Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

дом+учёных

  • 1 Душевно-больной

    -ная душевнох(в)орий, -ра, психічно-слабий, (тронутый) причинний, - на, (сумасшедший) божевільний, -на, навіжений, -на. Дом для -ных - лікарня (шпиталь) для божевільних, божевільня.

    Русско-украинский словарь > Душевно-больной

  • 2 известный

    1) (ведомый) відомий, знаний, звісний, явний кому. [Путь-дорога їм відома (Рудан.). Всім його ім'я знане. Послали по тітку Прохіру, звісну порадницю у таких випадках (Коцюб.). Явне зробилось ім'я його (Єван.)]. -ны ли вам его поступки? - чи відомі вам його вчинки? чи знаєте ви про його вчинки? Очень (совершенно) -ный кому - дуже (аж надто) відомий, знаний, звісний кому, відомісінький кому. [Там мені й стежечки, хати усі відомісінькі (М. Вовч.)]. -ный всему миру - усьому світові знаний, світовий, усесвітній, усьогосвітній, цілосвітній. [Фантазіє, богине легкокрила, ти світове з'єднала з таємним (Л. Укр.). Знахурка всесвітня (Мкр.). Цілосвітня брехуха (Н.-Лев.)]. Быть -ным кому - бути відомим (знаним) кому, бути по знаку кому. [Йому добре відомі всі наші справи. Голос наче й по знаку, та не вгадаю (Конис.)]. Быть -ным чем - бути відомим (знаним) з чого, чим, за що. Сделать -ным тайное - зробити таємне відомим, (обнаружить) виявити, викрити таємне; см. ещё Обнаружить 2. Стать (сделаться) -ным (о тайне) - стати відомим, виявитися, викритися, об'явитися; см. ещё Обнаружиться 2. [Замір його став усім відомий (М. Грінч.). Не втаївся він,- усе викрилося (М. Грінч.)]. Идти от -ного к неизвестному - іти од відомого до невідомого, іти од знаного до незнаного. -ное дело! - звісно, звичайно, сказано, звичайне діло, відома річ, видима річ. [На беседі вже, звісно, попились (Гліб.). Жадна собака не гавкнула на його, - звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Сказано - дитина аби-чим розважиться (Васильч.). Відома річ, що недуги не тішать (М. Вовч.)];
    2) (знаменитый, славный) відомий, знаний, славнозвісний, славний, славетний, уславлений, (громкой известности) голосний; (чем) відомий, знаний, славний чим и з чого; см. Знаменитый. Сделать себя -ным - уславити себе, оголосити себе; срвн. Прославиться;
    3) (определённый) певний. [Розглядає факти в певній перспективі (М. Грінч.)]. В -ных случаях - у певних випадках, за певних випадків. До -ной степени - до певної міри. Сделать что -ного размера - зробити що певної міри, зробити що до міри;
    4) мат. - відомий.
    * * *
    1) відо́мий, зна́ний; зві́сний

    \известныйое де́ло — ( конечно) звича́йно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, зві́сно

    \известныйый кому́ — відо́мий кому́; по знаку́ кому́

    2) ( определённый) пе́вний; ( некоторый) де́який, яки́йсь

    в \известный ых слу́чаях — у пе́вних (у де́яких) ви́падках

    до (в) \известный ой сте́пени — пе́вною (де́якою, яко́юсь) мі́рою, до пе́вної (до де́якої) мі́ри, в які́йсь (у де́якій) мі́рі

    Русско-украинский словарь > известный

  • 3 каменный

    1) (сделанный из камня) кам'яний, камінний, (о здании, стене, ограде) мурований. [Він сів коло дверей на кам'яних східцях (Н.-Лев.). Камінная дзвіниця рівна та висока (Рудан.). Камінний Господар (Л. Укр.). Церква невеличка, але мурована (Кониськ.)]. - ный дом, -ное здание, строение, -ная постройка - мурований (кам'яний) дім (р. дому), мурований будинок (-нку), мурована будівля, кам'я[ме]ниця, мурування, муровання. [Великий мурований дім сірів на чорному небі (Коцюб.). У місті я бував - надивився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). За літньої пори скрізь будуються в Москві нові камениці (Крим.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш)]. -ная дорога - брукований (буркований) шлях, брук (-ку), кам'янка. -ный мешок - тюремна (в'язнична) камера, гал. цюпа. -ный мост - кам'яний (камінний) міст. -ная ограда, стена - мурована огорожа, стіна, мур (-ру). [Кругом пожежі чорніють високі, зубчасті мури, башти (Н.-Лев.)]. Окружённый -ной стеной - обмурований. -ная посуда - кам'яний (камінний) посуд (-ду), кам'янка. -ное сердце (перен.) - кам'яне (камінне) серце. От трудов праведных не наживёшь палат -ных - за чесну працю не придбаєш палацу. Жить за кем, как за -ной стеной - жити з ким (у кого), як за кам'яною горою, як у бога за дверима (за плечима), як у батька (бога) за пазухою. Как на -ную стену надеяться - як на кам'яну гору покладатися на кого;
    2) (состоящий из камня, относящ. к камню) кам'яний, камінний. [Жінка і кам'яну гору пересіче (Номис)]. -ные породы - камінні породи, каміння. -ные работы - каменярські роботи (-біт). -ная смола - земна смола, асфальт (-ту). -ная соль - кам'яна (льодова) сіль (р. соли), кам'янка льодянка, льодівка, глодянка, шпак, смулець (-льцю). -ный уголь - кам'яний (земляний) вугіль (-гля), соб. кам'яне (земляне) вугля (вугілля). -ная глина - ґлей (р. ґлею). -ная глыба - кам'яна брила, кам'яне брило, кам'яна груда, (диал.) болдига. -ный лён - асбест (-ту). -ное масло - нафта. -ный мергель - ствердлий (стверділий) мергель (-лю) (рухляк). -ный мозг - ґлейовина. -ная болезнь - камінна х(в)ороба (слабість, хворість). -ный бор - каменястий (кам'я[ме]нистий) бір. -ный век - кам'яна доба, кам'яний вік (-ку);
    3) -ный баран, зоол. Ovis ammon - дикий (гірський) баран (-на), арґалій (муж. р.). -ный голубь, зоол. Columba Livia - гірський голуб, дикий голуб, дикар (-ря). -ное дерево, бот. Celtis australis L. - залізне дерево. -ный дрозд, зоол. Turdus saxatilis - камінний дрізд (р. дрозда). -ный дуб, бот. Quercus Robur L. var. tardiflora Czern. - озимий дуб; срвн. Дуб. -ная ласточка, зоол. Hirundo alpestris - гірська ластівка. -ная липа, бот. Ptelea trifoliata L. - камінна липа. -ный лук, -ный чеснок, бот. - а) Allium victorile L. - гадючий часник; б) Allium ursinum L. - левурда, лісовий часник. -ная мята, бот. Mellisa Calamintha L. - гірський чебрець (-цю), гірська цитринка. -ный перелом, бот. - см. Камнеломка. -ный петушок, зоол. - см. Удод. -ная пещанка, бот. Arenaria Saxatilis L. - піщанка. -ный плющ, бот. - см. Подлесник. -ный розан, бот. Cistus villosus L. - чист (-ту). -ная роса, бот. Androsace villosa L. - мшиця. -ное семя, бот. Lithospermum officinale L. - горобейник.
    * * *
    кам'яни́й; (преим. из камня) камі́нний; ( о постройке) муро́ваний

    Русско-украинский словарь > каменный

  • 4 публичный

    1) (открытый) публічний, прилюдний, привселюдний, принародни[і]й, уселюдний. [Урочисті зібрання Академії - завсігди прилюдні (Стат. Акад.). Без жадних прикрас виставлено на привселюдне позорище болячки сучасного громадського ладу (Єфр.)]. -ная казнь - прилюдна кара. -ная продажа - прилюдний продаж. Продать с -чных торгов - продати з прилюдного торгу, з ліцитації (зап.). Назначить к продаже с -ных торгов - пустити на прилюдний торг, (зап.) на ліцитацію;
    2) (для публики устроенный) публічний, (всенародный) всенародній, (общественный) громадський, (народный) народній. -ное гулянье - громадська гулянка;
    3) (принадлежащий обществу) громадський. [Громадські будинки, лікарні, землі]. -чный дом - дім розпусти, (грубо) бардак (-ка), бурдей. -чная женщина - повія, бахурка, розпусниця; см. Проститутка.
    * * *
    публі́чний; (совершающийся при. всех, для всех) прилю́дний, привселю́дний

    Русско-украинский словарь > публичный

См. также в других словарях:

  • Дом учёных — имени М. Горького (бывший дворец великого князя Владимира Александровича). Дом учёных имени М. Горького (бывший дворец великого князя Владимира Александровича). Санкт Петербург. Дом учёных имени М. Горького АН СССР (Дворцовая набережная, 26),… …   Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»

  • Дом учёных — клубное учреждение, организация научной общественности, с 1922, Москва, в ведении АН. Дома ученых имеются также в Санкт Петербурге, Новосибирске, Томске, Краснодаре и других городах. * * * ДОМ УЧЕНЫХ ДОМ УЧЕНЫХ, клубное учреждение, организация… …   Энциклопедический словарь

  • Дом учёных —       имени М. Горького АН СССР (Дворцовая набережная, 26), старейший в СССР творческий клуб научной интеллигенции. Открыт в январе 1920 решением Петросовета по инициативе Петроградской комиссии по улучшению быта учёных (председатель М. Горький)… …   Санкт-Петербург (энциклопедия)

  • Дом учёных — Дома учёных являлись самостоятельной формой объединения работников научных учреждений и высшей школы СССР, начиная с 1920 х годов. Они создавались в крупных университетских городах (Москва, Петроград, Одесса, Казань, Киев, Томск, Харьков) и не… …   Википедия

  • Дом учёных (Новосибирский Академгородок) — …   Википедия

  • Дом учёных (Томск) — Дом учёных (Томск)  центр культурно просветительной, научно пропагандистской деятельности и организации досуга учёных, преподавателей и студентов города Томска и Томской области …   Википедия

  • Дом учёных ЦАГИ — место проведения научно технических конференций[1], деловых встреч …   Википедия

  • Дом учёных во Львове — Дом учёных Дом учёных (бывшее дворянское казино, графское казино, народное казино, казино Герхарда) памятник архитектуры во Львове (Украина). Находится в центральной части города, на улице Листопадового Чина, 6. Авторами проекта были известные… …   Википедия

  • Дом учёных ТНЦ СО РАН — Дом ученых ТНЦ СО РАН (более привычное для томичей название  Дом учёных Академгородка) построен силами сотрудников институтов Томского Академгородка в 1985 году. Здесь проходят научные мероприятия[1], а также отмечают официальные и светские… …   Википедия

  • Дом учёных (Краснодар) — Дом Учёных и Инженеров  культурный центр в городе Краснодар, государственная городская общественная организация. Содержание 1 История 2 Культурно просветительская работа …   Википедия

  • Дом учёных Троицкого научного центра РАН — Дом учёных (Троицк) Троицкого научного центра РАН учреждение культуры города Троицка Содержание 1 История 2 Направления деятельности 2.1 …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»