-
41 febricula
n мед.легкий жар; незначна пропасниця* * *n; мед.легкий жар, невелика лихоманка -
42 fire
1. n1) вогонь; полум'я2) піч, камін; топка3) пожежа4) жар; пропасниця5) запал; натхнення; збудження6) військ. стрільба, стрілянина; гарматний вогоньto be under fire — а) зазнавати обстрілу; б) бути мішенню нападок
to stand fire — а) витримати вогонь противника; б) витримати критику (випробування)
fire density — військ. щільність вогню
fire nest — військ. вогнева точка
fire marshal — амер. начальник пожежної охорони
fire truck — амер. пожежна машина
2. v1) запалювати; розпалювати; підпалювати2) запалюватися; розпалюватися3) надихати; підбадьорювати; запалювати4) надихатися5) військ. стріляти; вести вогонь6) припікати7) топити (піч)8) обпалювати (цеглу)9) сушити (чай)10) шпурляти, жбурляти, кидати11) випалити12) амер., розм. звільняти, виганяти з роботи13) розпалити вогонь (тж fire up)14) спалахнути, скипіти (тж fire up)* * *I n1) вогонь, полум'яfire endurance — вогнестійкість; топка, піч, камін
2) пожежаfire prevention — протипожежна техніка; протипожежні заходи
3) жар, гарячкаSt.
Anthony's fire — мeд. бешиха4) запал, завзяття, захват, піднесення; жвавість5) вiйcьк. гарматний вогонь, стрільба; пуск ракети6) блиск, блискання, блискотіння7) пpикм.; вiйcьк. вогневийII vfire trench — траншея; пожежний, протипожежний; пов'язаний з вогнем
1) запалювати, розпалювати, підпалювати2) запалювати; підривати ( міну); запалюватися, займатися3) надихати, запалювати; надихатися, загорятися ( чим-небудь)4) стріляти; вести вогонь; запускати ( ракету)5) припікати ( розжареним залізом)7) обпалювати (цеглу, кераміку); сушити ( чай)8) шпурляти, жбурляти, кидати9) aмep. звільняти, виганяти з роботи -
43 outflush
-
44 spunk
1. n розм.1) хоробрість, мужність2) зухвальство, нахабство3) запал, жар, палкість; жвавість4) запальність; дразливість; гнів5) іскра6) заст. трут7) сірник2. v1) запалювати2) запалюватися; загорятися; спалахувати (тж перен.)* * *[speçk]n1) хоробрість, мужність; зухвалість, нахабність; запал, жар; жвавість, палкість, гарячість2) запальність, дратівливість3) трут4) груб. = semen -
45 temperature
n1) температура; ступінь нагріванняabsolute zero of temperature — фіз. абсолютний нуль
to take smb.'s temperature — міряти комусь температуру
2) розм. підвищена температура, жар3) темперамент4) суміш, консистенція* * *n1) температура, ступінь нагрівуhigh [low] temperature — висока [низька]температура
temperature drop /gradient/ — перепад температури, температурний градієнт
automatic temperature regulation — бioл. терморегуляція ( у живих організмах)
absolute zero of temperature — фiз. абсолютний нуль
to take smb 's temperature — вимірювати /міряти/ комусь температуру; розігрів пристрастей
2) підвищена температура, жар3) icт. темперамент, характер -
46 zest
1. n1) запал, розпал, завзяття, жар; інтерес2) енергія, жвавістьfull of zest — сповнений енергії; життєлюбний
3) пікантність, живчик; те, що надає смаку4) приправа (до м'яса); лимонна цедра2. v1) надавати смаку (пікантності)2) перен. надавати інтересу (енергії); вносити життя* * *I [zest] n1) пікантність, родзинка; приправа ( до мяса); цедра2) жар, запал; смак до життя, радість буття3) енергія, жвавістьII [zest] vдодавати смак, пікантність; додавати інтерес, оживляти -
47 fever
I n1) жар, гарячка; пропасницяII v1) викликати жар, гарячку; морозити2) хвилювати, збуджувати -
48 glow
I n1) сильний жар; спека; розжарення; тепло, відчуття тепла2) світло; відблиск, заграва (віддаленої пожежі, заходу сонця)3) рум'янець; яскравість фарб4) схвильованість, гарячність; запал, жар, завзятість5) aмep. легке сп'яніння6) eл. світіння, розжаренняII v2) світитися; блискати; кидати яскраве світло; блищати; горіти, палати, блискати ( про очі); випромінювати ( здоров'я)4) сяяти, пожвавлюватися5) шаріти, палати ( про щоки); згоряти, палати (від пристрасті, ненависті)6) жевріти -
49 жарево
тж. жарёнка и жарёха; см. жаркое -
50 жаровня
жаро[і]вня, жарівниця. [Поставив на жаровню, щоб закипіло]. -венька - жаро[і ]венька, жарівничка.* * *жаро́вня -
51 жжение
паління, перепалювання, печіння.* * *1) ( действие) печіння, палі́ння; печі́ння; випа́лювання2) ( жар в теле) жар, -у; ( изжога) печія́, печі́йка -
52 зной
спека, спекота (пекота), (жара) жара, жарота, гарячінь (-чіні), пал (-лу), вар, звар (- ру), варота, ш[с]квара, сквар (-ру). [Тихо й нудно і спека пекельна (Васильч.). Сонце томить спекотою військо її мужа (Руданськ.). Такий звар, що дихати не дає (Франко). Літній пал (Франко)]. Солнечный зной - сонячна спека, сонячний пал. Летний зной - літня спека, літній пал. Полуденный зной - опівденна спека. Влажный зной - парнота, припарок (-рку).* * *1) спе́ка, спеко́та и спекота́; ( изнуряющий) вар, -у2) (жар, пыл) жар, -у -
