Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

для+скота

  • 1 баз

    (для скота) загорода, загород, обора.
    * * *
    диал.
    ( огороженная площадка для скота) загоро́да, обо́ра; баз, -у; ( для овец) коша́ра; ( двор) подві́р'я, двір, род. п. двора́ и дво́ру

    Русско-украинский словарь > баз

  • 2 загон

    1) (действие) загін (-гону), заганяння, загоніння, загнання;
    2) (полоса пашни) загін (- гону), ум. загінець (-нця). [Добрий жнець не питається, чи широкий загінець (Приказка)];
    3) (для скота) загін, загорода, обора;
    4) охот. - нагінка, облав (-ву), облава;
    5) жить в -не - в зневазі жити, поневірятися.
    * * *
    1) ( действие) заганя́ння
    2) ( огороженное место для скота) загі́н, за́города, обо́ра; ( для овец) коша́ра; ( для волов) бичня́
    3) (полоса, участок поля) загі́н, загі́нка

    быть в \загон не — (о пренебрежении, заброшенности) бу́ти зане́дбаним (зане́дбуваним)

    Русско-украинский словарь > загон

  • 3 корм

    1) (для людей и животн.) корм, покорм, прокорм (-му), (питание) пожива, поживок (- вку), поживність (-ности), (кормля) годівля, (преим. о людях: продовольствие) харч (-чи, ж. р. и редко -чу, м. р.), харчі (-чів), (пища) їжа; (фураж: солома, трава, сено) паша, (зерновой) обрік (-року), (на зиму для скота) зимівля; (для плотоядных животных ещё) жир (-ру), (для зверей) звіроядина. [Нещасному вовкові не послав бог корму (Рудч.). Мусить пташка малесенька дбати, де-б під снігом поживку шукати (Л. Укр.). Подивіться, чи там є собакам яка харч (Звин.). Я ще не тобі на жир (Рудан.)]. Подножный корм - паша, випас (-су). Пускать на подножный корм - пускати на пашу, на попасання, на попас;
    2) (действие) - см. Кормление 1;
    3) (стар.: прокормление) харчування, прохарчування, годівля, кормівля; (содержание) удержання, утримання, (вм. жалованья) годівля. Посадить кого на корм - посадити кого на годівлю, настановити кого на поживну посаду; срвн. Кормление 2.
    * * *
    1) ( для животных) корм, -у
    2) (пища для людей, продовольствие) харчі́, -чі́в, харч, -і и -у
    3) ( действие) годува́ння, годі́вля; годува́ння; харчува́ння

    Русско-украинский словарь > корм

  • 4 поле

    1) (равнина, простор) поле, степ (-пу). [Ой у полі Килиїмському. Ой виїхав наш Ревуха в чистий степ гуляти]. Чистое -ле - чисте поле, чистий степ; широке поле, степ широкий. Выйти в поле, на поле - вийти в поле, на поле, в степ, у степи;
    2) (девственное, непаханное) цілина. [Там степ заліг цілиною]. Вольное, пустынное -ле - гуляй-поле, дике поле. Открытое -ле - широке, вільне поле;
    3) (обработанное, пашня) поле, рілля (-лі). [Тепер пішло мужицьке поле. У мене ріллі три десятині]; (нива, участок) нива, лан (-ну), ум. нивка, ланок (-нка). [Орися-ж ти, моя ниво (Шевч.). На городі нивка, кругом материнка. Лани широкополі (Шевч.). Козарський ланок (Конис.)]; (под выпасом) толока; (оставлен, на отдых) переліг (-огу); (вспахан. на отдых) пар (-ру); (заброшенное) обліг (-огу); (у села для скота) вигін (-гону); (давно обрабатываемое, истощённое) старопілля. Смена -ля - рука. [Маю чотири десятини поля, по одній десятині в кожну руку]. Итти в -ле - йти на поле. Ходить по -лям - ходити полями. Быть в -ле - бути на полі. Мои окна выходят в -ле - у мене вікна на поле. Опытное -ле - дослідне поле;
    4) (место сражения, битвы) бойовище, бойовисько, боїще, бойове поле. -ле для поединка (стар.) - тік (р. току), тічок (-чка);
    5) (площадь зрения) поле зору;
    6) (края книги, шляпы) криси (-ів), береги, краї, (только о книге) маргінеси. Читая, делаю пометки на -лях книги - читаючи, роблю зазначки у книзі по краях (на берегах, на маргінесах);
    7) (фон) поле, тло, земля. [По сірому полю (землі) чорні й сині смужечки];
    8) (поприще) поле, нива, терен (-ену), ділянка. [Працюють на полі науковому. Вийшов на ниву письменства. На терені політичному він уславився. А це обібрав собі ділянку матеріяльну];
    9) (охота) полювання. [Як поїхав королевич та на полювання, лишив свою вірну жону та й на хорування].
    * * *
    2) (пространство, в пределах которого совершается что-л.; поприще) по́ле
    3) ( фон) по́ле, тло
    4) (в книге, в рукописи) по́ле, бе́рег

