-
1 логӹц
логӹцГ.посл. выражает:1) направление действия из среды чего-л., из промежутка между чем-кем-л.; передаётся предлогом из, из-за, из-подРок логӹц моаш достать из-под земли;
шӹргӹ логӹц анжаш смотреть из леса;
стӧл логӹц лӓктӓш выйти из-за стола.
Тӹшкӓ логӹц кок кужы эдем лӓктӹн шагалыт дӓ Петр докы миӓт. К. Беляев. Из кустов вышли два высоких человека и подошли к Петру.
Кышкедӓлт шӹцшӹ пӹлвлӓ логӹц шӹжӹшӹ кечӹ вишкӹдӹн анжаш цаца. И. Горный. Из-за лохматых облаков тускло светит осеннее солнце.
2) направление действия через что-л., через внутренность чего-л., промежуток между чем-л.; передаётся предлогами сквозь, по, вПичӹ ыражвлӓ логӹц оролаш наблюдать сквозь щели забора;
сӹнзӓвын логӹц анжаш смотреть сквозь ресницы (из-под ресниц);
шӹргӹ логӹц кеӓш идти по лесу.
Пӹл логӹц кечӹ иэш. Д. Орай. Сквозь облака катится солнце.
3) выделение части целого; передаётся предлогом изТымдышывлӓ логӹц икманярынжы несколько человек из учителей;
вӹц сирмӓш логӹц иктӹжӹ одно из пяти писем.
Шӱдӹ пӱэргӹ логӹц луаткудытын, шӱдӹ ӹдӹрӓмӓш логӹц коктын грамотный ылыныт. И. Беляев. Были грамотными из ста мужчин только шестнадцать, из ста женщин – две.
Смотри также:
кокла гыч4) прерывание или сопровождение одного действия другим; передаётся предлогом сквозь и выражением не докончив что-л.Мӓгӹрӹмӹ логӹцок йӹрӓлтӓш улыбнуться сквозь слёзы;
пӓшӓ логӹцок кыргыжаш побежать, не докончив работы.
Шож ӱдӹмӓш логӹц тройцыным йӱӓш кенӓм. Н. Игнатьев. Не докончив сеять овёс, я пошёл праздновать троицу.
Смотри также:
лугыч -
2 логічного аналізу філософія
ЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ФІЛОСОФІЯ - течія в сучасній аналітичній філософії, яка вбачає єдину мету і метод філософії в логічному аналізі мови науки засобами логіки математичної. Л. а. ф. об'єднує вчених різних філософських спрямувань. Завдання логічного аналізу представники цієї течії вбачають у побудові штучних мов-моделей як засобів реконструкції природних мов (у т.ч. "мов науки"). Л. а. ф. виниклав пер. чверті XX ст З. асновником її був Рассел, який висунув ідею про те, що логічний аналіз відкриває можливості розв'язувати філософські питання і методологічні проблеми науки на засадах нової, логічно досконалої мови. Оскільки універсальною мовою науки вважалася мова математики, то пошуки досконалої, логічно надійної математичної символіки стали основою досліджень представників Л. а. ф. Будьяку філософську проблему вони прагнули розв'язати шляхом її коректного переформулювання, тобто перекладу "досконалою мовою науки". Якщо переклад не вдавалося здійснити, проблему оголошували псевдопроблемою. Ідеї Л. а. ф. розвинув Вітгениїтайн (див. логічний атомізм). Суб'єктивістський характер Л. а. ф. найповніше виявився у програмі Віденського гуртка. Пізніше до Л. а. ф. прилучилися Львівсько-варшавська логіко-філософська школа, представники логічного емпіризму, неопрагматики та інші, які в галузях логічної семантики, логіки імовірностей, логіки модальної досягли певних успіхів.Філософський енциклопедичний словник > логічного аналізу філософія
-
3 логіка модальна
ЛОГІКА МОДАЛЬНА - розділ логіки, в якому вивчають міркування з модальностями "необхідності", "дійсності", "можливості", "випадковості" тощо. За видом модальностей розрізняють логіку алетичних модальностей, деонтичну логіку, індуктивну логіку, логіку часу тощо. Першу спробу побудувати Л.м. зробив Аристотель. З розвитком сучасної логіки було побудовано ряд систем Л.м. (Лукасевич, Льюїс, Вригт). Розвиток Л.м. був спричинений труднощами, з якими стикнулася класична логіка при дослідженні як власне логічних проблем, зокрема природи логічного слідування, так і проблем наукового пізнання, зокрема підтвердження гіпотез. Побудова Л.м. значно розширила можливості логіки як науки. За допомогою Л.м. можна вивчати не тільки логічні аспекти поняття необхідності, можливості, індукції, а й деякі аспекти причинно-наслідкових зв'язків (див. причинність), простору і часу, вірогідності, структуру дії і взаємодії. -
