Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

доктор

  • 21 D.L.L.

    English-Ukrainian law dictionary > D.L.L.

  • 22 doctor

    1) лікар; розм. фальсифікат, підробка
    2) лікарювати; розм. фальсифікувати, фабрикувати
    - doctor crime statistics
    - doctor election returns
    - doctor evidence
    - doctor in law
    - doctor of jurisprudence
    - Doctor of Jurisprudence degree
    - doctor of law

    English-Ukrainian law dictionary > doctor

  • 23 DPL

    English-Ukrainian law dictionary > DPL

  • 24 J.D.

    English-Ukrainian law dictionary > J.D.

  • 25 J.S.D.

    скор.
    доктор правових наук ( в США); ступінь доктора правових наук

    English-Ukrainian law dictionary > J.S.D.

  • 26 J.U.D.

    скор. лат.

    English-Ukrainian law dictionary > J.U.D.

  • 27 Jur. D.

    скор. лат.

    English-Ukrainian law dictionary > Jur. D.

  • 28 L.L.D.

    English-Ukrainian law dictionary > L.L.D.

  • 29 U.J.D.

    скор. лат.

    English-Ukrainian law dictionary > U.J.D.

  • 30 divinity

    n
    1) божественність
    2) божество; бог
    3) богослів'я, теологія

    Doctor of D. — доктор богослів'я

    4) факультет богослів'я
    * * *
    n
    2) Бог; божество
    3) богослів'я, теологія
    4) факультет богослів'я (тж. divinity school)

    English-Ukrainian dictionary > divinity

  • 31 law

    1. n
    1) закон

    in law — законно, за законом

    2) право; правознавство; юриспруденція

    law of treaties — право, що регулює міжнародні договори

    public (private) law — публічне (приватне, громадянське) право

    3) професія юриста

    to follow (to go in for) the law — обрати професію юриста

    doctor of (in) law — доктор юридичних наук

    to practise law — займатися адвокатською практикою; бути юристом

    4) суд, судовий процес
    5) закон (природи, науковий)

    law of probabilityмат. теорія імовірностей

    6) правила (гри)
    7) спорт. перевага, що надається противникові у змаганні
    8) потурання

    law school — юридична школа; юридичний факультет

    necessity knows no lawприсл. нужда не знає закону

    2. v
    1) звертатися до суду
    2) нав'язувати свою волю
    3. int
    невже?
    * * *
    [lxː]
    v
    2) дiaл., нав'язувати свою волю

    English-Ukrainian dictionary > law

  • 32 medico

    n жарт.
    1) лікар, медик
    2) студент-медик
    * * *
    n,
    1) доктор, медик

    English-Ukrainian dictionary > medico

  • 33 pill

    1. n
    1) пілюля, таблетка, пігулка
    2) військ. ядро; куля

    the big pillрозм. атомна бомба (скинута на Хіросіму)

    3) розм. кулька; м'яч
    4) розм. балотувальна куля
    5) pl розм. більярд
    6) розм. зануда; огидний тип
    7) (тж pl) розм. лікар
    8) розм. покарання; строк ув'язнення
    9) амер., канад., розм. сигарета
    10) амер., розм. наркотик
    11) амер., розм. заспокійливий засіб
    12) кірка, шкірка; лушпайка
    13) розм. затон
    2. v
    1) розм. давати пілюлю
    2) військ. обстрілювати
    3) розм. забалотувати
    4) розм. провалити на екзамені
    5) розм. говорити банальності
    6) знімати шкірку; чистити фрукти (овочі)
    7) грабувати
    8) низько скошувати; оголяти землю

    to pill and poll — грабувати, мародерствувати; обманювати

    * * *
    I [pil] n
    1) пігулка; таблетка; (the pill, the Pill) протизаплідна пігулка
    2) вiйcьк.; жapг. ядро; куля; кулька; м'яч (у бейсболі, гольфі, футболі); балотувальна куля; гранула; pl кулі ( у більярді)
    3) прост. зануда, ( огидний) тип
    4) pl доктор
    5) прост. покарання; термін тюремного ув'язнення
    6) cл., дiaл.; cл. сигарета; cл. наркотик; cл. заспокійливий засіб
    II [pil] v
    1) давати пігулку, ліки
    2) вiйcьк.; жapг. обстрілювати
    4) cл. провалити на іспиті
    5) cл.; жapг. базікати, патякати
    7) збиватися (про вовну, синтетичну пряжу)
    III [pil] = peel I IV [pil] v
    1) дiaл.; = peel II
    2) icт. грабувати

    English-Ukrainian dictionary > pill

  • 34 pill-bag

    n; сл.