    поля́ — мн. поля́, -лі́в, береги́, -гі́в

    5)

    поля́ — (мн.: в шляпе) поля́, кри́си, -сів

    6) ( охота) полюва́ння; ( добыча) здо́бич, -і
    7) юр., ист. по́ле

    Русско-украинский словарь > поле

  • 5 рогатка

    1) рога́тка; ( палка с развилиной) розсо́ха, со́ха, сі́шка, рогу́ля; ( для метания) рога́чка

    ста́вить \рогаткаки — ста́вити рога́тки

    Русско-украинский словарь > рогатка

  • 6 настилка

    1) (действие) настилання, настелювання, оконч. наслання, настеле[і]ння; (намащивание) мостіння, намощування, оконч. намощення и намостіння, (камнем) брукування, набруковування, (вульг.) буркування, набурковування, оконч. набрукування, (вульг.) набуркування. -ка пола, потолка - мостіння и намощування (намощення) помосту (підлоги), настилання (наслання) помосту (підлоги), стелі. -ка мостовой - брукування, оконч. вибрукування чого (напр. вулиці);
    2) (всё, что настлано или настилается) насті[и]лка, (из дерева или ровных плит) поміст (-мосту), мостиння (-ння); (из соломы - для скота) по[і]дсті[и]лка, гайно; (стелька в обуви) устілка.
    * * *
    1) ( действие) настилання, настеля́ння, настелення; намощування
    2) см. настил

    Русско-украинский словарь > настилка

  • 7 опара

    1) (тесто) опара, запара; (закваска) розчина;
    2) (пареный корм для скота) запарка.
    * * *
    1) опа́ра, розчи́на, запа́ра; запа́рка; диал. цід, -у

    Русско-украинский словарь > опара

  • 8 осек

    1) засі́ка; ( завал) зава́л, -у, зава́ла; ( изгородь) загоро́да; ( для скота) загі́н, -го́ну
    2) ( пасека) па́сіка

    Русско-украинский словарь > осек

  • 9 подболтка

    1) (действ.) підбовтування, підмішування, підколочування;
    2) (сдоба к кушанью) заправа; (забелка) забіл, забілка.
    * * *
    1) ( действие) підбо́втування; підколо́чування; підмі́шування
    2) ( в пойло для скота) прима́стка; ( приправа к пище) запра́ва, ( забелка) за́білка и забі́лка, за́біл, -у

    Русско-украинский словарь > подболтка

  • 10 подстилка

    подстил
    1) (действ.) підстила[я]ння, оконч. підстелення;
    2) (всё, что подослано или подстилается) підсті[и]лка, пости[і]лка, послання, підклад, (из соломы для скота) постілка, гайно, (в свином хлеве) барліг (-логу), (в сапогах: из соломы стелька) устілка. [Ми довго були підстілкою (Єфр.). Кладе її на послання (Л. Укр.). Ще й устілка волочеться];
    3) геолог. - підложжя, підложе (-жа).
    * * *
    1) ( действие) підстила́ння, підстеля́ння, підсте́лення
    2) ( подостланное) підсти́лка, пі́дстілка; пости́лка