4 логіка філософська
ЛОГІКА ФІЛОСОФСЬКА - розділ сучасної логіки, в якому досліджуються міркування, найбільш притаманні філософській практиці, а також гуманітарній сфері знання в цілому. Мета досліджень Л.ф. - уточнити ту чи ту філософську проблему, а можливо, й вирішити її логічними засобами. З появою розділу логіки, орієнтованого на дослідження основ математичного знання, розпочалися й повсякчас точилися суперечки: чи логіка є частиною філософії, чи математики. Але незважаючи на перипетії її застосування у будь-якій царині (науковій, довколанауковій і навіть ненауковій), логіка, виникнувши в лоні філософії, залишається і дотепер частиною філософії З. ворот "Л.ф.", що видається тавтологічним, запропоновано у 60-х рр. XX ст. вживати з метою відстояти термінологічно цю тезу, відмежувавши себе від вузьких уявлень про сучасну логіку як прикладну математику. До Л.ф. відносять логіку часу і простору, епістемічну логіку, деонтичну логіку, логіку норм і оцінок та ін. -
5 Логіка Авіасафа
"ЛОГІКА АВІАСАФА" - логічний трактат, що зберігся в рукописному збірнику "Приточник" з 1483 р. в колекції Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря. Відомий також під назвою "Київська логіка". "Л.А." близько 1462 р. була перекладена в Києві давньоукр. мовою зі староєвр. В її основу лягла перша частина логічного трактату араб, філософа XI - поч. XII ст. Аль-Газалі "Повчання філософів", що була вступною частиною до іншої відомої праці Аль-Газалі "Спростування філософів". Як встановили дослідники, "Авіасаф" - це євр. варіант імені іншого араб, філософа Аль-Фарабі. Аль-Газалі цитує спершу Аль-Фарабі, а відтак його спростовує. На поч. XV ст. логічний трактат Аль-Газалі був перекладений з араб, мови на євр. Відомий також лат. переклад, який на поч. XVI ст. двічі виходив друком у Венеції. Укр. переклад стоїть ближче до араб, оригіналу та до його євр. перекладу, аніж до лат. Проте "Київська логіка" охоплює текст Аль-Газалі не в такій повноті, як лат. варіант. У своїй основі "Л.А." - це виклад формальної логіки Аристотеля. У ній досить широко викладені вчення про поняття і терміни, предикаменти, судження, силогізми, про універсали та логічні доведення. Поява "Л.А." в укр. перекладі в друг. пол. XV ст. була значним кроком вперед у розвитку науки логіки в Україні порівняно з попереднім періодом, коли єдиним джерелом логічних знань була "Діалектика" Йоана Дамаскіна, що давала лише уявлення про систему категорій.І. Заславський -
6 логіка математична
ЛОГІКА МАТЕМАТИЧНА - розділ логіки і математики, в якому досліджуються проблеми обґрунтування у математиці, методи доведення, розробляються засади математики (передусім - теорія множин). У Л.м. виділяють розділи - теорія доведення, теорія моделей; до неї також відносять засади математики та теорію алгоритмів (або вужче - теорію рекурсії). Ідею побудови Л.м. як формального числення для математики, а також для усіх дедуктивних наук, логіки й філософії висунув ще у XVII ст. Ляйбніц. Початок застосуванню математичної символіки для виразу формально-логічних теорій у логічних численнях поклали англ. математик і логік Буль, шотландськ. математик і логік Морган, амер. філософ і логік Пірс та ін. Основні поняття Л.м. - висловлювання, предикат, квантор, логічна операція, модель, логічне числення. -
7 логіка висловлювань
