Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

дуло

  • 1 дуло

    (ружейное, револьв.) - дуло, (неточно, вм. «ствол») рура, руля. [Підняв револьвер і притулив рулю до виска (Грінч.)]; (пушечное) дуло, жерло [Стирчали горласті жерла гармат (Мирн.)], горло.
    * * *
    ду́ло; ці́вка; диал. лю́фа; ( ружья) ру́ля

    Русско-украинский словарь > дуло

  • 2 дуло

    Українсько-російський політехнічний словник > дуло

  • 3 дуло кулемета

    Українсько-російський політехнічний словник > дуло кулемета

  • 4 задувать

    задуть
    1) (веять) задувати, задути, завівати, завіяти, повівати, повіяти, подихати, подихнути. -дул холодный ветер - задув (повіяв, подихнув) холодний вітер. Сюда -вает (безл.) - сюди підвіває, сюди тягне вітром;
    2) (тушить) задувати и задимати; сов. задути, задмухувати, задмухнути, гасити, загасити. Ветром -дуло свечу - вітром загасило (задуло) свічку;
    3) (заносить) завівати и завіювати, завіяти. Снегом -дуло дорогу - снігом дорогу завіяло. -вать во все лопатки - гнати (бігти) що-духу, на всі заставки, п'яти намастивши;
    4) (домну) задувати, задути що. Задутый - задутий. -ться - задуватися, бути задутим. [Задуто другу домну Кузнецького заводу (Вісті 1932)].
    * * *
    несов.; сов. - зад`уть
    1) задува́ти и задима́ти, заду́ти, -дму́, -дме́ш и -ду́ю, -ду́єш; (о ветре, пурге) завіва́ти, заві́яти
    2) (гасить, дуя) гасити (гашу́, га́сиш) и загаша́ти, загаси́ти, задува́ти и задима́ти, заду́ти
    3) мет. задува́ти, заду́ти

    Русско-украинский словарь > задувать

  • 5 надувать

    надуть
    1) надимати и (редко) надувати, надути, (о мног.) понадимати, (редко) понадувати; (вздувать, пучить) обдимати, обдути, надимати, дути, надути, (от жидкости, влаги, сов.) набубнити, (о мног.) пообдимати, понадимати кого, що. [Аеростат надимають (редко надувають) газом (Київ). Великий Зевс, надми його вітрило власним духом! (Куліш). Живіт йому обдуло (Червоногр.). Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Так нахлестався (сироватки), що аж набубнило його (Рудч.)]. -дуть бока кому - полатати боки (спину) кому, відлупцювати (відлатати) кого. -вать, -дуть губы - надимати, надути губи, копилити, закопилювати, закопилити губу и губи, скопилити губу, набундючити губу, (насм.) відквашувати, відквасити губи, (о мног.) понадимати, позакопилювати, повідквашувати губи. [Гнівалася, надимала губки, випинаючи їх наперед (Грінч.). Не копильте, дітки, губок! Їжте, воно смачне! (Сим.). «Не знаю»,- сказала дочка, закопиливши спідню губу (Н.-Лев.)] Федул, что губы -дул? - шкода на Данила: зробив з губи копила; Івасю, чого ти губи розквасив? (Гуманщ.); чи тебе набили, що ти губи закопилив? (Гуманщ.). -вать уши кому - надимати (натуркувати) (повні) вуха кому. -вать шнур, верёвку (у плотн., каменщ.) - натягати и натягувати, напинати (туго, цупко), нацурковувати шнур(а) (шнурку), мотузку (шворку). Мне -дуло спину - мені провіяло (продуло) спину, мені надуло в спину;
    2) (навевать) надувати, надути, навівати и навіювати, навіяти, намітати, намести, наносити, нанести, (редко: о сильном ветре, сов.) нашугати, (во мног. местах) понадувати, понавівати и понавіювати, понамітати, понаносити чого. [Вітром аж у сіни снігу навіяло (намело, нанесло) (Київщ.). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.)];
    3) (обманывать) піддурювати, піддурити, обдурювати, обдурити, дурити, одурити, підманювати, підманити, обшахровувати, обшахрувати, (зап.) ошукувати, ошукати, (диал.) огулити, (описат.) підголити кого, штукою підійти (зайти) кого, лудою лудити, (о мног.) попід[пооб]дурювати, попідманювати, поошукувати, пообшахровувати кого; срв. Обманывать. [Він один нас усіх попіддурював (Харківщ.). Обдурювати якось ніяково (Н.-Лев.). Я не маю причини підманювати вас (Крим.). Кого вони не обшахрували! (Звин.). Аж пан собі задумує хлопа ошукати (Рудан.). Москаль козака як-раз огулить, а москаля і чорт не одурить (Номис)]. Надутый -
    1) надутий, понадиманий; обдутий, пообдиманий; закопилений, позакопилюваний; натягнутий и натягнений, напнутий (туго, цупко), нацуркований;
    2) надутий, навіяний, наметений, нанесений, понадуваний, понавіюваний, понамітаний, понаношений;
    3) прлг. - см. отдельно.
    * * *
    несов.; сов. - над`уть
    1) надува́ти и надима́ти, наду́ти, -дму́, -дме́ш и -дую, -дуєш и мног. понадува́ти и понадима́ти, несов. ду́ти; ( паруса) напинати, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапи́нати

