для+сена

1) віз (р. воза), (ум.) возик, візок (р. візка); (на железн. ходу с кузовом) васаг, васага (ж. р.); (решетчатый воз, для возки снопов, сена) драбинястий віз, драбиняк, літерний віз, літерняк; (большой воз для пары волов) паровиця; (чумацкий в.) мажа, мажара; (длинный татарский) гарба; (пастуший для перевозки припасов) котига. Воз, нагруженный кладью - хура. Небольшой воз сена, соломы, дров - настрямок, острямок (р. -мка);

2) (созвездие Больш. Медведицы) Віз.

* * *

гніт (р. гніту), пригніт, тиск, утиск; гнобительство, утисництво; (дубинка-прижим на возе сена) - рубель (р. рубля).

* * *

1) (тяжесть, груз) гніт, -у; (для прижимания сена, снопов на возах) рубе́ль, -бля́

2) ( пресс) техн. гніт, -а

3) ( угнетение) гніт, -у, гно́блення; ( притеснение) у́тиски, -ків, у́тиск, -у

подбросить підкидати, підкинути; (только вверх) викидати, викинути (диал.) підвергати, підвергти (н. вр. підвержу, -жеш); (мяч для удара палкой) підгилювати, підгилити. [А підкинь у грубу ще дров. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро (Рудч.)]. А что, кто выше -сил мяч? - А що, хто вище викинув м'яча и м'ячем (підкинув м'яча)? -сить что под что - підкинути що під що. [Підкинув його під припічок (Грінч.)]. -сить сена лошадям - підкинути, (немножко) підтрусити сіна коням. Ему -сили ребёнка - йому підкинуто дитину. Подброшенный - підкинутий, підкинений.

* * *

несов.; сов. - подбр`осить

жёрдочка жердка, жердина, ворина, ум. жердочка, жердинка, воринка, вориночка, соб. жердя (р. -дя), вір'я (р. -р'я); (хворостина) ломака, друк; (для придавливания снопов на возу) рубель (р. -бля).

* * *

час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.

* * *

- ползунковая волокуша

- ползунковая волокуша

волочня (р. -ні), волочень, (м. р.) (р. -чня).

* * *

1) с.-х. волоку́ша; ( для перевозки соломы) во́лок; ( для сгребания сена или соломы) гре́бка

2) рыб., диал. во́лок, волоку́ша

(самая толстая верёвка) кодола, линва (и реже лина), канат (-та); (кабельн. работы) линва; (пароходный) кінець (-нця), (буксирный) буксир (-ра), (для таски волоком сена) волок (-ка), (для парома) кодола, линва, галівник (-ка) (Камен. п.). [Порон на линві ходе, а у нас кажуть на мотузі (Літин. п.). А ну, хлопці, до кодоли! порон тягти (Канів. п.)]. Проволочный -нат - дротяна линва, трос (-са). Бечевой -нат - бичівка. Хобить по -ту - ходити по (на) кодолі, по канаті, на линві.

* * *

1) см. Навеска 1;

2) (наклон, склон) нахил, схил (-лу);

3) (свес, выступ кровли) причілок (-лка), стріха, острішок, острішина, піддах (-ху), піддашок (-шка);

4) (кровелька, преимущ. над крыльцом) піддашок (-шка), піддашшя (-шшя), піддашки (-шків, мн.); підсіння (-ння). [Посадив хміль біля піддашшя, що над дверима: розрісся хміль так буйно, що й піддашок укрив і на хату поп'явся (Грінч.). Перед брамою було підсіння (Франко)];

5) (крыша на столбах без стен или род сарая без передней стены) повітка, повіть (-ти), шура, шопа, ум. повіточка, шурка, ші[о]пка, (для экипажей) возі[о]вня (-ні). [Під повіткою наймички коноплі тіпають (Н.-Лев.). Повіть, хату й новий тин (Макар.). Нема коло тієї хати ні тиночка кругом двору, ні хлівця, ні кошарочки, ні повіточки, - нічого не було (Март.). Дощ іде, зажени корову під шуру (Звин.). Пішли до шопи (Чуб. III)];

6) (круглый, куполообразный зонт над трубою, над горном и т. п.) дашок (-шка), клубок (-бка), будка, будчина, (диал.) бундар (-ра); (шатёр) намет (-ту), курінь (-реня), халабуда, накриття (-ття). [От наче ще перед моїми очима ті крамнички під наметом (М. Вовч.) Люди звикли там на своїх далеких полях та сіножатях ставати собі холодні хатки, або хоч курені та халабуди (М. Лев.). Налинув дощ і перервав промову, я сів під накриття і думу думав (Л. Укр.)];

7) (дверные петли) наві[и]ска (мн. -ки), начепа.

* * *

1) наві́с, -у, накриття́; ( полотняный) наме́т, -у; (для хранения сена, необмолоченного хлеба диал.) оборі́г, -ро́гу; ( род сарая) пові́тка, ші́пка, диал. шо́па

2) ( выступающая часть) наме́т, наві́с; (преим. над входной дверью, крыльцом) підда́шшя, підда́шок, -шка, дашо́к, -шка́

техн. волоку́ша (для сгребания сена, соломы), сеноволоку́ша

1) (плоская сумка) кошіль (-шеля), (корзинка) кошик (-ка). [Давно торба кошелем стала (Приказка)];

2) см. Котомка;

3) (двойной дорожный) сакви (-ков), бесаги (-сагів); срвн. Сума перемётная. [Почепив собі сакви на плечі (Гребінка). Парубки кладуть калачі в бесаги (Федьк.)];

4) (пестер для носки сена, соломы) сітка, пі[и]хтір (-ра);

5) -шель-пояс - черес (-са);

6) -шель пеклевальный, мельн. - мішок питлювальний.

* * *

1) диал. ( плетёная сумка) ко́шіль, -шеля и коші́ль, -шеля́, ко́шик

2) ( большой кошелёк) гама́н, -а

3) рыб. ко́шіль

1) (им. п. мн. ч. крючья и крюки) гак (-ка и -ку), (редко) крюк (-ка и -ка); (деревянный) клюк (-ка), клюка, ключка, ключа, (только для дёрганья сена, соломы из стога) смичка; (загиб на конце палки и перен.) (за)карлюка. [Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте (АД I). Зімою сіно смичуть ключкою з копиці (Звин.). На триногах на ключці чіпляє казанок з водою (Н.-Лев.). Гляди: до тебе простяглись пальчища-закарлюки (Крим.)]. Большой крюк - великий гак, (пров.) крюкадло, гарб (-бу); срвн. Крючище. Дверной крюк - гак (дверяний, дверішній); см. Крючок (1) дверной. [Почали відщіпати чотири великі залізні гаки (М. Левиц.)]. Дрягильский крюк - тягальський гак. Отпорный крюк - очепа, чіп'я. Пожарный крюк - пожежний гак. Фонарный крюк - ліхтарний гак. В крюк, Крюком - гаком, у ключ. Гнуть в крюк кого - гнути в дугу, гнобити, пригноблювати кого; срвн. Притеснять 2;

2) (косильный) грабки (-ків). Косить на крюк - косити на грабки;

3) (обход в пути) (им. п. мн. ч. крюки) гак; (заворот дороги, реки) заворо[і]т (-роту), коліно. Сделать крюк (в пути) - зробити (загнути) гака, (шутл.) загнути (заломити) чортові ковбасу. По этой дороге большой крюк - сюдою (сюди) йти дуже обхідно;

4) (у кожевников) ключ (-ча);

5) (нотный знак) крюк (-ка). Петь по -кам - співати по крюках.

* * *

1) гак, крюк, -а, клю́чка

2) ( окольный путь) гак

3) с.-х. грабки́, -кі́в

4) муз. ист. крюк

ум. пучок

1) пук, пучок (-чка), ум. пучечок (-чка), жмут, жмуток (-тка), жмутик, (диал.) жмит, соб. жмуття, (связка) бунт, бунтик. [Пов'яже солому у пуки, та й везе до міста продавати жидам (Кам'ян.). Чи я в лузі не калина була? Взяли мене поламали, у пучечки пов'язали (Пісня). Зібгав гроші в жмуток (Липовеч.). Оксана здойматиме кождий колосок, що надибле, а як жмит згрубіє, то вона його буде складати понад ярок (Стефаник)]. Пук, -чок стеблей, прутьев, розог - пук, пучок, жмут, жмуток, горстка стебел, пруття, різок. -чок цветов - пучечок, жмутик, жмуток квіток, горсточка квіток. Пук, -чок соломы - пук, пучок, жмут, жмуток, віхоть, горстка соломи, (скрученный для топки и т. п.) (с)крутень (- тня), крутеник верчик соломи. -чок ниток, шёлку, табаку и пр. - бунт, бунтик (ум. бунтичок) ниток, шовку, тютюну. -чок табачных листьев - папуша тютюну. Пук бумаг - жмут паперів. -чок волос - жмут, жмуток волосся. [Хоч волосся все біле як сніг у старечій оздобі, то стоять ще ті горді жмутки, як два роги на лобі (Франко)];

2) воен. (фашина) - в'язка.

* * *

смикальце, (для выдёргывания сена из стога) ключка.