ЛОГІКА ВИСЛОВЛЮВАНЬ (пропозиційна логіка) - розділ сучасної логіки. Л.в. є основою сучасної логіки, де досліджуються міркування із складних речень, відволікаючись від структури простих речень (принцип двозначності) В. пропозиційній логіці повністю абстрагуються від смислового значення висловлювання, до уваги береться лише його предметне значення. Предметним значенням висловлювання, або його денотатом, виступають два абстрактних об'єкти: "істина" та "хиба", тобто його логічні значення. Так, напр., висловлювання "2x2=4, або логіка - наука", "Якщо Київ розташований на Дніпрі, тоді сніг білий" можуть стати предметом дослідження в Л.в. Л.в. цікавить лише те, як з простих висловлювань утворюються складні та як залежить значення істинності складного висловлювання від значень істинності простих висловлювань, які його утворюють. Щоб задати мову Л.в., необхідно з'ясувати її алфавіт, тобто задати список знакових засобів і визначити формулу. Список знакових засобів мови Л.в. включає такі знаки: знаки змінних - р, q, г, р, q г...; знаки логічних сполучників (заперечення), (кон'юнкція), (диз'юнкція), (імплікація), (еквіваленція), технічні знаки (,). Л.в. як логічна теорія може бути визначена синтаксично (аксіоматично), семантично (таблиці істинності для зв'язок). -
8 логіки некласичні
ЛОГІКИ НЕКЛАСИЧНІ - напрям сучасної формальної логіки, що вивчає логічні системи, адекватна семантична інтерпретація яких задовольняє хоча б одну із таких умов: 1) наявність більше двох допустимих значень істинності; 2) наявність таких логічних знаків s, що формула sA не є функцією істинності від А; 3) допустимість пустого універсуму (множина об'єктів інтерпретації); 4) порушення екстенційності принципу (в цьому випадку значення предиката не визначається однозначно його обсягом); 5) порушення принципу підстановки тотожного (можливості підставляти в контекст замість будь-якого імені інше, рівнозначне йому ім'я). Прикладами Л.н. є багатозначні логіки, інтуїціоністська логіка, логіки модальні (висловлювань і предикатів), логіка дій, логіка норм, оцінок. -
9 логіко-інформаційна система
ЛОГІКО-ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА (ЛІС) - сукупність логічних і технічних засобів для приймання, зберігання, перетворення й видачі інформації будь-якого виду. В загальнотеоретичному аспекті ЛІС - система, середовищем функціювання якої є знання, а структуру її утворюють логічні відношення й конструкції, призначені для певного перетворення знання. В розробці ЛІС широко використовують теорію систем, логіку, теорію множин, алгебру, теорію імовірностей тощо. Залежно від вихідних понять ЛІС бувають різних рівнів - від загальносистемного до логіко-математичного З. агальносистемний аспект ЛІС має велику інформаційну значущість, оскільки систематизація є обмеженням багатоманітності. Заслуговує на увагу параметричний принцип систематизації, в якому абстрагуються від матеріального субстрату (фізичного, хімічного, біологічного, соціального) і дотримуються структурних типів, спільних для предметів, незалежно від того, до якої галузі вони належать. На основі логіко-математичних уявлень ЛІС можна перейти до технічної реалізації її - напр., до логіко-інформаційної технічної системи (ЛІТС), інформаційно-пошукової системи. ЛІТС - один із напрямів автоматизації розумової діяльності, який забезпечує успішну виробничу, наукову, педагогічну й управлінську діяльність людини. Однією з основних у розробці ЛІТС є проблема інформаційно-логічної мови (як ідеал - єдиної такої мови). Оскільки синтаксична й семантична структури природної мови складні, то розробляють спрощені логічні структури, придатні для технічного використання.Філософський енциклопедичний словник > логіко-інформаційна система
-
10 логічна і фактична істинність
