Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

дон

  • 1 Дон

    геогр.
    Дон, -у и Дін, род. п. До́ну

    Русско-украинский словарь > Дон

  • 2 дон

    I II межд.

    Русско-украинский словарь > дон

  • 3 баклага

    1) боклаг (м. р.), боклага;
    2) (дехтярка) мазниця.
    * * *
    бакла́га, бакла́г, бокла́г, бокла́га; диал. бакло́; бідон

    Русско-украинский словарь > баклага

  • 4 бидон

    бідон, (оплетенный) балцанка, (для керосину) газ[с]івниця, гасівка.
    * * *
    бідо́н

    Русско-украинский словарь > бидон

  • 5 домчать

    домчати, духом донести. [Погнавсь - і духом доніс!].
    * * *
    домча́ти

    Русско-украинский словарь > домчать

  • 6 донимать

    донять
    1) (о взимании долгов, податей) добирати, добрати;
    2) (причинять неприятность) діймати, доняти, дійняти, (реже няти) кого, шкулити, дошкуляти, дошкулити, допікати, допекти, припікати, припекти, надопекти кого и кому, дотинати, дотнути, доп'ясти, долягати кому, (редко) догаряти, узичати кому, надозолювати, надозолити кому. [Холод діймав до костей (Коцюб.). Доняв він мене до плачу. Нестатки ймуть (М. Вовч.). А що - ця лозина добре шкулить? Нас національне питання, сказав-би, щодня дошкуляє (Грінч.). Допікаєш мене гіркими словами (Неч.-Лев.). А ніхто мені так не допік, як та капісна баба Палажка! (Неч.-Лев.). Як мені життя дозолило (Мирн.). Ці осоружні справи теж хронічно долягали письменникові (Єфр.)]. Донимает (это) меня - дошкуляє мене (мені), шкульно мені. Донимать словами - дошкуляти словами, словом карати; додавати словами. [Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає]. Донимать, донять сильно, до последней степени - допікати до живих печінок (до серця), вразити до живого, заливати за шкуру сала, голову кому гризти, їсти. Он вас доймёт - він вас доїде. Донимающий - дошкульний, дошкулький, шкулкий, доле[і]гливий, гіркий. [Дошкульне слово. Шкулкий (дошкульний) вітер. Нужда доліглива. Лає гіркими словами]. Донятой - дошкулений.
    * * *
    несов.; сов. - дон`ять
    (кого-что) дошкуля́ти, дошку́лити (кого-що, кому-чому), дійма́ти, дійня́ти (кого-що); ( допекать) допіка́ти, допекти́ (кого-що, кому-чому); ( досаждать) дозоля́ти, дозоли́ти (кому); диал. дотина́ти, дотну́ти и дотя́ти (кого-що, кому)

    Русско-украинский словарь > донимать

  • 7 донской

    донський, дінський. -ой козак - донець (р. -нця) (ум. дончик, дончичок), (фамильярно) дон. [Якийсь донець кашу міша в казанах ложкою].
    * * *
    донськи́й

    Русско-украинский словарь > донской

  • 8 донюхивать

    несов.; сов. - дон`юхать
    доню́хувати, доню́хати

    Русско-украинский словарь > донюхивать

  • 9 донюхиваться

    донюхаться донюхуватися, донюхатися.
    * * *
    несов.; сов. - дон`юхаться
    доню́хуватися, доню́хатися

    Русско-украинский словарь > донюхиваться

  • 10 дополучать

    дополучить добирати, добрати, діймати, донімати, дійняти, доняти. [Сам купив кобилу за шісдесять, а продав за сорок, - цілих двацять карбованця не дойняв].
    * * *
    несов.; сов. - дополуч`ить
    дооде́ржувати, дооде́ржати

    Русско-украинский словарь > дополучать

  • 11 искусство

    1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;
    2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;
    3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.
    * * *
    1) мисте́цтво; диал. шту́ка

