-
1 умножение
-
2 разветвление
1) (действие, состояние) розгалу́ження, (неокон. д.) розгалу́жування; галу́ження, гілкува́ння2) (место, где что-л. разветвляется) розгалу́ження; ( распутье) роздорі́жжя, розпу́ття, ро́зстань, -ні, ро́зтік, -то́ку, розто́ка; (развилина ствола, сука) розсо́ха, розгі́лка, розгі́лення, розгі́лля3) ( ответвление) відгалу́ження, розгалу́ження; (отрасль) га́лузь, -зі4) ж.-д. розгалу́ження; ( ветка) ві́тка -
3 унижение
1) ( действие) прини́ження, прини́жування, прини́ження; пони́ження; обража́ння, обра́ження; зневажа́ння, знева́ження; га́ньблення, зга́ньблення2) (то, что унижает) прини́ження; ( оскорбление) обра́за; ( пренебрежение) знева́га; ( позор) ганьба -
4 напряжение
I. напряження, насмаження; срв. Напряжить.II. 1) (действие) напружування, натужування, натягання, напинання, (оконч.) напруження, натуження, натягнення, напнуття (-ття); срв. Напрягать 1. [З такого напружування очі йому стали недобачати (Київщ.)];2) (усилие) напруга (-ги, ж. р.) и (реже) напруг (-гу, м. р.), напруження, натуга, натуження, зусилля (-лля), силкування. [З великої напруги він був увесь мокрий (Коцюб.). Весь цирк замирає в напруженні (Л. Укр.). Лице його посиніло з натуги (Франко). З великим зусиллям видерлася вона йому з рук (Київщ.)]. От -ния мышцы лопнули - з напругу (з напруги, з напруження) м'язи полопалися. Чрезмерное -ние - надмірне напруження, надсада, перенатуження. [Хлопець із надсадою глитнув той ковток (Крим.)]. -ние требует отдыха - напруження потребує відпочинку. -ние всех сил - напруження (напруга) всіх сил.* * *1) ( действие) напру́ження, (неоконч.) напру́жування; натяга́ння, натя́гнення, (неоконч.) натя́гування, напина́ння; нату́жування2) ( состояние) напру́ження, напру́га; натя́гнення3) (сосредоточение сил, внимания) напру́ження, напру́га; ( натуга) нату́га4) ( натянутость) напру́ження5) физ., техн. напру́га -
5 поражение
1) побиття, поразка, побій (-бою), побиванка. [Битва скінчилась повним побиттям римської армії (Павлик)]. Нанести неприятелю -ние - побити ворога, завдати побою, поразки ворогові. Потерпеть -ние - зазнати побиття, поразки, побою;2) мед. - ураження, увередження, ушкодження, (частичное) надвередження, ураза. Частичное или полное -ние нервных центров - часткове або повне враження, увередження, ушкодження нервових центрів;3) (громом) забиття (громом);4) (чувством) ураження.* * *1) ( действие) ура́ження, уража́ння; влу́чення, влуча́ння2) ( разгром противника) пора́зка3) ( болезненное изменение в ткани) мед., биол. ура́ження4) юр. пора́ження, пора́зка\поражение прав (в права́х) — пора́ження прав (в права́х), позба́влення прав
-
6 предостережение
осторога, пересторога, за[о]стереження, перестереження. [Чому-ж моїх пересторог не слухав (Грінч.). Не треба й остороги пророчої (Л. Укр.). Се їй здається перестереженням і віщуванням бід якихсь великих (Куліш)]. -ние со стороны кого - осторога (пересторога) від кого. В -ние - на осторогу (пересторогу) кому. Послужить -нием - стати(ся) за осторогу (за пересторогу) кому. Для -ния от чего - щоб застерегти проти чого (перед чим), щоб запобігти чому.* * *1) ( действие) перестере́ження, застере́ження, остереження2) (то, что предостерегает) осторо́га, засторо́га, пересторо́га, перестере́ження, застере́ження -
7 снижение
1) зни́ження, зни́жування, пони́ження, пони́жування; зме́ншення, зме́ншування; скоро́чення, скоро́чування2) пони́ження, пони́жування3) зни́ження -
8 балансирование
вчт, техн., физ., = балансиро́вка1) ( действие) збалансува́ння; ( уравновешивание - ещё) зрівнова́ження, (неоконч. д. - ещё) збалансо́вування, балансува́ння; рівнова́ження, зрівнова́жування2) ( состояние) збалансо́вання, зрівнова́ження -
9 приемлемое приближение
прийня́тне набли́ження, допусти́ме набли́ження, припусти́ме набли́женняРусско-украинский политехнический словарь > приемлемое приближение
-
10 разветвление
матем., техн.1) ро́згілок, -лка, розгалу́зок, -зка2) ( действие) розгалу́ження, (неоконч. - ещё) розгалу́жування- разветвление алгоритманераспредели́тельное разветвле́ние — нерозподі́льне розгалу́ження
- разветвление линии
- разветвление программы
- разветвление схемы
- разветвление тока
- распределительное разветвление3) ( железнодорожное) розгалу́ження; ( ветка) рука́в, -ва́ -
11 уравновешивание
техн., физ.зрівнова́ження, (неоконч. д. - ещё) зрівнова́жування- двойное уравновешиваниенепосре́дственное уравнове́шивание — безпосере́днє зрівнова́ження, пряме́ зрівнова́ження
- динамическое уравновешивание
- полное уравновешивание
- статическое уравновешивание -
12 балансирование
вчт, техн., физ., = балансиро́вка1) ( действие) збалансува́ння; ( уравновешивание - ещё) зрівнова́ження, (неоконч. д. - ещё) збалансо́вування, балансува́ння; рівнова́ження, зрівнова́жування2) ( состояние) збалансо́вання, зрівнова́ження -
13 приемлемое приближение
прийня́тне набли́ження, допусти́ме набли́ження, припусти́ме набли́женняРусско-украинский политехнический словарь > приемлемое приближение
