Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

дружок

  • 1 дружок

    -жочек см. Дружёк, -жёчек.
    * * *
    1) дружо́к, -жка́, товаришо́к, -шка́
    2) (в обращении - зват.) дру́же, го́лубе, ласк. се́рденько, серденя́тко

    Русско-украинский словарь > дружок

  • 2 карман

    I. Кармакан, Кармачок (снаряд для ловли рыбы подо льдом) кармак (-ка).
    II. 1) ке[и]шеня, (редко) карман (-мана), ум. кешенька, карманець (-нця), карманок (- нка). [Визирав кінчик гаманця з кешені в її пальтечку (О. Пчілка). Ті каптани та не ті кармани (Номис)]. Бить по -ману - бити по гаманцю. Бить по -манам кого - кешені трусити кому. Боковой -ман - бокова кешеня. [Весело схопився доктор, витягаючи з бокової кешені якусь писульку (Крим.)]. Часовой -ман - кешенька (на годинник). Держи -ман шире! - підставляй поли! наставляй кешеню! взавтра, з мішком! дам, дам - коли б лиш здоров зносив! дідька лисого! -ман дыряв - кешеня гроші сіє. Дружба дружбой, а в -ман не лезь - дружок, дружок, та не твій пиріжок (Херсонщ.). -ман жидок (тонок, пуст) - в кешені гуде, в кешені вітер гуде (свище). Иметь кого в -мане - мати (тримати) кого в жмені. За словом в -ман не лезет - за словом до батька не бігає; по слово до кешені не ходить. Набить -ман (на чём) - напхати кешеню, нагріти руки (коло чого, на чому). Не по -ману нам - не з нашою кешенею; не з нашими грошиками (достатками); не по наших грошах; купило притупило (Лохв. п.). Невзначай рука в чужой -ман попала - до своєї торби ліз, а з дядькової витяг; гуманський дурень з чужого воза брав, а на свій ховав (Приказки). Обработал -маны публике - почистив добрим людям кешені. Полный -ман (чего) - повна (повнісінька) кешеня чого. -ман трещит - на гроші утратно, на кешеню важко. Тугой, толстый -ман - повна калитка. Ударить по -ману - витрусити кешеню. По чужим -манам не ищи - людям у руки не заглядай. Из чужого -мана платить легко - за чужу калитку хап, а за свою лап. Широкий -ман - попівська кешеня;
    2) (не пришитый, привязной, особ. у дам) карман (-мана), карманей (-нея), калитка, ладунка;
    3) техн. - ківш (р. ковша);
    4) (автомоб., каретный) кошик (-ка).
    * * *
    1) кише́ня
    2) техн. карма́н

    Русско-украинский словарь > карман

  • 3 миленький

    1) любенький, миленький, любесенький, милесенький; (в обращ. ещё) - (м. р.) любчик, любонько, любусь (-ся), (ж. р.) любка, любочка, любонька, любуся. [Тіточко наша любенька, не кидай нас! (М. Вовч.). Миленький, милесенький мій! (Метл.). Не їдь, братіку, не їдь любчику! (Чуб. V). Дідусю-любусю! (Чуб. V). Ой, мамко-любко! (Номис). Тіточко- любочко! (М. Вовч.)]. Мой -кий дружок - мій любчик коханий, (поэтич.) мій друженько милесенький, як голуб сивесенький;
    2) (хорошенький) гарненький, гарнесенький. -кая история! - гарненька історія (оказія, пригода)!
    * * *
    миле́нький, любе́нький, ласк. миле́сенький, любе́сенький; ( хорошенький) гарне́нький, гарне́сенький