    Русско-украинский словарь > подстилка

  • 11 пойло

    пойво
    1) (питьё) пійло, (реже) джер (-ру), джеря. [Дай пійла корові];
    2) (водопой и водопойное корыто) пійло; см. Водопой.
    * * *
    пі́йло; ( для скота) бо́втанка

    Русско-украинский словарь > пойло

  • 12 Парево

    1) (для скота) запара, паренина;
    2) см. Зной, Жара.

    Русско-украинский словарь > Парево

  • 13 жир

    сить, сало, жир, (топл.) лій (р. лою) (ум. сальце, лойок, жирок). [Як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить. Гуска гарно вгодована - на палець сала на їй. З кабана два пуди сала взяли. Помастив рану козиним лоєм (Зв.). Хоч вичищаємо гнойок, так їмо лойок]. Ж. у убойного скота - нагул. Ж. топлёный свиной, гусиный, утиный - смалець; топлёный говяжий, бараний, козий, барсучий - лій (р. лою). Ж. внутренний - здір (р. здору). Тонкий слой жира на жидкости - осуга. Ж., пережаренный с мукой для заправки кушанья - запряжка, засмажка. Вытопки жира - вишкварки. Жиры - омаста. [Служниця спалювала далеко більше дров, видаткувала більше омасти, ніж я (Франко). Крупи є, тільки омасти немає]. Помазанный жиром - масний. [Масні пироги]. С жиру беситься - навісніти з розкошів. Ж. рыбий - тран, трин. [Трин - риб'яче топлене сало, риб'яча сить (Неч.-Лев.)].
    * * *
    жир, -у, товща; диал. сить, -ті, товщ, -у; (преим. топлёное сало овец и рогатого скота; свечное сало) лій, род. п. ло́ю; (преим. свиное и птичье топлёное сало) сма́лець, -льцю

    Русско-украинский словарь > жир

  • 14 повод

    1) (у лошади) повід (-вода); мн. невода. -водья - поводи, повіддя; ум. повідець (- дця); (у рогатого скота) налигач. Отпустить -дья у лошади - попустити поводи коневі. Связывать лошадей -дьями - батувати коні. Вести лошадь за повод или в поводу - вести коня за повід, на поводі. Он на -ду у своей жены - він на поводі у своєї жінки. Пускай во все повода - поганяй в три батоги;
    2) привід, призвід (-воду), причина, притока, приключка, зачіпка, приклеп (-лепу), приклепка. Срв. Предлог, Причина. [Не давав я йому жадного приводу так говорити. З якої причини це сталося? Хоче знайти приключку, щоб вигнати його з хати (Звин.). Лишень притоки шукав, щоб за вітця помститися на хлопцеві (Франко). Дають зачіпку до такої розмови (Грінч.)]. По какому поводу - з якого приводу, з якої причини. По этому -ду - з цього приводу. По -ду чего - з приводу чого. По -ду этой ссоры - з приводу цієї сварки (суперечки). По всякому ничтожному -ду - будь з якого приводу (якої причини), будь з чого, аби з чого. Без всякого -да - без жадного (ніякого) приводу, без жадної (ніякої) причини (приключки), (шутл.) ні сіло, ні впало; гарма-дарма. Подавать, давать -вод к чему - давати, дати привід до чого. Я не давал никакого -да - я не давав ніякого (жадного) приводу, я нічим не спричинився, я не призводив до чого. Искать -да к чему - шукати приводу (приключки) до чого. От маловажного -да - з малого приводу, з малого чого. Это послужило (было) -дом к жалобе, кассации - це було приводом (це сталося за привід) до скарги, до касації.
    * * *
    I
    (ремень, верёвка) по́від, -вода; ( для рогатого скота) нали́гач

