Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

друг+за+другом

  • 1 друг

    I. приятель, друг; мн. - друзі (р. друзів), други (р. другів). [Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут (Рудч.) Без вірного друга великая туга. Не друзі, а чужії]; (о женщинах) приятелька, подруга, другиня, друга. Закадычный друг - друзяка, кревний друзяка, (вульг.) закантика.
    II. Друг, кратк. форма от местоим. Другой. Друг друга - один (или одно, одне) одного. [Ненавиди[я]ть один (одне) одного. Вони варті один одного = они стоят друг друга]. Друг другу - один одному, одно[е] одному. [Приневолює їх подати одно одному руки (Єфр.)]. Друг за друга - один (одне) за одного. [Ми відповідаєм один за одного]. Друг за другом - один (одне) по одному [по однім], (реже) один (одне) за другим. [Один по однім тихо роки встають у спомині моїм (Черн.)]. Друг о друге - один (одне) про одного, кожне про кожного. [Довідалися кожне про кожного (Крим.)]. Друг против друга - один проти одного, навпроти себе. [Діти одної матери, рідні брати стояли навпроти себе (Єфр.)]. Друг с другом - один (одне) з одним. [Ми добре познайомилися один з одним]. Друг у друга - один (одне) в одного. [Питали один в одного]. Самдруг - удвох, сам з кимсь.
    * * *
    I сущ.
    друг; при́ятель, -ля, ( о женщине) при́ятелька; друзя́ка

    друзья́ — мн. дру́зі, -зів

    любе́зный \друг — (в обращении - зват.) лю́бий дру́же

    II

    друг дру́га — оди́н о́дного, одна́ о́дну, одно́ о́дне, (мног.) одні́ о́дних

    друг за дру́га — оди́н за о́дного, одна́ за о́дну, одно́ за о́дне, (мног.) одні́ за о́дних

    Русско-украинский словарь > друг

  • 2 бороться

    1) змагатися з ким-чим (или проти кого) за що, боротися з ким, чим, войд(т)уватися з ким, борікатися з ким, (стойко) обстоювати за що. [Почали змагатися з великими панами і таки побороли їх. Кожна партія змагається за певну ідею. Неминучий історичний процес розвитку, проти якого змагатися дарма (Єфр.). З турками войтувалися. Войдується з стихіями (Кул.). Обстоюючи за права віри, наші прадіди боролись разом і за права рідної національности (Єфр.)];
    2) (шутя, играя) боротися, борушкатися, борю[і]катися.
    * * *
    боро́тися; ( друг с другом) борюка́тися, у ру́чки бра́тися; ( состязаться) змага́тися

    Русско-украинский словарь > бороться

  • 3 другой

    1) (второй) другий. На -гой день - другого дня, на другий день. В -гой раз - удруге. [Зайшов він і вдруге і втретє]. С -гой стороны - з другого боку. Один за -гим (друг за другом) - один по однім, один за другим;
    2) (иной) инший, инакший, иначий, (редко) другий. [Забув мене мій миленький, иншу полюбив. Шукайте собі вже инакшої куховарки (Крим.)]. В -гое время - иншим часом. В -гой раз - иншим (другим) разом. В -гое место - куди-инде. В -гом месте - де-инде, (реже) инде. [Ходім куди-инде. Шукай де-инде. В Жаботині родилася, инде не привикну (Чуб.)]. Другое запел - иншої (вже не тієї) співає. Это -гое дело - це инша річ [справа]. И тот и -гой, и то и -гое - і той і цей, і те й це (і це й те). Ни то, ни -гое - ні те, ні це (ні це, ні те).
    * * *
    1) ( иной) інший, дру́гий; диал. она́кий

    други́ми слова́ми — вводн. сл. жарг. іна́кше, і́ншими слова́ми

    друго́й раз — ( иногда) і́нколи, і́ншим ра́зом

    2) (второй, следующий) дру́гий, насту́пний
    3) (некоторый, какой-л. иной) і́нший
    4) в знач. сущ. і́нший, -ого

    Русско-украинский словарь > другой

  • 4 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 5 колоться

    1) (раскалываться) колотися, (о камне) лупатися, (о лучине) скі[и]патися;
    2) (покалывать) колотися, колоти, штрикатися, штрикати;
    3) (задевать за живое) колотися, шпигатися;
    4) (друг с другом) колотися, різатися, рубатися;
    5) (вонзать в себя оружие) заколюватися; колотися;
    6) (о скоте) битися, (о свинье) колотися, різатися.
    * * *
    коло́тися

