-
1 автобіжня
техн. автодро́м -
2 укладка лёжня
nmining. lambourdage -
3 лежень
-
4 пролежень
-жня α. μούδιασμα από το πολύξάπλωμα. -
5 стержень
-жня α.1. άξονας•стальной стержень ατσάλινος άξονας.
2. (ανατ.) στέλεχος, κύριος κορμός των αγγείων. || μίσχος. || μτφ. κέντρο, βάση• το βασικό, το κύριο. -
6 стрежень
-жня α.λάκκος στον πυθμένα του ποταμού. -
7 замужняя
замі[у]жня, одружена, віддана; мужня жона. [Дочка заміжня була, в землю полягла (Грінч.). Замужні сестри (Звиног.), У нас у посвідченні не пишуть заміжня, а одружена, а чоловікам жонатим пишуть - одружений, а нежонатим - неодружений (Київщ.). Я тоді ще не була віддана (Вінницьк. п.). Говоріть зо мною, як з мужньою жоною (Квітка)]. - няя молодая женщина - молодиця.* * *замі́жня и заміжня́, заму́жня -
8 неделя
1) тиждень (р. тижня), (редко) неділя (р. мн. неділь). [Тиждень пролежала Олеся в постелі (Н.-Лев.). Більш неділі, як нема їх дома (Квітка). І минуло неділь кілька, кілька літ минає (Рудан.)]. На прошлой, на этой -ле - на тому (тім), на цьому (цім) тижні, того (минулого), цього тижня. С будущей -ли - знеділі. На будущей (следующей) -ле - на тому (тім) тижні, другого тижня, знеділі, (диал.) назнеділі. [Певно на тім тижні приїде (Кониськ.) Другого таки тижня ми захтіли знов зробити те саме (Крим.). Знеділі почнуть орати (Київщ.). Назнеділі поїду до Київа (Липовеч.)]. За -лю - за (у) тиждень. [Не скінчить у тиждень цієї роботи (М. Вовч.)]. Через -лю - за (через) тиждень. [За тиждень великдень (Приказка). Через тиждень у неділю (в воскресенье) (Гнід.)]. -ли через две - тижнів за (через) два. Каждую -лю - що-тижня, кожного тижня. Каждые две, три -ли - що-другого, що-третього тижня. -лю недельски (недельску, недельскую) - цілий (цілісінький) тиждень, (грубо) цілу тижняку. Проводить, провести -лю где - тижнювати, перетижнювати де. Семь пятниц на -ле - см. Пятница. Мели, Емеля, твоя -ля - мели, Іване, доки вітер не стане (вітру стане);2) (в назв. церк. седмиц) тиждень, (редко) неділя. Вербная -ля - см. Вербный. Крестопоклонная -ля - см. Крестопоклонный. Светлая -ля - великодні свята (р. свят). Страстная -ля - білий тиждень. Фомина -ля - провідний тиждень, проводи (-водів и -від).* * *ти́ждень, -жняка́ждую \неделя лю — щоти́жня, щотижне́во; на
той (на будущей) \неделя ле — на то́му (на тім) ти́жні, насту́пного (дру́гого) ти́жня
на той (на про́шлой) \неделя ле — мину́лого ти́жня, на то́му (на тім) ти́жні
по [целым] \неделя лям — ці́лими ти́жнями, по ти́жнях
с \неделя лю — з ти́ждень
с \неделя ли на \неделя лю — з ти́жня на ти́ждень
-
9 замужем
замужем, замі[у]жжю, в заміжжі. [Се вже я вдруге замужжю (Г. Барв.). Я вже другий год заміжжю (Переяславщ.)].* * *нареч.за́мужем; за́міжжю, в замі́жжі; (в знач. сказ.) замі́жня и заміжня́, заму́жня, одру́жена -
10 кряква
зоол. Anas boschas и crecca крижень (-жня), крижня (-ні), (зап.) крижанка, крижавка; (о домашней утке) крячка.* * *орн.кри́жень, -жня, кри́жня; диал. крижа́к, -а; ( домашняя утка) кря́чка -
11 стержень
гвозд; стрыжань; шпень* * *муж.— металічны стрыжань (прут, шпень) -
12 нижний предел
1) ни́жня грани́ця2) ни́жня межа́ -
13 нижний предел
1) ни́жня грани́ця2) ни́жня межа́ -
14 байбак
1) (зоол.) бабак; (самка -ка) бабачиха; (детёныш -ка) бабача (р. -ати), бабаченя;2) (неповоротл., ленивый челов.) лежень, (р. -жня), тюхтій, ле(о)дар (р. -ря), (см. Соня);3) см. Бобыль;4) колодка, оцупок.* * *1) зоол. баба́к, -а, байба́к, -а2) перен. тюхті́й, -тія́, баба́к, байба́к; ( бездельник) ле́дар, -я, леда́що, ле́жень, -жня -
15 боров
1) (свиной кладеный самец) кабан, (ув.) кабанюга;2) (лежачая дымовая труба) лежак, лежник, лежень (р. -жня), бугай, бичок. [На горищі лежак розваливсь,- щоб пожежі не було!].* * *1) каба́н, -а2) строит. лежа́к, -а, ле́жник, ле́жень, -жня, бик, -а -
16 двумужняя
\двумужняя же́нщина — двому́жня жі́нка, двому́жня, двому́жниця
-
17 дупель
зоол. (пт.) дубельт, лежень (р. -жня).* * *орн.ду́бельт, ле́жень, -жня -
18 лежебок
лежень (-жня), (зап.) лежух (-ха), лежебока (общ. р.), лежнюха, лежун (-на), лежака, лежняка, полежака, полежаха, полежак (-ка), полежай (-ая) и полежій (-ія), валяка, валюка), нероба, (перен.) бабак, байбак; срвн. Лентяй. [Вдягайся, лежню, та їдь у поле! (Н.- Лев.). Лежух лежить, а над ним бог кряжить (Номис). Каша мати наша, а борщ полежака (Номис). Хто б сподівавсь, що Турн бабак? (Котл.)]. -бок на печке - пічкур (-ра). [Буду я дома пробувати, будуть мене люди пічкуром, полежаєм прозивати (Дума)]. Быть -ком - бути лежнем, срвн. Лежебочить.* * *(м.)лежебо́ка — м., ж. ле́жень, -жня (м.), лежебо́ка м., ж., лежебо́к (м.), валя́ка м., ж.; неро́ба м., ж.
-
19 лежень
1) строит. - лежень (-жня), підвалина, ле[і]г[ґ]ар (-ря);2) (улей) лежак;3) спід (р. споду);4) бочка;5) см. Лежебок.* * *1) строит. ле́жень, -жня2) диал. см. лежебокле́жнем лежа́ть — ле́жма (лі́жма, ле́гма, лі́гма) лежа́ти; байдикува́ти; ба́йдики (ба́йди) би́ти
-
20 лентяй
лін(т)юх (-ха), лін(т)юга, ледар (-ря), ледай (-дая), ледащо (ср. р.), ув. ледака, ум. ледайко, соб. ледач (-чи), ледар (-ри), ледарство, ледень (-ни), (вульг.) ліногуз (-за); (баклушник) байдич, (пров.) байдала; (бездельник) нероб (-ба), нероба (общ. р.); (лежебока) лежень (-жня). [Отак дрижить лінюх-школяр, не вивчивши урока (Крим.). Ну й лінтюга, - усе-б лежав! (Харківщ.). Я й у житті буду трутнем суспільности, - я лінюга (Крим.). В його усі люди то нечесні, то шкодливі, то ледарі (Н.-Лев.). Що за ледащо мій Охрім! (Квітка). Сказано, - ледай: і досі скотині не подавано (Полтавщ.). Ледач, а не діти (Липовеч.). Давно я потоптав-би сю ледар (Куліш). У городі позбиралася сама ледень, - робить не робить, а хліба давай (Чигиринщ.)]. Праздновать святого -тяя - справляти лежня.* * *ле́дар; ле́жень, -жня и лежебо́к и валя́ка, ліни́вець, -вця, ліню́х, -а; ( бездельник) неро́ба, ло́бур и лобуря́ка
См. также в других словарях:
незаміжня — іменник жіночого роду, істота незаміжня прикметник … Орфографічний словник української мови
по́жня — пожня, и; р. мн. пожен … Русское словесное ударение
тамо́жня — таможня, и; р. мн таможен[не таможня] … Русское словесное ударение
молодёжня — В XV XVII вв. название помещения для производства солода в России, то же, что впоследствии солодильня или солодовня. (Кулинарный словарь В.В. Похлебкина, 2002) * * * (Источник: «Объединенный словарь кулинарных терминов») … Кулинарный словарь
молодёжня — сущ., кол во синонимов: 1 • молодежня (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
незаміжня — і/жньо/ї, незаму/жня, ньої, тільки ж. Яка не виходила заміж, не перебуває в шлюбі … Український тлумачний словник
з'їжня — З їжня: ненажери (їжа витрата їжі) [1] ненажери [X] … Толковый украинский словарь
заміжня — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
по́жня — и, род. мн. жен, дат. жням, ж. обл. 1. То же, что жнивье (в 1 знач.). За комбайном потянулась коротко остриженная пожня. С. Антонов, Поддубенские частушки. 2. Покос, луг. На пожне жужжали косы. Роса давно обсохла, косить стало труднее. А. Тарасов … Малый академический словарь
тамо́жня — и, род. мн. жен, дат. жням, ж. Учреждение, ведающее контролем над провозом товаров через границу и взиманием специальных пошлин и сборов за такой провоз. В багажном отделении работники таможни проверяли чемоданы пассажиров не везут ли те в глубь… … Малый академический словарь
МОЛОДЁЖНЯ — В XV XVII вв. название помещения для производства солода в России, то же, что впоследствии солодильня или солодовня … Большая энциклопедия кулинарного искусства
