Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

ений

  • 1 насыщать

    насытить
    1) (накармливать досыта) нагодовувати, нагодувати (досита, досхочу, до-не(с)хочу), (обычнее в возвыш. речи) насищати и насищувати, ситити, наситити, (о мног.) понагодовувати, понасищати и понасищувати кого чим; срв. Накармливать. [Жаднючого не нагодуєш (Київщ.). Старшого сина ситить, жалує, поважає (Ант.-Драг.). Трупи-б тліли та ситили і без того ситу землю (Мирний)];
    2) (перен.) насищати и насищувати, наситити кого чим; (удовлетворять) задовольняти и задовол(ьн)ювати, задовол(ьн)ити, вдовольняти и вдовол(ьн)ювати, вдовол(ьн)ити кого чим. [Сріблом-злотом панів насищати (ЗОЮР II). Думки насищай минулим щастям (Куліш). Читаючи, душу свою насищає словом (Грінч.). Є чим серце наситити (Федьк.). Не наситив своєї помсти (Сторож.)]. -тить любознательность чью - вдовольнити допитливість (жадобу до знання) чию, наситити ззнаттєлюбивість (знаттєлюбність) чию;
    3) хим. и перен. - насич[щ]увати, наситити що чим. Насыщенный -
    1) нагодований, насищений, понагодовуваний, понасищуваний;
    2) насищений; задовол(ьн)ений, вдовол(ьн)ений;
    3) насич[щ]ений. [Любо їй дихати теплим повітрям, насиченим пахощами (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) нагодовуватвся, бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним; насич[щ]уватися и насищатися, бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п. [Околишня тиша насичена була тривогою (Коцюб.)];
    2) (наедаться) наїдатися, наїстися (досита, досхочу, до-не(с)хочу) чим, чого и з чого, заїдатися (редко), заїстися, доїдати (редко), доїсти, заживлятися, заживитися, (слегка) оживлятися, оживитися, (обычнее в возвыш. речи) насищатися и насищуватися, насититися чим, (о мног.) понаїдатися, позаїдатися (редко), позаживлятися, понасищатися и понасищуватася; (удовлетворяться) вдовольнятися, вдовол(ьн)итися; срв. Наедаться 2. [Я вже наївся, - не хочу більше (Гайсинщ.). Сідай обідай, - грушками (з грушок) не наїсися (Брацл.). Наш люд тої землі ніколи не наїдається: хоч-би й скільки мав, хочеться ще більше (Звин.). Не доїси стравою, то намагай хлібом (Чуб. III). Що сама поїм-же (груші), то не оживлюся, а милому однесу, слави наберуся (Гнідич). «Їж», - каже, - «насищайся!» (Свидн.). Їли хліб і наситилися (Морач.). Купити хліба досить, щоб насититись (Франко). І їли і вдовольнились усі (Морач.)];
    3) (перен.) насищатися и насищуватвся, насититися чим, (удовлетворяться) задовольнятися, задовол(ьн)итися, вдовольнятися, вдовол(ьн)итися чим; (наслаждаться) тішитися, втішатися, натішитися чим и з чого, (преимущ. лицезрением) напасатися, напастися чим. [Не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи (Куліш). Ті, що жадають правди, задовольняться (Біблія). Як напасеться його тілом, побачить тоді, що помилилась вибором (Куліш)];
    4) хим. и перен. - насич[щ]уватися, насититися.
    * * *
    несов.; сов. - нас`ытить
    1) ( кормить досыта) нагодо́вувати, -довую, -довуєш, нагодува́ти, -дую, -дуєш и мног. понагодо́вувати, насища́ти, наси́тити, -сичу, -ситиш
    2) хим., перен. наси́чувати, наси́тити, -сичу, -ситиш, несов. ситити

