-
81 закрепляться
-
82 закреплённый
-
83 анкерное закрепление
-
84 закрепление дислокаций
-
85 закрепление
-
86 закреплённая дислокация
-
87 закреплённая оправка
-
88 закреплять
-ся, закрепить, -ся закріпляти, -ся, закріпити, -ся, (заклинком) заплішувати, -ся заплішити, -ся. [Козацька велика війна закріпила за нами нашу старосвітську історію (Куліш)]. -пить нитку - закріпити нитку, вузлика зав'язати. -пить дом за кем - закріпити дім за ким.* * *несов.; сов. - закреп`итьзакрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти -
89 закрепляющий
1) прич. яки́й (що) закрі́плює (закріпля́є), закрі́плюючий, закріпля́ючий2) в знач. прил. закріпни́й, закрі́плюючий, закріпля́ючий -
90 укреплять
несов.; сов. - укреп`ить1) укрі́плювати и укріпля́ти, укріпи́ти; ( закреплять) закрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти; ( прикреплять) прикрі́плювати и прикріпля́ти, прикріпи́ти2) (делать более сильным, здоровым) змі́цнювати и зміцня́ти, зміцни́ти, реже укрі́плювати и укріпля́ти и кріпи́ти; укріпи́ти; ( делать более мощным) употу́жнювати, употу́жнити3) ( передавать во владение) закрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти -
91 закрепощать
закрепостить закріпачувати, закріпачити, запанщанити кого, (о мн.) покріпачити. [Він запанщанив багацько й міщан та вільних українських козаків (Н.-Лев.)]. Закрепощённый - закріпачений.* * *ист., перен.; несов.; сов. - закрепост`итьзакріпа́чувати, закріпа́чити, покріпа́чити сов.; ( закабалять) закабаля́ти, закабали́ти -
92 утверждаться
несов.; сов. - утверд`иться1) ( прочно укрепляться) укрі́плюватися и укріпля́тися, укріпи́тися, закрі́плюватися и закріпля́тися, закріпи́тися; ( устанавливаться) устано́влюватися и установля́тися, установи́тися; ( упрочиваться) уста́люватися, уста́литися; ( усиливаться) змі́цнюватися и зміцня́тися, зміцни́тися, несов. зміцні́ти2) (устраиваться, обосновываться) улашто́вуватися, улаштува́тися; ( укрепляться) укрі́плюватися и укріпля́тися, укріпи́тися3) ( давать клятвенное обещание) заприсяга́тися, заприсягти́ся и заприсягну́тися, заприсяга́ти, заприсягти́ и заприсягну́ти; присяга́тися, присягну́тися и присягти́ся4) строит. (несов.) устано́влюватися, установля́тися, утве́рджуватися; укрі́плюватися, укріпля́тися; закрі́плюватися, закріпля́тися; уста́люватися; змі́цнюватися, зміцня́тися; затве́рджуватися, стве́рджуватися; підтве́рджуватися; сві́дчитися, засві́дчуватися; тве́рдитися -
93 крепить
1) (укреплять силы, здоровье и т. п.) зміцняти, зміцнювати, крі[е]пити. [Віра кріпила завзяття (Маковей). Вже-б і помер, та зміцнює мене надія вас побачити (М. Вовч.)];2) -пить железными полосами болтами, гвоздями и т. п. - скріпляти, скріплювати, стягати залізними штабами, шворенями (шрубами), цвяхами и т. п. -пить нитку - закріпляти нитку. -пить паруса - ключувати вітрила. -пить имущество за кем - закріпляти майно за ким. -пить подписью - скріпляти підписом. -пить желудок - твердити, скріпляти, запирати, заколоджувати шлунок. [Сливи не твердять шлунка, а груші твердять (Чернігівщ.). Добрий борщ оскомистий приставляє, живіт козаків скріпляє (Чуб. V)].* * *1) кріпи́ти; ( скреплять) скріплювати, скріпля́ти; ( закреплять) закрі́плювати, закріпля́ти2) (перен.: укреплять, усиливать) змі́цнювати, зміцни́ти, міцни́ти, кріпи́ти3) мед. скрі́плювати, скріпля́ти, кріпи́ти -
94 закреплять
матем., техн., физ., несов. закрепля́ть, сов. закрепи́тьзакрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти -
95 укреплять
техн., несов. укрепля́ть, сов. укрепи́тьукрі́плювати и укріпля́ти, укріпи́ти; ( закреплять - ещё) закрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти; ( прикреплять - ещё) прикрі́плювати и прикріпля́ти, прикріпи́ти; (упрочнять, усиливать) змі́цнювати, зміцни́ти, укрі́плювати, укріпи́ти, кріпи́ти- укреплять ться -
96 закреплять
матем., техн., физ., несов. закрепля́ть, сов. закрепи́тьзакрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти -
97 укреплять
техн., несов. укрепля́ть, сов. укрепи́тьукрі́плювати и укріпля́ти, укріпи́ти; ( закреплять - ещё) закрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти; ( прикреплять - ещё) прикрі́плювати и прикріпля́ти, прикріпи́ти; (упрочнять, усиливать) змі́цнювати, зміцни́ти, укрі́плювати, укріпи́ти, кріпи́ти- укреплять ться -
98 вкреплять
несов.; сов. - вкреп`итьукрі́плювати и укріпля́ти, укріпи́ти; ( закреплять) закрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти -
99 вкрепляться
несов.; сов. - вкреп`итьсяукрі́плюватися и укріпля́тися, укріпи́тися; ( закрепляться) закрі́плюватися и закріпля́тися, закріпи́тися -
100 закрепляться
несов.; сов. - закреп`итьсязакрі́плюватися и закріпля́тися, закріпи́тися, -плю́ся, -пи́шся
См. также в других словарях:
закрій — 1 іменник чоловічого роду дія від: закроювати закрій 2 іменник чоловічого роду обрис, форма чого небудь рідко … Орфографічний словник української мови
закр. — закр. закрыто … Словарь сокращений и аббревиатур
закрій — крою, ч. Рс. Закрій; вирізування з тканини за певною закройкою … Словник лемківскої говірки
закріпитися — [закр іпи/тиес а] пл у/с а, р і/пиес :а/ р іпи/с :а, р і/пиец :а/ р іпи/ц :а, р і/пиемо/с а, р і/пиетеис а/ р іпиете/с а, р і/пл а/ц :а; нак. пи/с а, п і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
закріплений — [закр’і/плеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
закріплення — [закр’і/плеин :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
закрівецький — прикметник … Орфографічний словник української мови
закрійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
закрійник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
закрійниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
закріпачений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови