-
1 дождь
дощ (р. дощу) (ум. дощик, дощичок; ув. дощище). [Мокрий дощу не боїться. Такого дощища і не зазнаю]. Дождь сквозь солнце - дощ сліпий, циганський, курячий. Дождь моросящий (мелкий, частый), иногда с туманом - мжа, мжиця, мжичка, м(и)гичка, мря[а ]ка, мря[а]чка. [Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (Коцюб.). Мряка сіяла мов із сита (Конис.)]. Итти, пойти мелкому дождю - мря[а]чити, замря[а]чити. [Надворі мрячить. Знову надворі замрячило]. Дождь проливной - злива, залива, ливний дощ, (редко) лія. Сильный дождь с грозой - тучний дощ, туча. Дождь как из ведра - дощ як з відра, як з луба, як з цебра, як з коновки, дощ як відром іллє, дощ як з-під ринви. [Дощик линувся цебром, відром, дійничкою над нашою кашничкою]. Дождь прекратился - дощ перестав, ущух, передощило (безл.). Дождь усилился - дощ припустив, ущавив. Дождь хлещет - дощ січе, дощ цвічить. Во время дождя, под дождём - під дощ, дощем, за дощу. [Доведеться дощем їхати].* * *дощ, -у; ( сильный) хлющ, -а, хлю́ща, -ізолото́й \дождь — ( о деньгах) золоти́й дощ; бот. щедри́нець, -нця [золоти́й], золота́ зіно́вать
-
2 лить
ливать1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].* * *1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти2) мет. лити, вилива́ти -
3 мазилка
1) квач (-ча), (ум. квачик), мазило, (мазок) помазок (-зка). [Робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій (Л. Укр.). Продавався дьоготь і квачі (Квітка). Помазала дитині в горлі помазком (М. Грінч.)];2) (о плохом художнике) мазій (- зія), мазун (-на), мазюка, квачомаз. Не художник, а -лка - не маляр, а квачомаз;3) см. I. Мазила.* * *1) уменьш.-ласк. см. мазила2) (кисть, помазок) квач, -а; мази́ло -
4 перемежаться
перемежиться1) (чередоваться) перемежатися, перемежитися, перемішуватися, перемішатися, чергуватися. См. Чередоваться. Ненастье с вёдром -жается - негода з погодою чергуються;2) см. Прекращаться.* * *несов.; сов. - перемеж`иться1) несов. перемежо́вуватися; ( чередоваться) чергува́тися2) (несов.: прекратиться) припини́тися, переста́ти
См. также в других словарях:
Дром — (департамент) департамент во Франции. Дром (Эн) коммуна во Франции, департамент Эн. Дром (река) река во Франции. Дром (театр) цыганский театр в в Финляндии. Дром (сайт) российский сайт о японских автомобилях … Википедия
дром — лом, чаща с валежником и буреломом, трущоба; сушь, хворост (Даль, дрема) См. дрова... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. дром дерево, дрова; лес Словарь русских … Словарь синонимов
ДРОМ — ДРОМ. см. дрема. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
дром. — дром. см. дрема. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
...дром — ( … Словарь иностранных слов русского языка
дром — дром, а (лес) … Русский орфографический словарь
Дром — (Drôme), департамент в области Рона Альпы на В. Франции; пл. 6525 кв.км, 414070 чел. (1990); адм. центр – г.Валанс. Департамент пересекает р.Дром, которая начинается в Коттских Альпах, течет на С. З. и близ Монтелимара впадает в р.Рона … Страны мира. Словарь
Дром (коммуна — Дром (коммуна, Франция) Коммуна Дром Drom Страна ФранцияФранция … Википедия
Дром (департамент) — У этого термина существуют и другие значения, см. Дром. Дром Drôme … Википедия
Дром (река) — У этого термина существуют и другие значения, см. Дром. Дром фр. Drôme Дром … Википедия
Дром (коммуна, Франция) — У этого термина существуют и другие значения, см. Дром. Коммуна Дром Drom Страна ФранцияФранция … Википедия