    Русско-украинский словарь > насыщать

  • 2 наедать

    наесть
    1) над'їдати, над'їсти, (о мног. или во мн. местах) понад'їдати що; см. Надъедать;
    2) (съедать изв. колич.) наїдати, наїсти, (о мног.) понаїдати чого. [Наїв за двох (Богодухівщ.)];
    3) (кормиться в долг, на чужой счёт) наїдати, наїсти, (о мног.) понаїдати (набір) у кого. [Харчових не получав, наїв у товаришів (Тесл.)];
    4) (накусывать тело) накушувати, накусати, кусати, (геть) скусати, покусати; (изгрызать) згризати, (геть) згризти, нагризати, нагризти що. [Блохи накусали (Сл. Ум.)];
    5) (нагрызать) нагризати, нагризти, (о шашле) наточувати, наточити, (о мног. или во мн. местах) понагризати, понаточувати чого; срв. Нагрызать 1. Наеденный -
    1) над'їд(ж)ений, понад'їданий;
    2) -
    3) наїд(ж)ений, понаїданий;
    4) накусаний, нагризений, (весь, геть) скусаний, покусаний, згризений;
    5) нагризений, понагризаний; наточений, понаточуваний.
    * * *
    несов.; сов. - наесть
    наїда́ти, наї́сти, -їм, -їси́

    Русско-украинский словарь > наедать

  • 3 напитывать

    напитать
    1) кого чем - нагодовувати, нагодувати, (о мног.) понагодовувати кого чим. [Як мені жити, як горювати, як свої дітки нагодувати? (Пісня)];
    2) что чем - насич[щ]увати, наситити, напоювати, напоїти, (о мног.) понасич[щ]увати, понапоювати що чим. [Добре напоїв чоботи дьогтем, - не протікатимуть (Богодух.)]. -вать вещество жидкостью - напоювати речовину (надіб'я) течивом (плином); специальнее: (влагою) наволожувати, наволожити; срв. Навлаживать; (краскою) вифарбовувати, вифарбувати; (кислотами) накислювати, накислити що. -ть парафином, воском - парафінувати, випарафінувати, з[ви]вощувати, з[ви]вощити що. -ть солью, щёлочами - висолювати, висолити, вилуговувати, вилугувати що. -ть ядом, отравою - насич[щ]увати (напоювати), наситити (напоїти) отрутою, затруювати, затруїти що. Напитанный -
    1) нагодований, понагодовуваний;
    2) насич[щ]ений, напоєний, понасич[щ]уваний, понапоюваний; наволожений; вифарбуваний; накислений; випарафінуваний, звощений, вивощений; висолений; вилугуваний; затруєний, пересяклий отрутою. -ться -
    1) нагодовуватися, нагодуватися, наїдатися, наїстися, (вежл.) наконтентовуватися, наконтентуватися, (о мног.) понагодовуватися и т. п.; бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним;
    2) насич[щ]уватися, насититися, напоюватися, напоїтися чим, набиратися, набратися, братися, узятися чим и чого, натягатися, натягтися, пересякати, пересякнути чим; бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п.; срв. Пропитываться. [Поки ґніт гасу не набереться, то горіти не буде (Київ). Вишні вже натягаються горілкою (Сл. Гр.). Земля пухка, вже геть пересякла водою (Звин.)]. Снег -тался водой - сніг узявся водою. -ться влагою, кислотами, воском, солью, ядом - наволожуватися, наволожитися (братися, взятися вільгістю), накислюватися, накислитися, звощуватися, звощитися, висолюватися, висолитися, затруюватися, затруїтися (пересякати, пересякнути отрутою);
    3) перейматися, перейнятися, пройматися, пройнятися чим, набиратися, набратися чого; см. Проникаться. Он смолоду -тался революционным духом, освободительными идеями - він змалку перейнявся революційним духом, визвольними ідеями, він змалку набрався революційного духу, визвольних ідей. Напитавшийся - що нагодувався и т. п.; нагодований, наїдений; насич[щ]ений, напоєний; перейнятий, пройнятий, пересяклий.
    * * *
    несов.; сов. - напит`ать
    1) (сов.: накормить) нагодува́ти, -ду́ю, -ду́єш, мног. понагодо́вувати
    2) ( пропитывать) наси́чувати, насити́ти, -сичу́, -сити́ш

