заб

1) (измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, - відміряється вам (Біблія)]. -ры линейные (погонные), квадратные, кубические - міри лінійні, квадратові, кубічні. -ра времени - міра часу, (измерение) вимір часу. Палата мер и весов - палата мір і ваги. -рою (по счёту) выдавать что - видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];

2) (четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];

3) (сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];

4) (в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);

5) (степень, размер, предел и т. п.) міра. -ра наказания - міра (вимір) кари. -ра содеянного - міра заподіяного. В той, в такой -ре (степени) - тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)]. В какой -ре - якою мірою, в якій мірі, в яку міру. В большой, в значительной -ре (степени) - великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)]. В большей, в меньшей -ре - більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі. В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) - однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)]. В полной -ре - повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)]. По -ре чего - відповідно до чого, в міру чого. По -ре моих средств - відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів). По -ре трудов и награда - відповідно до праці (в міру праці) й нагорода. По -ре того как - в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)]. По -ре получения, поступления чего - в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що. По -ре возможности, по -ре сил - в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе. По -ре сил наших - як наша сила, як наше посилля. По крайней -ре - принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. ниже - по меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)]. По меньшей (по крайней) -ре (минимум) - що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п'ятеро дітей. (Франко)]. Это по меньшей -ре странно - це, що-найменше, чудно (дивно). По большей -ре - що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше. В -ру (соответственно) - до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п'єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)]. Сделанный в -ру - зроблений до міри, помірний. Не в -ру - не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)]. Без -ры - без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)]. Сверх, свыше -ры, через -ру - над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, - от і не піднесе (Грінч.). Що надто - то погано (Приказка)]. Свыше всякой -ры - (по)над усяку міру. Всему есть -ра - всьому (на все) є міра (предел: край). Превышать, превысить -ру - переходити, перейти міру. Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём - знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)]. Душа -ру знает - душа міру знає. Подойти под -ру - см. Мерка 2. Выше -ры и конь не скачет (не прянет) - понад себе і кінь не цибне;

6) (мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)]. -ры воздействия - заходи (до) впливу, (щоб) вплинути. -ры к восстановлению - заходи до відновлення. -ры действительного наблюдения - засоби справжнього доглядання. -ра обеспечения - спосіб забезпечення. -ры предосторожности - застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность. -ры предупредительные - запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що. -ры пресечения - припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення. -ры принудительные - примусові заходи. Высшая -ра наказания - найвища кара, розстріл (-лу). Изыскивать -ры - добирати способу. Прибегать к -рам - вдаватися до заходів. Прибегнуть к иным -рам - вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему - вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)]. Принимать зависящие -ры - вживати належних заходів. Помогайте ему всеми -ми - (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.

* * *

1) мі́ра

2) ( мероприятие) за́хід, -ходу

3) ( единица ёмкости сыпучих тел) мі́ра, мі́рка; ( убираемой свёклы) мі́рниця

1) (действ.) підбовтування, підмішування, підколочування;

2) (сдоба к кушанью) заправа; (забелка) забіл, забілка.

* * *

1) ( действие) підбо́втування; підколо́чування; підмі́шування

2) ( в пойло для скота) прима́стка; ( приправа к пище) запра́ва, ( забелка) за́білка и забі́лка, за́біл, -у

преградить перегороджувати, перегородити, загороджувати, загородити, (переносно) перетинати, перетяти и перетнути, перепиняти, перепинити, перепинати, переп'ясти, замикати, замкнути, заступати, заступити, заставляти, заставити, застановляти, застановити що. -дить дорогу, путь кому к чему - перегороджувати, перегородити, загороджувати, загородити, затарасувати дорогу, шлях кому до чого; (перерезать) перетинати, перетяти, перепиняти, перепинити, перепинати, переп'ясти, (став поперёк дороги) заступати, заступити дорогу, шлях кому до чого, забігати, забігти, перебігати, перебігти дорогу, шлях кому, перед займати (зайняти) кому, (образно) перекопувати, перекопати дорогу, шлях кому до чого. [Загородив дорогу волами, що не можна і пройти. У тому сліпому завзятті, котре загороджувало дорогу соціяльному прогресові (Куліш). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала (Грінч.). До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можна й попід тином (Олександр.). Стережися, щоб вона тобі не перепинила дороги до царства небесного (Квітка). Хотів переп'ясти бусурменцям шлях (Куліш). Де не візьметься вогонь, - увесь шлях заступив (Рудч.). Коронний гетьман не забігав Підкові шляху (Куліш). Перебігла мати дорогу їй: «Куди ти?» - визвірилась (Тесл.)]. -дить выход, проход кому - заступити вихід, прохід кому. -дить доступ чего куда-л. - перепинити, перетяти доступ чого куди. [Схоплено за горлянку український народ, щоб перетяти йому всякий доступ свіжого повітря в легені (Єфр.)]. Преграждённый - перегороджений, загороджений, перетятий, переп'ятий, замкнутий, заступлений. -ться - перегороджуватися, бути перегородженим, загороджуватися, бути загородженим, перетинатися, бути перетятим и т. д., (образно) перекопуватися, бути перекопаним. [Упадають видання, зникають просвітні товариства, перекопуються шляхи до культурної праці (Єфр.)].

