-
41 алчно
нар. зажерливо, жадібно, несито.* * *нар.жа́дібно, пожа́дливо, заже́рливо, хти́во; неси́то, ненаже́рливо -
42 алчный
зажерливий, жадібний, неситий, ненаситний на що.* * *жа́дібний, пожа́дливий, заже́рливий, хти́вий; ( ненасытный) неси́тий, ненаже́рливий -
43 жаднеть
става́ти (стаю́, стає́ш) жа́дібнішим и жадібні́шим, роби́тися (-блю́ся, -бишся) жа́дібнішим; см. жадный 1) -
44 жадничать
1) жаднувати, а специальнее - неситі очі мати, ласитися на що; (шутл.) більше око як живіт мати; (сильно желать) сильно (палко) жадати чого, прагнути чого. [Та в тебе, бачу, більше око, як живіт (ты жадничаешь): набрати - набрав, а виїсти, то й не подужаєш (Звин. п.)]; см. Жаждать 2;2) (скупиться) кряжити, скупитися. [Та беріть більше ягід - ми не кряжимо: свої та й багато їх].* * *бу́ти жа́дібним и жаді́бним; жадува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( скупиться) скупи́тися, -плю́ся, -пи́шся -
45 жадноватый
трохи жа́дібний (жа́дний); жадібнува́тий, жаднува́тий -
46 знание
знання, знаття чого, (ведание) відання чого, (сведение о чём) відомість про що; (умение) знаття, вміння. [І жадібно знання вона пила (Грінч.). Все знаття земнеє не мало сили відповіди дати (Самійл.). З них (літописів) черпали люди відомості про своє минуле (Єфр.)]. Все отрасли человеческого -ния - усі парості людського знання. Иметь обширные - ния по истории - мати широке знання (широкі знання) з історії. -ние языков, дела - знання мов, справи.* * *знання́, знаття́ -
47 кормилица
1) годувальниця, годівниця. [Ще жадібний соків землі-матусі, великої годувальниці (Ніков.). Корова - наша годівниця (Звин.)];2) (мамка) матка, годівниця. [Ганна Кеннеді, мамка шотландської королеви (Грінч.)]. Быть -цей - бути мамкою (за мамку); мамкувати, мамчити;3) (благодетельница) кормителька, добродійка, ум. добродієчка. -ца наша! - добродієчко наша!* * *1) годувальниця -
48 лесть
1) лестощі (-щів), лестки (-ток), (ум. лестівочки) (-чок)) (устар. и возвыш.) лесть (-ти и ільсти); (подольщенье) підлещування, лестіння, (грубо) підлабузнювання. [Кадити фиміями лестощів (Н.-Лев.). Мене лестощами не купиш (Корол.). Чого не допнуть добрим способом, то завсіди доб'ються лестками (Бердичівщ.). Навіть найкраща людина любить підлещування та хвалу безмірну (Л. Укр.)]. В нём -ти нет - він не під[об,у]лесливий, він не любить підлещуватися, (устар.) в нім ільсти немає. Он падок на лесть - він жадібний (жадний) на лестощі (на лестки). Добиваться -тью - добиватися лестощами (лестками); закидати лестками. [Лестками закида (М. Вовч.)]. Достигать, достичь -тью чего - лестощами (лестками) доходити чого. -тью обходить, обойти кого - лестощами, лестками, лестінням підходити, підійти до [під] кого, злещувати, злестити, улещувати, улестити кого. [Ти хочеш мене злестити, а потому одурити (Основа). Прости йому! він сторожем їй був і, хитрая, вона його влестила (Грінч.)];2) (соблазн) принада, зваба, спокуса. Лесть богатства - принада (зваба, спокуса) багатства.* * *ле́стощі, -щів; диал. ле́стка -
49 любознательный
знаттєлюбивий, (пытливый) допитливий, довідливий; охочий (сильнее жадібний) до науки, до знання (до знаття); срв. Пытливый. [Тільки ніч примусила допитливого хлопця заспокоїтись (Черкас.)]. Літописець Самійло Величко був дуже довідливий (Україна, 1914 р.)]. -ный ум - знаттєлюбивий, допитливий розум. Наука -на, а невежество любопытно - наука допитлива, а неуцтво має лиш цікавість; наука шукає знання, неуцтво - цікавости.* * *допи́тливий, ціка́вий, жа́дібний (жа́дібний) до знання́, знаттєлю́бний -