    Русско-украинский словарь > напитывать

  • 4 неудовлетворённый

    незадовол(ьн)ений, невдовол(ьн)ений (з кого, з чого и ким, чим), незаспокоєний чим. [Були дуже незадовольнені, що оповідання уривається (Грінч.). Невдоволені бажання (Самійл.). Невдоволене серце в грудях нам обом ридало (Грінч.). Незаспокоєні потреби (Доман.)].
    * * *
    незадоволений, невдово́лений

    Русско-украинский словарь > неудовлетворённый

  • 5 Наедной

    наїд(ж)ений. -ной долг - наїд(ж)ений борг.

    Русско-украинский словарь > Наедной

  • 6 возражать

    несовер. - возражать;
    совер. - возразить без доп.
    1) (против) object (to) ;
    raise an objection (to, against) ;
    take exception (to) против этого нечего возразить ≈ nothing can be said against it не возражаю ≈ I don't mind, I have no objection
    2) (отвечать) return, rejoin;
    retort (резко)
    возраж|ать -, возразить (дт.) object (to), raise objections (to) ;
    (докладчику) reply (to), disagree( with) ;
    если вы не ~аете if you have no objections;
    я не ~аю I have no objections, I don`t mind, I don`t object (to) ;
    ~ение с. objection;
    (ответ) retort;
    без ~ений! no arguing!

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > возражать

  • 7 рассуждать

    несовер.;
    без доп.
    1) argue, reason рассуждать логически ≈ to ratiocinate Syn: рассуждать формально
    2) (о ком-л./чем-л.) discuss, debate (обсуждать) ;
    argue (about) (в споре) ;
    discourse (on)
    3) разг. talk
    рассужд|ать - несов.
    1. (мыслить) reason;

    2. (приводить доводы) discuss;

    3. (о пр.) разг. (возражать) argue (about) ;
    не ~ая without word;
    не ~! don`t argue!;
    ~ение с.
    4. reasoning;
    правильное ~ение correct reasoning;

    5. обыкн. мн. разг. (высказывание) discussion sg. ;
    пуститься в ~ения start discussing matters, start a lengthy discussion;

    6. (возражение) argument;
    без ~ений! no arguing!

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > рассуждать

  • 8 допущений

    I доп`ущений
    матем. допу́щенный
    II допущ`ений
    матем.; физ. допусти́мый

    Українсько-російський політехнічний словник > допущений

  • 9 копчений

    I копч`ений
    копти́мый, копчёный
    II к`опчений
    техн. копчённый

    Українсько-російський політехнічний словник > копчений

  • 10 сушений

    I суш`ений
    техн. сушёный
    II с`ушений
    техн. су́шенный

    Українсько-російський політехнічний словник > сушений

  • 11 заедать

    заесть
    1) заїдати, заїсти, загризати, загризти, поїдом їсти, заїсти кого, (о мног.) позаїдати, позагризати кого. -дать чей-л. век (не давать житья) - заїдати (заїсти) чий вік, занапащати (занапастити) чий вік (чию долю). Как ни тяни, а чужого веку не -ешь (послов.) - як не мудруй, а вмерти треба;
    2) (закусывать) заїдати, заїсти що чим. -есть водку хлебом - заїсти горілку хлібом;
    3) (чужое добро) заїдати, заїсти, зажирати, зажерти (чуже добро), (присваивать) привлащати, привластити що;
    4) (застрявать) затинатися. Ножницы -дают - ножиці затинаються. Заеденный - заїд(ж)ений, загризений.
    * * *
    несов.; сов. - за`есть
    заїда́ти, заї́сти, -ї́м, -їси́ и мног. позаїда́ти

    зае́ло — безл. заї́ло

    \заедатьть разгово́рами о ком-чём — перен. го́лову прогриза́ти, прогри́зти ким-чим