ЛОГІЧНА і ФАКТИЧНА ІСТИННІСТЬ - у сучасній логіці поняття, що характеризують істинність висловлювань. Л.і ф.і. не створює якогось особливого поняття істини, а є конкретизацією, пристосуванням загальнофілософського поняття істини до потреб логіки формальної Л. огічна істинність - це істинність висловлювання, яка зумовлена тільки його логічною формою - певним розумінням логічних операцій і прийнятими для даних міркувань законами логіки. Фактична істинність - це істинність висловлювання, яка зумовлена змістом висловлювання - значеннями його складових елементарних речень, термінів і "фактичним станом справ". Поняття "Л. і ф.і." увійшли в логіку з часів Ляйбніца, який розрізняв необхідні істини, або "істини розуму", і випадкові істини, або "істини факту". Сучасна логіка позбавила це розрізнення абсолютного значення, оскільки відносить його до певних логічних числень.Філософський енциклопедичний словник > логічна і фактична істинність
-
11 логіка нормативна
ЛОГІКА НОРМАТИВНА (прескриптивна логіка) - погляд на логіку в аспекті дослідження логічних феноменів як специфічних норм, дослідження того, як повинен розмірковувати раціональний суб'єкт; уточнення логічної проблематики у зв'язку з іншим, дескриптивним поглядом на логіку в аспекті того, яким чином людина обґрунтовує свої думки і дії. Розрізнення нормативного і дескриптивного підходів проводиться не тільки у логіці, а й у теорії прийняття рішень. Зустрічається інше розуміння терміна "Л.н." - як логіки норм. -
12 логіка часу
ЛОГІКА ЧАСУ - розділ сучасної логіки, в якому досліджуються особливості міркувань про існуючі в часі сутності: об'єкти, дії, процеси. Особливих засобів логічного аналізу потребують т. зв. часові висловлювання, які залежно від часу можуть змінювати істиннісну оцінку. Л.ч. будується на основі "нечасової" логіки (класичної, багатозначної та ін.), до якої додають аксіоми та правила висновку, що описують дедуктивні якості тверджень з виразами "буде вірно, що...", "було вірно, що...", "завжди вірно, що...", "буде вірно за... одиниць часу, що..." та ін. Ці вирази вважаються модальними операторами, як і вираз "можливо, що...". Прикладом формального закону Л.ч. може бути твердження: "Якщо щось існує, то завжди буде вірно, що воно існувало". Л. ч. є основою при побудові логіки дії, логіки норм, деонтичної логіки, логіки практичних міркувань. Результати досліджень Л. ч. застосовуються у мовознавстві, біології, психологи, кібернетиці, при розробці програм для комп'ютерів. -
13 логіка динамічна
ЛОГІКА ДИНАМІЧНА - напрям логічного моделювання динамічних аспектів міркувань; у широкому розумінні Л.д. - моделювання потоку інформації, у більш вузькому розумінні Л.д. - логіка програм. Програма вважається динамічним об'єктом, що переводить один стан світу (комп'ютера) в інший. Пропозиційна Л.д. містить вирази, які поділяються на дві категорії - формули і програми. Вихідними для побудови формул є пропозидійні букви, логічні зв'язки і оператор виконання програм. Значення формули Л.д. ототожнюється з множиною всіх станів, у яких ця формула істинна, а значення програми - з множиною пар <а, Ь> таких, що якщо ця програма стартує в стані а, то може завершитися в стані Ь. Л.д. отримана шляхом модифікації "статичних" модальних логічних систем. Базовим поняттям Л.д. є поняття бінарного відношення переходу між станами обчислення (відношення досяжності в семантиці модальної логіки). Найбільш близьким до відношення переходу є інтерпретація відношення досяжності у логіці часу як відношення часового порядку.В. Навроцький -
14 логіка формальна