50 нить
1) нитка; (шнур) шнур (-ра); (волокно) волокно; (в лампочке накаливания) волосин(к)а; (прядь) пасмо, стал(ь)ка; срв. Нитка 1. [Увірветься життя коротка нитка (Самійл.) Діяментова нитка (Франко). Все нове, що він бачив, легко вкладалося йому в голову, зв'язуючись тисячами ниток з тим, що він читав (В. Підмог.). Золотий шнур, протягнутий між хвилинним і вічним (М. Калин.). Нерви мають вигляд тонких волокон (Київ)]. -ти - нитки (-ток) и т. д.; (пряди) пасма (р. пасем), стал(ь)ки (-л(ь)ок). [Зібрано всі нитки до викриття злочину (Пр. Правда). Золотисті пасма соняшного сяйва (Черкас.). Батіг у чотири сталки (Манж.). Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки (Н.-Лев.)]. Нить Ариадны - Аріяднина (провідна) нитка. Вольфрамовая -нить - вольфрамова волосин(к)а. Красная нить (иноск.) - червона нитка. Путеводная нить - провідна нитка; см. Путеводный. Нить пыльника, бот. filamentum - пилякова нитка. Нить разговора - нитка розмови. Овладеть -тью разговора - опанувати розмову, запанувати в розмові, захопити (взяти) в свої руки нитку розмови. Тянется нить разговора - сотається (плететься) розмова (балачка). Нить мысли, рассказа - нитка думки, оповідання. [Слухала уважно доповідь, боячись розірвати нитку сміливої думки (Епік). Жадібно стежу за ниткою його оповідання (Крим.)]. В одну нить - в одну нитку, в одну стал(ь)ку, в-односталь;2) см. Низка 2.* * *ни́тка; поэз. нить, -ті -
51 падкость
ласість (-сости) до чого, на що, квапливість (-лости), охочість (-ости) до чого, жадність, жадібність (-ности) на що.* * *запопа́дливість, -вості -
52 победа
перемога, подуга, стар. звитяга, звитяжство. [Знесиленим облогою не встоять проти царя, жадібного звитяги (Л. Укр.)]. Одерживать, одержать -ду над кем - здобувати (здобути) перемогу, здобуватися, здобутися на перемогу над ким, над чим; брати, взяти гору над ким, над чим. -да за нами! - наша перемога! наш верх! (фамильярно) наше зверху! Торжествовать -ду - справляти перемогу.* * *перемо́га; звитя́га; побі́да -
53 приникать
приникнуть к чему (припасть, прижаться) припадати, припасти, притулятися, притулитися, прищулюватися, прищулитися до кого, до чого, (притаиться) прищулюватися, прищулитися, причаюватися, причаїтися, приникати, приникнути до чого, (о мн.) поприпадати, попритулятися, поприщулюватися, попричаюватися, поприникати. [Припав вухом до землі і слухав. Вона притуляється до його плеча головою (Л. Укр.). Прищулилась до стіни. Приникли з жадобою до тої віковічної криниці (Куліш). Прочанин жадібно приникає до кухля і довго п'є (Л. Укр.)]. Заяц во ржи -ник - заєць причаївся (прищулився) в житі. Ребёнок -ник головкой к груди матери - дитина припала голівкою до материного лона.* * *несов.; сов. - прин`икнутьприпада́ти, припа́сти и поприпада́ти, приника́ти, прини́кнути; (прислоняться, прижиматься) притуля́тися и приту́люватися, притули́тися и попритуля́тися -
54 Заалчничать
почати, бути, стати зажерливим, жадібним, неситим, ненаситним на що. -
55 Использовывать
