-
101 доломан
дол(о)ман. [У долмані гусарському (Федьк.)].* * *ист.долома́н -
102 досчитанный
долі́чений, дорахо́ваний -
103 Долетание
долітання, сов. долетіння. -
104 Идолов
ідолів (-лова, -лове). -
105 Нижнетретичный
долішньотретинний. -
106 Земля
дол; зямля* * * -
107 земля
дол; зямля* * *— неруш, цаліна -
108 низ
дол; ніз; спод* * * -
109 долганы
долғандарРусско-казахский терминологический словарь "История" > долганы
-
110 долгий
(дол|ог, -га, -го)1. дур, дароз, дуру дароз, тулонӣ, давомнок, кашол; долгие годы солҳои дароз; долгая жизнь умри дароз; долгое ожидание интизории дуру дароз; долгий путь роҳи дур; долгая зима зимистони дуру дароз // уст. (протяжный, медленный) кашол, оҳиста2. уст. прост. (длинный) дароз; кони с долгой гривой аспҳои ёлдароз3. лингв. дароз, мадид; долгий гласный садоноки дароз <> долгая песня ин кори бепоён аст; ин кори дилбазан аст; откладывать в долгий ящик ба таъхир андохтан (ягок корро); ехать (путешёствовать) на долгих в знач. сущ. уст. аспҳоро иваз накарда сафари дуру дароз кардан -
111 нижний
1) (находящийся внизу, на низу, идущий по низу) долішній, (редко) нижній. [Долішня частина п'єдесталу (Л. Укр.). Гості ідуть у дім долішнім входом (Л. Укр.). Долішня часть села (Франко). Емблеми горішнього і долішнього Єгипту (Л. Укр.). Не випрохав нижнього, не випросиш вищого (Номис)]. -ний конец стола - долішній кінець (край) столу (стола). -няя конечность - долішня кінцевина (кінцівка). -ний Новгород - Нижній Новгород. Гласные -него подъёма - голосні долішнього підняття (піднесення). -нее окно - долішнє вікно. -няя палата (в англ. парламенте) - нижня (нижча) палата. -няя полка шкафа - долішня полиця шахви (зап. шафи). -ний Рейн - долішній Райн. Верхнее, среднее и -нее течение реки - горішній, середній і долішній біг ріки (річки). -ний этаж - долішній поверх;2) (находящийся под низом, исподний) спідній. [Спіднє жорно (Франко). Слабенький промінець висвічує на підлозі крізь спідню щілину зачинених дверей (Крим.). Закопилила спідню губу (Н.-Лев.)]. -нее бельё - см. ниже -нее платье б. -нее платье - а) (брюки) штани (-нів), (юбка) спідниця; б) (исподнее) спідня одежа; (кальсоны) спідні (-ніх) (штани), сподні (день), підштанки (-ків). -ние слои почвы - спідні шари ґ[г]рунту. -няя челюсть - спідня щелепа;3) (низовой) низовий. -ние города - низові міста, міста в пониззі (ріки, річки). -няя путина - плав (плавба) за водою;4) (низший) нижчий. -ние присутственные места - нижчі урядові установи. -ний чин, устар. - нижчий чин (-на), (рядовой) рядовий (-вого), рядовий (простий) солдат, (унтер-офицер) унтер-офіцер, (зап.) підофіцер (-ра). -ние чины - нижчі чини.* * *1) ни́жній; (прям.: находящийся внизу) до́лішній\нижний ее окно́ — ни́жнє (до́лішнє) вікно́
\нижний ий реги́стр — муз. ни́жній регі́стр
\нижний ий чин — воен. дорев. ни́жній чин
2) (исподний) спі́дній, ни́жній\нижний ее белье — спі́дня біли́зна (оде́жа), біли́зна
-
112 доклеивать
доклеить доліплювати, доліпити, доклеювати, доклеїти. -ать столярным клеем - докаручувати, докаручити. Доклеенный - доліплений, доклеєний; докаручений. Доклейка - см. Доклеивание.* * *несов.; сов. - докле`итьдокле́ювати, докле́їти и мног. подокле́ювати, долі́плювати, доліпи́ти и мног. подолі́плювати -
113 долезать
долезть долазити (долізати), долізти (о многих) подолазити, подолізати.* * *несов.; сов. - дол`езтьдола́зити и доліза́ти, долі́зти -
114 досчитывать
-ся, досчитать, -ся долічувати, -ся, долічити, -ся, дораховувати, -ся, дорахувати, -ся. Не досчитываюсь двух рублей - не стає двох карбованців. Не досчитываюсь зубов - зубів у мене недолік. Досчитанный - долічений, дорахований.* * *несов.; сов. - досчит`атьдолі́чувати, долічи́ти, дорахо́вувати, дорахува́ти, дочи́слювати, дочи́слити -
115 пол
I. 1) пів (только в соед. с друг. словами). Делить на-полы - ділити наполи, наполовину, пополовині, навпіл, піл-на-піл. Срв. Пополам. Работать из-полу (исполу) - робити наспіл (навпіл), у-спіл. За-пол купить - запів-ціни купити. Пол-на-пол - піл-на-піл, по-половині;2) (сторона, бок, край) бік (р. боку). [По обидва боки дороги].II. Пол - (род муж. или жен.) стать (-ти), рід (р. роду), поле. [Жіночій статі не личить таке виробляти. Люди - тільки чоловіча стать (Свидн.). Заказано було привозити на Січ жіночий рід (Куліш). А з якого поля: з жіночого чи мужичого?]. Население обоего пола - людність обох родів. Женский пол (соб.) - жіноча стать (жіноцтво, жінота). Мужеский пол (в противопол. женскому) - чоловіча стать, чоловіцтво, парубоцтво. [Кому що ласе, а їй парубоцтво]. Падкий к женскому полу - охочий (ласий) до жіноцтва. Прекрасный пол - гарний (красний) рід, біла челядь. [Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. Турки воювали, білу челядь забирали (А. Д.)]. Сильный пол - дужий рід, чоловіцтво. II.. Пол - (дощаной) поміст (-мосту), підлога; (паркетный) тафльована підлога; (земляной) долівка, діл (р. долу). На -лу - на помості, на підлозі, на долівці, долі. [Послались долі і полягали покотом]. На пол - додолу. [Пусти дитину додолу].* * *Iпідло́га; ( земляной) долі́вка, діл, род. п. до́лу; (деревянный диал.) помі́ст, род. п. помо́стуII биол.ста́ть, -тіпрекра́сный (сла́бый, не́жный) \пол — прекра́сна стать; жіно́цтво, жінки́