53 пыл
1) полум'я, поломінь (-мени);2) запал, пал (-лу), жага, розпал (-лу), завзяття; (горячность) ярість (-ости). [В запалі налетів на Марса, як на мале курча шулік (Котляр.). Перший запал кохання простиг, прийшов тихіший час (Грінч.). Який гарячий пал, що й перешкод не зна, як душу він мені збентежує до дна (Самійл.). Говорив з таким палом, з таким гарячим почуванням (Неч.-Лев.). Що щастям, покоєм здавалось, те попелу тепла верства; під нею жаги і любови не згасла ще іскра жива (Франко)]. Пыл молодости - молодечий (юнацький) запал, молоде (юнацьке) завзяття. Пыл юношеской любви - запал (пал, жага) молодечого (юнацького) кохання. В -лу сражения, борьбы - у запалі, у розпалі бою, боротьби. [В запалі, в кривавім бою не розібрали, чи то церква, чи просто будинок - і спалили (Тобіл.)]. В -лу гнева - в розпалі гніву. [Така прикра мова тільки в розпалі гніву мовиться (Єфр.)]. С -лом - з запалом, з завзяттям, запопадливо. Умерить свой пыл - осістися, розхолодитися. [Осядьтеся, не гарячіться так (Борзенщ.)].* * *1) ( сильный жар) диал. жар, -у; ( пламя) по́лум'я2) ( сильное внутреннее возбуждение) за́пал, -у, ро́зпал, -у; (рвение, усердие) завзя́ття -
54 Жараток
жаратка закапелок (р. -лка) з лівого боку припічка (куди одгортається жар), жарівник, жарище. -
55 Загнёта
Загнётка жарівник, жарище, закапелок з лівого боку припічка (куди відгортають жар). -
56 Запышать
1) (начать пышать, дышать тяжело) засапати, засопти, заха[е]кати;2) (начать испускать сильный жар) запашіти, запалахкотіти, зажаріти, зажахтіти; см. Пышать. [Зажахтить, як жар (Куліш). Земля так нагрілась, що аж запашіло від неї (Сл. Гр.)]. -
57 incandescence
[ˌɪnkæn'des(ə)ns]n1) розжа́рення, бі́лий жар2) перен. за́пал, жар -
58 хор
Iжар, тліюче вугілля, головешка ВН, НМ, К; хор ат- кидати жар, підпалювати, розпалювати, настроювати кого проти кого, роз'ятрювати Б; хор олзгоряти СК; пор. хурулу II.IIнікчемний Г; хор бах- нехтувати, зневажати Г. -
59 белое каление
бі́лий жар, бі́ле розжа́рення -
60 белый накал
бі́лий жар
См. также в других словарях:
жар — жар/ … Морфемно-орфографический словарь
Жар — (алб. Zjarri огонь): Жар (симптом) повышенная температура тела. Жар птица. Жар, Михаил Васильевич украинский церковный и общественный деятель. Содержание 1 География 1.1 Казахстан … Википедия
ЖАР — ЖАР, жара (у), о жаре, в жару, мн. жары, муж. 1. только ед. Сильная степень нагретости, раскаленности воздуха, зной (в этом знач. выходит из употр., заменяясь словом жара). «Жар свалил, повеяло прохладой.» И.Аксаков. || Горячий, раскаленный… … Толковый словарь Ушакова
ЖАР — муж. сильная степень тепла, от солнца, от огня, от раскаленной вещи, от пара, от химических явлений и пр. | Горящий или тлеющий уголь, пере горевшие в раскаленный уголь дрова, огонь без пламени. | Бурый каменный уголь, лигнит. | Воспалительное,… … Толковый словарь Даля
жар — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? жара и жару, чему? жару, (вижу) что? жар, чем? жаром, о чём? о жаре и в жару 1. Жаром называют сильно нагретый, горячий воздух. Обдало жаром в парилке. | Сухой жар костра. | Полыхнувшее пламя обдало… … Толковый словарь Дмитриева
жар — См. воодушевление, горячность, огонь, погода задать жару, с жаром, чужими руками жар загребать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. жар воодушевление, горячность, огонь,… … Словарь синонимов
жар — қабақтау. Қабағы шығыңқы, тіктеу. Кең маңдайлы, ж а р қ а б а қ т а у, шұңғылша біткен өткір көзді жас жігіт сахнаға шықты (И. Байзақов, Таңд. шығ., 2, 113). Жар қарлығашы. з о л. Қарлығаш тұқымдасына жататын, өзендердің жарқабақтарын мекендейтін … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
ЖАР — ЖАР, а ( у), о жаре, в жару, муж. 1. Горячий, сильно нагретый воздух, зной. Обдало жаром. 2. Место, где очень жарко. Сидеть на самом жару (на солнцепёке). На жару (на самом горячем месте, на огне). 3. Горячие угли без пламени. Загрести жен. в… … Толковый словарь Ожегова
ЖАР — (сев.) выражение, означающее протекание какого либо явления с наибольшей силой, напр. вода идет в самый жар . Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
жар — жар, а и у, предл. п. в (на) жар у … Русский орфографический словарь
жар — а ( у), предл. о жаре, в жару, на жару; м. 1. Сильно нагретый, горячий воздух. Обдало жаром в парилке. Сухой ж. костра. Внутри горящего дома нечем дышать от жара. // Жара, зной. Ж. летнего полдня. От солнца на террасе постоянный ж. и духота. Море … Энциклопедический словарь