ЛОГІКА ФОРМАЛЬНА - наука, яка вивчає форми (схеми, способи) різноманітних міркувань. Її головна мета полягає в обґрунтуванні правильності чи неправильності способів отримання нового знання із уже наявного знання в процесі міркування. Будь-яке міркування складається з двох частин: засновків та висновку. Логіка як наука не займається встановленням їх істинності та хибності. Однак, якщо міркування побудоване правильно і при цьому воно спирається на істинні засновки, то його висновок завжди буде безумовно істинним Я. кщо ж правильний спосіб міркування застосувати до хибних засновків, то в результаті можна отримати як істинний, так і хибний висновок. Логічна форма міркування, його схема не залежить від його змісту. Логіку не цікавить, про що йдеться в міркуванні, її завдання - аналіз того, як воно побудоване. Схема міркування може бути правильною чи неправильною незалежно від його змісту. Розрізнення між змістом та формою міркування в логіці проводиться на основі застосування формального методу, який полягає в тому, що змістовним компонентам міркування ставляться у відповідність їх формальні аналоги. Для цього створюються спеціальні штучні мови, які отримали назву формалізованих (формальних) мов логіки. Ці мови будуються за строгими правилами, серед яких розрізняють правила утворення виразів (формул), правила перетворень виразів (формул) і правила інтерпретації виразів (формул). Формальний метод є основним методом сучасної логіки. -
15 логіка відношень
ЛОГІКА ВІДНОШЕНЬ - розділ сучасної логіки, в якому вивчаються логічні властивості відношень та операції над ними. У сучасній логіці поняття відношення зближається в об'ємному аспекті з поняттям "властивості", а формально-дедуктивно Л. в. будується як ускладнена ще декількома операціями логіка класів С. амостійне значення Л.в. має як логічна теорія графів. -
16 логіка ймовірностей
ЛОГІКА ЙМОВІРНОСТЕЙ - логіка, що досліджує висловлювання, які набувають не тільки значень "істинне" та "хибне", а й безліч ступенів істинності, що є проміжними між істинним та хибним (більш істинне, менш істинне, імовірно істинне тощо). Термін "Л.й." застосовується у двох значеннях: як індуктивна логіка і як логічна ймовірностей теорія С. правжній логічний підхід до вивчення властивостей понять типу "ймовірно" полягає у розгляді їх як особливих модальностей. У зв'язку з цим Л.й. розглядають як розділ модальної логіки. -
17 логічний атомізм
ЛОГІЧНИЙ АТОМІЗМ - ідеалістичне вчення про тотожність структури мови і структури дійсності. Засноване на поч. XX ст. Расселом і Вітгенштайном. На формування Л. а. великий вплив справила логічна модель знання про світ, запропонована Вітгенштайном. За цією моделлю, будь-яке знання є сукупністю елементарних "атомарних" речень, які поєднуються логічними операціями в складні "молекулярні" речення. Ідея побудови мови з елементарних часток була плідною для розвитку логіки. Проте в своїй методологічній основі концепція Л.а. ідеалістична, оскільки вона нехтувала тим, що в мові існує зв'язок не лише між значеннями істинності речень, а й між їхнім змістом. За аналогією з структурою мови логічні атомісти уявляли світ як сукупність не пов'язаних між собою атомарних фактів, які об'єднуються в молекулярні факти. Л.а. заперечував закономірний внутрішній зв'язок між явищами дійсності. Абсолютизуючи моменти дискретності, одиничності, Л. а. визнавав наявність величезної кількості окремих основ світу (плюралізм). Через логічну й онтологічну неспроможність концепції Л. а. самі засновники її вже в 30-х рр. XX ст. змушені були від неї відмовитися. -
18 логіка дії
ЛОГІКА ДІЇ - розділ сучасної формальної логіки, в якому практичні міркування досліджуються шляхом побудови формальних моделей поведінки людей. Перша система Л. д., розроблена шведським логіком Вригтом у 60-х рр. XX ст., стала базисом деонтичної логіки. Л. д В. ригта була заснована на логіці часу; інші системи Л. д. тісно пов'язані з тими розділами сучасної психології, в яких аналізуються моделі поведінки. -
