати, перебити, переривати, перервати що. [Ходім уже, бабусю, ходім вже! - перехопила панночка(М. Вовч.)]; (сообщение) переривати, перервати. [Сполучення з чужими краями перервано]; (о переговорах: временно) перепиняти, перепинити, (окончательно) зривати, зірвати. Перерванный - перерваний, передраний, перепинений, перехоплений, перебитий, зірваний. -ся - перериватися, перерватися, уриватися, у(ві)рватися, передиратися, передертися, перепинятися, перепинитися, перебиватися, перебитися, зриватися, зірватися; бути перерваним, передраним, перепиненим, перехопленим и т. д. Мирные переговоры -рывались несколько раз - переговори про мир (мирові переговори) перепинялись кілька разів. -рвалась струна - перервалась (у(ві)рвалась) струна.

* * *

1) перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти; (ткань, бумагу) передира́ти, переде́рти и передра́ти, несов. поде́рти, подра́ти; (несов.: изорвать) порва́ти, ( в клочья) пошматува́ти и перешматува́ти, диал. пошматкува́ти, пошмата́ти

2) (прерывать, прекращать), перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти, порива́ти, порва́ти

3) (срывать всё, многое) зрива́ти, позрива́ти