использовать кого, что використовувати, використати кого, що, пожиткувати, спожиткувати, зужитковувати, зужиткувати що; (эксплоататорски) визискувати, визискати кого, що; (пользоваться) користуватися, скористуватися чим и з чого, (реже) користати, скористати з чого, користь брати, взяти з чого, (гал.) хіснувати, вихіснувати що, (потреблять) (с)поживати, (с)пожити, зуживати, зужити що на кого, на що; срвн. Пользоваться, Воспользоваться. [Треба тільки, аби ввесь цей скарб незліченний людської мови письменник використовував уміючи (Єфр.). Жадібно поспішаючи використати останню безповоротну хвилину (Крим.). Зужиткувати матеріяли (Доман.). Не вмівши з землі користь узяти, рабуванням чужих осель живилися (Куліш). А зрадник проклятий здобичи пишної теж не спожив (Дн. Чайка). Як-би вихіснувати для себе встановлені факти (Павлик)]. Не -зовать чего - не використати що, чого, пустити марно що. [Нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -зовать отпуск, лето - використати відпустку, літо. Использованный - використаний, скористаний, спожиткований, зужиткований, спожитий, пожитий, ужитий, (гал.) вихіснуваний. -ться - використовуватися, зужитковуватися, (с)поживатися, зуживатися, бути використаним, зужиткованим, (с)пожитим, ужитим на що. -
56 Jade
m od. n жад -
57 память долгосрочная
ұзақ мерзімдік жадРусско-казахский терминологический словарь "Медицина" > память долгосрочная
-
58 память краткосрочная
аз мерзімді жадРусско-казахский терминологический словарь "Медицина" > память краткосрочная
-
59 память историческая
тарихи жадРусско-казахский терминологический словарь "История" > память историческая
-
60 память историческая
тарихи жад, тарихи зердеРусско-казахский терминологический словарь "Философия и политология" > память историческая
См. также в других словарях:
жад — жад, а … Русский орфографический словарь
ЖАД — ЖАД, обработанный кабошоном. общий термин, применяемый для обозначения двух разных минералов, поделочных камней жадеита и нефрита. В русскоязычной литературе термин жад малоупотребителен. Названия: жад от исп. piedra de la jada камень против… … Энциклопедия Кольера
жад — минерал, белая или зеленоватая разных оттенков плотная, вязкая скрытоволокнистая разновидность актинолита или тремолита. Поделочный камень. * * * ЖАД ЖАД, минерал, белая или зеленоватая разных оттенков плотная, вязкая скрытоволокнистая… … Энциклопедический словарь
жад — а, м. jade m. То же, что жадеит (ценный поделочный камень от синеватого до бледно зеленого оттенка) . БАС 1. Блюдечко выточенное из крепкаго сквознаго камня (Jade). 1868. Указатель музеума 79. Иногда ножны и луки украшались жадом , т. е. нефритом … Исторический словарь галлицизмов русского языка
ЖАД — минерал, белая или зеленоватая разных оттенков плотная, вязкая скрытоволокнистая разновидность актинолита или тремолита. Поделочный камень … Большой Энциклопедический словарь
ЖАД — ЖАД, полудрагоценный силикатный минерал. Существует два основных вида: жадеит, часто полупрозрачный, и восковидный нефрит. Оба чрезвычайно твердые и прочные. Жадеит добывают, в основном, в Бирме. Он может иметь разную окраску, наиболее часто… … Научно-технический энциклопедический словарь
Жад — м. Общее название ряда минералов обычно зелёного цвета и плотного вязкого строения, используемых в качестве поделочного камня (нефрит, жадеит, серпентин и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ЖАД — муж. почечный камень, нефрит. Жадовый, из жада выработанный, к нему относящийся Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
жад — сущ., кол во синонимов: 4 • жадеит (4) • минерал (5627) • нефрит (6) • … Словарь синонимов
ЖАД — 1. Разнов. гроссуляра, полупрозрачная слабоокрашенная в плотных агр. 2. Син. нефрита и жадеита. Изл. термин. Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др.. 1978 … Геологическая энциклопедия
жадёба — сущ., кол во синонимов: 1 • жадеба (12) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