-
14 разветвление
матем., техн.1) ро́згілок, -лка, розгалу́зок, -зка2) ( действие) розгалу́ження, (неоконч. - ещё) розгалу́жування- разветвление алгоритманераспредели́тельное разветвле́ние — нерозподі́льне розгалу́ження
- разветвление линии
- разветвление программы
- разветвление схемы
- разветвление тока
- распределительное разветвление3) ( железнодорожное) розгалу́ження; ( ветка) рука́в, -ва́ -
15 уравновешивание
техн., физ.зрівнова́ження, (неоконч. д. - ещё) зрівнова́жування- двойное уравновешиваниенепосре́дственное уравнове́шивание — безпосере́днє зрівнова́ження, пряме́ зрівнова́ження
- динамическое уравновешивание
- полное уравновешивание
- статическое уравновешивание -
16 жаренье
жа́рення, сма́ження, сма́жіння, пря́ження; пра́ження; шква́рення -
17 изображение
1) (действ.) зображання, малювання, змальовування; оконч. зображення, змалювання, намалювання кого, чого; (копирование кого) удавання, удання кого. [Більше вже простору знаходив письменник для змалювання психологічних подробиць (Єфр.). Квітка почувавсь на силах, що здолає дійти широкої правди в малюванні (Куліш). І скажуть: песимізм в зображенню життя в йому занадто розвинувся (Самійл.)];2) (изображен. предмет, картина) зображення, (образ) образ, (диал.) парсуна, (статуя) подоба. [І перед образом Венери горить кадило золоте (Шевч.). То не живий москаль, а його парсуна (Квітка)]. Символическое -ние (предмет) человеческой жизни - символічне зображення людського життя. -ния растений - зображення рослин. Монета с -нием рабочего - монета з зображенням робітника.* * *1) ( действие) зобра́ження, (неоконч.) зобража́ння; змалюва́ння, (неоконч.) змальо́вування, малюва́ння; виведення; удава́ння; зобра́ження, ви́раження, (неоконч.) зобража́ння, виража́ння; ви́ображення2) ( о предмете) зобра́ження; ( образ) о́браз, -у -
18 наблюдение
1) (действие) - а) спостерегання и (реже) постерегання, примічання, оконч. спостереження, постереження, примічення; б) наглядання, назирання, надзирання, стеження, кмічення, пильнування, достерегання, доглядання, дозирання. Срв. Наблюдать. Доступный -нию - приступний спостереженню, спостережний;2) (что узнано) спостереження, (редко) постереження.[«Нема серця в нас», - таким гірким докором кінчає поет свої спостереження над життям (Рада). Ти нагадуєш мені моє власне постереження (Куліш)]. Астрономические -ния - астрономічні спостереження. Сделать -ние - зробити спостереження. Проверять свои -ния - перевіряти свої спостереження;3) (надзор) нагляд, догляд (-ду), дозір (-зору), призор (-ру). [Почало ставати якось моторошно під дозором тих очей без людського виразу (Франко). Я бачу, що то вже за мною призор такий (Козелеч.)]. Иметь общее -ние за чем - мати загальний догляд за чим (нагляд за или над чим). [Правління Академії має загальний догляд за непорушністю і цілістю будинків Академії та її установ (Стат. Ак. Наук)]. Быть, состоять под -нием - бути (перебувати) під доглядом (під наглядом, під дозором, під призором).* * *1) ( действие) спостере́ження, (неоконч.) спостеріга́ння; сте́ження; нагляда́ння, на́гляд, -у, назира́ння, надзира́ння; доглядання, до́гляд, -у, пильнува́ння; доде́ржання, (неоконч.) доде́ржуваннясостоять (быть) под \наблюдение нием — бути (перебувати) під на́глядом (під до́глядом)
3) ( результат рассматривания у изучения) спостере́женняпо мои́м \наблюдение ниям — за моїми спостереженнями
-
19 освежение
відсвіжування, відволожування; (оконч.) відсвіження, відволоження.* * *осві́ження; відсві́ження, відсві́жування -
20 оскорбление
образа, ураза, наруга, кривда, зневага. -ние величества - образа величности. - ние чести - образа для чести. -ние действием - образа, зневага чином. Нанесть кому -ние - образити кого, покривдити кого.* * *1) ( действие) обра́ження, ура́ження, обража́ння, уража́ння; знева́ження, зневажа́ння; скри́вдження2) ( оскорбительный поступок) обра́за, вра́за, шва́ба; ( пренебрежение) знева́га; ( обида) кри́вда
См. также в других словарях:
Ження едет родня - отворяй ворота, мужня родня - запирай ворота! — См. МУЖ ЖЕНА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
запобіження — (76) (zapobieżenie) [MО,III] … Толковый украинский словарь
відсвіження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
запобіження — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови
освіження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розніження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відсвіження — я, с. Дія за знач. відсвіжити … Український тлумачний словник
запобіження — я, с. Дія за знач. запобігти 1) … Український тлумачний словник
освіження — я, с. Дія і стан за знач. освіжити і освіжитися … Український тлумачний словник
ріження — я, с., діал. Чоловічий секрет (див. секрет II), сім я … Український тлумачний словник
розніження — я, с. Стан за знач. розніжитися … Український тлумачний словник