* * *

несов.; сов. - преград`ить

1) прич. забі́люваний

2) прил. забі́льний

1) прич. забі́люваний

2) прил. забі́льний

1. n

1) бентамка (порода дрібних курей)

2) розм. «півень», забіяка, задирака

3) військ. низькорослий солдат

2. adj

1) невеликий; дрібний; малогабаритний; портативний

2) малорослий, низькорослий; невисокий і задерикуватий

3) спорт. найлегший (про вагову категорію)

* * *

1) (Bantam) бентамка ( порода дрібних курей)

2) забіяка-коротун; вiйcьк.; жapг. солдат-коротун, низькорослий солдат

3) cкop. вiд bantam-weight I

1) невеликий, дрібний; малогабаритний; портативний

2) малорослий, низькорослий; невисокий, але жвавий, задерикуватий

3) cпopт. найлегший ( про вагу)

1) войовничий; забіякуватий

2) готовий до бою

* * *

зас m. войовничий; забіякуватий; готовий до бою

1. n

1) яловичина; м'ясо

2) бичок, віл; корова (на забій)

3) м'ясна туша

4) перен. туша (про людину)

5) амер. мускульна сила

6) розм. скарга, претензія; невдоволення

7) обвинувачення у карному злочині

8) суперечка; сварка

2. v розм.

скаржитися, ремствувати, нарікати; бурчати

* * *

1) яловичина, м'ясо

2) (pl beeves, aмep. beefs [biːfs]); cпeц. бик або корова ( відгодовані на забій); м'ясна худоба ( beef on the hoof)

3) м'ясна туша ( beef carcass); туша ( про людину); ( м'язова) сила

1) скарга, претензія; невдоволення; ниття

2) карне переслідування; обвинувачення в карному злочині

3) суперечка; сварка

1) войовничий; агресивний

2) забіякуватий

* * *

1) войовничість

2) забіякуватість

* * *

n розм.

забіяка; громило; хуліган

* * *

прост. забіяка, громило, хуліган

1) забій худоби

2) білування, розбирання туші

* * *

1. n

1) півень

2) самець (птаха)

3) крик півня

4) флюгер

5) розм. забіяка

6) курок

7) кран

8) стрілка (сонячного годинника)

9) виразний жест

10) ав. сидіння льотчика

11) стіг

12) груб. статевий член

2. v

1) піднімати

2) дресирувати півнів

3) зводити курок

4) складати в стоги (сіно)

* * *

1) півень

2) самець ( птаха)

3) крик півня

4) флюгер

5) забіяка; заводій; ватажок (тж. fighting cock)

6) курок

7) виразний жест, рух ( вгору)

8) кран; cпeц. ( лабораторний) затискач для трубки

9) сторожок, стрілка ( ваг)

10) стрілка ( сонячного годинника)

11) aв. сидіння льотчика

12) = coak

13) статевий член

14) друг( при звертанні)

15) як компонент складних слів зі значенням (- cock) самець птаха

1) піднімати

2) зводити ( курок)

3) похвалятися, величатися, бундючитися

4) дресирувати півнів

5) стріляти по вальдшнепах

6) замахуватися для удару або кидка

1. n

1) стрімкий рух; ривок; порив; натиск

2) енергія, рішучість, наполегливість

3) спорт. забіг; заїзд

4) спринт

5) швидкий порив (у грі)

6) сильний удар; поштовх

7) плескіт, сплеск

8) домішка

9) грам. тире, риска

10) муз. знак стакато

11) розм. подарунок

2. adv

1) з тріском, з плескотом

2) стрімко, поривчасто

3. v

1) кидатися, мчати; нестися

2) спорт. зробити ривок у бігу

3) зробити прорив у захисті

4) кидати, шпурляти, відкидати

5) бити, розбивати

6) битися, розбиватися

7) бризкати, плескати

8) розводити, змішувати

9) пригнічувати, приборкувати; бентежити

10) робити начерки

11) вихвалятися

12) розм. дарувати

* * *

1) стрімкий рух; ривок, кидок; порив, натиск

2) енергія, рішучість, напористість

3) cпopт. забіг (звич. на короткі дистанції); заїзд; спурт, ривок у бігу; швидкий прорив ( у грі)

4) сильний удар, штовхання, поштовх; удар, горе

5) плескіт, сплеск

6) домішка, крихта, дрібка

7) тире, риска; штрих; прочерк; розчерк; завиток ( у букви), карлючка, закарлюка; телеграфний сигнал тире

8) мyз. знак стаккато

9) eвф. замість. damn I

10) = dashboard

1) з тріском, з плескотом

2) стрімко

1) кидатися, мчати, нестися; ринутися

2) cпopт. зробити ривок у бігу; зробити прорив у захисті

3) (against, into) натрапляти на що-небудь, врізатися в що-небудь; (into, to, against) кидати, шпурляти; відкидати

4) ударяти; розбивати; ударятися; розбиватися

5) збивати, змахувати (звич. dash away, dash down, dash upon); бризкати, хлюпати

6) розбавляти, змішувати

7) гнітити, пригнічувати, бентежити; руйнувати, знищувати

8) накидати, накреслювати, робити начерки (тж. dash down, dashoff); викреслювати (тж. dash out)

9) підкреслювати

10) хвалитися, хизуватися

11) (eвф. замість. damn IV)

1) тягар

2) мертвий вантаж

3) буд. вага конструкції; власна вага

4) мор. дедвейт, повна вантажопідйомність

5) с.г. забійна (різницька) вага

* * *

1) вага, тягар

2) мертвий вантаж; бyд. вага конструкції; власна вага

3) мop. дедвейт, повна вантажопідйомність (тж. dead-weight capacity, dead-weight tonnage)

4) c-г. забійна вага

n спорт.

вирішальна зустріч; вирішальний забіг

* * *

1) див. decide + - er

2) cпopт. який вирішує зустріч, який вирішує забіг (особл. після нічиєї)