    пово́дья — мн. поводи́, -ді́в, пові́ддя

    II
    ( предлог) при́від, -воду; при́ключка; ( зацепка) зачі́пка

    кассацио́нный \повод — юр. касаці́йний при́від

    Русско-украинский словарь > повод

  • 15 напой

    1) (действие) напоювання, напування, оконч. напоєння, напоїння. Колода для -пою скота - корито (щоб) худобу напувати, напувальне корито для худоби;
    2) см. Напойка 2.
    * * *
    техн.
    напа́йка

    Русско-украинский словарь > напой

  • 16 примешивать

    примесить
    I. (о тесте) примішувати, примісити, домішувати, домісити чого. Примешанный - примішаний, домішаний.
    II. Примешивать, примешать -
    1) чего, к чему, во что - примішувати, примішати, домішувати, домішати, умішувати, умішати чого (що) до чого, в що. -шать отрубей к соломе для корма скота - обмішати солому ґрисом;
    2) кого, что к чему (припутать) - приплутувати, приплутати кого, що до чого, уплутувати, уплутати, ув'язувати, ув'язати кого, що в що, пришивати, пришити кого до чого. Примешанный -
    1) при[до]мішаний;
    2) приплутаний до чого, уплутаний у що. -ться -
    1) к чему - примішуватися, домішуватися, бути при[до]мішаним до чого. [До обурення проти ворога домішується ще почування туги (Єфр.)]. К вину для крепости -ется спирт - щоб вино було міцніше, до його домішують спирту;
    2) во что - встрявати, встря(ну)ти в що, втручатися, втрутитися до чого и у що, вплутуватися, вплутатися, мішатися, вмішатися у що; см. Вмешиваться 2.
    * * *
    I несов.; сов. - примес`ить
    ( о тесте) домі́шувати, доміси́ти, примі́шувати, приміси́ти
    II несов.; сов. - примеш`ать
    1) (смешивая, присоединять) домі́шувати, доміша́ти, примі́шувати, приміша́ти
    2) (перен.: впутывать) приплу́тувати, приплу́тати

    Русско-украинский словарь > примешивать

  • 17 Колган

    1) (деревян. ведро) кінва, ум. коновка;
    2) ківш (р. ковша), коряк (-ка), ум. корячок (- чка); срвн. Ковш 1;
    3) (для валянья хлебов) ночви (-чов);
    4) (для пойки скота) цебер (-бра), ум. цебрик.

    Русско-украинский словарь > Колган

  • 18 дорога

    1) (в букв. смысле и переносно - как поведение) дорога (ум. доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (ум. шляшок, р. -шку), путь (ж. р. пути), тропа (ум. тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая - битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая - верстовий (стовповий) шлях. Д. железная - залізниця, залізна колія. Д. просёлочная - путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная - перехресний шлях, середохресна дорога, (гал.) крижова дорога. Д. окольная - манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега - узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота - прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) - накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Установившаяся дорога - становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая - вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя - вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом - забивна путь. Д. с колотью - грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом - дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади - ступа. Боковые части дороги - обочини. Без дороги - бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог - розвилки, перехрестя. Какою дорогою? - яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой - сюдою, осюдою. Той дорогой - тудою. По дороге - по руці; в завороті. Не по дороге - не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой - задорожній;
    2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога - велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу - лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (шутл.) - мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги - стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги - щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги - заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога - Своїм шляхом пішов! - Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». - Своїм шляхом пішов!
    * * *
    доро́га; ( путь) шлях, -у

