дорогая

• РАСПУСКАТЬ/РАСПУСТИТЬ НЮНИ highly coll, disapprov

[VP; subj: human]

=====

1. to be or begin crying:

- X распустил нюни≈ X started (was, burst out) crying;

- X burst into tears;

- X turned on the tears (the waterworks).

     ♦ Хватит плакать! Крохотная царапина, а ты нюни распустил. Enough of your crying! A tiny little scratch and you turn on the waterworks.

2. to complain about sth. in an annoying manner, displaying a lack of resolve to right the situation about which one is complaining etc:

- X распускает нюни≈ X starts <is> whining (sniveling, whimpering, bellyaching).

     ♦ [Кабанов:]...Что я за несчастный такой человек на свет рождён, что не могу вам угодить ничем. [Кабанова:] Что ты сиротой-то прикидываешься! Что ты нюни-то распустил? (Островский 6). [К.:] Only what I'd like to know is what did I do to deserve it? Why can't I do anything to please you? [К-a:] Don't pretend to be such a poor helpless creature! What are you sniveling about? (6c).

     ♦ Вечером пришла Маша Смолина - весёлая, бодрая. "Ну вот, дорогая моя. Хватит распускать нюни. Я тебя устроила на работу" (Грекова 3). In the evening Masha Smolina came back, cheerful, energetic. "Well now, my dear, stop whimpering. I've found you a job" (3a).

• СТРОИТЬ ИЗ СЕБЯ кого-что coll, usu. disapprov

[VP; subj: human]

=====

⇒ to try to make others perceive one in a certain way (which is usu. contrary to, or does not reflect, one's true nature, character):

- X строит из себя Y-a ≈ X poses < tries to pose> as Y;

- X makes himself out to be Y;

- X tries to pass for Y;

- X passes (tries to pass) himself off as Y.

     ♦ [Платонов:] Я пропадаю, совсем пропадаю, моя дорогая! Угрызения совести, тоска, хандра... [Анна Петровна:] Не терплю я этих романических героев! Что вы строите из себя, Платонов?.. Хандра, тоска, борьба страстей... (Чехов 1). [Р:] I'm going completely to the dogs, darling, what with my pangs of conscience, misery, depressions.... [A.P:] I loathe these romantic heroes. What are you trying to pose as?...Depression, misery, the battleground of passions... (1b).

* * *

1) mamma

2) жарг. femmina

••

* * *

gener. mamma

* * *

- но однако

1) ( для понукания лошадей) arri! arri la!

2) (обычно с повторением; выражает предостережение) eh-eh

* * *

gener. purche, pero, ma (возражение, сомнение), se, bensi, e, ed, ma, ora, pure, quantunque

gener. invece (Questi possono essere applicati bene in Europa, finché si parla di software. Molto più difficile invece quando si tratta di hardware.)

1) см. сервировать

2) савыт-саба, сервировка

дорогий (ум. дорогенький, дорогесенький); (ценный) коштовний. [Дорогий друже! Бачив я усякі перли і коштовні самоцвіти (Самійл.)]. (Срв. ст. дорожчий и дорогший). Крайне, непомерно дорогой - дороженний. [Продати-б - не куплять таку дороженну (Крим.)]. Дорогая вещь - дорога річ, коштовня. Дорогой в высшей степени - дорогісінький, дорогесенький. [Моя й матінко, моя й дорогісінька. Моя пораднице дорогесенька].

* * *

життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.

* * *