    вое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва

    \искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки

    по́варское \искусство во — см. поварской

    произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри

    типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва

    из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо

    2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рство

    владе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́

    \искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва

    Русско-украинский словарь > искусство

  • 12 кибитка

    1) (крытая повозка, сани) будка, халабуда, будара, (еврейск. извозчичья) балагула. [Ой їдуть вози на перевози, а попереду будка (Метл.). Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купідон (Котл.)];
    2) (гнутый верх повозки, саней) буда, будка, халабуда;
    3) (жильё кочевников) кіш (р. коша), халабуда, буда, будка, (шатёр) намет (-ту), шатро (-ра).
    * * *
    киби́тка; ( крытая повозка) во́зик, таранта́йка

    Русско-украинский словарь > кибитка

  • 13 купидон

    купідон (-на).
    * * *
    купідо́н

    Русско-украинский словарь > купидон

  • 14 напрягать

    напрячь
    1) что - напружувати, напружити, натужувати, натужити, (натягивать) натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понапружувати и т. п. що. [Вас обіймає міць напружує ваші жили (Мирн.). Темера сильно натужував свої очі (Франко). Роман натужує всі свої сили (Коцюб.)]. -гать зрение - напружувати зір. -гать память, ум - напружувати пам'ять, розум, думку (тямку). [Напружуючи думку, все згадала (Грінч.). Напружуючи яко-мога цілу свою тямку (Крим.)]. -гать, -рячь слух - напружувати, напружити слух(и), (навастривать уши) нащулювати, нащулити вуха. [Хлопець напружує слухи (Коцюб.)]. -гать, -рячь последние силы - напружувати, напружити останню силу, змогтися на останнє, (собирать) добувати останніх сил. [Вона добуває останніх сил (Коцюб.)];
    2) кого - напрягати, понапрягати кого, запрягати, запрягти, упрягати, упрягти, (о мног.) позапрягати, повпрягати багато кого. -рячь лошадей - понапрягати коней, позапрягати багато коней. Напряжённый -
    1) напружений, натужений, натягнений и натягнутий, напнутий и нап'ятий, понапружуваний и т. п.; нащулений;
    2) понапряганий, запряжений, упряжений, позапряганий, повпряганий;
    3) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) напружуватися и напружатися, напружитися, понапружуватися; бути напружуваним, напруженим, понапружуваним и т. п. Все тіло дивно напружилось у його (Коцюб.). Видко було, як жили напружалися (Сторож.)]. Лук -ется - лук(а) натягають, лук натягається;
    2) (силиться, жилиться) напружуватися и напружатися, напружитися, натужуватися, натужитися, пнутися, напинатися, напнутися и нап'ястися, силкуватися, в[по]силкуватися (диал.) напомагатися, напомогтися, змогтися, натягатися, натягтися, (о мног.) понапружуватися, понатужуватися, понапинатися. [Мусіли ляхи добре напинатися проти Литви (Куліш). Де велике напнеться, там мале спіткнеться (Липовеч.). У плузі силкувавсь, копиці волочив (Гребінка). Як напомігся, - доніс таки мішка (Липовеч.). Якось таки змоглася та й рачки долізла до дверей (Звин.). Коненята натягалися під усю силу (М. Лев.)]. Напрягаясь - напружуючись, натужуючись, напруго, з напругою з напругом. [Мені не можна напруго піднімати (Київщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - напр`ячь
    напру́жувати, -жую, -жуєш, напру́жити; ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну́, -тя́гнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти; ( натуживать) нату́жувати, -жую, -жуєш, нату́жити

    Русско-украинский словарь > напрягать

  • 15 приходиться

    прийтися, приттися и придтися
    1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;
    2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;
    3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;
    4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];
    5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прийт`ись
    1) прихо́дитися, прийти́ся

    прийти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися

    2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся
    3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися
    4) (несов.: доводиться) дово́дитися
    5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.