    Русско-украинский словарь > заедать

  • 12 заезживать

    заездить кого, что заїжджувати и заїжджати, заїздити, замордовувати, замордувати, (о мног.) позаїжджувати и позаїжджати кого, що. [Заїздив коня]. Заезженный -
    1) заїжджений;
    2) (избитый) утертий, стертий, заялож[з]ений, (геть) заїжджений. [Утертий шаблон. Геть заїжджені дотепи].
    * * *
    несов.; сов. - за`ездить
    заї́жджувати и заїжджа́ти, заїздити, -ї́жджу, -ї́здиш и мног. позаїжджа́ти; ( начать ездить) сов. заї́здити

    Русско-украинский словарь > заезживать

  • 13 замазывать

    замазать
    1) (покрывать глиной, краской, заделывать) замазувати, замазати, замащувати, замастити, помастити що чим, (о мног.) позамазувати, позамащувати; (покрывать краской) замальовувати, замалювати, (как-нибудь) замазюкувати, замазюкати, заґідзювати, заґідзяти; (щели глиной) шпарувати и зашпаровувати, зашпарувати, (о мн.) позашпаровувати (щілини), пошпарувати; (окна замазкой) китувати и закитовувати, закитувати, позакитовувати що (вікна);
    2) (залепливать во что) замазувати, замазати, заліплювати, заліпити кого, що в що;
    3) (замарывать) замазувати, замазати, замащувати, замастити що, (о мн.) позамазувати, позамащувати; (марать краской, чем-л. жидким) захвиськувати, захвиськати, убирати, убрати в фарбу; (чем-л. жирным) заяложувати, заялозити, засмальцьовувати, засмальцювати що; (о лице) замурзувати, замурзати; см. Замарывать;
    4) (скрывать) замазувати, замазати, затушковувати, затушкувати. [Що там замазувать? Кажімо правду (Л. Укр.). Якось затушкували тую справу];
    5) -вать рот кому - замикати, замкнути губу (уста) кому, замурувати рот кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. Людям уст не -жешь - людям губи не замкнеш (Приказка). Замазанный - замазаний, замащений, помащений чим; замальований; заліплений у що; зашпарований; закитований; замурзаний, заялож[з]ений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`азать
    зама́зувати, зама́зати, -ма́жу, -ма́жеш и мног. позама́зувати; (прям.) зама́щувати, замасти́ти, -мащу́, -ма́стиш; (пачкать - преим. лицо) заму́рзувати, заму́рзати; (заделывать трещины, щели) шпарува́ти, пошпарува́ти, зашпаро́вувати, зашпарува́ти и мног. позашпаро́вувати; ( окна замазкой) китува́ти, покитува́ти, закито́вувати, закитува́ти

    \замазыватьть глаза́ кому́ — перен. зами́лювати, зами́лити о́чі кому́

    Русско-украинский словарь > замазывать

  • 14 замасливать

    замаслить
    1) (маслом) замаслювати, замаслити, (пров.) замасльонювати, замасльонити, (постн. маслом) заоліювати, заоліїти; (вообще чем-л. жирным) заяложувати, заялозити, засмальцьовувати, засмальцювати; срвн. Засаливать;
    2) (склонять на свою сторону словами) загоджувати, загодити (масним язиком), улещати, улестити кого, хлібити, підхлібляти, підхлібити кого, (выпивкой) підмогоричувати, підмогоричити кого, (подарками, взятками) підмаслювати, підмаслити комусь лапу, задарювати, задарити, підмазувати, підмазати кого. Замасленный - замаслений, замасльонений, заолієний, заялож[з]ений, засмальцьований; загоджений; підмогоричений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`аслить
    1) (пачкать чем-л. жирным) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш и мног. позаяло́жувати, засмальцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, засмальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш и мног. позасмальцьо́вувати
    2) (перен.. добиваться расположения лестью, подкупом) підма́слювати, підма́слити; ( давая взятку) підма́зувати, підма́зати, -ма́жу, -ма́жеш

