-
1 думка
ДУМКА - акт мислення, частина процесу мислення або його результат, зміст, продукт мислення, ідея. Висхідною формою процесу мислення є судження. Його зміст розкривається у міркуванні, що відбувається у формі умовиводів і здійснюється шляхом зіставлення різних суджень. Синтезом суджень про певний об'єкт є поняття, яке в теоретичних системах знання стає формою розвитку ідеї і розгортається, знаходить свою об'єктивацію завдяки системі категорій. При цьому процес взаємопереходу категорій і понять є обопільним і постійно діючим, що і дозволяє просуватися від окремого до загального, від абстрактного до конкретного і навпаки. Саме ж осмислення цих процесів стає можливим завдяки застосуванню у кожному конкретному випадку методів індукції, дедукції, законів взаємозв'язку, діалектики різних форм мислення. -
2 думка
вчт; матем. сужде́ние (мнение, рассуждение) -
3 думка
маленьк. подушка) ясик, подушечка під вухо.* * *1) уменьш.-ласк. думонька, га́донька, га́дочка; ду́мка, га́дка2) лит., муз. ду́мка3) ( маленькая подушечка) [мале́нька] поду́шечка; диал. я́сик, я́сько -
4 думка
гадкадумку -
5 думка
горб БТ; пор. дунка. -
6 попередня думка
предвари́тельное сужде́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > попередня думка
-
7 _розум; мудрість; думка
advice is something the wise don't need and the fools won't take all great minds run in the same channel all men are fools, but the wisest of fools are called philosophers better an empty purse than an empty head a big head means a big headache bought wisdom is best if you don't pay too dear for it entertain no thoughts which you would blush at in words the doors of wisdom are never shut a flow of words is no proof of wisdom the fool wonders; the wise man asks go where he will, a wise man is always at home happy is the man who finds wisdom and gets understanding he who questions nothing learns nothing high living, low thinking if what men most admire they would despise, it would look like mankind were growing wise it is easy to be wise after the event it needs great wisdom to play the fool little hair, much wit know thyself knowledge and wisdom are far from being one men talk wisely but live foolishly nine-tenths of wisdom consists in being wise in time no man can be always wise no man is born wise or learned one good head is better than a thousand strong hands one hears only what he understands popular opinion is the greatest lie in the world riches serve a wise man but command a fool so many men, so many minds speech is the gift of all but the thought of few a still tongue makes a wise head two heads are better than one where all think alike, no one thinks very much where ignorance is bliss 'tis folly to be wise wisdom doesn't always speak in Greek and Latin wisdom goes not always by years wisdom in a poor man is a diamond set in lead wisdom is ever a blessing, education is sometimes a curse wisdom is the wealth of the wise a wise man changes his mind; a fool never does a wise man is strong a wise man will make more opportunities than he finds a wise man's day is worth a fool's life wise men care not for what they cannot have wise men learn by other men's mistakes; fools insist on learning by their own a word to the wise words are the wise man's counters and the fool's moneyEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > _розум; мудрість; думка
-
8 тӱшӱнмек
думка ВН. -
9 мысль
думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.* * *ду́мка, мисль, -лі, ми́сля; (предположение, соображение) га́дкаиме́ть в мыслях что — ма́ти на ду́мці (в ду́мці) що
-
10 мнение
думка, гадка про що, (взгляд) погляд на що, (суждение) суд, присуд (-ду), (редко, полон.) здання (-ння) про що, розмисел (-слу) у чому. [Не можна було вивести, якої він думки про громаду (Кониськ.). Своїх власних гадок не встиг ще виробити (Крим.). Мені не вперше доводиться чути такі погляди на Шевченкову «Катерину» (Грінч.). Ворог переполовинених (половинчатых) поглядів (Єфр.). Вирікати свій суд про філологічні справи (Крим.). А моє таке здання: час уже людям перестати воювати (Бердич.). Мати власний розмисел у військових справах (Л. Укр.)]. -ние относительно чего - думка що-до чого. Я того -ния, что - я тієї (тої, такої) думки, що; моя така думка, що; на мою думку; я так гадаю; як на мене, то. По -нию кого - на думку, на гадку чию, кого, на чий погляд (суд), з чийого погляду, як гадає хто. [На кумову думку, син мусить хазяйнувати (Грінч.). На їх погляд, се дурість і гріх (Франко). На мій суд, вашу високість не зустрічають тут з такою церемонією, до якої ви звикли (Куліш). З його погляду, не заподіяв того, в чому його винуватять (Кониськ.)]. По моему -нию - на мою думку, на мій погляд. По его -нию - на його думку (погляд), (иногда) по його. [По його, так уже-б пора і додому (Квітка)]. Вопреки чьему -нию - всупереч думці кого, чиїй, проти думки кого, чиєї, проти кого. [Не бувши спеціялістом, ляпати дурниці проти техніка, плескати нісенітниці проти хеміка (Крим.)]