си́льный \пол — шутл. си́льна стать; чоловіки́
-
116 внизу
1) внизу, нанизу, сподом. [Сподом обірвали вишні, а вгорі - ще (Грін.)];2) (в низине, долине, на полу) долі, долом, долиною, на долині. [Долом геть собі село по-над водою простяглось (Шевч.). Долі посідали. Сів на долині];3) внизу под чём-л. на дне - сподом, на споді. [Скрізь бідні - сподом, багаті - зверху (Коцюб.). Нидіють бідні на споді життя (Єфр.)]. Внизу лежащий (нижний) - долішній. [Долішня частина пієдесталу (Л. Укр.)].* * *1) нареч. унизу́, наспо́ді, нанизу́; спо́дом; (преим. на земле) до́лі2) в знач. предл. с род. п. унизу́ (чого́); (под чем-л.) наспо́ді (чого́) -
117 долечивать
-ся, долечить, -ся доліковувати, -ся, долікувати, -ся, догоювати, -ся, догоїти, - ся.* * *несов.; сов. - долеч`итьдоліко́вувати, долікува́ти; ( раны) дого́ювати, дого́їти -
118 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
-
119 ничком
нрч. ницьма, ниць, (диал.) ничма, (вниз лицом) долілиць, лицем до землі. [Лежати на землі ницьма (Новомоск.). Вони лежать ницьма, один на одному (Л. Укр.). Впав головою на ріжок скрині, вдарився об його, і тоді зсунувся вниз, додолу, лігши ниць (Грінч.). Зачепившись, гепнув ниць у калюжу (М. Левиц.). Він витягнувся на ковдрі ничма (В. Підмог.). Упав долілиць (Київщ.)].* * *нареч.ниць, ни́цьма, долі́лиць, лице́м до землі́ (уни́з); доліче́рева -
120 вниз
1) вниз, наниз, донизу. [Спускайсь із гори тихіше вниз (Ном.)];2) (к земле, на землю, на пол) додолу, на-діл, долі. [Сердитий вітер завива, додолу верби гне високі (Шевч.). Спущені додолу очі (Коцюб.). Сльози котилися по щоках та спадали на-діл (Крим.). Заверещить жінка: долі, долі! - він зараз присіда додолу (Мар. Вовчок)];3) (под гору) з гори. [Сапати й косити краще під гору, ніж в гори (Звиног.)]. Вниз по реке, вниз по течению - за водою на-низ. [Пливе на-низ. Іди, доле, за водою]. Вниз под что-л., под низ - наспід. [Сховала в скриню аж наспід]. Вниз головой - сторч, сторч головою, сторчака, сторчма, сторчки, до гори ногами. [По хаті ходжу сторч. Він буде летіти сторчака з Тарпейського урвища (Кул.). Так сторчма й покотивсь (Крим.)]. Повесить вниз головою - повісити сторчма, стрімголов, стрімглав. Упасть вниз головою - сторчака дати.* * *нареч.уни́з, нани́з; диал. надоли́ну, удоли́ну; ( книзу) дони́зу, додо́лу, до́лі\вниз по реке́ — уни́з (нани́з) рі́чкою (ріко́ю, по рі́чці, по ріці́); ( по течению) за водо́ю, за течіє́ю
См. также в других словарях:
дол — дол, а … Русский орфографический словарь
дол — дол/ … Морфемно-орфографический словарь
ДОЛ — муж. низ, нижний край или бок; | низменость, межигорье, природная впадина различного вида на земле, долина, ряз. долена, лог, разлог, логовина, раздол, дебрь, балка; ·умалит. долок, долочек; долинка, долиночка, долинушка: ·увел. долище, долинища … Толковый словарь Даля
ДОЛ — дальномер облаков лазерный авиа Источник: http://www.stockmap.spb.ru/all.thtml?b=all&p=1 ДОЛ ДОЗ детский оздоровительный лагерь ранее: пионерлагерь ДОЛ Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращени … Словарь сокращений и аббревиатур
ДОЛ — ДОЛ, дола, муж. (книжн. поэт.). Долина. По горам, по долам. «Ложился день на темный дол.» Пушкин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
дол — ложбина, инструмент, низина, долина, низменность, балка Словарь русских синонимов. дол см. низина Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
ДОЛ — ДОЛ, а, муж. (устар.). То же, что долина. Туманный д. Горы и долы. По горам, по долам (в сказках: повсюду). За горами, за долами (в сказках: очень далеко). | прил. дольний, яя, ее и дольный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова
дол. — дол. долина Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. дол. долл. доллар долл. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
дол — дол, а; мн. долы, ов, ам, но: по горам, по долам; за горами, за долами … Русское словесное ударение
Дол — м. Долина. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ідол — [і/дол і і/идол] ла, м. (на) лов і / л і, мн. лие, л іў … Орфоепічний словник української мови
