до+каких+пор

сущ.жен., множ. поры

1. вǎхǎт; весенняя пора çурхи вǎхǎт; в ту пору ун чухне

2. в знач. сказ. вǎхǎт; -малла (-мелле); нам пора домой пирĕн киле каймалла ♦ до сих пор ку таранччен; с тех пор унтанпа; на первых порах малтанах; с каких пор? хǎçантанпа?

1. ( до каких пор) how long?

2. ( до тех пор пока) until, as long as

1) ...га,...га кадәр (чаклы, хәтле)

2) (при указ. на степень и предел действия)...ганчы,...га кадәр (тикле)

3) (прежде, раньше, перед чем-л.)...дан элек,...ганчы,...га кадәр

4) (приблизительно, около)...га якын,...га кадәр

5) (при обознач. количественного предела)...га кадәр (чаклы),...га кадәр (чаклы) булган

6) (при указ. на предмет, лицо, на к-рое направлено действие)...га

•

- до каких пор

доколь доколи, доки, докіль. [Доколи, господи, забудеш мене в напасті до кінця? (Куліш). Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). Докіль тебе, молодице, ждати?].

* * *

1) ( до каких пор) доки

2) (до тех пор, пока) по́ки, до́ки, допо́ки; диал. до́кіль, доко́ли

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

* * *

1) (до каких пор) дакуль

2) (до тех пор, пока) пакуль

долго; nicht lange недолго; noch lange nicht далеко не; schon lange уже давно; so lange пока; so lange bis до тех пор, пока не; wie lange долго ли; на какой срок; до каких пор; F nicht mehr lange mitmachen Sache: отказываться служить

Prp. (D) с (Р); seit Geburt от рождения; seit vielen Jahren уже много лет; seit langer Zeit (уже) давно; seit wann? с каких пор?; Kj. с тех пор как

1) ( до каких пор) how long?

2) в знач. союза ( до тех пор пока) until, as long as

• отсчёт времени (события) начался в прошлом и продолжается сейчас:

• отсчёт времени (события) начался в прошлом и продолжается сейчас:

мест.

1. вопр. Чи тавр, чӣ гуна, чи хел, кадом, чи қадар; какого вы мнения о нём? шумо дар бораи вай чӣ фикр доред?; к какому выводу вы пришлй? чи гуна хулоса баровардед?, ба кадом хулоса ома-дед?

2. относ. кадом; не знаю, какую книгу вам дать? намедонам, ба шумо кадом китобро диҳам? 3« определит. чй хел; какая радость! чӣ хел хурсандии калон! <> какое! не!, асло не!, ҳаргиз!; согласен он? - Какбе! И слышать не хочет вай розӣ аст? Не! Шунидан ҳам намехоҳад; какой бы [то] ни был ҳар гуна (ҳар тарз, ҳар хел) ки бошад; какой ни на ёсть чӣ тавре ки бошад; какйми судьбами? кадом шамол парронд?; какой попало кадомаш ки рост ояд, кадомаш ки бошад, бетартибона; какая разница? чӣ фарк дорад?; до какйх пор? 1) то кадом вакт (фурсат)?, то кай? 2) то куҷо?; с каких пор? кай боз?, аз кай?; из какйх он? уст. прост. вай аз кадом авлод?; кому какой ҳар кию ҳар чӣ; кому какая работа нравится ҳар кию ҳар чӣ; какого дьявола?, за какйм дьяволом? прост. чаро?, барои чй?, чй даркор?, чй гуфта…?; ни в какую прост. ба хеч ваҷҳ, асло; ни за какйе блага, ни за какйе деньги ҳаргиз, зинҳор, ба ҳеҷ ваҷҳ; ни под какйм вйдом ба ҳеҷ ваҷҳ; ҳеч гоҳ; хоть \какойой чӣ хеле ки бошад

X устал - = X is dog-tired (dog weary, dead tired)

X голоден (проголодался) \С-442 = X is hungry as a wolf (a bear)

X замёрз \С-442 - X is frozen through

X зол - = X is mad as hell (as the dickens, as the devil)

• КАК СОБАКА highly coll

[ как + NP; Invar; adv (intensif)]

=====

⇒ (in refer, to a person) extremely, to a very high degree:

- X устал как собака ≈ X is dog-tired (dog weary, dead tired);

|| X голоден (проголодался) как собака ≈ X is hungry as a wolf (a bear);

- X is so hungry he could eat a horse;

|| X замёрз как собака ≈ X is frozen through;

- X is chilled to the bone (to the marrow);

|| X зол как собака ≈ X is mad as hell (as the dickens, as the devil);

- X is absolutely livid;

- X is fuming (furious).

     ♦ Я пришла с работы усталая как собака. Мальчишки - ну, конечно! - играли в шахматы. Это какая-то мужская болезнь. Я сказала: "...Опять эти дурацкие шахматы. До каких пор?" (Грекова 1). I came home [from work] dog-tired. The boys, of course, were playing chess. Seems to be some kind of male disease. "...Again those stupid chess pieces! How long is this going to go on?" (1a).

     ♦ Он был голоден как собака - с утра ничего не ел (Абрамов 1)....He was as hungry as a wolf, having eaten nothing all day (1a).

     ♦ Было поздно. Метро уже не работало. И мы с Тамарой полчаса ловили такси... Тамара была злая как собака (Зиновьев 2). It was late and the metro was no longer running. It took Tamara and me half an hour to get a taxi....Tamara was absolutely livid (2a).

• где-то

• lakni -ik

* * *

несов. - прожива́ть, сов. - прожи́ть

1) ( где) lakni, tartózkodni ( vhol)

2) ( что)

а) leélni, eltölteni

б) ( до каких пор) elélni

3) ( деньги) felélni; elkölteni

gener. vor nicht allzu langer Zeit

gener. seit nicht allzu langer Zeit (с каких пор?)

когда; bis ( seit) wann? до (с) каких пор?; до (с) которого часа?; до (с) какого числа?; von wann bis wann? с какого по какое время/число?