. Общее -ние - загальна думка (гадка), загальний погляд (суд). Общественное -ние - громадська думка, громадський погляд, (зап.) опінія. [Неволя громадського погляду (Куліш)]. Особое -ние - окрема думка, -мий погляд. Предвзятое -ние - см. Предвзятый. Быть о себе высокого -ния - см. Мнить о себе. Высказывать, высказать свое -ние - висловлювати, висловити свою думку, свій погляд (суд, присуд), подавати, подати свою думку про що, виявляти, виявити свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Переказавши зміст, ось який присуд висловила вона про твір (Грінч.). Виявила свій погляд на старосвітські закони (Єфр.). (Оповідає,) не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Иметь о ком хорошее -ние - бути про кого доброї думки, мати про кого добру думку. Оставаться, остаться при своём -нии - лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при своїй думці, з власною думкою, при своєму погляді; (при особом -нии) лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при окремій думці, при окремому погляді, не пристати на чию думку; см. Оставаться. Придерживаться -ния - додержуватися думки. Присоединяться, присоединиться к чьему -нию - приставати, пристати на чию думку, прилучатися, прилучитися до чиєї думки. Разделять чьё -ние - поділяти чию думку, гадку, чий погляд. Соглашаться, с чьим -нием - погоджуватися з чиєю думкою, приставати на чию думку. Укрепиться во -нии - зміцніти на думці.* * *ду́мка; (взгляд на что-л.) погляд, -у; ( предположение) гадкапо моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мій погляд, по-мо́єму, як на ме́не
-
11 concurring opinion
думка судді, що співпадає з думкою (позицією) інших суддів (більшості суддів); позитивна особлива думка ( судді) -
12 Commonwealth opinion
-
13 concurrent opinion
думка судді, що співпадає із позицією більшості складу суду -
14 congressional opinion
-
15 expert opinion evidence
-
16 extrajudicial opinion
думка судді, що не має нормотворчого (нормовстановчого) значення -
17 government opinion
-
18 judge's comment
думка судді; зауваження судді -
19 judgement
думка; судження; судове рішення, вирок; розгляд, слухання ( справи у суді); висновок суду стосовно правильності процедури; покаранняjudgement of nil capiat per breve — рішення на користь відповідача; рішення про відмову у позові, рішення про відхилення позову
judgement of quod respondeat ouster — рішення про надання (подання) відповідачем пояснень по суті справи
- judgement awarding damagesjudgement rendered against a party — судове рішення, винесене проти сторони
- judgement book
- judgement by actionem
- judgement by consent
- judgement by court
- judgement by default
- judgement by cognovit
- judgement by confession
- judgement by default
- judgement creditor
- judgement debt
- judgement debtor
- judgement docket
- judgement entered of record
- judgement for liquidated claim
- judgement for the defence
- judgement for the defense
- judgement for the defendant
- judgement for the plaintiff
- judgement for the prosecution
- judgement for tort
- judgement for want of plea
- judgement in Admiralty
- judgement in default
- judgement in equity
- judgement in error
- judgement in equity
- judgement in personam
- judgement in rem
- judgement in the merits
- judgement inter partes
- judgement lien
- judgement-making power
- judgement nihil dicit
- judgement nisi
- judgement of acquittal
- judgement of cassetur breve
- judgement of common-law court
- judgement of Congress
- judgement of conviction
- judgement of court
- judgement of death
- judgement of dismissal
- judgement of nolle prosequi
- judgement of nolle prosequitur
- judgement of nonsuit
- judgement of quod computet
- judgement of quod recuperet
- judgement of repleader
- judgement of retraxit
- judgement of revocation
- judgement of separation
- judgement of the majority
- judgement on demurrer
- judgement on formal grounds
- judgement on the merits
- judgement-passing power
- judgement pro retorno habendo
- judgement proceedings
- judgement-proof
- judgement
- judgement rationale
- judgement register
- judgement rendered
- judgement rendered for a party
- judgement reserved
- judgement respited
- judgement roll
- judgement sample
- judgement seat
- judgement sentence
- judgement summons
- judgement under attack
- judgement upon verdict -
20 judgement of the majority
English-Ukrainian law dictionary > judgement of the majority
См. также в других словарях:
Думка — (иноск.) подушечка подъ щеку. Ср. (Марья Гавриловна) по ночамъ вздыхаетъ, тоскуетъ; станетъ по утру Таня постель оправлять, думка хоть выжми мокрехонька вся... Таетъ Марья Гавриловна ровно свѣча на огнѣ. Мельниковъ. Въ лѣсахъ. 3, 12. См. Хоть… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
ДУМКА — 1) лирические и лирико эпические песни, родственные думам; в 19 в. были распространены в западных областях Украины.2) Название некоторых инструментальных и вокальных пьес (для фортепиано П. И. Чайковского и др.) … Большой Энциклопедический словарь
ДУМКА — хоровая капелла Украины первый украинский профессиональный хор. Создан в 1920 в Киеве, с 1931 академический … Большой Энциклопедический словарь
ДУМКА — ДУМКА, думки, жен. 1. уменьш. ласк. к дума в 1 и 2 знач. (обл.). 2. Маленькая подушечка (разг. фам.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
думка — ДУМКА, и, жен. (разг.). Маленькая постельная подушечка. II. ДУМКА см. дума. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ДУМКА 1 — ДУМКА 1, и, ж. (разг.). Маленькая постельная подушечка. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ДУМКА 2 — см. дума. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
думка — сущ., кол во синонимов: 4 • дума (16) • думочка (2) • песня (161) • … Словарь синонимов
ДУМКА — берёт кого. Сиб. Кто л. сомневается в чём л., подозрительно относится к чему л. ФСС, 65; СФС, 68. Быть в думках. Жарг. мол. Думать, размышлять о чём л. Максимов, 51. Держать в (на) думках что. Прост. То же, что держать на думе (ДУМА). Ф 1, 157;… … Большой словарь русских поговорок
думка — ДУМКА, арх., диал. – Мысль. А он приказал нам идтити в тунгусы с доброй думкой в голове да добрым сердцем в груди (1. 270) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
Думка — … Википедия