19 логістика
ЛОГІСТИКА (грецьк. λογιστική - мистецтво лічби) - на поч. XX ст. назва логіки формальної, досліджуваної математичними методами, зокрема з використанням аксіоматизації і формалізації. Слово спочатку означало мистецтво обчислення або звичайної арифметики. Ляйбніц уживав його для позначення "числення умовиводів", що він намагався розробити. Термін вийшов із ужитку, поступившись місцем термінам: "математична логіка", "символічна логіка", або "логіка сучасна". У військовій діяльності та менеджменті Л. називають теорію (мистецтво) розробки стратегій та оптимізації військових або технологічних процесів. -
20 логістичний метод
ЛОГІСТИЧНИЙ МЕТОД - метод побудови формалізованих мов для опису наукових теорій, за допомогою якого будують формальну (логістичну) систему і дають інтерпретацію її. Формальна система будується таким чином: задають вихідні символи системи (словник мови), які вважаються неподільними і є двох видів - логічні, що стосуються логіки, на якій базується система, і нелогічні, або спеціальні, належні до конкретної теорії. Л. м. є модифікацією поняття аксіоматичного методу. Ефективність Л. м. полягає в тому, що він при побудові наукових теорій дає змогу однозначно визначити її вихідні абстракції і строго сформулювати поняття доведення. Л. м. є важливим знаряддям наукового дослідження. Широко використовується в математиці та в логіці математичній.
См. также в других словарях:
Лог — Лог: Лог (англ. log) журнал событий, дневник, запись, протокол; Лог форма рельефа, небольшая сухая долина. См. Балка; Топонимы: Лог посёлок в Иловлинском районе Волгоградской области; Лог деревня в Кадуйском районе… … Википедия
лог — а, предл. о логе и в логу; мн. лога; м. Широкий, значительной длины овраг с отлогими склонами. Широкий лог. Лог зарос кустарником. В логу протекал ручей. * * * лог овраг с пологими задернованными склонами и плоским днищем. * * * ЛОГ ЛОГ, овраг… … Энциклопедический словарь
...лог — I ...л ог Конечная часть сложных имен существительных, вносящая значения: слово, речь (диалог, монолог и т.п.). II Конечная часть сложных имен существительных греческого происхождения, вносящая значение: специалист в области знаний, названной в… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Лог (Иловлинский район) — Село Лог Страна РоссияРоссия … Википедия
Лог Осиновский (приток Курлака) — Лог Осиновский Лог Анискин Характеристика Длина 11 км Площадь бассейна 81,2 км² Бассейн … Википедия
Лог Аникино — Характеристика Длина 8 км Площадь бассейна 43,7 км² Бассейн Карское море Водоток Устье Сухая Чемровка · Местоположение 43 км по правому берегу … Википедия
Лог-анализатор — Лог анализатор это внутренняя локальная программа, устанавливаемая на компьютер пользователя, как правило, сервер. Лог анализатор с определенной периодичностью собирает накопленные сервером, на котором размещен сайт, лог файлы (журналы… … Википедия
лог — ложбина, юдоль, лощина, ложок, изложина, овраг, балка, яр Словарь русских синонимов. лог см. овраг Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
Лог Осиновский — Характеристика Длина 11 км Площадь бассейна 81,2 км² Бассейн Дона Водоток … Википедия
Лог-файл — файл, содержащий системную информацию о работе сервера и информацию о действиях пользователей: дату и время визита пользователя; IP адрес компьютера пользователя; наименование браузера пользователя; URL запрошенной пользователем страницы; реферер … Финансовый словарь
лог — лог, а, предл. п. в л оге и в лог у, мн. ч. а, ов; но (в названиях населенных пунктов) Лог, а, предл. п. в . Л оге, напр.: Сух ой Л ог (город), Вел икий Л ог, К аменный Л ог (поселки) … Русский орфографический словарь
