-
1 завещание
1) (духовное) духівниця, духовна (-ної), заповіт (-ту), тестамент (-ту), -ние нотариальное (домашнее) - духівниця (духовна и т. д.) нотаріяльна (домашня). -ние словесное - духівниця словна (словесна). Написать -ние - написати (списати) духівницю (заповіт). Передать по -нию - відписати кому що;2) заповіт, завіт (-ту), заповідання; см. Завет.* * *запові́т, -у; ( духовное) духівни́ця, духо́вна, -ої, тестаме́нт, -у -
2 духовный
1) (бестелесный, душевный) духовий, духовний. [Янголи - істоти духові (духовні). Завсіди українська нація почувала духовну потребу виявити своє духове життя в письменстві (Грінч.)]. -ховный отец - духов(н)ий батько. [Духовим батьком і привідцею цього руху був Драгоманов (Єфр.)]. -ные книги - божественні (духовні) книги. -ные стихи - духовні, побожні пісні. -ное пение - духовні, побожні співи. -ное завещание, духовная - духівниця, духовниця, духовна (Куліш), (редко) духівня, тестамент (р. -та);2) (относящийся к духовенству) духовний, духі[о]вницький. -ное звание - духовний стан. -ное происхождение - духовницький рід (р. роду). [Він духовницького роду]. -ное лицо, особа - духовна особа, духовник. [Вийшов до нас якийсь духовник, чи піп, чи чернець (Звин.)]. -ное училище - духовна школа. Духовные - духовні, духівництво. [На кого ни глянь, хоч на панів, хоч на духовних (Основа)].* * *духо́вний -
3 недействительный
1) (нереальный) недійсний, нереальний, (неистинный) несправжній, несправдешній, неправдивий. [Це недійсна подія (Київ). Усі незрозумілі явища раціоналізм визнає за нереальні, за неправдиві (Доман.). Зроби так, щоб те, що минуло, було неправдивим! ((Крим.)];2) (не имеющий силы, значения) недійсний, нечинний, (юрид. ещё) неважний, неправосильний; (тщетный) марний, даремний. -ный голос (при голосовании) - недійсний (неважний) голос. -ный закон - нечинний (неправосильний) закон. -ное лекарство - непомічні (нечинні) ліки; ліки, що не мають сили. [Дали пити якусь травину, вона не має сили (Звин.)]. -ные меры - недійсні (марні) заходи. Это удостоверение -но - ця посвідка недійсна. Признать завещание -ным - визнати духівницю (духовну) за недійсну (нечинну, неважну). Просьбы мои -ны - прохання (просьби) мої марні (даремні, не мають сили).* * *1) ( недейственный) недійови́й2) ( не имеющий законной силы) неді́йсний -
4 нотариальный
нотаріяльний. -ный акт - нотаріяльний акт. -ное духовное завещание - нотаріяльна духівниця. -ное заявление - заява через нотаря, нотаріяльна заява. -ная контора - нотаріяльна контора. -ным порядком - нотаріяльним порядком, нотаріяльно, через нотаря. -ный сбор - нотаріяльна оплата.* * *нотаріа́льний -
5 приказ
1) наказ, приказ, розказ (-зу), загад (-ду), (стар.) розказання, (предписание) припис (-су). [Невже кривавий наказ оцей дала вам королева? (Грінч.). Біда не знає приказу (Ном.). А батько наче забув панський загад (М. Вовч.). Лісник пильнував панського розказу (М. Вовч.)]. Строгий -каз - гострий, суворий наказ. -каз по армии - наказ військові. По -зу - з наказу. Согласно -зу и -за - згідно з наказом, відповідно до наказу. Во исполнение -за - виконуючи наказ. Уплатить тому-то или его -зу - заплатити такому-то або за його наказом. Дать -каз - наказати, наказ(а) видати. Исполнить -ние - розказ (наказ) учинити, виконати;2) стар. (учреждение) - приказ (-зу);3) стар. - см. Завещание.* * *1) нака́з, -у; ро́зказ, -у, зака́з, -у; за́гад, -у2) ист. прика́зприка́зы обще́ственного призре́ния — прика́зи грома́дської опі́ки
-
6 Написывать
написать1) написувати чого, написати що и чого, списувати, списати про що, (начертывать) накреслювати, накреслити, (нацарапывать, намарывать) надряпувати чого, надряпати що и чого, нашкрябувати чого, нашкрябати що и чого, нариґлювати, нариґувати, набазграти, (о мног.) понаписувати, пописати, понакреслювати, понадряпувати, понашкрябувати, понариґльовувати що и чого. [Напиши оце слово (Сл. Гр.). Написав дечого на перший раз (Квітка). Вона взяла й понаписувала на всіх воротях (Рудч.). У книгах усе як- раз пописано (Основа 1862). Врадили про все в тім папері списати; як уміли так і списали (Грінч.). Та вирвемо по листочку, спишемо по письмочку (Гнід.). Коли й надряпає що по- вкраїнському, то се не великого важить (Грінч.). Це він сам нариґував, щоб нас піддурити (Богодух.)]. -сать письмо кому - написати листа кому, до кого, (диал.) налистувати кому, до кого, (о мног.) пописати, понаписувати листи. [Приведеш до мене, як попишу листи (Куліш)]. -сать в письме (уведомить) - написати, прописати, приписати (в листі). [У листі написав їй про все (Богодух.). Чому-ж ти мені зараз сього не прописала? (М. Вовч.). Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали (Київщ.)]. -сать в ответ кому - відписати кому. [Я відписав тобі того самого дня, як твого листа одібрав (Київщ.)]