    Русско-украинский словарь > колоться

  • 6 познакомиться

    познайо[ко]митися, зазнайомитися, признайо[ко]митися, спізнатися, пізнатися, за[і]знатися, запізнатися, обізнатися з ким, з чим, (с)пізнати кого, що, (о мног., со мног.) (редко) позазнайомлюватися, позазнаватися з ким. -ться друг с другом - познайомитися один з одним. [Шевченко познайомився з Кулішем р. 1848 (Грінч.). Там я уперше з дяком признакомився (М. Вовч.). Тоді-ж і з Сучком зазнався дужче (Грінч.). З людьми спізнався (Глібов). Там пізнав сестру його, Ганю (Франко). Хотіла спізнати село (Кониськ.)].
    * * *
    познайо́митися; зазнайо́митися; фольк. розпізна́тися; диал. зазна́тися, зізна́тися; ( ознакомиться) обізна́тися, ознайо́митися

    Русско-украинский словарь > познакомиться

  • 7 политика

    політика. Вести друг с другом -тику - політикуватися. [Обидва-ж вони політикуються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного чигають (Куліш)].
    * * *
    полі́тика

    теку́щая \политика — пото́чна полі́тика

    Русско-украинский словарь > политика

  • 8 сплачивать

    несов.; сов. - сплот`ить
    1) ( о плотничной и столярной работе) спо́ювати (спо́юю, спо́юєш), спо́їти; ( соединять) з'є́днувати, -ную, -нуєш, з'єдна́ти; ( сбивать) збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зіб'є́ш)
    2) (плотно сближать друг с другом, смыкать) змика́ти, зімкну́ти
    3) перен. згурто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, згуртува́ти, -ту́ю, -ту́єш; ( объединять) об'є́днувати, -ную, -нуєш, об'єдна́ти

    Русско-украинский словарь > сплачивать

  • 9 friend

    1. n
    1) друг, приятель; подруга

    bosom (sworn) friend — нерозлучний (щирий) друг

    2) знайомий
    3) товариш, колега
    4) прихильник, доброзичливець
    5) (F.) квакер
    6) шотл. родич
    7) розм. дружок, коханець

    a friend in (at) court — впливовий друг, високий заступник

    a friend in need is a friend indeed — присл. друзі пізнаються в біді

    2. v
    ставитися по-дружньому, бути другом; допомагати
    * * *
    I [frend] n
    1) друг; ірон. приятель, знайомець ( часто про незнайомого); людина, тип
    3) товариш, колега; вiйcьк. свій, свої ( про війська); свій літак

    friend or foe — є свій або чужийє (запит по paд.)

    4) прихильник, доброзичливець; що-небудь що допомагає; предмет або якість, що приходять на виручку
    5) (Friend) квакер
    6) дiaл. родич
    7) дружок, коханий
    II [frend] v
    ставитися по-дружньому, допомагати

    English-Ukrainian dictionary > friend

  • 10 I cannot be your friend and your flatterer, too

    я не можу бути твоїм другом і твоїм підлесником водночас ≅ не той друг, хто медом маже, а хто правду каже
    var: if he's your flatterer, he can't be your friend
    я не можу бути твоїм другом і твоїм підлесником водночас

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > I cannot be your friend and your flatterer, too

  • 11 a brother may not be a friend, but a friend will always be a brother

    брат може не бути другом, але друг завжди буде братом

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > a brother may not be a friend, but a friend will always be a brother

См. также в других словарях:

  • друг за другом — друг за другом …   Орфографический словарь-справочник

  • друг с другом — друг с другом …   Орфографический словарь-справочник

  • друг за другом — чередой, гуськом, один за другим, гусем, цепочкой, чредой, вереницей, затылок в затылок, цепью Словарь русских синонимов. друг за другом нареч, кол во синонимов: 10 • вереницей (12) • …   Словарь синонимов

  • друг за другом — Последовательность процессов, не проверяемых на промежуточных стадиях их выполнения [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN back to back …   Справочник технического переводчика

  • Друг за другом гонят, ничем не догонят. — (колеса). См. ЕЗДА ПОВОЗКА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Друг С Другом — нареч. качеств. обстоят. Один с другим. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • друг за другом — друг за др угом …   Русский орфографический словарь

  • друг перед другом — друг перед др угом …   Русский орфографический словарь

  • друг с другом — друг с др угом …   Русский орфографический словарь

  • друг за другом — друг за дру/гом …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • друг перед другом — друг перед дру/гом …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»