    English-Ukrainian dictionary > pill-bag

  • 35 sententiary

    n
    1) автор афоризмів
    2) збирач висловів докторів теології
    3) тлумач висловів із святого письма
    * * *
    n

    English-Ukrainian dictionary > sententiary

  • 36 doc

    English-Ukrainian dictionary > doc

  • 37 medico

    n,
    1) доктор, медик

    English-Ukrainian dictionary > medico

  • 38 pill

    I [pil] n
    1) пігулка; таблетка; (the pill, the Pill) протизаплідна пігулка
    2) вiйcьк.; жapг. ядро; куля; кулька; м'яч (у бейсболі, гольфі, футболі); балотувальна куля; гранула; pl кулі ( у більярді)
    3) прост. зануда, ( огидний) тип
    4) pl доктор
    5) прост. покарання; термін тюремного ув'язнення
    6) cл., дiaл.; cл. сигарета; cл. наркотик; cл. заспокійливий засіб
    II [pil] v
    1) давати пігулку, ліки
    2) вiйcьк.; жapг. обстрілювати
    4) cл. провалити на іспиті
    5) cл.; жapг. базікати, патякати
    7) збиватися (про вовну, синтетичну пряжу)
    III [pil] = peel I IV [pil] v
    1) дiaл.; = peel II
    2) icт. грабувати

    English-Ukrainian dictionary > pill

  • 39 pill-bag

    n; сл.

    English-Ukrainian dictionary > pill-bag

  • 40 заниматься

    заняться
    I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;
    2) см. Заимствоваться.
    II. Заниматься, заняться -
    1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;
    2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;
    3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.
    * * *
    I
    позича́тися
    II несов.; сов. - зан`яться
    1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

    \заниматься ться земледе́лием — роби́ти (роблю́, ро́биш) ко́ло землі́

    \заниматься ться ремесло́м — ремісникува́ти, поча́ти ремісникува́ти

    \заниматься ться — ремесло́м

    сапо́жника — шевцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти шевцюва́ти

    \заниматься ться ремесло́м портно́го — кравцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти кравцюва́ти

    2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

    \заниматься ма́ться в университе́те — учи́тися (навча́тися) в університе́ті

    3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися
    III несов.; сов. - зан`яться
    1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься
    2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

    \заниматься ма́ется у́тро — займа́ється ра́нок, почина́є дні́ти, дні́є, світа́є

    Русско-украинский словарь > заниматься

См. также в других словарях:

  • доктор — доктор …   Нанайско-русский словарь

  • Доктор Но — Dr.No Жанр приключенческий фильм Режиссёр …   Википедия

  • ДОКТОР — (лат.) учитель, ученый; употребляемое в зависимости от обстоятельств с различными определениями, слово «доктор» было почетным титулом ведущих теологов и философов средневековья: doctor angelicus (ангелический доктор) – Фома Аквинский; doctor… …   Философская энциклопедия

  • ДОКТОР — (лат. doctor, от docere учить). Высшая ученая степень, дающаяся высшими учебными заведениями; также врач. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ДОКТОР высшая ученая степень, нпр., д. истории, прав,… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • доктор — См …   Словарь синонимов

  • ДОКТОР — ДОКТОР, доктора, мн. доктора, муж. (лат. doctor). 1. Высшая ученая степень, присуждаемая научными учреждениями (офиц.). Защищать диссертацию на доктора (или на степень доктора) математики. Доктор философии. Доктор медицины. || Звание,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ДОКТОР — (лат. doctor) почетный титул ведущих теологов и философов средневековья: doctor angelicus (ангельский Д.) Фома Аквинский; doctor invincibilis (непобедимый Д.) и doctor singularis (единственный Д.) Уильям Оккам; doctor mirabilis (чудесный Д.)… …   История Философии: Энциклопедия

  • ДОКТОР — (лат. doctor) почетный титул ведущих теологов и философов средневековья: doctor angelicus (ангельский Д.) Фома Аквинский; doctor invincibilis (непобедимый Д.) и doctor singularis (единственный Д.) Уильям Оккам; doctor mirabilis (чудесный Д.)… …   Новейший философский словарь

  • ДОКТОР — ДОКТОР, а, мн. а, ов, муж. 1. То же, что врач. 2. доктор наук высшая учёная степень, а также лицо, к рому присуждена эта степень. Д. технических наук. Д. филологических наук. 3. В разных зарубежных странах: одна из учёных степеней, а также лицо,… …   Толковый словарь Ожегова

  • ДОКТОР — муж., лат. получивший в университете или в академии докторство ср. высшую ученую степень (1. действительный студент; 2. кандидат; 3. магистр; 4. доктор), по какому либо факультету. Обычно называют так только доктора медицины, а вообще и всякого… …   Толковый словарь Даля

  • ДОКТОР НО — «ДОКТОР НО» (Dr. No) Великобритания, 1962, 111 мин. Приключенческий фильм, комедия. Джеймс Бонд, агент 007 британской разведки, должен расстроить планы доктора Но, желающего установить контроль над в ракетным комплексом США. Этот фильм Теренса… …   Энциклопедия кино

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»