    дать (уступи́ть) доро́гу кому́ — да́ти (звільни́ти) доро́гу кому́

    Русско-украинский словарь > дорога

  • 19 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 20 нагул

    1) (действие) - а) нагулювання, вигулювання, оконч. нагуляння, вигуляння; б) надбавання, придбавання, накохування, оконч. на[при]дбання, накохання; в) випасання, оконч. випасення, випас (-су). Срв. Нагуливать. Гуртовщик взят для -ла скота - взяли (взято) гуртоправа худобу випасати (или щоб худобу випасав). Отдали скот в -гул - віддали (віддано) худобу на випас. Скот в -ле - худоба на випасі;
    2) (результат) нагул (-лу), (жир) сить (-ти), сало. -лу по пуду на скотину будет - нагулу по пудові на худобину буде. Наш парень с -лом: глаз подбили - в нашого парубка гостинець: око підбите.
    * * *
    с.-х.
    нагу́л, -у, випас, -у

    Русско-украинский словарь > нагул

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • БАРДА (корм для скота) — БАРДА картофельная, зерновая, паточная, побочный продукт спиртового производства. Свежую (92 94% воды, 6 8% сухого вещества) и силосованную барду используют для откорма главным образом крупного рогатого скота, сушеную всех сельскохозяйственных… …   Энциклопедический словарь

  • подстилка для скота — — [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] EN litter Straw, hay or similar material used as bedding by animals. (Source: CED) [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] Тематики охрана окружающей среды EN… …   Справочник технического переводчика

  • Барда корм для скота — так называется остаток от винокурения, употребляемый как корм для домашних животных. Б. получается в виде более или менее жидкой гущи из затора после перегонки из него спирта, причем соответственно приготовлению спирта из хлеба или картофеля… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Барда, корм для скота — так называется остаток от винокурения, употребляемый как корм для домашних животных. Б. получается в виде более или менее жидкой гущи из затора после перегонки из него спирта, причем соответственно приготовлению спирта из хлеба или картофеля… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Скота — (слева) и Гойдель Глас плывут из Египта, на манускрипте 15 века Scotichronicon Вальтера Боэра; В его версии Скота и Гойдель (латинизирован как Gaythelos)  муж и жена. Скота (Scota)  в …   Википедия

  • Вес кормовых веществ для скота — Кубическая сажень весит пудов: сена свежесложенного в стог до 45 (но через месяц после укладки 55, а через 6 месяцев 65) и свежеспресованного, смотря по прессу, от 97 (Ингерзоля) до 250 и более (Дедерика); соломы мотыльковых растений 30 40,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ПРЕМИКСЫ ДЛЯ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА — Компонент Состав 1 кг препарата Мономикс форте Бовимикс форте Тетамикс Минеральный специальный премикс для скота Витамин A, ME 1600000 Витамин D3, ME 325000 …   Импортные ветеринарные препараты

  • Нагул скота — Под таким названием известен летний откорм скота на хорошей траве или отаве (см.). Он практикуется главным образом в степных губерниях, где существует еще местами достаточный простор для скотоводства (Воронежская губ., Область Войска Донского,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Гурт (стадо кр. рог. скота) — Гурт (польск. hurt, от нем. Hürde ≈ плетень, загон для скота),стадо крупного рогатого скота мясного направления. В Г. подбирают животных по полу, возрасту, живому весу, упитанности. Формируют Г. во время зоотехническо ветеринарного осмотра скота… …   Большая советская энциклопедия

  • контейнеры для конкретных грузов — Контейнеры разных типов для перевозки автомобилей, скота и другие, изготовленные согласно требованиям ИСО к контейнерам и предназначенные только или первоначально для перевозки конкретных грузов. Примечание Номера кода установлены: для скота S0,… …   Справочник технического переводчика

  • Льготы Для Работающих В Сельской Местности — установлены в целях закрепления кадров на селе, улучшения их жизненных условий и преодоления кризисной демографической ситуации в сельской местности. Они касаются условий труда и его оплаты, рабочего времени и времени отдыха, предоставления… …   Словарь бизнес-терминов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»