. -сать книгу, сочинение - написати (скласти) книгу, твір. -сать (составить) список, постановление, завещание - написати (списати, скласти) спис, ухвалу, духівницю (заповіт, тестамент). [Спишу папери всі по формі, як годиться (Самійл.). Списав Хмельницький на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш). Списали постанову (Грінч.). І тестамент сама списала свій (Грінч.)];2) -сать красками, кистью, образами - змалювати, намалювати, вималювати фарбами, пензлем, образами), (устар.) написати, списати, виписати кого, що. [Була чорнява, в рум'янцях, - змалювати-б таку та дивитися (М. Вовч.). Твоє біле личко да й намалювати (Чуб.). Коли-б мені тії малярі, вималювала-б милого собі (Метл.). Ой ти, Оксано, паняночко, в тебе личко, як яблучко, - не так личко, як ти сама, як на картині написана: писав три дні ще й три годині, доки виписав як на картині; писав три дні ще й три ночі, доки виписував карії очі (Пісня). Типи в повісті змальовано майстерно (Київ)];3) см. Надписывать. Написанный -1) написаний, списаний, накреслений, надряпаний, нашкрябаний, нариґльований, набазграний, понаписуваний и т. п.;2) змальований, намальований, вималюваний, списаний, виписаний (на картині). [До того часу у нас не було докладної програми, списаної на папері (Азб. Ком.). Зовсім ніби картина намальована штучним пензлем (Н.-Лев.)]. Красиво -ный - гарно (красно) написаний; краснописний;3) см. Надписанный. -ться -1) написуватися, написатися, списатися, накреслитися, надряпатися, нашкрябатися, нариґлюватися, (о мног.) понаписуватися, пописатися и т. п.; бути написаним, списаним, понаписуваним и т. п. [Як що пописалося у Шевченка під надихом фальшованої історичньої традиції, так воно й заклякло навіки (Куліш). Глянь, як гарно написалося (Київщ.)]. Видно так ему на роду -сано - мабуть уже так йому судилося (на віку написано). Что -сано пером, того не вырубишь топором - що написано пером, того не вивезеш і волом (Номис);2) змалюватися, намалюватися, вималюватися; бути змальованим, намальованим; (устар.) написатися, списатися, виписатися;3) (записываться) записуватися, записатися, (о мног.) позаписуватися, пописатися. Он -сался купцом - він записався в крамарі;4) см. Надписываться;5) (вдоволь, сов.) написатися, (красками) намалюватися, (о мног.) понаписуватися, понамальовуватися.
См. также в других словарях:
ЗАВЕЩАНИЕ — (will) Документ, в котором содержатся указания по поводу распоряжения имуществом какого либо лица после его смерти. Завещание не имеет юридической силы до момента смерти завещателя и, по желанию завещателя (testator), может быть неоднократно… … Финансовый словарь
завещание — Духовная, последняя воля, последнее распоряжение. ... .. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. завещание духовная, последняя воля, последнее распоряжение, завещанное имущество;… … Словарь синонимов
Завещание — как лит ый жанр использование словесной формы (зачина, формул, композиции, заключения) юридического завещания для разработки дидактической или сатирической тематики. Как дидактический жанр З. вливается в общую форму поучения (см.). Как… … Литературная энциклопедия
Завещание — (will) Документ, в котором содержатся указания по поводу распоряжения имуществом какого либо лица после его смерти. Завещание не имеет юридической силы до момента смерти завещателя и по желанию завещателя (testator) может быть неоднократно… … Словарь бизнес-терминов
завещание — Документ, в котором содержатся указания по поводу распоряжения имуществом какого либо лица после его смерти. Завещание не имеет юридической силы до момента смерти завещателя и, по желанию завещателя (testator), может быть неоднократно изменено,… … Справочник технического переводчика
ЗАВЕЩАНИЕ — завещательное распоряжение составленное в соответствии с действующим законодательством и по определенной форме, нотариально заверенное письменное распоряжение владельца имущества, ценностей, денежных вкладов о том, в чье владение должна быть… … Экономический словарь
ЗАВЕЩАНИЕ — распоряжение гражданина своим имуществом на случай смерти, а также сам документ, которым оно оформляется. В соответствии со ст. 534 ГК РСФСР каждый гражданин может оставить по 3. все свое имущество или часть его (не исключая предметов обычной… … Юридический словарь
ЗАВЕЩАНИЕ — ЗАВЕЩАНИЕ, распоряжение гражданина относительно своего имущества на случай смерти, сделанное в установленной законом форме (нотариальной или приравненной к ней). По российскому праву гражданин может завещать все свое имущество или часть его… … Современная энциклопедия
ЗАВЕЩАНИЕ — распоряжение гражданина относительно своего имущества на случай смерти, сделанное в установленной законом форме (нотариальной или приравненной к ней). По российскому праву гражданин может завещать все свое имущество или часть его одному или… … Большой Энциклопедический словарь
ЗАВЕЩАНИЕ — ЗАВЕЩАНИЕ, завещания, ср. (книжн.). 1. Документ, в котором кто нибудь дает распоряжения о своем имуществе на случай своей смерти. 2. перен. Посмертная воля, то же, что завет. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ЗАВЕЩАНИЕ — ЗАВЕЩАНИЕ, я, ср. Устное или письменное распоряжение (преимущ. о наследстве) на случай смерти, а также вообще предсмертная воля. З. последователям, друзьям. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