    \надуватьть в у́ши кому́ (говори́ть, спле́тничать) — натуркува́ти, нату́ркати и нату́рчати ву́ха (у ву́ха, по́вні ву́ха) кому́

    \надуватьть гу́бы — надува́ти и надима́ти, наду́ти гу́би (губу́), закопи́лювати, закопи́лити (копи́лити, скопи́лити, сов. набундю́чити) губу́ (гу́би)

    \надуватьть щёки — надува́ти и надима́ти, наду́ти що́ки

    2) ( обманывать) обду́рювати, -рюю, -рюєш и дури́ти, -рю, -риш, обдури́ти и мног. пообду́рювати; підду́рювати, піддури́ти и мног. попідду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти, сов. убра́ти (уберу́, убере́ш) в шо́ри; (несов.: мошенничать) шахрува́ти, шахраюва́ти, -раюю, -раюєш

    Русско-украинский словарь > надувать

См. также в других словарях:

  • ДУЛО — ДУЛО, дула, ср. Переднее отверстие ствола огнестрельного оружия. Дуло орудия. Дуло ружья. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • дуло — жерло, ствол, пушка, хуй; стволина Словарь русских синонимов. дуло сущ. 1. • ствол • стволина 2. • жерло отверстие в стволе артиллерийского орудия) С …   Словарь синонимов

  • ДУЛО — Иванов сын, крестьянин Пажеревитцкого пог. 1539. Писц. IV, 383. Дуло, паробок двора роского, зап. 1571. Арх. Сб. I, 147 …   Биографический словарь

  • ДУЛО — ДУЛО, а, ср. Выходное отверстие канала ствола огнестрельного оружия, а также самый ствол. Под дулом пистолета (также перен.: подчиняясь грубому насилию). | прил. дульный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ДУЛО — ср. оконечность ствола, трубы, дудки; отверстие стрельного орудия, ружья, пушки. | новг. надувала, продувной парень, плут. Дульце ·умалит. амбушюр, отверстие в музыкальных орудиях, в которое дуют, пищик, губник, мундштук. Дульный, к дулу… …   Толковый словарь Даля

  • ДУЛО — (Muzzle) переднее отверстие канала огнестрельного оружия, из которого вылетает при выстреле снаряд или пуля. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • дуло — Переднее отверстие ствола винтовки. [Департамент лингвистических услуг Оргкомитета «Сочи 2014». Глоссарий терминов] EN muzzle Front end of a rifle barrel. [Департамент лингвистических услуг Оргкомитета «Сочи 2014».… …   Справочник технического переводчика

  • Дуло — ДУЛО, перед. конецъ ствола огнестрѣл. оружія. Т. к. давленіе порохов. газовъ при выстрѣлѣ здѣсь наименьшее, то стѣнки ствола, для облегченія оружія, въ этой части дѣлаются болѣе тонкими, но зато ради обезпеченія ихъ отъ растрескиванія и разрывовъ …   Военная энциклопедия

  • Дуло — У этого термина существуют и другие значения, см. Дуло (значения). Кремнёвое ружьё времён …   Википедия

  • ДУЛО — Залепить дуло. Жарг. мол. Закрыть рот, замолчать. Я молодой, 1998, № 2; Максимов, 143. Свинечье дуло. Перм. Бран. О непорядочном человеке. Сл. Акчим. 1, 262. /em> Дуло рыло …   Большой словарь русских поговорок

  • дуло — žiotys statusas T sritis Gynyba apibrėžtis Priešakinė vamzdžio dalis, iš kurios šūvio metu išlekia sviedinys (kulka). atitikmenys: angl. muzzle rus. дуло …   Artilerijos terminų žodynas

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»