    Русско-украинский словарь > миленький

  • 4 милый

    прлг.
    I. 1) (любый, любимый, дорогой) любий, милий, коханий. [Доню моя, дитя моє любе! (Шевч.). Прости мені, мій голубе, мій соколе милий! (Шевч.). Добри-вечір, милий сину! (Рудан.). Вибачай, невісточко кохана! (Самійл.)]. -лый друг - любий (милий, коханий) друг. [Друзі кохані! (Грінч.)]. -лый дружок - любчик (любий), любко, милий, миленький, коханий (-ого); срв.
    II. Милый. Мой -лый! - а) (ласк.) мій милий! (мій) любоньку (им. любонько)! мій любцю! (моє) серденько! б) (пренебр., снисход.) (мій) голубе! (мій) голубе милий! (мій) лебедику! чоловіче (добрий)! дядечку! [А чого тобі треба тут, голубе? Іди собі, звідки прийшов (Брацлавщ.). Не баріться, чоловіче, як хочете жити (Кінець Неволі)]; срв. Милейший 2. Моя -лая! - а) (ласк.) моя люба! (моя) любонько (им. любонька)! (моє) серденько! небого! [«Сховайте мене!» - «Де-ж я тебе, любонько, сховаю?» (Франко)]; б) (пренебр.) моя люба! небого! [Чого це ви, небого, плюєтеся? Плюнуть і я вмію (Крим.)]. Мои -лые! - мої любі! люб'ята! (пренебр.) голуби (голуб'ята) мої! лебедики! Более -лый - см. Милее 1. Самый -лый - см. Милейший 1. Чрезвычайно -лый - надзвичайно любий (милий), любісінький, милісінький. Насильно мил не будешь - на милування нема силування (Крим.). Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий;
    2) (привлекательный) любий, милий, (доставляющий приятность) утішний, утішливий; (любезный) люб'язний, ґречний; (благосклонный) ласкавий, прихильний; (красивый, хороший) гарний, гожий. -лое дитя - люба (мила, втішна, втішлива) дитина. [Що то за люба дитина мій Карпо! (Н.-Лев.). Учителі аж нарадуватися не могли на втішну дитину (Крим.)]. -лый человек - мила людина. Она очень - ла - вона дуже мила. [Дівчата такі милі, скромні (Ол. Пчілка)]. -лый взгляд, голос, -лая улыбка - милий (любий) погляд, голос, усміх. Как это -ло! - як це гарно! як це любо! як це гоже!
    3) (приятный кому) любий, милий, приємний, люб'язний, (редко) коханий кому. [Працюю над любою мені наукою (Крим.). Кожній матері своя дитина мила (Квітка). Хоч за самого біднішого, аби тобі люб'язний (Квітка). Оця сорочка така мені люб'язна (Борзенщ.). Валерова сестра така мені кохана (Самійл.)]. Ему ничто не -ло - йому ніщо (в світі) не миле. [Усім людям тепер не дуже що миле (Чигиринщ.). Як злучаться по любові, то все миле буде (Чуб. V)]. Свет мне стал не мил - світ мені не милий став, світ мені знемилився (и не змилився).
    II. Милый, сщ. - милий (-лого), любий (-бого), люб (-ба), любко, (редко) любець (-бця), коханий, коханок (-нка), ласк. миленький, любенький, любонько, любцьо, любчик, коханочок (-чка). [(Море) знає, де мій милий, бо його носило (Шевч.). Піду шукать миленького, втоплю своє горе (Шевч.). А без любого сама горе я горюю (Боров.). На що люба любувала? (ЗОЮР. II). Прощалася зі своїм любком (Франко)]. Милая, сщ. - мила (- лої), люба (-бої и -би), любка (-ки), кохана (-ної), ласк. миленька, любенька, любочка, любонька, любця. [Милий милу покидає (Пісян). Підійшов під двері милої (Крим.). Тепер свою любу я везу до шлюбу (Рудан.). Моя далека любка (Вороний). Прощатися прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.)]. Милые, сщ. - коханці (-ців), коханки (-ків), закохані (-них), люб'ята (-б'ят). -лые бранятся, только тешатся - милі посваряться - ще краще помиряться. -лого побои не долго болят - милого друга мила й пуга.
    * * *
    1) прил. ми́лий; (дорогой, любимый) лю́бий, коха́ний; ( любезный) люб'язний, ласка́вий; ( красивый) га́рний; ( доставляющий удовольствие) уті́шний
    2) (в знач. сущ.: возлюбленный) милий, -ого, лю́бий, коха́ний

    Русско-украинский словарь > милый

  • 5 мостовина

    -винка мостина, мостовина, містниця, стелина, мостинка, мостиночка, мостовинка, мостовиночка, стелинка, стелиночка. [Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув (Чуб. V)].
    * * *
    мости́на, мостови́на

    Русско-украинский словарь > мостовина

См. также в других словарях:

  • Дружок — (уменьшительное от друг): распространённая кличка беспородной или бездомной собаки, дворняжки.* Дружок (мультфильм) Дружок (фильм) Дружок (велосипед) Бобыль и дружок рассказ С. Есенина Здравствуй, дружок, любишь сказки, сопливый? песня Тимура… …   Википедия

  • дружок — дружище, любезный, любимый, закадыка, лада, друг, кореш, миленок, собутыльник, миленочек, приятель, друг приятель, закадычный друг, товарищ, дружбан, корешок, возлюбленный, кент, ненаглядный, дружочек, зазноба, желанный, не разлей вода, корефан,… …   Словарь синонимов

  • ДРУЖОК — ДРУЖОК, дружка, муж. (разг.). 1. ласк. к друг. «Для милого дружка и сережка из ушка.» (посл.). 2. (Д прописное). Распространенная кличка дворовых собак. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ДРУЖОК — ДРУЖОК, жка, муж. 1. см. друг 1. 2. То же, что приятель (прост.; мн. чаще неод.). Гуляет с дружками. Дружки подучили. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • дружок — ДРУЖОК, жка, м. Мужской половой орган …   Словарь русского арго

  • ДРУЖОК F1 — см. Для защищенного грунта. Скороспелый. Растение обыкновенное, с супердетерминантным типом роста, среднеоблиственное. Лист темно зеленый, среднего размера. Соцветия простые, первое закладывается над 6 7 листом, последующие через 1 2 листа. Плоды …   Энциклопедия семян. Овощные культуры

  • дружок — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) кого? дружка, кому? дружку, (вижу) кого? дружка, кем? дружком, о ком? о дружке; мн. кто? дружки, кому? дружкам, (вижу) кого? дружков, кем? дружками, о ком? о дружков и о дружках 1. Дружком вы… …   Толковый словарь Дмитриева

  • дружок — жка, ч. Пр. Приятель, друг, дружок …   Словник лемківскої говірки

  • ДРУЖОК (1958) — «ДРУЖОК», СССР, киностудия им. М.Горького, 1958, цв., 67 мин. Детская приключенческая комедия. По рассказам Николая Носова «Мишкина каша» и «Дружок». Веселые дачные приключения восьмилетних друзей Миши и Коли, а также их лохматого приятеля… …   Энциклопедия кино

  • ДРУЖОК (1997) — «ДРУЖОК», Россия, РОСТ, 1997, цв., 14 мин. Детская приключенческая комедия. По мотивам рассказа Николая Носова. Веселые дачные приключения восьмилетних друзей Миши и Коли, а также их лохматого приятеля верного и терпеливого пса по кличке Дружок.… …   Энциклопедия кино

  • Дружок (фильм) — У этого термина существуют и другие значения, см. Дружок. Дружок Жанр комедия Режиссёр Виктор Эйсымонт …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»