    Русско-украинский словарь > замасливать

  • 15 засусливать

    -ся, засуслить, -ся обслинювати, -ся, обслинити, -ся, засуслювати, -ся, засуслити, -ся, (жирным) заяложувати, -ся, заялозити, -ся. Засусленный - обслинений, засуслений, заялож[з]ений.
    * * *
    несов.; сов. - зас`услить
    засли́нювати, засли́нити и мног. позасли́нювати ( пачкать слюной); ( загрязнять) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш и мног. позаяло́жувати, ( жирным) засмальцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, засмальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш и мног. позасмальцьо́вувати

    Русско-украинский словарь > засусливать

  • 16 игреневый

    тж. игр`ений
    ігрене́вий, кашта́новий; була́ний

    Русско-украинский словарь > игреневый

  • 17 издерживать

    издержать витрачати, витратити (о мног. повитрачувати, повитрачати, потратити), протрачувати, протратити, (диал.) стеряти, потеряти, (шутл.: протранжирить) протрясти; срвн. Истрачивать, Расходовать. [Він витрачає по сто карбованців на місяць (Київ). Мене аж огнем печуть тії гроші, що ви на мене витратили (Крим.). Які зароблені гроші були, - усі вже потрачено (Грінч.). І гроші протратив, і не купив чого треба (Харківщ.). На цей позов він багато грошей протряс (Сл. Гр.). Багато я стеряла на базарі, - накупила всячини (Новом. п.). Всі гроші, що ви дали, я вже потеряла, тільки п'ять копійок зосталося (Звин.)]. -ть на еду - проїдати, проїсти, (на выпивку) пропивати, пропити. -ть без остатка что - витратитися з чого. [Іде чумак шістьма парами та й витратився з грошей, що й на хліб нема (Мнж.)]. -жать продовольствие - вихарчувати харчі. [Що у нас було - хліб, сало, тараня - усе за тиждень вихарчували (Павл. п.)]. Издерживаемый - витрачуваний, трачений. Издержанный - витрачений, потрачений, протрачений; (на еду) проїд(ж)ений, прохарчований; (на выпивку) пропитий.
    * * *
    несов.; сов. - издерж`ать
    витрача́ти, ви́тратити, тра́тити, потра́тити

    Русско-украинский словарь > издерживать

  • 18 изменять

    изменить
    1) что - зміняти и змінювати, змінити, відміняти и відмінювати, відмінити, (переменять) переміняти и перемінювати, перемінити що, (переиначивать) переинач[кш]увати, переинач[кш]ити що, (о мн. или местами) позмінювати и позміняти, повідмінювати и повідміняти, попереинач[кш]увати. [І даремне не молися: не зміню я кари (Рудан.). Хіба-ж мою любов що-небудь одмінило? (Самійл.)]. -нить свою жизнь, характертер - з[від]мінити своє життя, свою вдачу. -нить проект закона - змінити проєкт закона. -нить веру - змінити віру. Собачьего нрава не -нишь - собачої вдачі (натури) не відміниш. -нить почерк - змінити руку. Изменённый - змінений, відмінений, переинач[кш]ений;
    2) кому, чему - зраджувати и (редко) зраджати, зрадити кого, що, (о мн.) позраджувати. [Кохав він дівчину, тому три роки, та зрадила тоді його вона (Крим.). Зрадив дівчину кохану (Рудан.). Та доля лихая зрадила хутко його (Л. Укр.). Зрадив козаків, пристав до ляхів (Н.-Лев.). Зрадив він народню справу (Куліш)]. -нять, -нить себе - зраджувати, зрадити себе. [Я зрадив-би себе, якби дививсь инакше (Самійл.)]. -нить мужу жене - зрадити чоловіка, жінку (дружину). -нить вере, клятве, долгу и т. п. - зрадити или зламати (нарушить) віру, присягу, обов'язок и т. д. -нить своему слову - зрадити своє слово, зламати (нарушить) своє слово. Он никогда не -няет своим правилам, привычкам - він ніколи не зраджує своїх правил, звичок, він ніколи не ламає (не нарушает) своїх правил, звичок. Память -нила ему, мне - пам'ять зрадила, змилила його, мене. Силы -няют мне - сили зраджують мене. Рука -нила (сплоховала) - рука схибнула, схибила. Рука -нила ему - рука зрадила його. Тот кому -нили (обманутый) - зраджений.
    * * *
    I несов.; сов. - измен`ить
    ( делать иным) змі́нювати и зміня́ти, зміни́ти, -ню́, -ниш и мног. позмі́нювати и позміня́ти, міня́ти и міни́ти, поміня́ти; ( видоизменять) відміня́ти и відмі́нювати, відміни́ти; ( переменять) переміня́ти и перемі́нювати, переміни́ти и мног. попереміня́ти и поперемі́нювати
    II несов.; сов. - измен`ить
    (кому-чему) зра́джувати, зра́дити (кого-що)