    Русско-украинский словарь > приходиться

  • 16 производитель

    творець, витворець; (исполнитель) виконавець (-вця), виконувач, перевідник. -тель работ - виконавець роботи. -тель следствия - перевідник слідства;
    2) (племенной самец) насінник;
    3) виробник, вироблювач, продуцент. [Виробники й споживачі. Виробники сільсько-господарських продуктів. Більше буде споживачів, більше буде й вироблювачів. Не Дон-Жуан - героєм наших днів, а продуцент, робітник (Франко)];
    3) арифм. (множимое и множитель) - чинники (-ків);
    4) геом. - твірна; см. Образующая.
    * * *
    1) эк. виробни́к, -а
    2) ( исполнитель работ) викона́вець, -вця
    3) ( создатель) творе́ць, -рця́, витво́рець, -рця; ( изготовитель) вигото́влювач
    4) ( в животноводстве) плі́дник, -а

    Русско-украинский словарь > производитель

  • 17 Надымать

    и Наднимать надъять и наднять
    1) підіймати, під(ій)няти, здіймати, з(дій)няти, підводити, підвести, підносити, піднести, (о мног.) попідіймати, поздіймати, попідводити, попідносити що поверх чого, над чим; срв. Поднимать;
    2) (дополучать) діймати и донімати, дійняти и доняти що. Наднятый -
    1) під(ій)нятий, знятий, підведений, піднесений, попідійманий, поздійманий;
    2) дійнятий. -ться -
    1) (стр. з.) підійматися, бути підійманим, під(ій)нятим, попідійманим и т. п.;
    2) (возвр. з.) підійматися, під(ій)нятися, здійматися, з(дій)нятися, підводитися, підвестися, підноситися, піднестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, попідноситися поверх чого, над чим; срв. Подниматься;
    3) (униматься) вщухати, вщухнути, переставати, перестати.

    Русско-украинский словарь > Надымать

См. также в других словарях:

  • дон — дон/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • Дон — 1. ДОН, а; м. [исп. don] В Испании и в испаноязычных странах: форма почтительного упоминания или обращения к мужчине (употребляется перед именами собственными мужчин представителями знати); господин. Дон Карлос. Дон Кихот. Дон Жуан. 2. ДОН… …   Энциклопедический словарь

  • дон — 1. ДОН, а; м. [исп. don] В Испании и в испаноязычных странах: форма почтительного упоминания или обращения к мужчине (употребляется перед именами собственными мужчин представителями знати); господин. Дон Карлос. Дон Кихот. Дон Жуан. 2. ДОН… …   Энциклопедический словарь

  • ДОН — Договор «Открытое небо» с 23 марта 1992 Источник: http://www.vremya.ru/2002/69/4/22187.html Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с.… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ДОН — 1) река, впадает в Азовское море; Тульская, Липецкая, Воронежская, Волгоградская и Ростовская обл. Название дано иран. народами, некогда жившими на территории Сев. Причерноморья, на языке которых дон река . Др. греч. авторы приводят название реки …   Географическая энциклопедия

  • Дон-2 — Don 2: The King is Back Жанр боевик / комедия Режиссёр Фархан Ахтар Автор сценария Салим Хан Джавед Ахтар …   Википедия

  • ДОН — (исп. don, dona, от лат. dominus господин, domina госпожа). 1) титул, принадлежавший сперва одному папе, а впоследствии и другим духовным лицам католической церкви. 2) в Испании и Португалии титул дворян, ставящийся перед именем. Словарь… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Дон — Дон. Бассейн реки. I. Украина Дон, река в России и Украине. Длина 1870 км, площадь бассейна 422 тыс. км2. Истоком Д. является ручей Берёзка, протекающий в парке города Новомосковск; через 3 км сливается с ручьём Урванка, образуя Д. (прежде Д.… …   Словарь "География России"

  • Дон (КА) — У этого термина существуют и другие значения, см. Дон (значения). Дон (Орлец 1, 17Ф12) кодовое наименование серии российских спутников широкополосной детальной и обзорной фоторазведки. История Разработка аппарата началась в апреле 1979 в… …   Википедия

  • ДОН — (дона, муж.) (исп. don господин). Отдельно редк.; обычно как неизм. частица, присоединяемая к мужским именам испанских дворян, напр. дон Карлос. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ДОН — (Дон Жуан; лит. персонаж; искатель любовных приключений; см. тж ДОН ЖУАН, ЖУАН) За Иоанном – в рай, за доном Жуаном – в ад. Цв914 (III,7); Конец пришел нечаянней и раньше, Чем думалось. Что этот человек Никак не Дон Жуан и не обманщик, Сама Мария …   Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»