загіб

небачений, (реже) невиданий, (диал.) невидалий; (небывалый) небувалий, (дивный, чудной) дивовижний, чудний. [Олеся глянула в вікно на небачену картину (Н.- Лев.). На суднах метушилися якісь небачені люди в дивному вбранні (Загірня). Довго дивилася Робінзон та П'ятниця на небачене диво (Грінч.). Приснилось (мені) невидане щастя дивне (Л. Укр.). Новий, нечуваний і невиданий спосіб поетичної творчости (Рада). Вижени мені звіря неслуханого й невиданого (Рудч.)]. Давно, раньше -ный - давно, перше не бачений. Неслыханное, -ное дело - нечувана, невидана (небачена) річ.

* * *

1) (против воли) проти волі, мимо волі, проти бажання;

2) (непроизвольно, неумышленно) мимоволі, (реже) мимовільно и (редко) мимовіль, мимохіть, несамохіть, нехотячи, (з)нехотя. [Мимоволі викотилися у мене з очей сльози (Кониськ.). Мимоволі закрадається думка, що… (Доман.). Очі (його) мимовільно зупинилися на образі (Франко). Инколи таке сплете, що мимовіль розрегочешся (Мова). Мимохіть згадувався їй той радісний трепет, з яким… (Коцюб.). Наталка мимохіть озирнулась (Гр. Григор.). Сагайдачний несамохіть здригнувся (Загірня). Дівчина несамохіть звернула на його увагу (Грінч.). Несамохіть жвавіше робив (Ледянко). Нехотячи починав думати про того, хто читав цю книжку (Крим.). Инколи знехотя розсердишся (Мова). Всі жахнулися знехотя (Н.- Лев.). Нехотя переймаєшся думкою про смерть (Кониськ.)].

* * *

1) мимово́лі, мимохі́ть, несамохіть, неві́льно; недоброхі́ть

2) мимові́льно; несвідо́мо, позасвідо́мо

3) ( против воли) про́ти во́лі, ми́мо волі, понево́лі, зне́хотя; ( по принуждению) ви́мушено

негостинний, (о человеке ещё) негостелюбний. [Покинув негостинну країну (Загірня)].

* * *

1) сщ. - брак (-ву) часу, нікольство, недозвілля (-лля). [Та все, бач, нікольство трикляте - зайвого часу не було (Мова). Як до ціпа, так і нікольство у його, а до дівчат… (Кониськ.)]. За -гом, по -гу - за браком часу, за нікольством. [В неї, за нікольством, назбиралася сила немитої білизни (Загірня)];

2) нрч. - ніколи, нема(є) коли, нема(є) часу, (диал.) нема(є) вправки, невправка. [Ніколи усмак заснути, ніколи борщу сьорбнути (Котл.). Не то що виспатись, а й попоїсти нема вправки (Кролевеч.). Я-б давно була прийшла до вас, дак усе невправка, своєї роботи багацько (Борз.)]. Мне -суг - мені ніколи, я не маю часу.

* * *

1) сущ. брак (-у) ча́су, відсу́тність (-ності) ча́су; ні́кольство

2) в знач. сказ. ні́коли, нема́є (нема́) коли́, нема́є (нема) ча́су; зага́йно

незазнаний, недізнаний, (неиспытанный) неспробуваний, незнаний, невідомий. [Незазнане щастя (Л. Укр.). Недізнане провалля (Загірня). Недізнане так вабить і так лякає! (А. Любч.). Нове, неспробуване ще почуття (Корол.). Перший поцілунок, незнаний і радісний (Дніпр. Ч.)].

* * *

нрч. небагато, трохи, (редко, зап. троха), мало(-що), (устар.) немного, (кое-что) дещо, щось, (малость) дещиця, (не так много) не скільки, (маловато) обмаль, не гурт, (диал.) не з гурта, (перен.) капля, жменя, дробинка, (зап.) дрібка; срв. Много 1 (Не -го). [Тільки бачив, а прочитав дуже небагато (Шевч.). Літературних творів Леніна маємо дуже небагато (Еллан). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.). А згадаймо! може серце хоч трохи спочине (Шевч.). Та я колись трохи плавав (Мирний). Я таки трохи задрімав, щоб хоч мало голові легше було (Квітка). За царя Гороха, як людей було троха (Номис). Лиш дами троха кривляться (Франко). А Перебийніс просить немного (Пісня). Людина без суспільства мало-що спроможна осягнути (Наш). Заробив дещо грошей (Франко). Тютюну вкрав щось, так його й прогнали (Тесл.). Грошенят дещицю приніс (Кониськ.). Діла не скільки (Сл. Гр.). Хоч і не скільки, а й Настя бере воду (Борзенщ.). Новітніх осад іще тут обмаль (Крим.). У передміськім ліску люду обмаль (Крим.). Худобу забрав, не гурт тієї й худоби було (Загірня). У самих у їх не гурт чого є (Грінч.). На світі страв було тоді не гурт, бо м'ясива тоді іще не їли (Крим.). Писав горопаха, щоб прислали грошей, - дак і тут-же не з гурта (Борзенщ.). За старого Хмеля людей було жменя (Номис). Стоїть хатина, коло неї жменя города (Н.-Лев.). Зачне сіріти, так що можна буде хоч дрібку бачити в лісі (Франко). Дрібку постояти і поговорити (Верхр.). Дрібку води в склянятко взяв (Яворськ.)]. -го погодя - трохи згодом, по малій годині. [Коли трохи згодом дзвонок: дзелень-дзелень (Рудч.). Коли по малій годині і він приходить назад (Новомосковщ.)]. -го не два метра - безмаль (без трошки) (не) два метри; срв. Немногий (Без -гого). -го взял - небагато поживився, (грубо) поживився, як пес мухою. -го пользы от этого - з цього небагато користи. -го поправился - трохи очуняв (одужав, оклигав). -го лучше, больше - не багато (не на багато, трохи) краще, більше. Ещё -го и конец - ще трохи та й край.

* * *

1) ( мало) небага́то, тро́хи

2) (несколько, чуть-чуть, слегка) тро́хи

3) в знач. сказ. небага́то

нестриманий, нездержливий, невтримливий, (вульг.) слаб(к)ий на утори. [Він був дуже правдивий, але вдачу мав запальну, нестриману (Загірня). Непосидячої вдачі був дід, - на язик нездержливий (Кониськ.). Богині в гніві тії-ж баби і так-же на утори слабі (Котл.)].

* * *

1) (невыполненный - об обещании, клятве) недоде́ржаний

2) (не умеющий сдерживаться, такой, что трудно сдержать) нестри́маний; ( вспыльчивый) опри́скливий

неспорідненість, (иногда) нерідність, (несходство) несхожість (-ости). [Гнітить мене нерідність наших душ (Загірня)].

* * *