    \изменятьть му́жу (жене́) — зра́джувати, зра́дити чолові́ка (жі́нку); скака́ти, ско́чити в гре́чку

    \изменятьть свои́м убежде́ниям — зра́джувати, зра́дити свої́ перекона́ння

    \изменять ни́ть себе́ — зра́дити себе́

    па́мять \изменять ни́ла ему́ — па́м'ять зра́дила його́

    рука́ \изменять ни́ла ему́ — рука́ зра́дила його́

    Русско-украинский словарь > изменять

  • 19 клятвенный

    присяжний, під присягою (даний, сказаний, зроблений и т. п.), заприсяж[гн]ений, заприсяжний. -ное обещание - заприсяжена (заприсяжна) обіцянка (обітниця), присяга. Дать -ное обещание - (за)присягти(ся) и (за)присягнути(ся), заклястися (клятьбою). [І Адам в тім перед богом клятьбою заклявся (Рудан.)]. -ное уверение - присягання, заприсягання, присяга.
    * * *
    прися́жний

    Русско-украинский словарь > клятвенный

  • 20 латинизировать

    -ся латинізувати, -ся, латин(щ)ити, сов. златинізувати, -ся, златин(щ)ити, -ся. -рованный - латинізований, оконч. златинізований, златин(щ)ений.
    * * *
    латинізува́ти

    Русско-украинский словарь > латинизировать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • жертвенник для курений — ж’ертвенник для кур’ений постоянный жертвенник, установленный в скинии и храме перед завесой Святого святых для принесения курений пред лицо Господа (Исх.30:1 10; Исх.37:25 28; 3Цар.6:22 ) (в Чис.4:11 назван золотой жертвенник). (см. скиния,… …   Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.

  • мостостроение — мостостроение, мостостроения, мостостроения, мостостроений, мостостроению, мостостроениям, мостостроение, мостостроения, мостостроением, мостостроениями, мостостроении, мостостроениях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А.… …   Формы слов

  • Иллюстрирование произведений Лермонтова — ИЛЛЮСТРИРОВАНИЕ ПРОИЗВЕДЕНИЙ Лермонтова. При жизни поэта его произв. не иллюстрировались. Исключение составляют 3 авт. иллюстрации, сохранившиеся в рукописях: фронтиспис к поэме «Кавказский пленник» (гуашь, 1828), обложка поэмы «Черкесы» (перо,… …   Лермонтовская энциклопедия

  • апоселений — апосел ений, я …   Русский орфографический словарь

  • Арсений — Арс ений (Арс ениевич, Арс ениевна и Арс еньевич, Арс еньевна) …   Русский орфографический словарь

  • гений — г ений, я …   Русский орфографический словарь

  • гимений — гим ений, я (биол.) …   Русский орфографический словарь

  • Евгений — Евг ений (Евг ениевич, Евг ениевна и Евг еньевич, Евг еньевна) …   Русский орфографический словарь

  • Евмений — Евм ений (Евм ениевич, Евм ениевна и Евм еньевич, Евм еньевна) …   Русский орфографический словарь

  • игрений — игр ений, яя, ее …   Русский орфографический словарь

  • олений — ол ений, ья, ье …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»